Рішення № 89063842, 05.05.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2020 року м. Чернігів Справа № 620/747/20

Чернігівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Падій В.В., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, справу за адміністративним позовом Державної екологічної інспекції у Чернігівській області до Приватного акціонерного товариства «Ічнянський молочно-консервний комбінат» про застосування заходів реагування,

У С Т А Н О В И В:

Державна екологічна інспекція у Чернігівській області (далі - ДЕІ у Чернігівській області) звернулась до суду з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства «Ічнянський молочно-консервний комбінат» (далі - ПрАТ «Ічнянський молочно-консервний комбінат») про застосування до ПрАТ «Ічнянський молочно-консервний комбінат» заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді тимчасового обмеження скиду зворотних вод до Ічнянської міської каналізаційної мережі до моменту усунення порушень природоохоронного законодавства - скиду зворотних вод до Ічнянської міської каналізаційної мережі без перевищення нормативів по вмісту забруднюючих речовин, встановлених Правилами прийняття стічних вод до каналізаційної мережі.

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що в ході проведення позапланової перевірки дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства виявлені порушення, а саме: скид стічних вод до Ічнянської міської каналізаційної мережі з перевищенням доведених нормативів. Враховуючи, що вжиті позивачем заходи реагування на порушення відповідачем природоохоронного законодавства не дали результатів, а подальша експлуатація водогосподарських споруд відповідачем створює загрозу навколишньому природному середовищу, життю та здоров`ю людей, позивач вважає, що водогосподарську діяльність відповідача необхідно обмежити до моменту усунення порушень природоохоронного законодавства, зокрема, скиду зворотних вод до Ічнянської міської каналізаційної мережі без перевищення нормативів по вмісту забруднюючих речовин, встановлених правилами.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 03.03.2020 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та встановлено відповідачу для подання відзиву на позов або заяви про визнання позову - 15-денний строк, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідачем, в межах встановленого судом строку, подано до суду відзив на позов, в якому останній просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, зазначивши, що він не здійснює скидання стічних вод у водні об`єкти чи води, а тому не може порушувати статті 44, 49 та 70 Водного кодексу України. Також відповідач вказує, що Водний кодекс України не передбачає відповідальність водокористувачів за перевищення нормативів забруднення стічних вод, які скидаються до каналізаційної мережі, які в свою чергу спрямовуються на очисні споруди. Отримання відповідачем послуг центрального водопостачання та водовідведення здійснюється на підставі Договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення від 09.04.2019 №09/04/2019, укладеного з Комунальним підприємством водоканалізаційне господарство «Ічень» Ічнянської міської ради Чернігівської області (далі - КП ВКП «Ічень»), яким передбачено, що скидання «Споживачем» стоків з перевищенням допустимих концентрацій оплачується відповідно до чинного законодавства. Протягом 2019 - 2020 року КП ВКП «Ічень» надсилалися на адресу відповідача рахунки з приймання понаднормативно забруднених стічних вод, які були повністю оплачені відповідачем, що свідчить про виконання останнім своїх зобов`язань. Крім того зазначив, що Правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення не передбачено повноважень Державної екологічної інспекції обмежувати скидання зворотних вод до каналізаційної мережі, або ініціювати таке обмеження шляхом звернення до суду. В ході перевірок, що здійснювалися позивачем, у відповідача не було виявлено забруднюючі речовини, що заборонені до скидання до системи централізованого водовідведення.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій останній зазначив, що ним зафіксовано перевищення доведених нормативів по вмісту забруднюючих речовин, затверджених наказом №316, із посиланням на додатки 4, 5 цього наказу, якими визначені: вимоги до складу та властивостей стічних вод, що скидаються до системи централізованого водовідведення, для безпечного їх відведення та очищення на КОС; допустимі величини показників якості стічних вод та ефективність видалення забруднень на спорудах біологічного очищення. Звернув увагу суду, що жоден з приписів про усунення виявлених порушень вимог природоохоронного законодавства відповідачем не оскаржено, при цьому останній звернувся до обласної державної адміністрації щодо виділення земельної ділянки для будівництва очисних споруд. Також позивач зазначив, що до 2019 року діяв інший договір від 09.12.2014 №09-12/2014, укладений між відповідачем та КП ВКГ «Ічень», відповідно до якого відповідачем проводиться сплата за скидання стоків з перевищенням допустимих концентрацій за підвищеним тарифом. Згідно представлених платіжних документів протягом 2017-2018 років підприємством сплачено 703715,00 грн. Матеріали доданих до позову планових і позапланових перевірок свідчать, що відповідачем протягом трьох років не доведено концентрацію забруднюючих речовин у стоках до рівня, встановленого наказом №316. Крім того зауважив, що законодавством України передбачено право позивача здійснювати контроль скидання зворотних вод до каналізаційних мереж. Вважає, що зауваження відповідача щодо застосування позивачем одиниць виміру жодним чином не впливає на отримані показники, оскільки одиниці вимірів вільно конвертуються із однієї системи мір до іншої. Також просить, у разі ухвалення рішення не на його користь, зменшити розмір витрат відповідача на правничу допомогу, оскільки вважає, що заявлена орієнтовна вартість послуг в розмірі 18000,00 грн. є неспівмірною із складністю справи та часом, необхідним кваліфікованому адвокату для опрацювання матеріалів позову, законодавчої бази та підготовки відзиву.

Відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких останній зазначив, що не заперечує перевищення ним показників доведених нормативів по вмісту забруднюючих речовин, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 №316 (додатки 4, 5), проте звертає увагу, що вказаним наказом також затверджено Порядок визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення. Крім того зазначив, що оскарження приписів державного органу, які видані безпідставно та неправомірно, тобто, які не несуть за собою відповідних наслідків, є правом, а не обов`язком суб`єкта господарювання, і не є підтвердженням визнання суб`єктом господарювання якого-небудь факту. Щодо посилання позивача на той факт, що відповідачем протягом трьох років не доведено концентрацію забруднюючих речовин у стоках до рівня, встановленого наказом №316, зазначив, що вказаний наказ офіційно опубліковано 02.02.2018 в Офіційному віснику України (2018, N 10 (02.02.2018), ст. 383), тобто Правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення набрали чинності лише 02.02.2018 і станом на дату подання позову - 27.02.2020 відповідач не міг протягом трьох років не доводити концентрацію забруднюючих речовин у стоках до рівня, встановленого наказом №316. За наведених обставин вважає позов безпідставним та необґрунтованим.

Ухвалою суду від 31.03.2020 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що ПрАТ «Ічнянський молочно-консервний комбінат» (код ЄДРПОУ - 00381152) є юридичною особою, основною діяльністю якої є перероблення молока, виробництво масла та сиру (10.51), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 04.05.2020 (а.с.157-161).

Посадовими особами ДЕІ у Чернігівській області, на підставі наказу від 10.04.2019 №296 та направлення від 10.04.2019 №296, у період з 15.04.2019 по 17.04.2019, проведено планову перевірку ПрАТ «Ічнянський молочно-консервний комбінат» за адресою: вул. Вишнева, 4, м. Ічня, Чернігівська область, 16703, щодо додержання суб`єктом господарювання вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища (а.с.6).

За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки від 17.04.2019 №11/05, який підписано без зауважень та один примірник якого отримано відповідачем у цей же день (а.с.7-20).

Перевіркою встановлено ряд порушень відповідачем вимог природоохоронного законодавства, зокрема, відведення стічних вод підприємства здійснюється до міської каналізаційної мережі з наступним скидом на очисні споруди КП ВКГ «Ічень» Ічнянської міської ради Чернігівської області, згідно договору від 09.12.2014 №09-12/2014. Підприємством не забезпечено виконання вимог припису державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області від 13.12.2017 №333/05 про недопущення скиду стічних вод ПрАТ «Ічнянський молочно-консервний комбінат» до Ічнянської міської каналізаційної мережі з перевищенням доведених нормативів. Для зменшення негативного впливу на стан очистки стічних вод на комплексі очисних споруд КП ВКГ «Ічень» Ічнянської міської ради Чернігівської області ПрАТ «Ічнянський молочно-консервний комбінат» забезпечено часткове переоснащення найбільш навантажених ланок виробничого процесу.

17.04.2019, з метою усунення виявлених під час перевірки порушень, позивачем винесено припис №11/05, пунктом 2 якого приписано не допускати скид зворотних вод до міської каналізаційної мережі з перевищенням встановлених нормативів, термін виконання - з моменту отримання припису, обґрунтування - статті 44, 49 Водного кодексу України (а.с.21).

Як вбачається з протоколу від 16.04.2019 №000565 про адміністративне правопорушення та постанови від 16.04.2019 №30/05 про накладення адміністративного стягнення, на головного інженера ПрАТ «Ічнянський молочно-консервний комбінат» ОСОБА_1 , за невиконання вимог припису від 13.12.2017 №333/05 про недопущення скиду стічних вод з перевищенням доведених нормативів, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 255,00 грн., який сплачено останнім 18.04.2019 (а.с.22-24).

З метою перевірки виконання вимог припису від 17.04.2019 №11/05 посадовими особами ДЕІ у Чернігівській області, на підставі наказу від 27.08.2019 №707 та направлення від 27.08.2019 №707, проведено 28.08.2019 позапланову перевірку ПрАТ «Ічнянський молочно-консервний комбінат» за адресою: вул. Вишнева, 4, м. Ічня, Чернігівська область, 16703 (а.с.25,26).

За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки від 28.08.2019 №101/05 (а.с.27-34), відповідно до якого перевіркою встановлено незабезпечення виконання вимог припису державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області від 17.04.2019 №11/05 про недопущення скиду стічних вод ПрАТ «Ічнянський молочно-консервний комбінат» до Ічнянської міської каналізаційної мережі з перевищенням доведених нормативів.

28.08.2019, з метою усунення виявлених під час перевірки порушень, позивачем винесено припис №101/05, яким приписано не допускати скид зворотних вод до міської каналізаційної мережі з перевищенням встановлених нормативів, термін виконання - з моменту отримання припису, обґрунтування - статті 44, 49 Водного кодексу України (а.с.35).

Як вбачається з протоколу від 28.08.2019 №001499 про адміністративне правопорушення та постанови від 28.08.2019 №211/05 про накладення адміністративного стягнення, на головного інженера ПрАТ «Ічнянський молочно-консервний комбінат» ОСОБА_1 , за невиконання вимог припису від 17.04.2019 №11/05 про недопущення скиду стічних вод з перевищенням доведених нормативів, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 340,00 грн., який сплачено останнім 29.08.2019 (а.с.36-38).

Листом від 05.09.2019 №09/19-4293 ПрАТ «Ічнянський молочно-консервний комбінат» повідомив позивача про здійснені заходи товариством на виконання припису від 28.08.2019 (а. с. 39).

Також судом встановлено, що 15.01.2020, з метою перевірки виконання вимог припису від 28.08.2019 №101/05, посадовими особами ДЕІ у Чернігівській області, на підставі наказу від 13.01.2020 №46 та направлення від 13.01.2020 №46 (а.с.40,41), проведено позапланову перевірку ПрАТ «Ічнянський молочно-консервний комбінат» за адресою: вул. Вишнева, 4, м. Ічня, Чернігівська область, 16703, якою встановлено, що за результатами досліджень стічних вод, які скидаються підприємством до Ічнянської міської каналізаційної мережі, фіксується перевищення встановлених нормативів по вмісту забруднюючих речовин, затверджених місцевими правилами приймання стічних вод до каналізаційної мережі міста Ічня. Дослідження стічних вод проводиться щомісячно лабораторією КП ВКГ «Ічень» Ічнянської міської ради. В ході перевірки відібрані проби стічної води на скиди до Ічнянської міської каналізаційної мережі, яка експлуатується КП ВКГ «Ічень» Ічнянської міської ради Чернігівської області (акт відбору від 15.01.2020 №03-09) (а.с.56).

За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки від 15.01.2020 №08/05 (а.с.42-51), виявлено наявність порушень вимог законодавства, а саме: незабезпечення виконання вимог припису від 28.08.2019 №101/05 про недопущення скиду стічних вод ПрАТ «Ічнянський молочно-консервний комбінат» до Ічнянської міської каналізаційної мережі з перевищенням доведених нормативів.

15.01.2020, з метою усунення виявлених під час перевірки порушень, позивачем винесено припис №08/05, яким приписано не допускати скид зворотних вод до Ічнянської міської каналізаційної мережі з перевищенням нормативів по вмісту забруднюючих речовин, встановлених місцевими правилами приймання стічних вод до каналізаційної мережі міста Ічня; термін виконання - з моменту отримання припису, обґрунтування - статті 44, 49, 70 Водного кодексу України. Припис направлено на адресу відповідача засобами поштового зв`язку та отримано останнім 21.02.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.52,53).

Як вбачається з протоколу від 15.01.2020 №000139 про адміністративне правопорушення та постанови від 15.01.2020 №14/05 про накладення адміністративного стягнення, на головного інженера ПрАТ «Ічнянський молочно-консервний комбінат» ОСОБА_1 , за невиконання вимог припису від 28.08.2019 №101/05 про недопущення скиду стічних вод з перевищенням доведених нормативів, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 340,00 грн., який сплачено останнім 20.01.2020 (а.с.61-63).

20.02.2020 позивачем складено протокол № 05-09 вимірювань показників складу та властивостей вод (а.с.54-55).

Листом від 28.02.2020 №02/20/481 ПрАТ «Ічнянський молочно-консервний комбінат» повідомив позивача про здійснені заходи товариством на виконання припису від 15.01.2020 (а. с. 135).

Вважаючи, що подальша експлуатація відповідачем водогосподарських споруд створює загрозу навколишньому природному середовищу, життю та здоров`ю людей, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Даючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог, підстав подання позову та доводам сторін, суд зважає на наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877-V).

Згідно зі статтею 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини 4 статті 4 Закону №877-V виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2017 №312 (чинним на момент проведення перевірок та звернення позивача до суду) затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, пунктом 5 розділу ІІ якого визначено, що Держекоінспекція звертається до суду із позовом щодо обмеження чи зупинення діяльності підприємств і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.

Згідно з абзацом 1 частини 5 статті 4 Закону №877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Частиною 7 статті 7 Закону №877-V передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до положень частини 8 статті 7 Закону №877-V припис - це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання.

Частиною 9 статті 4 Закону №877-V унормовано, що невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб`єкта господарювання згідно із законом.

Отже вищенаведеними нормами передбачено право органу державного нагляду (контролю), у разі необхідності вжиття інших заходів реагування, протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) скласти припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звернутися у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

З аналізу вищенаведених правових норм випливає, що винесення припису та звернення до суду із позовом щодо повного або часткового припинення виробництва - це два різних засоби реагування органу державного нагляду, які застосовуються окремо.

У свою чергу повне або часткове зупинення виробництва є більш суворим заходом реагування за винесення припису.

Аналогічний правовий висновок закріплений в рішенні Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №816/1349/16.

Суд наголошує, що захід реагування у вигляді повного зупинення виробництва є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування позивачем, як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли, та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Отже, застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, які свідчать про наявність для життя і здоров`я людей загрози внаслідок забруднення довкілля.

Водночас суд зазначає, що застосування заходів реагування є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог у сфері природоохоронного законодавства, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

При цьому у даній справі позивач просить застосувати до ПрАТ «Ічнянський молочно-консервний комбінат» заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді тимчасового обмеження скиду зворотних вод до Ічнянської міської каналізаційної мережі до моменту усунення порушень природоохоронного законодавства - скиду зворотних вод до Ічнянської міської каналізаційної мережі без перевищення нормативів по вмісту забруднюючих речовин, встановлених Правилами прийняття стічних вод до каналізаційної мережі.

В обґрунтування підстав для застосування таких заходів позивач покликається на акти перевірки, акт відбору проб та протокол вимірювання показників складу та властивостей вод, з яких випливає здійснення відповідачем перевищення встановлених нормативів по вмісту забруднюючих речовин, затверджених місцевими правилами приймання стічних вод до каналізаційної мережі міста Ічня.

Суд наголошує, що вказаними нормами Закону №877-V передбачений вичерпний перелік заходів реагування, які застосовуються за рішенням суду, ухваленого за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю), а саме: 1) повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) продукції; 2) повне або часткове зупинення реалізації продукції; 3) повне або часткове зупинення виконання робіт; 4) повне або часткове зупинення надання послуг.

Проте позивач просить суд застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді тимчасового обмеження скиду зворотних вод до Ічнянської міської каналізаційної мережі до моменту усунення порушень природоохоронного законодавства - скиду зворотних вод до Ічнянської міської каналізаційної мережі без перевищення нормативів по вмісту забруднюючих речовин, встановлених Правилами прийняття стічних вод до каналізаційної мережі, натомість суд зауважує, що частиною 5 статі 4 Закону №877-V такий вид заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) не передбачений.

Суд вважає, що тимчасове обмеження скиду зворотних вод до Ічнянської міської каналізаційної мережі не є тотожним заходам реагування, передбаченим частиною 7 статті 7 Закону №877-V, оскільки остання передбачає повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

Правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та Порядок визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України від 01.12.2017 №316, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України15.01.2018 за №56/31508 (далі - Правила №316, Порядок №316, Наказ №316).

Вказаний Наказ №316 видано Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України на виконання статті 11 Закону України від 10.01.2002 №2918-III «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» (далі - Закон №2918-III).

Відповідно до частин 2, 3 статті 19 Закону №2918-III договір про надання послуг з питного водопостачання та/або водовідведення укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті. Порядок надання споживачам послуг з питного водопостачання та/або водовідведення встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Згідно з пунктом 2 Розділу І Правил №316 ці Правила поширюються на суб`єктів господарювання, які надають послуги з централізованого водовідведення (відведення та/або очищення стічних вод) (далі - виробники), на юридичних осіб незалежно від форм власності та відомчої належності, фізичних осіб - підприємців, фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність і взяті на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з Податковим кодексом України, які скидають стічні води до систем централізованого водовідведення або безпосередньо у каналізаційні очисні споруди (далі - споживачі).

Положеннями пункту 6 Розділу III Правил №316 передбачено, що коли споживач не може забезпечити виконання вимог цих Правил, у тому числі пункту 3 цього розділу, або місцевих правил приймання за деякими показниками, він звертається до виробника із заявою та обґрунтуванням приймання понаднормативно забруднених стічних вод із зазначенням їх концентрації та зобов`язується вжити заходів для доведення якості та режиму їх скиду до вимог цих Правил або місцевих правил приймання у строк, зазначений у договорі.

Виробник розглядає подану заяву у п`ятнадцятиденний строк і укладає зі споживачем окремий договір про приймання понаднормативно забруднених стічних вод у разі здатності існуючої на КОС виробника технології очищення стічних вод видалити означені забруднення відповідно до вимог ГДС, встановлених для виробника.

У договорі про приймання понаднормативно забруднених стічних вод визначають тимчасово погоджені концентрації забруднюючих речовин, розмір додаткової оплати за приймання понаднормативно забруднених стоків, який повинен бути в межах 60 - 80 % від оплати, що встановлюється відповідно до розділу II Порядку №316, та строк виконання заходів для доведення якості та режиму їх скиду згідно з вимогами цих Правил або місцевих правил приймання, який має бути обґрунтованим та не може перевищувати трьох років.

У разі виявлення перевищення фактичної концентрації будь-якого показника над зазначеною в договорі про приймання понаднормативно забруднених стічних вод додаткова оплата послуг водовідведення здійснюється споживачем з коефіцієнтом кратності, який визначається відповідно до Порядку, але замість встановлених ДК для розрахунку застосовуються тимчасово погоджені концентрації, зазначені в договорі про приймання понаднормативно забруднених стічних вод.

Відповідно до пункту 2 Розділу IV Правил №316 у разі визначення допустимої концентрації (далі- ДК) забруднюючої речовини в стічних водах за ДК у каналізаційній мережі приймають ДК, визначені місцевими правилами приймання, а за їх відсутності - відповідно до вимог до складу та властивостей стічних вод, що скидаються до системи централізованого водовідведення, для безпечного їх відведення та очищення на КОС згідно з додатком 4 до цих Правил.

Пунктом 6 Розділу VI Правил №316 визначено, що з метою контролю якості стічних вод споживачів виробник здійснює відбір контрольних проб. Виявлені в цих пробах перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах є достатньою підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень.

Так, з матеріалів справи вбачається, що отримання ПрАТ «Ічнянський молочно-консервний комбінат» (споживач) послуг з централізованого водопостачання та водовідведення здійснюється на підставі договору від 09.04.2019 №09/04/2019, укладеного з Комунальним підприємством водоканалізаційне господарство «Ічень» Ічнянської міської ради Чернігівської області (виконавець) (далі - КП ВКП «Ічень») (а.с.84-87).

Пунктами 4.13 - 4.15 вказаного договору передбачено, що перелік допустимих концентрацій забруднень визначається згідно Додатку 4 до Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення. Максимально допустиме значення показника якості стічних вод та (або) концентрація в пробі стічних вод: БСК-5 - 199,0 од.; БСК-повне - 216,0 од. У разі систематичного скиду «Споживачем» стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій «Виконавець» має право обмежити послуги по водовідведенню. Скидання «Споживачем» стоків з перевищенням допустимих концентрацій оплачується відповідно до чинного законодавства.

Тобто КП ВКП «Ічень» та ПрАТ «Ічнянський молочно-консервний комбінат» у вказаному договорі передбачили скидання понаднормативно забруднених стічних вод та оплату за таке скидання.

КП ВКП «Ічень» надсилалися на адресу ПрАТ «Ічнянський молочно-консервний комбінат» розрахунки від 19.03.2019, від 20.05.2019, від 18.06.2019, від 21.10.2019, від 31.10.2019, від 19.11.2019, від 20.12.2019, від 20.01.2020, від 18.02.2020 додаткової плати за скид наднормативних забруднень стічних вод за період з 15.02.2019 по 14.02.2020, які кожного місяця оплачуються відповідачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами надання послуг, платіжними дорученнями, виписками по рахунку (а.с.84-118).

При цьому матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що КП ВКП «Ічень» було заявлено про неможливість приймання стічних вод ПрАТ «Ічнянський молочно-консервний комбінат» або пред`являлися будь-які претензії до відповідача стосовно властивостей таких вод, або було обмежено послуги по водовідведенню відповідачу, а тому суд дійшов висновку, що стічні води ПрАТ «Ічнянський молочно-консервний комбінат» не призводять до порушень чи будь-яких збоїв у роботі каналізаційної системи міста, а потужностей водоканалу цілком достатньо для їх доочищення до законодавчо встановлених норм для подальшого скидання у водойми.

Аналогічний правовий висновок закріплений в постанові Верховного Суду від 12.09.2019 у справі №816/4434/15.

Крім того, суд зауважує, що пунктом 4.12 вказаного договору встановлено, що стічні води, які приймаються в системи міської каналізації, повинні відповідати вимогам норм чинного законодавства, приймання по якості стічних вод проводиться на вході в аеротенки другої та третьої лінії міських очисних споруд.

Проте, як випливає з акту відбору проб води від 15.01.2020 №03-09, точка і місце відбору зворотних вод в ньому зазначена «каналізаційно-насосна станція ПрАТ «Ічнянський молочно-консервний комбінат», що не відповідає пункту 4.12 вказаного договору.

Також суд вважає, що відбір проб зворотних вод, який оформлений актом відбору проб води від 15.01.2020 №03-09, був здійснений позивачем з порушенням вимог наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 02.09.2005 №239 «Про затвердження національних стандартів України та скасування нормативних документів» (далі - Наказ №239).

Вказаним наказом затверджені національні стандарти України з наданням чинності з 1 січня 2008 року, зокрема, ДСТУ ISO 5667-10:2005; Якість води. Відбір проб. Частина 10. Настанови щодо відбирання проб стічних вод (ISO 5667-10:1992, IDT).

ISO 5667 під загальним заголовком «Якість води. Відбирання проб» складається з таких частин:

Частина 1. Настанови щодо розробляння програм відбирання проб;

Частина 2. Настанови щодо методів відбирання проб;

Частина 3. Настанови щодо консервації й поводження з пробами;

Частина 4. Настанови щодо відбирання проб з озер, природних і штучних водойм;

Частина 5. Настанови щодо відбирання проб питної води і води, яку використовують для приготування їжі та напоїв;

Частина 6. Настанови щодо відбирання проб із рік і водотоків;

Частина 7. Настанови щодо відбирання проб води в котельнях;

Частина 8. Настанови щодо відбирання проб водовмісних відкладень;

Частина 9. Настанови щодо відбирання проб морських вод;

Частина 10. Настанови щодо відбирання проб стічних вод;

Частина 11. Настанови щодо відбирання проб підземних вод;

Частина 12. Настанови щодо відбирання проб донних відкладень;

ISO 5667-10 є однією з частин групи стандартів, призначених для відбирання проб певних видів води. Її треба розглядати разом із ISO 5667-1, ISO 5667-2 і ISO 5667-3.

Проте позивач, при здійсненні відбору проб зворотних вод, що підтверджується актом відбору проб води від 15.01.2020 №03-09, керувався не тільки ДСТУ ISO 5667-10:2005, а й ДСТУ ISO 5667-6:2009 (Настанова щодо відбирання проб з річок і струмків); ДСТУ ISO 5667-4:2003 (Настанови щодо відбирання проб з природних та штучних озер); ДСТУ ISO 5667-11:2005 (Настанови щодо відбирання проб підземних вод), що суперечить Наказу №239.

Щодо посилання позивача на той факт, що відповідачем протягом трьох років не доведено концентрацію забруднюючих речовин у стоках до рівня, встановленого наказом №316, суд враховує таке.

У акті перевірки від 17.04.2017 №11/05 та у відповіді на відзив позивач вказує, що до 2019 року діяв договір від 09.12.2014 №09-12/2014, укладений між відповідачем та КП ВКГ «Ічень», відповідно до якого відповідачем проводиться сплата за скидання стоків з перевищенням допустимих концентрацій за підвищеним тарифом. Згідно представлених платіжних документів протягом 2017-2018 років підприємством сплачено 703715,00 грн. Також у відповіді на відзив зазначає, що пунктом 6 розділу III Наказу №316 передбачено, що у договорі приймання понаднормативно забруднених стічних вод визначають тимчасово погоджені концентрації забруднюючих речовин, розмір додаткової оплати за приймання понаднормативно забруднених стоків та строк виконання заходів для доведення якості та режиму їх скиду згідно з вимогами цих Правил або місцевих правил приймання, який має бути обґрунтованим та не може перевищувати трьох років. Матеріали доданих до позову планових і позапланових перевірок свідчать, що відповідачем протягом трьох років не доведено концентрацію забруднюючих речовин у стоках до рівня, встановленого наказом №316.

Так, пунктом 3 Наказу №316 визначено, що він набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Вказаний наказ офіційно опубліковано 02.02.2018 в Офіційному віснику України (2018 рік, №10, стор. 132, 383), тобто Правила №316 набрали чинності 02.02.2018.

За таких обставин суд дійшов висновку, що ні станом на дату подання позову - 28.02.2020, ні станом на дату ухвалення судом рішення у справі - 05.05.2020 не минуло трьох років для виконання відповідачем заходів для доведення якості концентрації забруднюючих речовин у стоках та режиму їх скиду згідно з вимогами цих Правил або місцевих правил приймання, що спростовує твердження позивача про не доведення відповідачем протягом трьох років концентраціїї забруднюючих речовин у стоках до рівня, встановленого наказом №316.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на зазначене та приймаючи до уваги той факт, що тимчасове обмеження скиду зворотних вод до Ічнянської міської каналізаційної мережі не є тотожним заходам реагування, передбаченим частиною 7 статті 7 Закону №877-V; порушення позивачем стандартів відбору зворотних вод, затверджених Наказом №239; відсутності претензій зі сторони КП ВКП «Ічень» до ПрАТ «Ічнянський молочно-консервний комбінат» стосовно властивостей стічних вод, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування до ПрАТ «Ічнянський молочно-консервний комбінат» заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді тимчасового обмеження скиду зворотних вод до Ічнянської міської каналізаційної мережі до моменту усунення порушень природоохоронного законодавства - скиду зворотних вод до Ічнянської міської каналізаційної мережі без перевищення нормативів по вмісту забруднюючих речовин, встановлених Правилами прийняття стічних вод до каналізаційної мережі, і відмову у задоволенні позовних вимог ДЕІ у Чернігівській області повністю.

Підстави для розподілу судових витрат позивача, у відповідності до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні, оскільки у задоволенні позову відмовлено.

Щодо витрат відповідача на правничу допомогу суд враховує таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.03.2018 між відповідачем (Клієнт) та Адвокатським Бюро «Євгенія Кривошея» (Бюро) укладено договір про надання правничої допомоги, умовами якого передбачено, що предметом договору є, зокрема, представництво інтересів Клієнта у судах під час здійснення адміністративного судочинства. Правнича допомога за цим договором надається Бюро на постійній основі. Гонорар складається з суми вартості послуг та об`єму наданої професійної правничої допомоги, тарифи яких узгоджені Сторонами та зазначені в Додатку 1 до цього договору і фіксується в додатковій угоді для кожної справи (а.с.121-122).

Відповідно до Додатку №1 до договору про надання правничої допомоги від 26.03.2018 ставки Бюро становлять 1000,00 грн. на годину, без ПДВ (пункт 1.1.). Мінімальний оплачуваний час складає 1/10 години (а.с.123).

Згідно з додатковою угодою від 09.03.2020 №09/03 до договору про надання правничої допомоги від 26.03.2018 сторони погодили орієнтовну вартість послуг (гонорар) Бюро в розмірі 18000,00 грн., яка розраховується відповідно до ставок Бюро та витраченого часу, а саме: попереднє опрацювання матеріалів - 6 годин; опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні правовідносини - 4 години; підготовка процесуальних документів по справі - 4 години; судове представництво - 4 години. Сторони погодили, що в незалежності від умов договору, гонорар по справі №620/747/20 оплачується Клієнтом на умовах 100% попередньої оплати (а.с.124).

Позивач у відповіді на відзив просить, у разі ухвалення рішення не на його користь, зменшити розмір витрат відповідача на правничу допомогу, оскільки вважає, що заявлена орієнтовна вартість послуг в розмірі 18000,00 грн. є неспівмірною із складністю справи та часом, необхідним кваліфікованому адвокату для опрацювання матеріалів позову, законодавчої бази та підготовки відзиву.

Частиною 1 статті 16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до вимог частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 132 КАС України).

Відповідно до частин 1-2 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За змістом пункту 1 частини 3 статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною 4 статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 134 КАС України).

Частиною 7 статті 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При цьому з матеріалів справи випливає, що відповідачем не подано до суду детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (квитанції або платіжного доручення), отже не підтверджено належними доказами понесені витрати на правничу допомогу.

Враховуючи наведене, витрати відповідача на правничу допомогу з позивача не стягуються.

Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Державної екологічної інспекції у Чернігівській області до Приватного акціонерного товариства «Ічнянський молочно-консервний комбінат» про застосування заходів реагування - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського окружного адміністративного суду або до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Державна екологічна інспекція у Чернігівській області (вул. Малясова, 12, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ - 38053846).

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Ічнянський молочно-консервний комбінат» (вул. Вишнева, 4, м. Ічня, Чернігівська область, 16703, код ЄДРПОУ - 00381152).

Суддя В.В. Падій