Рішення № 89062739, 05.05.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/555/20

РІШЕННЯ

іменем України

05 травня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Лабань Г.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:

1. Визнати протиправними дії щодо відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 21318350), оформлену листом від 13.01.20209 року №1061/03 у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити, нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за Списком №2 з 03 липня 2019 року, зарахувавши у пільговий трудовий стаж періоди:

- навчання з 01 вересня 1980 року по 19 липня 1982 року в технічному училищі № 5 м. Козятина за спеціальністю - механік рефрижераторних поїздів;

- проходження з 14 листопада 1982 року по 30 жовтня 1984 року строкової військової служби в складі Збройних Сил колишнього Союзу радянських соціалістичних республік (СРСР);

- служби з 06 грудня 1986 року по 25 серпня 1996 року в органах міліції МВС УРСР та України (всього 13 років 6 місяців 25 днів).

3. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 21318350) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати (судовий збір) у сумі 840.80 грн. та витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 4900 грн. (чотири тисячі дев`ятсот) гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 01.10.2019 звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з доданими до неї документами.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 13.01.2020 № 1061/03 йому було відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах, оскільки, не надано довідки, уточнюючої пільговий характер роботи за Списком № 2 згідно додатку 5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Крім того, не враховано до пільгового стажу навчання з 01 вересня 1980 року по 19 липня 1982 року в технічному училищі № 5 м. Козятина за спеціальністю - механік рефрижераторних поїздів, проходження з 14 листопада 1982 року по 30 жовтня 1984 року строкової військової служби в складі Збройних Сил колишнього Союзу радянських соціалістичних республік (СРСР) та служби з 06 грудня 1986 року по 25 серпня 1996 року в органах міліції МВС УРСР та України (всього 13 років 6 місяців 25 днів).

З зазначених причин 13.01.2020 відповідачем було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах з підстав відсутності необхідного пільгового стажу.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачем надано відзив в якому зазначає, що 03.01.2020 року позивач звернувся в управління з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням від 13.01.2020 року відповідач відмовив у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки у позивача не було необхідного стажу для призначення пенсії на пільгових умовах.

Зазначає, згідно записів трудової книжки позивач з 02.08.1982 року по 13.11.1982 року та з 07.03.1985 року по 03.12.1986 року працював механіком рефрижераторного поїзду, що передбачено Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173. Довідки, уточнюючої пільговий характер роботи за Списком №2 згідно додатку 5 до Порядку не надав. Тому підстави для зарахування зазначених періодів роботи до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, відсутні. Спеціальний стаж на посаді механіка рефрижераторного поїзду - 2 роки і 8 днів недостатньо для призначення пенсії за вислугу років. Періоди військової служби зараховуються до спеціального стажу для призначення пенсії за вислугу років при умові, що військова служба проходила на посадах, що дають право на даний вид пенсії. За наявними документами підстави для зарахування до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років, періодів проходження військової служби, відсутні.

Враховуючи вище викладене відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

27.02.2020 до суду надійшла відповідь на відзив, позивач заперечує проти доводів наведених у відзиві.

Суд встановив, що 01.10.2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з доданими документами.

Рішенням управління від 13.01.2020 року № 1061/03 відповідач відмовив у призначенні пільгової пенсії через відсутність пільгового стажу у позивача.

Зокрема, в спірному рішенні зазначено, що страховий стаж позивача згідно наданих документів складає 27 років 7 місяців 11 днів.

До пільгового стажу не враховано навчання з 01 вересня 1980 року по 19 липня 1982 року в технічному училищі № 5 м. Козятина за спеціальністю - механік рефрижераторних поїздів, служби з 06 грудня 1986 року по 25 серпня 1996 року в органах міліції МВС УРСР та України (всього 13 років 6 місяців 25 днів).

Також період проходження позивачем з 14 листопада 1982 року по 30 жовтня 1984 року строкової військової служби в складі Збройних Сил колишнього Союзу радянських соціалістичних республік (СРСР) управлінням не був врахований до пільгового стажу, оскільки час проходження строкової військової служби зараховується до пільгового стажу, якщо на момент призову особа навчалася за фахом у професійно-технічному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Разом з тим, у трудовій книжці серії НОМЕР_2 , виданої на ім`я позивача 30.07.1982 р., з посиланням на відповідні накази проведені всі записи, які належним чином скріплені підписами та печатками.

З трудової книжки вбачаються наступні періоди навчання, роботи та служби позивача:

1. Навчання в Технічному училищі № 5 м. Козятина Вінницької області в період з 01.09.1980 по 19.07.1982 року за професією - механік рефрижераторних поїздів .

2. Робота на посаді механіка рефрижераторного поїзда в період з 02.08.1980 по 13.11.1982 року.

3. Звільнений 13.11.1980 року в зв`язку з призовом в Радянську Армію по п. З ст. 36 КЗпП УРСР.

4-5. Робота на посаді сортирувальника рамок на Корчеватському комбінаті будівельних матеріалів м. Київ в період з 18.12.1984 по 08.01.1985 року.

6. Служба в Радянській Армії з 13.11.1980 по 30.10.1984 року.

7-8. Робота на посаді механіка рефрижераторного поїзда в період з 07.03.1985 по 03.12.1986 року.

11-12. Служба в органах внутрішніх справ з 06.12.1986 р. по 25.08.1996 рік.

13-15. Робота на посаді юриста ВАТ «Атомремонт» з 10.09.1996 по 14.07.1997 р.

16.Робота на посаді юрисконсульта ВАТ «Атомремонт» з 20.10.1998 по 12.12.1999 р. .

18. Перебування на обліку в центрі зайнятості в період з 06.10.2014 по 30.11.2014 р.

Отже, спірним питання даної справи є врахування до пільгового стажу працівника часу роботи на підприємстві в зв`язку з не підтвердженням даних про пільговий характер роботи уточнюючою довідкою, оскільки записи у трудовій книжці вчинено належним чином.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 2 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ч.4 ст.24 Закону № 1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Відповідно до статті 1 Закону №1788-ХІІ громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

У ст.2 цього ж Закону зазначено, що за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

За змістом п. «б» ст. 13 Закону № 1788-ХІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців років на зазначених роботах.

Аналогічне положення закріплено у ч. 2 ст. Прикінцевих положень Закону №1058-ІУ. Зокрема, ч. 2 положення передбачено:

«Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють ... на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону».

При призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону № 1788-ХІІ та пенсій за вислугу років відповідно до статті 55 цього Закону провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Згідно пункту 2 № 1058-ІУ особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом №1788-ХІІ від 05.11.1991 року.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону №1058-ІУ, на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше ЗО років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах за відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім

- тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків.

Відповідно до ст. 13 Закону №1788-ХІІ, порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію Закону № 1788-ХІІ на роботах із шкідливими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається ст. 100 даного Закону. За змістом вказаної норми особам, які мають право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.

Списки №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені:

- постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173;

- постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10 (з 1 січня 1992 року);

- постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 (з 11 березня 1994 року);

- постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 (з 16 січня 2003 року);

- постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461 (з 03 серпня 2016 року).

Періоди роботи позивача з 1982 по 1986 роки на посаді механіка рефрижераторного поїзду і до 26.01.1991 р. був чинним Список № 2 (затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. №1173), якого частиною 1 (Залізничний транспорт і метрополітен) Розділу XXX (Транспорт) передбачено професію - «Машинисты (механики) рефрижераторных поездов».

Серед іншого, під час робота в депо, до посадових обов`язків належали експлуатація, контроль і обслуговування аміачно-холодильних установок, якими були обладнані рефрижераторні потяги. Використовуваний в якості холодоохолоджуючого агенту аміак, в разі високої концентрації в повітрі може спричинити бронхіолярний і альвеолярний набряк та ураження дихальних шляхів в результаті дихальної недостатності. Використання під час експлуатації дизелів дизельного пального та мастил також шкідливе для здоров`я. За цими та іншими шкідливими факторами (підвищені шум і температура, постійні електричні поля і випромінювання; високий рівень промислових шумів та вібрацій, нічний час та роз`їзний характер робіт) його професія була віднесена до робіт із шкідливими і важкими умовами праці.

Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10 (з 01.01.1992 р.) затверджено Список № 2 «Производств, работ, профессий, должностей и показателей с вредными и тяжелыми условиями труда, занятость в которых дает право на пенсию по возрасту (по старости) на льготных условиях», яким в Розділі 23200000 XXXIII. Загальні професії передбачено професію - 23200000-14341 Машинисты холодильных установок, обслуживающие аммиачно-холодильные установки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 затверджено Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Розділом XXXIII. Загальні професії зазначеного Списку передбачено професію - 23200000-14341 Машиністи холодильних установок. що обслуговують аміачно-холодильні установки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 затверджено Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Розділом XXXIII. Загальні професії (у всіх галузях господарства) зазначеного Списку передбачено професію - 33 Машиністи холодильних установок, що обслуговують аміачно-холодильні установки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. № 461 затверджено Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Розділом XXXIII. Загальні професії (у всіх галузях господарства) зазначеного Списку передбачено професію - Машиністи холодильних установок, що обслуговують аміачно-холодильні установки.

Згідно ст. 55 (окремі категорії працівників інших галузей народного господарства, які мають право на пенсію за вислугою років) Закону №1788-ХІІ (набув чинності з 01.04.1992 р.) також передбачено право на пенсію за вислугою років працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Крім того, пунктом 3 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 N383 «Про затвердження Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (Зар. в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 р. за N 1451/11731) встановлено, що: «При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праиі за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992».

Приписами п.109 Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженого Радою Міністрів СРСР від 03.08.1972 року №590, передбачено, що крім роботи в якості робітника або службовця до загального стажу роботи зараховується також: згідно п. «з» навчання в училищах і школах системи державних трудових резервів і системи професійно-технічної освіти (в залізничних училищах, гірничопромислових школах і училищах, училищах механізації сільського господарства, технічних училищах, професійно-технічних училищах і т. д.) і в інших училищах, школах і на курсах з підготовки кадрів, підвищення кваліфікації та з перекваліфікації;

Статтею 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» передбачено: «Час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону №1058-ІУ періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються в порядку й на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше. Згідно з п. «д» ст. 56 Закону №1788-ХІ1 до стажу роботи, що дає право на трудову пенсію, зараховується час навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах з підготовки кадрів, підвищення кваліфікації та перекваліфікації.

В даному випадку, перерва між закінченням позивачем навчання в училищі і днем зарахування на роботу на посаду - механік рефрижераторних поїздів, становить 12 днів.

Позивач до призову в збройні сили радянської армії навчався за спеціальністю «механік рефрижераторних поїздів», яка віднесена до Списку №2 та дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідачем не оспорюється та підтверджується дипломом, згідно якого позивачу присвоєно кваліфікацію механік рефрижераторних поїздів, а також відповідним записом в трудовій книжці і військовому квитку.

Враховуючи зазначені та долучені до позовної заяви документи, позивач після закінчення спеціалізованого професійного технічного навчального закладу, в якому набув спеціальність механік рефрижераторних поїздів, був зарахований на роботу на посаду механіка рефрижераторних поїздів рефрижераторного вагонного депо ст. Фастів, робота на якій дає право на призначення пільгової пенсії за Списком №2.

Відтак, період навчання позивача в ТУ № 5, відповідно до приписів підпункту «з» п.109 Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій (Затв. РМ СРСР від 03.08.1972 року №590), ст. 56 Закону №1788-ХІІ, ст. 38 Закону України «Про професійно- технічну освіту» підлягає врахуванню до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за Списком №2.

Відповідно до ст. 100 Закону №1788-ХІІ: «Особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:

а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право па пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством».

Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією чи займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону №1788-ХІІ або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом № і 058-IV.

Законом № 1058-ІУ, який набрав чинності 01.01.2004 року, призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугою років для окремих категорій працівників регламентовано ст.114. Також цей закон визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Вказаним Законом передбачені періоди, з яких складається страховий стаж. Так, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

В період служби позивача з 1982 по 1984 рік в Збройних силах СРСР діяли Закон СРСР від 12.07.1967 року «Про загальний військовий обов`язок» і «Положення про пільги для військовослужбовців, військовозобов`язаних, осіб, звільнених з військової служби у відставку, та їх сімей» (Затв. постановою Ради Міністрів СРСР від 17.02.1981 року N193). Пунктом 76 зазначеного положення передбачалося, що: «Время нахождения граждан на действительной военной службе в рядах Вооруженных Сил СССР засчитывается в их общий трудовой стаж, а также в непрерывный трудовой стаж и стаж работы по специальности в соответствии с действующим законодательством».

Змістом статті 2 Закону України від 25.03.1992 року № 2232-ХІІ «Про загальний військовий обов`язок і військову службу» та статті 8 ч.1 Закону України від 20.12.1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що час проходження військової служби зараховується громадянам до загального трудового стажу, до стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову особа працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно положень 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» передбачено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз. 9 п. 1 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393, для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ», особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховуються: дійсна військова служба у Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється у порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо цією постановою не передбачено більш пільгових умов зарахування до вислуги років часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

В періоди служби позивача в Збройних Силах СРСР і МВС України з 1982 по 1996 роки, до набрання чинності змін до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження строкової військової служби» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, N27, ст.361) діяло «Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій» (затв. Постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 року № 590) надалі - Положення №590.

Згідно з пунктом 109 Положення №509, при призначенні пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах служба в складі Збройних Сил СРСР і перебування в партизанських загонах, служба в військах і органах ВЧК, ОГПУ, НКВС, НКДБ, МДБ, Комітету державної безпеки СРСР, Міністерства охорони громадського порядку СРСР, міністерств охорони громадського порядку союзних республік, Міністерства внутрішніх справ СРСР, міністерств внутрішніх справ союзних республік, служба в органах міліції прирівнюється за вибором особи, яка звертається за пенсією, до роботи, яка передувала службі чи безпосередньо слідувала за нею.

Частиною третьою статті 13 Закону №1788-ХІІ встановлено, що порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.

Отже до набрання чинності змін до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження строкової військової служби» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, N 27, ст.361) діяло «Положення №509, яке передбачало право особи на свій вибір прирівнювати періоди служби як в складі Збройних Сил СРСР. так і в органах міліції до періоду, що дає право на призначення пільгової пенсії.

При цьому обмеження щодо враховування зазначених періодів в розмірі, який не перевищує наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах чи пільгових розмірах, зазначеним Положенням №509 не передбачалися.

Таким чином, згідно пункту 109 Положення №509, позивач мав право на зарахування при призначенні пенсії на пільгових умовах по старості до пільгового стажу період служби в складі Збройних Сил СРСР з 13.11.1982 по 30.10.1984 року (1 рік 11 місяців 17 днів), який передував роботі позивача на посаді механіка рефрижераторного поїзду і період служби в органах міліції МВС УРСР та України з 06.12.1986 року до 25.08.1996 року (9 років 8 місяців 19 днів), який безпосередньо слідував за роботою на посаді механіка рефрижераторного потягу. Разом -11 (одинадцять) років 8 (вісім) місяців 6 днів.

Приймаючи до уваги час навчання в технічному училищі за спеціальністю - механік рефрижераторних поїздів з 01.09.1980 року по 19.07.1982 року - 1 рік 10 місяців 19 днів, 2 роки 8 днів роботи на посаді механіка рефрижераторного потягу в Рефрижераторному вагонному депо станції Фастів Південно-Західної залізниці та періоди служби в складі Збройних Сил СРСР і органах міліції МВС УРСР та України (11 років 8 місяців 6 днів), загальний спеціальний трудовий (пільговий) стаж роботи позивача із шкідливими і важкими умовами праці за Списком 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженими Радою Міністрів СРСР і Кабінетом Міністрів України складає - 15 років 7 місяців і 3 дні, при встановлених ст.13 Закону № 1788-ХІІ і необхідних - 12 роках і 6 місяців.

За приписами ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ від 12.08.1993 № 637 встановлено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників.

Суд зазначає, що вищевказаний Порядок, як вбачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до пункту 3 Порядку, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Таким чином, довідка уточнюючого характеру чи наказ про атестацію робочих місць може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці. Крім того, після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено Законом України «Про пенсійне забезпечення» (статті 13,62), і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Суд зауважує, що у трудовій книжці позивача належним чином вчинені всі спірні записи про навчання, проходження служби в лавах Радянської Армії та роботи позивача.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Прийнявши неправомірне рішення щодо відмови у зарахуванні пільгового стажу за спірний період, відповідач діяв поза межами статті 19 Конституції України та законів України, не визнавши право позивача на отримання пенсії, що призвело до його порушення, а тому воно підлягає захисту судом.

За вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Щодо вимоги про відшкодування витрат пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд зазначає наступне.

Поняття витрат на професійну правничу допомогу та порядок їх розподілу між сторонами визначені ст. 134 КАС України, відповідно до якої витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Необхідно зазначити, що склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входять до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

В підтвердження наданих послуг адвокатом надано до суду договір про надання правової допомоги від 14.01.2020 року, акт наданих послуг, а також квитанції на оплату.

Згідно акта наданих послуг підготовка позовної заяви коштувала 4400 грн.; консультація 490 грн.

Суд враховує вимоги ч. 5 ст. 134 КАС України, відповідно до якої розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи, та приходить до висновку про задоволення заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії щодо відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 21318350), оформлену листом від 13.01.20209 року №1061/03 у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити, нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за Списком №2 з 03 липня 2019 року, зарахувавши у пільговий трудовий стаж періоди:

- навчання з 01 вересня 1980 року по 19 липня 1982 року в технічному училищі № 5 м. Козятина за спеціальністю - механік рефрижераторних поїздів;

- проходження з 14 листопада 1982 року по 30 жовтня 1984 року строкової військової служби в складі Збройних Сил колишнього Союзу радянських соціалістичних республік (СРСР);

- служби з 06 грудня 1986 року по 25 серпня 1996 року в органах міліції МВС УРСР та України (всього 13 років 6 місяців 25 днів).

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 840,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 4900 грн. (чотири тисячі дев`ятсот) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя Г.В. Лабань