Рішення № 89062529, 04.05.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

04 травня 2020 р. № 520/4169/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зоркіної Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

встановив

Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд: 1.) визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Харківській області щодо неврахування довідки про заробітну плату № 483 від 19.11.2019 для перерахунку пенсії; 2.) зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській області провести перерахунок пенсії з дати її призначення з урахуванням інформації, зазначеної у довідці про заробітну плату за період роботи з 01.05.1989 по 30.04.1994 , нарахувати та сплатити заборгованість.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що він звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи з 1989 по 1994, проте йому відмовлено у проведенні перерахунку пенсії, тому що довідка про заробітну плату № 483 від 19.11.2019 видана на території, яка не контролюється Українською владою та відсутня можливість провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.04.2020 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування заперечень зазначив, що позивачу відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки довідка про заробітну плату, відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не підтверджена первинними документами. Перевірку первинних документів та підставі яких видано довідку про заробітну плату не можливо провести, оскільки такі документи знаходяться на території, які не контролюються Державою. Також тимчасово направити будь-який запит, щодо перевірки первинних документів теж неможливо, оскільки з 27.11.2014 припинено приймання поштових відправлень на територію Донецькій і Луганській областей на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, відповідно до Указу Президента України від 14.11.2014року №875/2014 «Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 »

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Так, з огляду на те, що згідно положень ст. 258 КАС України передбачено, що даний предмет спору віднесено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 12.12.2017 № 0000436098, перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком (а.с.6-7).

Позивачем подано заяву до відділу з питань перерахунку пенсій № 8 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про перерахунок пенсії на підставі довідки про заробітну плату від 19.11.2019 № 483, яка видана РП «Доньассуглереконструктуризация» відокремленим підрозділом « ВОК ЛШ имени Максима Горького» Донецької народної республіки за період роботи з 01.05.1989 по 30.04.1994.

Рішенням відповідача № 10 від 27.02.2020 у перерахунку пенсії відмовлено з посиланням на положення ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та п.3 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав, свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»

Перевіряючи оскаржуване рішення, дії відповідача на відповідність положенням ч.2 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Отже, для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Тобто, єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписок з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Зазначена позиція суду узгоджується із висновками, Верховного Суду, викладеними у постанові від 26.11.2019 року по справі №607/3122/17.

Згідно абз. 2 пп. 3 п.2.1 розділу 11 Порядку подання оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України в 25.11.2005 №22-1 (далі Порядок №22-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місце знаходження та адреса, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинними документами.

Відповідно до п.2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Судом встановлено, що в якості підстав для його прийняття відповідачем вказано на обставини того, що перерахунок пенсії згідно довідки про заробітну плату від 19.11.2019 р. № 483 провести неможливо, так як довідка видана на території, яка не контролюється українською владою, а надіслати запит щодо перевірки первинних документів на підставі, яких видано довідку про заробітну плату, не має можливості.

Надаючи оцінку зазначеним доводам відповідача, суд зазначає, що документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян, оскільки вказана обставина (захоплення незаконними озброєними формуваннями території, на якій розташоване підприємство) не може слугувати підставою порушення прав громадян України на пенсійне забезпечення, що відповідає правозастосовній практиці в частині застосування так званих "намібійських винятків" Міжнародного суду ООН.

У 1971 році Міжнародний суд Організації Об`єднаних Націй (далі - ООН) у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначив, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). "Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать.

При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві, яке знаходиться на непідконтрольній українській владі території, не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у нього права на пенсійне забезпечення.

Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Тобто в розрізі даної справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.

Зазначена позиція суду відповідає висновками Верховного Суду, викладеним у постановах від 24.07.2019 року по справі №423/1324/17, від 31 січня 2019 року справа №233/1181/17 .

Водночас, беручи до уваги те, що відмова у врахуванні спірної довідки під час проведення перерахунку пенсії, оформлена рішенням, керуючись ч. 2 ст.9 КАС України суд з метою ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне відновити порушене право шляхом скасування вказаного рішення суб`єкта владних повноважень, тоді як позовна вимога про визнання неправомірними дій відповідача щодо неврахування довідки про розмір заробітної плати за відповідні періоди, охоплюється визнанням протиправності та скасуванням зазначеного рішення, та задоволенню не підлягає.

Щодо позовної вимоги позивача про зобов`язання відповідача провести перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за періоди роботи з 1989 по 1994 згідно вимог Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з дати призначення пенсії, суд зазначає наступне.

При прийнятті рішення № 10 від 27.02.2020 про відмову у перерахунку пенсії позивачу відповідачем не було встановлено інших підстав (ніж неврахування довідки у зв`язку з неможливістю проведення перевірки первинних документів) для відмови у перерахунку пенсії позивачу.

Тобто, відповідач розглянув заяву позивача по суті та за її розглядом прийняв рішення про відмову у перерахунку пенсії, з підстав, які визнані судом необґрунтованими та такими, що не можуть бути застосовані у даних правовідносинах, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази та норми чинного законодавства.

У постанові Верховного Суду від 06.03.2019 року по справі № 1640/2594/18 судом зазначено, що згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Відповідно до пункту 4 частини першої 1 статті 5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Отже, в даному випадку, за встановлених судом обставин, оскільки Головне управління Пенсійного фонду в Харківській області розглянуло заяву позивача по суті та прийняло рішення по суті його заяви, відповідні повноваження відповідача щодо перерахунку пенсії в даних спірних правовідносинах не є дискреційними повноваженнями.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за періоди роботи з 1989 по 1994 згідно вимог Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", підлягає задоволенню.

Проте, суд зауважує, що на підставі ч.4 ст.45 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" перерахунок призначеної пенсії провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

З аналізу вказаної статті, вбачається, що підставою для прийняття рішення та здійснення відповідачем дій з перерахунку пенсії позивача є його заява.

Оскільки заява позивача про перерахунок пенсії датована 24.02.2020 перерахунок пенсії позивача повинен бути здійснений відповідачем з першого числа наступного місяця , відповідно до вимог ч.4 ст.45 Закону №1058-IV.

При цьому, стосовно позовних вимог позивача про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити заборгованість по пенсії за результатами її перерахунку на підставі довідки від 19.11.2019 № 483, суд зазначає, що останні задоволенню не підлягають з огляду на їх передчасність.

Відповідно до ст.ст.7,9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У відповідності до ч. 2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку, про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати рішення до протоколу по справі № 963140132452 відділу з питань перерахунків пенсій № 8 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 27.02.2020 № 10.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за періоди роботи з 1988 по 1993 роки згідно вимог Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за заявою від 24.02.2020 з урахуванням висновків суду.

В іншій частині вимог позов залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя Зоркіна Ю.В.