Ухвала суду № 89062268, 04.05.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

04 травня 2020 року м. Рівне №460/2529/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щербакова В.В., розглянувши клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без руху за матеріали адміністративної справи за позовом

ОСОБА_1

доАПАРАТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ про зобов`язання вчинення певних дій,В С Т А Н О В И В :

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач) до АПАРАТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ (далі по тексту – відповідач) про зобов`язання вчинення певних дій.

Ухвалою суду від 06.04.2020 позову заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

30.04.2020 представник відповідача подав суду клопотання про залишення позовної заяви без руху. На обґрунтування вказаного клопотання зазначив, що позивачем у позовній заяві не зазначено ціни позову, банківських реквізитів за якими мають бути перераховані кошти, підстав звільнення від сплати судового збору, розрахунку суми, належної до виплати, а також не надано доказів на підтвердження такого розрахунку.

Відтак, відповідач вважає, що позовна заява подана без додержання вимог ст. ст. 160, 161 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Позивач, розпорядившись своїми вимогами на власний розсуд, звернувся до суду з позовною вимогою про зобов`язання виплатити компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки, обчислену відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100. Отже, характер спірних правовідносин свідчить про очікування позивача вчинення відповідачем певних дій для відновлення його порушеного права, а відтак, заявлена позовна вимога є вимогою немайнового характеру.

Також варто зазначити, що компенсація за невикористану відпустку належить до складу фонду додаткової заробітної плати (пп. 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої Наказом Держкомстату України 13.01.2004 №5).

Таким чином позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Враховуючи предмет спору, суд вважає, що залишення позовної заяви без руху з підстав не зазначення у ній ціни позову, підстав звільнення від сплати судового збору було би надто формальним трактуванням процесуального законодавства, тобто допущення надмірного формалізму, який може позбавити особу права звертатися до суду, що є недопустимим і про що неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини (зокрема, рішення у справах «Беллет проти Франції», «Ашингдейн проти Сполученого Королівства», «Кромбах проти Франції», «Перес де Реда Каванільєс проти Іспанії»).

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху належить відмовити.

Керуючись статтями 5, 9, 160, 162, 166 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання АПАРАТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ про залишення позовної заяви без руху - відмовити.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Щербаков В.В.