Рішення № 89062164, 04.05.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/2006/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/2006/20 за адміністративним позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Комунальне підприємство "Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця" Полтавської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій, визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

15 квітня 2020 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області (надалі - позивач, Управління виконавчої дирекції) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (надалі - відповідач) , визначивши в якості третьої особи Комунальне підприємство "Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця" Полтавської міської ради (надалі - КП "Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця"), в якому просить визнати протиправними дії відповідача з приводу розподілу коштів у сумі 508 211,05 грн, отриманих від реалізації майна КП "Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця", не на задоволення вимог Управління виконавчої дирекції щодо стягнення капіталізованих платежів у сумі 795 677,13 грн, як вимог другої черги, та зобов`язати відповідача утриматися від розподілу цих коштів на задоволення вимог стягувачів третьої черги до повного задоволення вимог позивача щодо стягнення капіталізованих платежів у сумі 795 677,13 грн, як вимог другої черги, а також визнати протиправною та скасувати постанову від 03.03.2020 ВП №56262082 про зупинення виконавчих дій, винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень в ході примусового виконання рішення суду про стягнення з КП "Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця" капіталізованих платежів на користь позивача.

Обставини порушення своїх прав, як стягувача у виконавчому провадженні №56262082, позивач пов`язує з неправомірними, як на його думку, діями державного виконавця, який неправомірно розподілив суму коштів стягнутих з боржника на задоволення вимог третьої черги за наявності непогашеної заборгованості щодо стягнення капіталізованих платежів, які відносяться до другої черги відповідно до статті 46 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 21.04.2020 позивачу поновлено строк звернення до суду, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду без виклику учасників (у письмовому провадженні). Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача КП "Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця".

30.04.2020 до суду надійшов відзив на позов, за змістом якого відповідач обстоює позицію щодо правомірності дій державного виконавця та оскаржуваного рішення. Вказує, що вимоги Управління виконавчої дирекції щодо стягнення капіталізованих платежів відносяться до четвертої черги задоволення вимог стягувачів відповідно до статті 46 Закону України "Про виконавче провадження". З приводу зупинення виконавчого провадження зазначав, що на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого ухвалою Господарського суду Полтавської області по справі №917/1597/19 від 16.01.2020 (а.с. 36-39).

Розгляд справи здійснюється судом з урахуванням особливостей провадження, визначених ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) з 26.04.2018 перебуває виконавчий лист №816/1222/17, виданий на примусове виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.01.2008 щодо стягнення з КП "Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця" на користь позивача капіталізованих платежів у сумі 795 677,13 грн. Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 26.04.2018 ВП №56262082 за вищевказаним виконавчим листом відкрито виконавче провадження (а.с. 45-46).

Постановою державного виконавця від 17.05.2018 означене виконавче провадження приєднано до зведеного виконавчого провадження ЗВП 40964407 (а.с. 47-48).

Позивач зазначає, що в межах виконавчого провадження №56262082 будь-яких коштів на погашення існуючої заборгованості КП "Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця" зі сплати капіталізованих платежів стягувачу не надходило до цього часу, у зв`язку з чим на адресу відповідача був направлений запит від 31.01.2020 про хід виконавчого провадження.

На зазначений запит 24.03.2020 позивач одержав листа від 16.03.2020 № 021/7805 (а.с. 6-7), за змістом якого відповідач повідомляє про факт отримання коштів від реалізації майна боржника в межах зведеного виконавчого провадження.

Так, починаючи з 26.04.2018, тобто у період перебування на примусовому виконанні виконавчого листа про стягнення капіталізованих платежів, від реалізації майна божника на депозитний рахунок відповідача надійшли кошти на загальну суму 508 211,05 грн, зокрема:

- 12.06.2018 та 06.07.2018 надійшло 18050,95 грн та 59185,00 грн від реалізації транспортного засобу марки ЗИЛ-ММЗ, днз НОМЕР_1 , модель 45065-СПГ, 1999 р. в., номер шасі (рами) НОМЕР_2 , тип самоскид-С та транспортного засобу марки ЗИЛММЗ, днз НОМЕР_3 , 1990 р. в., модель 4502, тип вантажний самоскид, номер шасі (рами) НОМЕР_4 ;

- 12.06.2018 надійшло 281 065,10 грн від реалізації транспортного засобу УАЗ 452 ЛЗК, днз НОМЕР_5 , 1993 р. в. та трактора колісного Беларус 82,1, днз НОМЕР_12 ;

- 20.09.2018 надійшло 149 910,00 грн від реалізації транспортного засобу МАЗ 5551-020, днз НОМЕР_8 , 2003 р.в. та трактора колісного ЮМЗ-8040.2, 2004 р.н., заводський № НОМЕР_9 , номер двигуна НОМЕР_10 , днз НОМЕР_11 .

Отримані після 26.04.2018 від реалізації майна боржника кошти в сумі 508 211,05 грн були розподілені відповідачем на погашення заборгованості з виплати заробітної плати, які належать до вимог третьої черги задоволення вимог стягувачів.

У зв`язку з цим позивач вважає, що в порушення статті 46 Закону України "Про виконавче провадження" відповідач розподілив стягнуту з боржника суму коштів у розмірі 508 211,05 грн на задоволення вимог стягувачів третьої черги задоволення, а не на задоволення вимог позивача щодо стягнення з боржника капіталізованих платежів, які виникли із його зобов`язань перед застрахованими особами внаслідок заподіяння шкоди їх життю та здоров`ю, що належать до другої черги задоволення.

Крім того, з листа відповідача від 16.03.2020 №021/7805 позивач дізнався про факт зупинення 03.03.2020 державним виконавцем виконавчого провадження №56262082 в порядку пункту 4 частини першої статті 34, статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку з відкриттям Господарським судом Полтавської області провадження у справі №917/1597/19 про банкрутство КП "Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця" та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів ухвалою від 16.01.2020 (а.с. 15).

Постанову державного виконавця від 03.03.2020 про зупинення виконавчого провадження №56262082 позивач вважає такою, що підлягає скасуванню, оскільки на вимоги щодо стягнення капіталізованих платежів, які виникли із зобов`язань внаслідок заподіяння шкоди здоров`ю застрахованим особам, не поширюється дія мораторію, запровадженого ухвалою Господарського суду Полтавської області від 16.01.2020 №917/1597/19.

Вирішуючи позов у частині вимог щодо визнання протиправними дій відповідача з приводу розподілу коштів у сумі 508 211,05 грн, отриманих після 26.04.2018 від реалізації майна КП "Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця" не на задоволення вимог стягуавча у ВП №56262082 щодо стягнення капіталізованих платежів у сумі 795 677,13 грн, як вимог другої черги, та зобов`язання відповідача утриматися від розподілу цих коштів на задоволення вимог стягувачів третьої черги до повного задоволення вимог позивача щодо стягнення капіталізованих платежів у сумі 795 677,13 грн, як вимог другої черги, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (надалі - Закон №1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 18 Закону №1404-VІІІ передбачено, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За приписами частини першої статті 45 Закону №1404-VІІІ розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості: 1) у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій; 2) у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувача; 3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів); 4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені виконавцем відповідно до вимог цього Закону, та виконавчий збір або основна винагорода за виконавчими документами про стягнення аліментів.

Відповідно до частини першої статті 46 Закону №1404-VІІІ у разі якщо під час розподілу грошових сум у випадку, передбаченому пунктом 3 частини першої статті 45 цього Закону, стягнутої суми недостатньо для задоволення вимог стягувачів за виконавчими документами, кошти розподіляються виконавцем між стягувачами в такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок кримінального або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, а також у зв`язку із втратою годувальника; 3) у третю чергу задовольняються вимоги працівників, пов`язані з трудовими правовідносинами; 4) у четверту чергу задовольняються вимоги стягувачів за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, вимоги щодо збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та вимоги щодо податків та інших платежів до бюджету; 5) у п`яту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Вимоги стягувачів кожної наступної черги задовольняються після задоволення в повному обсязі вимог стягувачів попередньої черги. У разі якщо стягнутої суми недостатньо для задоволення в повному обсязі всіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно до належної кожному стягувачу суми. Вимоги стягувачів щодо виплати заборгованості із заробітної плати та інші вимоги, пов`язані з трудовими правовідносинами, задовольняються в порядку надходження виконавчих документів (ч. 2 ст. 46 Закону №1404-VІІІ).

Суд з`ясував, що отримані після 26.04.2018 від реалізації майна боржника кошти в сумі 508 211,05 грн були розподілені відповідачем на погашення заборгованості з виплати заробітної плати, які належать до вимог третьої черги задоволення вимог стягувачів.

Позивач вважає, що кошти, отримані від реалізації транспортних засобів боржника в порушення черговості задоволення вимог стягувачів були спрямовані на погашення заборгованості із виплати заробітної плати, яка відноситься до третьої черги, замість погашення заборгованості зі сплати капіталізованих платежів, яка належить до другої черги.

З цього приводу суд зазначає, що вимоги Управління виконавчої дирекції у виконавчому провадженні №56262082 не відносяться до другої черги, оскільки за змістом пункту 2 частини першої статті 46 Закону №1404-VІІІ у другу чергу задовольняються вимоги щодо стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок кримінального або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, а також у зв`язку із втратою годувальника.

Тобто, стягувачем за другою чергою може виступати лише особа, яка є безпосереднім отримувачем вказаних у Законі виплат.

Відповідно ж до Порядку капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №986 "капіталізація платежів" означає визначення суми грошових зобов`язань страхувальника у випадку його ліквідації (зокрема у зв`язку з банкрутством), що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю застрахованим особам, які належить сплатити до Фонду соціального страхування України для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Тобто, Управління виконавчої дирекції є лише посередником, а не кінцевим отримувачем коштів, який забезпечує надання страхових виплат застрахованим особам.

Саме на цей випадок Закон №1404-VІІІ передбачає четверту чергу, в якій задовольняються вимоги стягувачів за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, вимоги щодо збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та вимоги щодо податків та інших платежів до бюджету.

Таким чином, вимоги Управління виконавчої дирекції про стягнення капіталізованих платежів належать до вимог четвертої черги.

Отже, твердження позивача щодо порушення відповідачем порядку черговості задоволення вимог стягувачів, передбачених ч. 1 ст. 46 Закону №1404-VІІІ є безпідставними, а тому позов у цій частині вимог задоволенню не підлягає.

Надаючи правову оцінку оскаржуваній постанові від 03.03.2020 ВП №56262082 про зупинення виконавчих дій, суд встановив наступне.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 16.01.2020 відкрито провадження у справі №917/1597/19 про банкрутство КП "Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів КП "Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця" (а.с. 42-44).

У зв`язку з цим та на підставі п. 4 ст. 34 Закону №1404-VІІІ державний виконавець своєю постановою від 03.03.2020 зупинив вчинення виконавчих дій у ВП №56262082.

Позивач у позові наполягає на тому, що на вимоги про стягнення капіталізованих платежів не поширюється дія мораторію, запровадженого ухвалою Господарського суду Полтавської області від 16.01.2020 №917/1597/19.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону №1404-VІІІ виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону №1404-VІІІ виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8, 11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.

Таким чином, Закон №1404-VІІІ дозволяє зупиняти вчинення виконавчих дій щодо боржника у разі відкриття господарським судом справи про банкрутство такого боржника і введення мораторію на задоволення вимог його кредиторів, але виключно на час такого мораторію і тільки у тому випадку, коли на вимогу стягувача поширюється дія цього мораторію.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

При цьому, згідно з ч. 5 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Враховуючи те, що вимоги стягувача у ВП №56262082 стосуються стягнення з КП "Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця" капіталізованих платежів, які виникли із зобов`язань вказаного підприємства внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю застрахованих осіб, то дія мораторію на такі вимоги не поширюється, а тому підстави для зупинення вчинення виконавчих дій за п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" в даному випадку відсутні.

За таких обставин постанова відповідача від 03.03.2020 про зупинення вчинення виконавчих дій ВП №56262082 винесена без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, за відсутності підстав, що визначені Законом України "Про виконавче провадження", у зв`язку з чим суд скасовує спірну постанову з мотивів її протиправності.

Відтак, позов належить задовольнити частково.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, що пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

За відсутності доказів про понесення позивачем таких витрат, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області (вул. Гололя, 24, м. Полтава, 36011, код ЄДРПОУ 41319427) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (вул. Героїв-пожежників, 13, м. Полтава, 36014), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Комунальне підприємство "Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця" Полтавської міської ради (пров. Гончарова, 17, м. Полтава, 36002, код ЄДРПОУ 03351987) про визнання дій протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій, визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 03.03.2020 ВП №56262082 про зупинення вчинення виконавчих дій.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його підписання з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень та п. 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Б. Супрун