Ухвала суду № 89062061, 04.05.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1715/20

У Х В А Л А

04 травня 2020 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко О.А., розглядаючи справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 28 лютого 2020 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради від 21.12.2019 року про відмову здійсненні реєстрації місця проживання за адресою:

АДРЕСА_2; 2 . 3обов`язати Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради повторно розглянути нашу заяву та здійснити реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 .

04 березня 2020 року ухвалою суду позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без руху та встановлено позивачам 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

10 березня 2020 року до суду від позивачів за вх.№10940/20 надійшла заява з належним чином оформленою позовною заявою, доказами сплати судового збору та засвідченими копіями доказів (у двох примірниках).

16 березня 2020 року ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (вх.№ 10940/20) та відкрито провадження у справі. Визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

30 квітня 2020 року до суду від відповідача за вх.№17147/20 надійшла заява із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та за вх.№17148/20 заява про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

У своїх запереченнях щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження відповідач зазначає, що вказана справа має важливе значення для Департаменту та територіальної громади міста Одеси. Важливість даної справи полягає у тому, що предметом спору по цієї справі є примусове здійснення реєстрації місця і проживання в садовому будинку, цільове призначення якого, відповідно до чинного законодавству України, сезонне використання для ведення садівництва, що свідчить Про непридатність його для постійного пробивання. При цьому, законодавець передбачив можливість переведення такого будинку у житловий, у разі зведення садового будинку з дотриманням відповідних вимог, що надає можливість, зокрема, здійснювати реєстрацію місця проживання у ньому. Вказує, що бажання позивача навмисно оминути встановлений чинним законодавством України порядок переведення садових будинків у житлові та використання для своїх цілей авторитету судової влади, впливає на суспільну думку жителів міста Одеси щодо необхідності дотримання вимог закону та підриває авторитет виконавчих органів Одеської міської ради, діяльність яких направлена на сприяння реалізації прав жителів міста Одеси з одного боку, та контролем за дотриманням ними вимог законодавства з іншого. Уникаючи здійснення переведення садового будинку у житловий, позивач вправі сплачувати зменшений податок на майно, що призводить до недоотримання бюджетом міста Одеси грошових коштів у вигляді податку на майно від такої фізичної особи.

Розглядаючи заперечення представника позивача щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно із частинами першою та третьою статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) значення справи для сторін;

2) обраний позивачем спосіб захисту;

3) категорію та складність справи;

4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;

5) кількість сторін та інших учасників справи;

6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно ч.4 ст.12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Таким чином, справа з даним предметом спору не відноситься до жодної з категорії справ, які згідно ч.4 ст.12 КАС України розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.

Відповідачем не наведено належного обґрунтування, в чому полягає складність даної справи.

Посилання відповідача на бажання позивачів уникнути сплату податку на майно та на бажання позивачів оминути встановлений чинним законодавством України порядок переведення садових будинків у житлові суд вважає необґрунтованим, оскільки є лише припущенням відповідача.

Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2019 року у справі №9901/279/19, згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.

Практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд створив учасникам справи належні умови для ознайомлення з рухом справи №420/1715/20 шляхом надсилання копій процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними статтею 44 КАС України.

Бажання відповідача у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені ним у відзиві, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Суд зазначає, що повний, всебічний та об`єктивний розгляд даної справи можливий без призначення її до розгляду за правилами загального позовного провадження з проведення підготовчого засідання.

Таким чином суд вважає за доцільне у задоволенні заяви відповідача із запереченнями щодо розгляду справи №420/1715/20 в порядку спрощеного позовного провадження та розгляд її за правилами загального позовного провадження відмовити.

З аналогічних підстав суд вважає за доцільне відмовити у задоволенні заяви відповідача щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Суд наголошує, що відповідно до п.3 ч.3 ст.44 КАС України учасники справи мають право зокрема надавати пояснення суду.

Керуючись статтями ст.ст.236, 248, 256, 260, 262 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та заяви про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Вовченко