Ухвала суду № 89062012, 04.05.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О Д А Н Н Я

(в порядку ст.290 КАС України)

04 травня 2020 р. № 400/1240/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А., розглянувши матеріали адміністративної справи

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020

про:визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Миколаївського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа № 400/1240/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.

Позивач у зазначеному позові просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області та скасувати його рішення від 05.03.2020 №118/03.18-р щодо відмови позивачу у здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років з 13.12.2019 перерахунок раніше призначеної пенсії у відповідності до вимог ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.1 1.1991 №1789-ХІІ, яка діяла на момент призначення позивачу пенсії, виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку, на підставі довідки прокуратури Миколаївської області №18-71 них.20 від 26.20.2020р.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити позивачу з 13.12.2019р. перерахунок раніше призначеної пенсії у відповідності до вимог ст.50-1 ЗаконУ України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-XII, яка діяла на момент призначення позивачу пенсії, виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку, на підставі довідки прокуратури Миколаївської області №18-71 вих.20 від 26.20.2020р., та здійснити відповідні виплати без обмеження максимального розміру з 01.01.2020р.

Свої позовні вимоги позивач обгрунтував тим, що з 2002 року перебуває на обліку у відповідача. Під час призначення пенсії, вона була визначена в розмірі 90% від розміру місячної заробітної плати.

Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» № 76-VIII від 28.12.2014р. було внесено зміни до ст.86 Закону України «Про прокуратуру», та встановлено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7р(ІІ) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення частини двадцятої ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII, зі змінами, якими передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

За таких обставин, позивач має право на розмір пенсії у відсотковому відношенні до розміру заробітної плати працюючого прокурора на відповідній посаді.

Згідно постанови Кабінету Міністрів №657 від 30.08.2017р. за посадою начальника відділу, яку позивач обіймав на час призначення пенсії, розмір заробітної плати становить 39647,62 гривень. 26.02.2020 року прокуратурою Миколаївської області видано відповідну довідку, яку позивач надав відповідачу.

Але, відповідачем всупереч вимог законодавства ухвалено рішення №18-71 вих.20 про відмову в проведенні перерахунку пенсії за вислугу років.

Зазначену відмову, позивач вважає протиправною, просить її скасувати, та відновити його право на належний розмір пенсії.

Крім того, позивач зазначає, то на момент призначення йому пенсії, законодавство не передбачало обмежень у максимальному розмірі пенсії, а відповідно до ч.ч.2, 3 ст.22. ч.1 ст.64 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Таким чином, на думку позивача на нього не можуть бути застосовані обмеження на максимальний розмір пенсії передбачені ч.15 ст.86 Закону України «ІІро прокуратуру».

Таким чином, справа з приводу перерахунку пенсії позивачу, містить три спірних питання:

1) чи має право позивач на здійснення перерахунку пенсії та приведення її у відповідність до розмірів заробітної плати працюючих прокурорів на відповідній посаді?

2) у разі задоволення позову, з якою дати необхідно поновлювати права на отримання пенсії у збільшеному розмірі?

3) у разі задоволення позову, чи застосовується до пенсії позивача, обмеження щодо максимального обмеження розміру пенсії передбачені ч.15 ст.86 Закону України «Про прокуратуру»?

В провадженні Миколаївського окружного адміністративного суду та інших судів станом на 4 травня 2020 року знаходяться типові справи, що мають ознаки даної справи: особи, яким призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» звертаються з позовами до органів Пенсійного фонду про скасування рішень про відмову у здійсненні перерахунку, та зобов`язання здійснити такий перерахунок без обмеження максимального розміру пенсії.

Спір у вказаних справах виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, зокрема: №489/5351/16-а, № 400/1178/20, № 400/1179/20, № 400/1180/20, № 400/1181/20, № 400/1189/20, № 400/1192/20, № 400/1218/19, № 400/1219/20, 400/1240/20, № 400/1273/20, № 400/1302/20, № 400/1313/20, № 400/1318/20, № 400/1320/20, № 400/1348/20, № 400/1352/20, № 400/1356/20, № 400/1372/20, № 400/1386/20, № № 400 1389/20, № 400/1418/20, № 400/1441/20, № 400/ 1449/20, № 4001452/20, № 400/1458/20, № 400/1478/20, № 400/1485/20, № 400/1506/20 № 400/1512/20, № 400/1521/20, № 400/1534/20, № 400/1565/20, № 4001628/20, № 400/1641/20 та інші.

Згідно з ч. 1 ст. 290 КАС України якщо у провадженні одного або декількох адміністративних судів перебувают типові адміністративні справи, кількість яких визначає доцільність ухвалення зразкового рішення, суд, який розглядає одну чи більше таких справ, може звернутися до Верховного Суду з поданням про розгляд однієї з них Верховним Судом як судом першої інстанції.

З огляду на викладене, суд вбачає підстави для застосування процедури згідно з ч. 1 ст. 290 КАС України.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основотюложних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обгрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Отже, адміністративно-процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частина 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує кожному право звернутися зо су ду з будь-якою вимоюю щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики Європейського Суду з прав людини включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом.

Європейський Суд з прав людини у пункті 47 рішення «Корецький проти України» від 03.04.2008 зауважив, що Закон має були доступний для конкретної особи і сформульований з достатньою чіткістю для того, щоб вона могла, якщо це необхідно, за допомогою кваліфікованих радників передбачити в розумних межах, виходячи з обставин справи, ті наслідки, які може спричинити означена дія.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/200 невизначеність, нечіткість правової норми призводить до її неоднаковою розуміння та тлумачення, що в практичній площині призводить до різного застосування. Така неврегульованість чи відсутність визначеності в діяльності органів державної влади щодо особи, зокрема, забезпечення, додержання чи реалізації прав і свобод людини і громадянина, може мати негативні наслідки і призвести до сваволі. Визначеність правовового регулювання має на меті запобігти будь-якому її прояву щодо особи.

З урахуванням наведеного вище, доцільність розгляду зазначеної справи Верховним Судом як зразкової справи полягає в тому, щоб за вищевказаною категорією справ була запроваджена стала судова практика, що буде підгрунтям до однакового підходу до порядку проведення позивачам у подібних правовідносинах перерахунку пенсій на підставі ст.86 Закону України «Про прокуратуру», після прийняття Конституційним Судом України Рішення від 13.12.2019 №7р(ІІ) про визнання таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення частини двадцятої ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII зі змінами, якими передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, а також у разі необхідності визначення правильної дати відновлення порушених прав позивачів, та необхідності чи ні застосування обмеження максимального розміру пенсії.

Отже, вирішення зазначеної справи має велике соціальне значення з огляду на вказані вище обставини та значну кількість осіб, які є суб`єктами вказаних правовідносин.

З огляду на зазначене, враховуючи, що частиною 1 статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд визначений як найвищий суд у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законодавством, розгляд даної справи як зразкової створить підгрунття для надежного захисту прав позивачів та. як наслідок, для підвищення довіри до судової гілки влади.

Керуючись ст. 290 КАС України,

ПРОШУ:

Відкрити провадження у зразковій справі №400/1240/20 та постановити рішення відповідно до ст. 290 КАС України.

Додатки:

- матеріали адміністративної справи № 400/1240/20;

- копії ухвал по типовим адміністративним справам: №489/5351/16-а, № 400/1178/20, № 400/1179/20, № 400/1180/20, № 400/1181/20, № 400/1189/20, № 400/1192/20, № 400/1218/19, № 400/1219/20, 400/1240/20, № 400/1273/20, № 400/1302/20, № 400/1313/20, № 400/1318/20, № 400/1320/20, № 400/1348/20, № 400/1352/20, № 400/1356/20, № 400/1372/20, № 400/1386/20, № № 400 1389/20, № 400/1418/20, № 400/1441/20, № 400/ 1449/20, № 4001452/20, № 400/1458/20, № 400/1478/20, № 400/1485/20, № 400/1506/20 № 400/1512/20, № 400/1521/20, № 400/1534/20, № 400/1565/20, № 4001628/20, № 400/1641/20 та копія рішення від 14.04.2020р. по справі № 400/1165/20.

Суддя І. А. Устинов