Ухвала суду № 89061925, 04.05.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №380/3269/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

04 травня 2020 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сасевич О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС, Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС, Галицької митниці Держмитслужби, із вимогами:

-визнати протиправним та скасувати наказ «Про звільнення ОСОБА_1 » від 13.04.2020 року №141-о з займаної посади, на підставі якого позивача 15.04.2020 року було звільнено з роботи;

-поновити ОСОБА_1 на посаді державного інспектора митного поста «Мостиська-залізничний» Львівської митниці ДФС з 15.04.2020 року на підприємстві, в яке реорганізована Львівська митниця ДФС;

-стягнути з Львівської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15.04.2020 року по день ухвалення судового рішення, виходячи зі середньоденної заробітної плати 347,67 грн., у відповідності до постанови КМ України №100 від 08.02.1995 року;

-стягнути з відповідачів солідарно на користь ОСОБА_1 усі судові витрати, до яких входять витрати на правничу допомогу адвоката, попередня оплата за послуги якого становить 30000,00 грн.

Вивчивши позовну заяву, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту - КАС України), а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом п`ятим частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Пунктом дев`ятим частини п`ятої статті 160 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень у позовній заяві зазначаються обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Ознайомившись з поданою ОСОБА_1 позовною заявою, суддя звертає увагу позивача на те, що зміст позову - це частина позову, яка, з одного боку, відображає вид судового захисту, а саме - звернену до суду вимогу позивача щодо застосування конкретних способів захисту порушеного, оспорюваного чи невизнаного права; відповідно до змісту позовних вимог встановлюються межі судового розгляду і предмет доказування. З іншого боку, зміст позовних вимог складають матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, щодо яких суд повинен ухвалити рішення (а не постанову, як зазначив позивач у позові).

Через це зміст позовних вимог має формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко визначити спосіб захисту, а не лише вказати про усунення порушення її права, шляхом зобов`язання вчинити певні дії.

При цьому, обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, не можуть бути лише самі по собі посилання останнього на певні факти, мають бути зазначені докази, які підтверджують ці обставини. Разом з тим, сам позов містить посилання на телефонні дзвінки та розмови позивача із керівництвом з приводу свого звільнення, а також доводи про те, що ОСОБА_1 перебував на робочому місці з 13.04.2020 року по день фактичного звільнення, проте до матеріалів справи не долучено відповідних доказів.

Водночас, суддя наголошує, що позивачу, який вважає порушеними свої права чи інтереси, потрібно сформулювати 1 та 2 позовні вимоги до відповідача 1 таким чином, щоб з них можна було встановити, чий саме наказ оскаржується, на якій конкретно посаді та в якій установі позивача слід поновити. А також навести мотиви і обґрунтування позовних вимог з посиланням на належні та допустимі докази.

В обґрунтуванні позову, позивач також стверджує, що за час проходження служби ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності не притягався, однак доказів на підтвердження вказаних обставин суду не надано.

Відповідно до п.4 ч.5 ст.160 КАС України, у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів

Отже, якщо позивач вважає, що його права, свободи, інтереси порушені Львівською митницею ДФС, Галицькою митницею Держмитслужби він має навести у позовній заяві обставин, якими обґрунтовує свої вимоги щодо кожного з визначених відповідачів, а також навести обґрунтування порушення оскаржуваними діями/бездіяльністю прав позивача кожним з відповідачів.

Натомість, позивачем не визначений зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, зокрема, відсутні позовні вимоги щодо Галицької митниці Держмитслужби.

При цьому, зі змісту позовної заяви убачається, що необхідність визначення Галицької митниці Держмитслужби в якості другого відповідача обґрунтована тим, що Львівська митниця ДФС перебуває у стані припинення, яка може бути припинена на момент прийняття рішення у даній справі, а правонаступником вказаної установи є Галицька митниця Держмитслужби.

Разом з тим, суддя звертає увагу позивача на процесуальне правонаступництво, встановлене нормами КАС України, яке можливе як у ході розгляду справи у суді, так і на стадії виконання судового рішення.

Таким чином, звертаючись до суду із позовом до двох відповідачів, позивач має зазначити позовні вимоги щодо кожного з відповідачів.

Згідно ст.49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Позивачем в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача у позові зазначено - Первинну профспілкову організацію працівників у Львівській митниці.

З врахуванням викладеного, суддя роз`яснює позивачу його право звернутись до суду із відповідним клопотанням про залучення Первинної профспілкової організації працівників у Львівській митниці до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, в якому необхідно обґрунтувати доцільність залучення третьої особи.

Відповідно до частини першої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

За змістом частини першої статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року №5076-VI (надалі по тексту - Закон №5076-VI), адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1)договір про надання правової допомоги; 2)довіреність; 3)ордер; 4)доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Частиною третьою статті 26 Закону №5076-VI передбачено, що повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що частина перша статті 26 Закону №5076-VI визначає загальний перелік документів, якими може бути посвідчено повноваження адвоката на надання правової допомоги. При цьому, частиною четвертою цієї статті встановлюються спеціальні вимоги до підтвердження повноважень адвоката саме як представника, зокрема, в адміністративному судочинстві, які відсилають до відповідних положень процесуального законодавства.

Так, згідно частини четвертої статті 59 КАС України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Отже, обов`язковим документом для підтвердження повноважень адвоката як представника в адміністративному судочинстві є або відповідна довіреність, або ордер, що виданий, відповідно до Закону №5076-VI.

За змістом частин шостої-восьмої статті 59 КАС України, оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи. У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Як вбачається з позовної заяви, остання підписана, окрім позивача, адвокатом Гарницьким П.П. як представником Шевчука В.А. При цьому, на підтвердження повноважень діяти від імені позивача до позовної заяви долучено лише копію ордера серії КС №698172 від 23.04.2020 року про надання правової допомоги ОСОБА_1 адвокатом Гарницьким П.П. та копію свідоцтва про право заняття Гарницьким П.П. адвокатською діяльністю №2405/10 від 27.11.2003 року.

Згідно ч.4 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Отже, для представництва особи в адміністративній справі адвокат повинен мати або ордер або довіреність, при цьому, ордер на відміну від довіреності не вказує обсяг повноважень, наданих адвокату.

Таким чином, повноваження адвоката, зокрема, стосовно підписання позову, повинно підтверджуватись домовленістю сторін саме у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно об`єму наданих йому повноважень. При цьому, право підпису позову є виключним правом позивача, яке повинно надаватись представнику, шляхом окремого визначення даної дії у договорі.

В порушення зазначених норм чинного законодавства до матеріалів позовної заяви не доданий договір про надання правової допомоги, який містить в собі делеговане позивачем право представнику на підписання від його імені позову.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, вищенаведене унеможливлює вирішити питання про відкриття провадження у справі, а тому позовну заяву належить залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення її недоліків.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

У Х В А Л И В :

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС, Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви, вказаних у мотивувальній частині ухвали - п`ять днів з дня отримання копії ухвали.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу (представнику позивача).

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Сасевич О.М.