Рішення № 89061830, 05.05.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2020 року м.Кропивницький Справа № 340/117/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., розглянув за правилами спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул.Соборна, 7А, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25009, код ЄДРПОУ 20632802) про зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

17 січня 2020 року позивач звернувся до суду з позовом в якому просить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 657 від 30.08.2017, № 505 від 31.05.2012, виходячи із заробітку, зазначеного в довідці прокуратури Кіровоградської області про заробітну плату та її окремі складові начальника управління прокуратури Кіровоградської області від 12.03.2018 №18 - 100 вих.-18, у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати начальника управління, у розмірі 90% від суми заробітку, починаючи з 16.12.2018 без обмеження граничного розміру пенсії, з виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суд від 24 січня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (без повідомлення сторін).

Ухвалою суду від 18 лютого 2020 року провадження у справі було зупинено до набрання законної сили рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.02.2020р. №340/1149/18.

Ухвалою суду від 04 травня 2020 року поновлено провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України з 12.12.2008 року та отримує пенсію за вислугою років, призначену на підставі ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати за відповідною посадою. Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури", внесено відповідні зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року №505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури", якими підвищено заробітну плату працівникам прокуратури. Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(II)/2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч.20 ст.86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Положення ч.20 ст.86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Також, установлено такий порядок виконання цього Рішення: частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції. Зазначав, що 16.12.2019 він звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії на підставі довідки Прокуратури Кіровоградської області від 12.03.2018 №18-100 вих.-18. Відповідач відмовив у здійсненні перерахунку раніше призначеної пенсії, про що надіслав листа №779/С-11 від 23.12.2019. Не погодившись з даною відповіддю, позивач звернувся до суду.

Згідно наданого суду відзиву на позов, відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити (а.с.30-32).

У відповідності до п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа є справою незначної складності, та згідно ст.ст.257, 263 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Клопотань позивача та представника відповідача про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.

Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України з 12.12.2008 року та отримує пенсію за вислугою років, яка призначена відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" у розмірі 90% від суми заробітної плати.

З матеріалів пенсійної справи позивача вбачається, що з 2008 року відповідачем неодноразово здійснювався перерахунок пенсії позивача згідно поданих довідок прокуратури Кіровоградської області із розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати за відповідною посадою.

16.12.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії на підставі довідки Прокуратури Кіровоградської області від 12.03.2018 №18-100 вих.18 (а.с.15-17).

Відповідач, листом від 23.12.2019 року №779/С-11 відмовив у здійсненні перерахунку раніше призначеної пенсії, зазначивши, що Другим сенатом Конституційного Суду України 13.12.2019 прийнято Рішення № 7-р(ІІ)/2019 у справі за конституційними скаргами щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII (далі-рішення № 7-р(ІІ)/2019). Оскільки рішення № 7-р(ІІ)/2019 не містить положень щодо порядку його виконання, з зазначеного питання Пенсійний фонд України звернувся до Міністерства соціальної політики України за відповідними роз`ясненнями. На даний час відповідь з Міністерства соціальної політики України не надходила (а.с.24).

Позивач, не погодившись з таким рішенням відповідача, звернувся до суду для захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з частиною першою та третьою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також: у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також: бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий, від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За змістом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15 липня 2015 року визначалися Законом від 05.11.1991 року №1789-ХІІ "Про прокуратуру".

Згідно з ч.1 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу - грудень 2008 року) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Положеннями ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачалося, обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Судом встановлено, що позивач працював в органах прокуратури та набув права на пенсійне забезпечення у грудні 2008 року на підставі ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ (в редакції, чинній на час набуття такого права).

Згідно з ч.13 ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" держава взяла на себе обов`язок забезпечити не лише нарахування, але й перерахунок пенсії працівникам прокуратури виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за перерахунком.

Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховувалися у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій проводився з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій проводився з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (ч.18 ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру").

Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року №76-VIII частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".

Крім того, 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII та на цій підставі втратила чинність частина вісімнадцята статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ.

Разом з цим, порядок пенсійного забезпечення працівників прокуратури урегульовано статтею 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII, відповідно до частини двадцятої якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Однак, Кабінетом Міністрів України не було прийнято жодного нормативно-правового акта, який би регулював умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури", яка набрала чинності 06 вересня 2017 року, затверджено нові схеми посадових окладів працівникам органів прокуратури.

12.03.2018 року прокуратурою Кіровоградської області позивачу було надано довідку щодо розміру заробітної плати та її окремі складові начальника управління прокуратури Кіровоградської області у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657. Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про здійснення перерахунку пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України "Про прокуратуру", у зв`язку із підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури. Відповідач, розглянувши дану заяву, листом від 23.12.2019 р. №779/С-11 повідомив, що оскільки рішення Конституційно Суду України № 7-р(ІІ)/2019 не містить положень щодо порядку його виконання, з зазначеного питання Пенсійний фонд України звернувся до Міністерства соціальної політики України за відповідними роз`ясненнями. На даний час відповідь з Міністерства соціальної політики України не надходила.

Позивач звертався до суду та рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.05.2018 року у справі №811/1149/18, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2018 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

10.01.2020 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд рішення суду від 08.05.2018 року у цій справі за виключними обставинами на підставі пункту 1 частини 5 статті 361 КАС України.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.02.2020 року у справі №811/1149/18 "Заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Скасувано рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 травня 2018 року у справі № 811/1149/18 та ухвалити нове рішення.

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7 а, ЄДРПОУ: 20632802) про зобов`язання вчинити певні дії - задовольно частково.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 13 грудня 2019 року перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі довідки прокуратури Кіровоградської області від 12.03.2018 №18-100 вих.-18, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, та здійснити відповідні виплати з урахуванням фактично сплачених сум".

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.04.2020 року "Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області - задовольнити.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.02.2020 року у справі №811/1149/18 - скасувати.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.05.2018 року у справі №811/1149/18 - відмовити.

При цьому, суд зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019 (надалі - Рішення №7-р(ІІ)/2019) положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Конституційний Суд України вказував, що до повноважень Кабінету Міністрів України законодавець відніс право визначати умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури без закріплення на законодавчому рівні відповідних критеріїв, чим поставив у залежність фінансування пенсійного забезпечення прокурорів від виконавчої влади. Таке нормативне регулювання призводить до втручання виконавчої влади в діяльність органів прокуратури, а також до недотримання конституційної вимоги щодо здійснення органами державної влади своїх повноважень у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.

Конституційний Суд України констатує, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що "права делегування законодавчої функції парламентом іншому органу влади (у даному випадку Кабінету Міністрів України) Основним Законом України не передбачено. Таке делегування порушує вимоги Конституції України, згідно з якими органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 6, частина друга статті 19 Основного Закону України). До аналогічних висновків Конституційний Суд України дійшов у рішеннях від 9 жовтня 2008 року № 22-рп/2008, від 23 червня 2009 року № 15-рп/2009" (абзац другий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 20 травня 2010 року № 14-рп/2010).

Отже, за результатами розгляду конституційної скарги Конституційний Суд вирішив визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 резолютивної частини рішення Конституційний Суд установив порядок виконання цього рішення, а саме:

- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення;

- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України від 13.07.17 №2136-VIII "Про Конституційний Суд України".

При цьому, суд враховує, що у пункті 2 резолютивної частини Рішення №7-р(ІІ)/2019 визначено, що положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, ч. 20 ст.86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII з 13.12.2019 не підлягає застосуванню в редакції, за якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Натомість з 13.12.2019 підлягає застосуванню Закон у первинній редакції, відповідно до якої призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.

Згідно з частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у рішенні від 9 лютого 1999 року №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що у регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Окрім того, суд враховує, що за змістом частини першої статті 97 Закону України "Про Конституційний Суд України", суд у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання.

Конституційний Суд України, як зазначалося вище, у пункті 3 резолютивної частини Рішення №7-р(ІІ)/2019 установив такий порядок його виконання:

частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції.

Отже, з 13 грудня 2019 року Закон України "Про прокуратуру" №1697-VII не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.

Натомість підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам.

Суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" затверджено у новій редакції схеми посадових окладів працівників органів прокуратури, що призвело до підвищення заробітної плати прокурорських працівників.

Таким чином, дана постанова, що набрала чинності 06 вересня 2017 року, є підставою для проведення перерахунку пенсії за вислугу років позивачеві по даній справі, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019.

Враховуючи викладене, суд вважає безпідставним посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на те, що право на перерахунок пенсії виникає для осіб за зверненнями, що надходять починаючи з 13 грудня 2019 року, для яких момент виникнення права на перерахунок пенсії настав не раніше 13 грудня 2019 року.

Також судом не приймаються доводи відповідача про те, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури на підставі Постанови КМУ від 11.12.2019 №1155, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені Згідно із Законом України «Про прокуратуру».

Постановою Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці прокурорів» від 11.12.2019 №1155, яка набрала чинності з 01.01.2020 (далі - Постанова №1155), затверджено схеми посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратур та прирівняних до них прокуратур згідно з додатками 1 - 3.

Відповідно до п.7 Постанови №1155 установлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України "Про прокуратуру".

Водночас, пунктом 6 Постанови №1155 установлено, що для прокурорів, умови оплати праці яких затверджені цією постановою, не застосовуються умови оплати праці працівників органів прокуратури, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012р. №505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури".

Враховуючи, що позивачу видано довідку у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657, якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012р. №505, тому постанова №1155 не застосовується до спірних правовідносин.

Крім того, суд враховує й те, що Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що "права делегування законодавчої функції парламентом іншому органу влади (у даному випадку Кабінету Міністрів України) Конституцією України не передбачено, про що зазначено у рішеннях Коституційн7ого Суду України від 9 жовтня 2008 року № 22-рп/2008, від 23 червня 2009 року № 15-рп/2009, від 20.05.2020 №14-рп/2010.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій та від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 у справі про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказував, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення, зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. Також зазначено, що пільги, компенсації і гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесенням змін до чинних законів за ст.22 Конституції України недопустимі.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.64 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» виконавча дирекція Пенсійного фонду зобов`язана: здійснювати функції щодо призначення (перерахунку), забезпечення своєчасного та в повному обсязі фінансування і виплати пенсій та надання соціальних послуг.

Згідно пп.4 п.4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 р. № 28-2 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.02.2015 р. за №41\26486) Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами).

Таким чином, особи, які отримують пенсію згідно із Законом України «Про прокуратуру» мають право на її перерахунок органами Пенсійного фонду України на підставі поданих такими пенсіонерами документів, зокрема довідок щодо розміру заробітної плати за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час здійснення перерахунку.

З`ясувавши характер спірних правовідносин сторін, характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб, суд дійшов висновку, що порушене право позивача має бути відновлено шляхом зобов`язання відповідача здійснити з 01.01.2020 перерахунок раніше призначеної пенсії позивачу на підставі довідки прокуратури Кіровоградської області від 12.03.2018 №18-100 вих-18, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, та здійснити відповідні виплати з урахуванням фактично сплачених сум.

Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Також, суд зазначає, що у розумінні ст.371 КАС України, рішення суду щодо зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, не підлягає негайному виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 840,80 грн., який належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 242-246, 255, 287, 293, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 01.01.2020 року здійснити перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі постанови Кабінету Міністрів України №657 від 30.08.2017, № 505 від 31.05.2012, виходячи із заробітку, зазначеного в довідці прокуратури Кіровоградської області про заробітну плату та її окремі складові начальника управління прокуратури Кіровоградської області від 12.03.2018 №18 - 100 вих.-18, у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати начальника управління, у розмірі 90% від суми місячної заробітної плати, та здійснити відповідні виплати з урахуванням фактично сплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати на сплату судового збору у розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. Пасічник