Рішення № 89061602, 05.05.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 травня 2020 року (09 год. 30 хв.)Справа № 280/1653/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,

ВСТАНОВИВ:

11.03.2020 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 26.11.2019 № 178559-51.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10 грудня 2019 року на адресу позивача надійшла поштою податкова вимога від 26 листопада 2019 року №178559-51 на суму 6434,77 грн. Період, за який здійснено нарахування податкового боргу з 20.07.2014 по 20.09.2016. Нарахування податкового боргу із сплати єдиного податку здійснено відповідачем строком до 20.09.2016, при тому, що позивачем у 2015 році було проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , дата запису: 08.05.2015, номер запису: 22660060004030942. Стан суб`єкта: припинено. Тобто, після припинення позивачем підприємницької діяльності у травні 2015 року, з червня 2015 року ніяких нарахувань податкових зобов`язань із сплати єдиного податку не має бути. З посилання на приписи п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, зауважує, що контролюючий орган має право визначати податкові зобов`язання та направляти податкові вимоги платнику податків в межах строку 1095 днів та відлік строку давності у 1095 днів починається за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов`язань. Таким чином позивач вважає, що податковий орган вийшов за межі своїх повноважень та неправомірно нарахував податковий борг за межами 1095 денного строку, не врахувавши дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності, після якої є неможливим нарахування єдиного податку, так як після 08.05.2015 ОСОБА_1 не мав статусу фізичної особи-підприємця, та не мав жодних обов`язків із нарахування та сплати єдиного податку до місцевого бюджету. На підставі вищевикладеного, просить скасувати оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 26.11.2019 № 178559-51.

Ухвалою суду від 16.03.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) у судовому засіданні на 13.04.2020. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

10.04.2020 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 16938), в якому зазначає, що за інформаційними даними ІТС «Податковий блок», станом на 26.11.2019 у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 обліковувався податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 6434,77 грн., який виник у результаті несплати у граничний термін грошового зобов`язання, визначеного платником самостійно на підставі заяви платника податків про застосування спрощеної системи оподаткування від 28.12.2011 № 13406/59. За даними інформаційної системи «Податковий блок» фізична особа - підприємець ОСОБА_1 перебував на обліку як платник податків, за основним місцем обліку - ГУ ДПС у Донецькій області. За даними ІТС «Податковий блок» з 18.12.2006 ОСОБА_1 перебував на обліку (за основним місцем обліку) у ГУ ДПС у Донецькі області (Куйбишевський район м. Донецька) як фізична особа-підприємець. На підставі заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 28.12.2011 за № 13406/59, яку ним особисто подано до ГУ ДПС у Донецькій області (Куйбишевський район м. Донецька, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з 01.01.2012 зареєстрований як платник єдиного податку 2 групи із застосуванням ставки податку 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (дата початку застосування ставки 30.05.2012). У відповідності до вимог Податкового кодексу України та на підставі заяви платника податків про застосування спрощеної системи оподаткування від 28.12.2011 № 13406/59 у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щомісячно відбувались нарахування грошових зобов`язань зі плати єдиного податку з фізичних осіб. 08.05.2015 на підставі заяви ОСОБА_1 було припинено його державну реєстрацію як фізичної особи-підприємця, про що внесено відповідний запис в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, але у зв`язку із наявністю податкового боргу - залишився на обліку як платник податків в органах. Надалі, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 31.10.2018 взятий на облік, як платник податків за основним місцем обліку, до ГУ ДПС у Запорізькій області у зв`язку реєстрацією як фізичної особи-підприємця. Враховуючи наявність податкового боргу та керуючись ст.59 Податкового кодексу України, ГУ ДПС у Запорізький області сформовано та направлено боржнику фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 податкову вимогу від 26.11.2019 № 178559-51, яка направлена засобами поштового зв`язку, рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу позивача. За даними ІТС «Податковий блок», станом на 20.02.2020 у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишається непогашеним податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб обліковується податковий борг у сумі 6434,77 грн. Таким чином, відповідач вважає оскаржуване рішення є законним та просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

14.12.2006 ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець Ворошиловським районним управлінням юстиції у м. Донецьку, за місцем проживання: АДРЕСА_2 , номер запису 2 266 000 0000 030942, про що свідчать відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З 18.12.2006 перебував на обліку у ГУ ДПС у Донецькій області, з 01.01.2012 зареєстрований як платник єдиного податку 2 групи із застосуванням ставки податку 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, на підставі заяви платника податків про застосування спрощеної системи оподаткування від 28.12.2011 № 13406/59, початок застосування ставки 30.05.2012.

08.05.2015 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис № 22660060004030942 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , про що свідчить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

31.10.2018 ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець Бердянською районною державною адміністрацією Запорізької області за місцем проживання: АДРЕСА_1 , номер запису 2 099 000 0000 023152, основний вид діяльності: Код КВЕД 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н. в. і. у., про що свідчать відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

31.10.2018 позивач взятий на облік, як платник податків за основним місцем обліку, до ГУ ДПС у Запорізькій області у зв`язку реєстрацією як фізичної особи-підприємця.

26.11.2019 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області прийнято податкову вимогу №178559-51, відповідно до якої станом на 25.11.2019 сума податкового боргу позивача з єдиного податку з фізичних осіб становить 6434,77 грн., у т.ч. 6434,77 грн. - основний платіж (а.с.7).

Не погоджуючись з правомірністю прийняття вказаної податкової вимоги, позивач звернувся до ДПС України зі скаргою вих. № 1 від 17.12.2019 (а.с.8)

Рішенням ДПС України № 6660/6/99-00-10-05-06 від 21.02.2020, скаргу залишено без задоволення, податкову вимогу №178559-51 від 26.11.2019 без змін (а.с.12-15).

Позивач не погодившись із вказаною вимогою звернувся до суду із вказаним позовом про її скасування.

Відповідно до пункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України, юридична чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначному цією главою.

Згідно з підпунктом 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб`єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.

Відповідно до підпункту 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України, суб`єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм цього Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб`єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Згідно з пунктом 293.1 статті 293 Податкового кодексу України, ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Відповідно до підпункту 293.2 пункту 293.2 статті 293 Податкового кодексу України, Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: 1) для першої групи платників єдиного податку - у межах до 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму; 2) для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року (пункт 295.1 статті 295 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 295.4 статті 295 Податкового кодексу України, сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси.

Згідно з пунктом 300.1 статті 300 Податкового кодексу України, платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Відповідно до пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

У відповідності до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з пп. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно з п.38.1 ст.38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Згідно з п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначив про те, що спірна податкова вимога була прийнята поза межами строку, передбаченого Податковим кодексом України, для стягнення з платника податків податкового боргу.

Відповідно до абз.1 п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Таким чином, з урахуванням вимог п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України, контролюючий орган мав право стягнути спірний податковий борг протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Як зазначалось вище, первинну реєстрацію ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця припинено 08.05.2015, номер запису: 22660060004030942 в Єдиному державному реєстрі.

Тобто, днем виникнення податкового боргу за узгодженим грошовим зобов`язанням з єдиного податку з фізичних осіб, визначеним на підставі заяви платника податків про застосування спрощеної системи оподаткування від 28.12.2011 № 13406/59, є наступний за останнім днем сплати узгодженого грошового зобов`язання день (пункт 295.1 статті 295 Податкового кодексу України), тобто 21.05.2015.

Разом з цим, суд зазначає, що відповідачем не надано та матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження здійснення податковим органом дій спрямованих на стягнення з позивача податкового боргу з єдиного податку після проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 .

Таким чином, з урахуванням вимог п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України, контролюючий орган мав право стягнути спірний податковий борг протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу (21.05.2015).

Однак, як вбачається з Електронного кабінету платника податків ОСОБА_1 , з моменту державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 по 20.09.2016 податковий орган продовжував нараховувати грошове зобов`язання з єдиного податку (а.с.28-32).

Так, податковим органом не обґрунтовано підстав нарахування позивачу грошового зобов`язання з єдиного податку після припинення первинної державної реєстрації як фізичної особи-підприємця.

Отже, матеріали справи свідчать, що податкова вимога №178559-51 була прийнята Головним управлінням ДПС у Запорізькій області лише 26.11.2019, тобто з пропуском 1095-денного строку, передбаченого для стягнення податкового боргу платника податків, що на думку суду, суперечить вимогам Податкового кодексу України та свідчить про протиправність прийняття відповідачем спірної податкової вимоги поза межами строку, передбаченого п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України.

Також, податковим органом не обґрунтовано підстав нарахування позивачу грошового зобов`язання з єдиного податку з фізичних осіб за період з червня 2015 року по вересень 2016 року.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірності оскарженої вимоги про сплату боргу (недоїмки), вимоги позову відповідають вимогам законодавства та встановленим під час розгляду обставинам справи, що підтверджені належними та допустимими доказами та, за наведених обставин, позов слід задовольнити в повному обсязі, визнавши протиправною та скасувавши податкову вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) від 26.11.2019 №178559-51.

У відповідності до ст. 139 КАС України необхідно стягнути на користь позивача судові витрати у розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Керуючись ст.ст.9, 139, 243-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області від 26.11.2019 №178559-51.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань до Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, визначений ст.295 КАС України, а також інші процесуальні строки щодо апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд

Рішення у повному обсязі складено та підписано 05.05.2020.

Суддя Ю.В. Калашник