Ухвала суду № 89061359, 04.05.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

04 травня 2020 року м. Житомир справа № 240/6532/20

категорія 102010000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Капинос О.В., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Коростишівської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

Визнати протиправним та скасувати рішення Коростишівської районної державної адміністрації оформлене листом від 08.04.2020 за № Х-97/17, щодо відмови розгляду звернення ОСОБА_1 від 04.04.2020 в установленому законом порядку.

Визнати бездіяльність Коростишівської районної державної адміністрації щодо розгляду звернення ОСОБА_1 від 04.04.2020 .

Зобов`язати Коростишівську районну державну адміністрацію розглянути звернення ОСОБА_1 від 04.04.2020 в установленому законом порядку.

Перевіряючи адміністративний позов на відповідність його вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку, що він не відповідає вимогам даної норми Кодексу з наступних підстав.

Частиною 1 статті 171 КАС України закріплено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи:

1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;

2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);

3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;

5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно п. 4 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Згідно з ст. 160 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.

Отже, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен пересвідчитись, серед іншого, про наявність права на позов у матеріальному розумінні, а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що порушення прав та законних інтересів позивача, він пов"язує фактично у зв`язку із невиконанням відповідачем постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2016 у справі №806/966/16.

Зокрема, з позову слідує, що 04.04.2020 позивач звернувся до Коростишівської районної державної адміністрації із заявою, в якій просив, на виконання постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2016 у справі №806/966/16 створити комісію Коростишівської районної державної адміністрації для визначення завданих позивачу збитків, за заявами від 23.12.2015 та 17.03.2016, направити на розгляд комісії дану заяву з доданими документами та затвердити акт комісії відповідним розпорядженням.

У оскаржуваній відповіді від 08.04.2020 за № Х-97/17 відповідач повідомив, що на виконання рішення була створена Комісія з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, утворена розпорядженням голови райдержадміністрації від 11 березня 2018 року, яка провела засідання (протокол №5), склала акт №2 та затвердила його розпорядженням № 328 "Про затвердження Акта комісії для визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" першого заступника голови райдержадміністрації. Даний акт позивачу вручено у встановленому порядку. Розмір збитків, що встановлений комісією становить 12 548,96грн.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду.

Тобто, з викладеного слідує, що позивач фактично не погоджується з діями відповідача, вчиненими на виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

З огляду на зазначене, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Позовні вимоги, предметом яких є невиконання чи неналежне виконання судового рішення, повинні вирішуватися в межах відповідної справи (невиконання рішення у якій оскаржується) в порядку статті 383 КАС України і не можуть розглядатися в іншому (новому) позовному провадженні.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне вказати, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідачів на виконання постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2016 у справі №806/966/16 порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звернутись до суду у порядку ст. 383 КАС України із заявою про визнання протиправним рішення дій чи бездіяльності відповідача, а не пред`являти новий адміністративний позов.

Натомість, якщо позивач вважає, що між ним та відповідачем виник новий спір з нових підстав, у зв`язку з чим подано дану позовну заяву, то йому необхідно обґрунтувати відповідну правову позицію із зазначенням нових обставин, які на переконання позивача, є підставою для звернення з новою позовною заявою.

Отже, вказані у позовній заяві обставини позбавляють суд можливості вирішити питання, чи є заявлені вимоги самостійними позовними вимогами про вирішення нового спору, чи повинні вирішуватися за правилами ст. 383 КАС України шляхом подання до суду окремої заяви. Як наслідок, судом не може бути вирішено питання щодо відкриття провадження у справі.

Крім того, якщо заявлені позивачем вимоги повинні розглядатися як адміністративний спір, то позовна заява має відповідати вимогам ст.160, 161 КАС України, а у випадку, якщо такі вимоги заявлені щодо визнання протиправними дій, вчинених відповідачами на виконання рішення суду, то заява має відповідати вимогам ст.383 КАС України.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу терміну визначитися з характером спірних правовідносин, а саме: чи є вони самостійними позовними вимогами чи покликані на виконання ст.383 КАСУ.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Встановлений судом строк продовжується до закінчення встановленого Кабінетом Міністрів України карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) у відповідності до п.3 Розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, який доповнено Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 N 540-IX, що набрав чинності 02.04.2020.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя О.В. Капинос