Ухвала суду № 89059859, 04.05.2020, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"04" травня 2020 р. Справа № 911/917/19

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши матеріали справи

за позовом керівника Бориспільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі:

1. Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства

2. Державного підприємства «Бориспільське лісове господарство»

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістик-Сервіс 1»;

2. Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 1:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЄАДА-ІНВЕСТМЕНТ»;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Шанні»;

3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Алта Проперті»

про визнання недійсними державного акту на право власності та договору, витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки та визнання відсутнім права на земельну ділянку

без виклику учасників справи

встановив:

До Господарського суду Київської області звернувся керівник Бориспільської місцевої прокуратури (далі – прокурор) з позовом в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства і Державного підприємства «Бориспільське лісове господарство» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістик-Сервіс 1» та Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», в якому просить суд:

- визнати недійсним державний акт серії ЯГ № 779378 від 02.02.2010 на право власності ТОВ «Логістик-Сервіс 1» на земельну ділянку із кадастровим номером 3220883200:03:001:0164 загальною площею 26,3665 га для ведення підсобного сільського господарства, розташовану в адміністративних межах Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області;

- визнати недійсним договір іпотеки від 15.02.2010 № 151410Z26, 908, укладений між ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та ТОВ «Логістик-Сервіс 1», в частині передачі в іпотеку земельної ділянки площею 26,3665 га із кадастровим номером 3220883200:03:001:0164;

- витребувати на користь держави в особі Державного підприємства «Бориспільське лісове господарство» з чужого незаконного володіння ТОВ «Логістик-Сервіс 1» земельну ділянку площею 26,3665 га із кадастровим номером 3220883200:03:001:0164;

- визнати відсутнім право Товариства з обмеженою діяльністю «Логістик-Сервіс 1» на земельну ділянку площею 26,3665 га із кадастровим номером 3220883200:03:001:0164, яка розташована в адміністративних межах Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області.

В обґрунтування підстав позову прокурор посилається на те, що спірна земельна ділянка державної форми власності, згідно матеріалів лісовпорядкування, перебувала у постійному користуванні Державного підприємства «Бориспільське лісове господарство» та незаконно вибула з державної власності. Крім того, оскільки, як вважає прокурор, при набутті права приватної власності на вищевказану земельну ділянку лісового фонду допущено суттєві порушення вимог законодавства, ТОВ «Логістик-Сервіс 1», яке в подальшому передало її банку в іпотеку, на момент укладення оспорюваного іпотечного договору не мало права власника на розпорядження землею.

Обгрунтовуючи підстави звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства і Державного підприємства «Бориспільське лісове господарство», прокурор вказує на те, що останніми не вживаються заходи для захисту інтересів держави протягом тривалого часу, незважаючи на виявлення порушень лісового та земельного законодавства Державним підприємством «Бориспільське лісове господарство» у 2017 році.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.05.2019 відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 27.05.2019. Вказаною ухвалою також залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістик-Сервіс 1» Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРЄАДА-ІНВЕСТМЕНТ» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Шанні».

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.07.2019 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 1 – Товариство з обмеженою відповідальністю «Алта Проперті». Провадження у справі зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах у справі № 587/430/16-ц та зобов`язано учасників справи повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі № 911/917/19.

Через канцелярію суду 22.04.2020 від прокуратури надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, мотивоване тим, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень опубліковано повне рішення Великої Палати Верховного Суду у справі № 587/430/16-ц.

Відповідно до частин першої, третьої статті 230 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу. Провадження у справі продовжується із стадії, на якій його було зупинено.

Судом встановлено, що Великою Палатою Верховного Суду 26.06.2019 прийнято постанову у справі № 587/430/16-ц, яку було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 30.09.2019.

Враховуючи викладене, провадження по справі № 911/917/19 підлягає поновленню на стадії підготовчого провадження.

Між тим, під час підготовки справи до розгляду та вирішення питання про призначення у справі підготовчого засідання, судом встановлено, що ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) прийнято до розгляду справу № 912/2385/18 за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2019; призначено справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням її учасників на 24.03.2020.

Вказана ухвала мотивована, зокрема тим, що за висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, які обґрунтовані нормами статей 19, 131-1 Конституції України, статей 53, 174 ГПК України, статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», рішеннями Конституційного Суду України від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, від 20.12.2017 № 2-р/2017, від 05.06.2019 № 4-р(II)/2019, від 20.06.2019 № 6-р/2019, виключну правову проблему щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, становить питання: чи зобов`язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора шляхом:

- додання до позовної заяви суду доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема доказів здійснення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурором;

- обґрунтування та доведення суду причин, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду.

Також колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наводить питання щодо правових наслідків у випадку, якщо судом після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи буде встановлено відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтовував сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, не зазначив визначені законом підстави для звернення до суду, не дотримався процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»), які, на думку колегії суддів, потребують правового висновку Великої Палати Верховного Суду:

- чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності;

- які правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, установить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом.

Велика Палата Верховного Суду погодилась з висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про наявність виключної правової проблеми, необхідність забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики у питаннях щодо здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором. Відсутність єдиної правозастосовчої практики у питаннях механізму реалізації прокурором права подавати позови до суду в інтересах держави може становити порушення принципу юридичної визначеності, який є складовою конституційного принципу верховенства права, що вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності. З огляду на зазначене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про доцільність розгляду цієї справи Великою Палатою Верховного Суду.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 24.03.2020 повідомлено учасників справи № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), що судове засідання з розгляду касаційної скарги заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2019 відбудеться 28.04.2020.

Станом на 04.05.2020 відсутнє остаточне судове рішення у справі № 912/2385/18.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України, яка кореспондується з положеннями ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

У цьому випадку, згідно з приписами п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України, провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

З метою забезпечення єдності судової практики, враховуючи передачу справи № 912/2385/18 на розгляд Великої Палати Верхового Суду, суд дійшов висновку про необхідність з власної ініціативи зупинити провадження у справі № 911/917/19 до закінчення перегляду у касаційному порядку судового рішення у справі № 912/2385/18 та вирішення питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах.

Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 228, ст. ст. 229, 230, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Поновити провадження у справі № 911/917/19.

2. Зупинити провадження у справі № 911/917/19 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах у справі № 912/2385/18.

3. Зобов`язати учасників справи повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі № 911/917/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Щоткін