Рішення № 89058477, 06.03.2020, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/7225/15-ц

Провадження № 2/234/26/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2020 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Нейло І.М., при секретарі Ридош Г.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за опалення та гарячого водопостачання,-

В С Т А Н О В И В:

19.05.2015 року КВП «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради звернулась до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за опалення та гаряче водопостачання в сумі 7154,57 грн., за період з грудня 2010 по січень 2014 р. обґрунтовуючи свої вимоги тим, що КВП «Краматорська тепломережа» надає послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання для квартири за адресою АДРЕСА_1 в якій зареєстровані відповідачі, що несвоєчасно вносять оплату за отримані послуги з опалення та гарячого водопостачання, чим порушують ст.64 ЖК України, та п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. В результаті у відповідачів по особовому рахунку № НОМЕР_1 утворилась заборгованість за період з грудня 2010 року по січень 2014 року в сумі 7154,57грн. Зазначену заборгованість просять стягнути з відповідачів, а також судовий збір в сумі 243,60 грн.

Заочним рішенням Краматорського міського суду від 14.09.2015 позовні вимоги КВП «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 були задоволені та з відповідачів була стягнута заборгованість за період з грудня 2010 року по січень 2014 року в сумі 7154,57грн, а також судовий збір в сумі 243,60 грн.

18.12.2017 на адресу Краматорського міського суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 , згідно якої відповідач просила скасувати заочне рішення з підстав того, що вона не була належним чином повідомлена про розгляд справи, а тому не могла бути присутньою в судових засіданнях та скористатися своїми правами на надання заперечень проти позову. Зазначила, що проти вимог позивача заперечує, оскільки частина заборгованості знаходиться за межами строку позовної давності, зокрема заявляє про застосування строку позовної давності до вимог позивача.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Краматорського міського суду Донецької області від 14.09.2015, задоволено.

Заочне рішення Краматорського міського суду Донецької області від 14.09.2015 р. по справі за позовом Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за опалення та гаряче водопостачання, скасовано.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, просив позовні вимоги задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, КВП «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради надає послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання для квартири АДРЕСА_2 в якій зареєстровані відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою кооперативного об`єднання «ЖБК», які є споживачами послуг позивача.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. При цьому, зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі із договору та інших правочинів, із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. В свою чергу відповідно до частини 1 статті 1 зазначеного Закону, споживачем - є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Пунктом 1 ч.1 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено право споживача вчасно одержувати якісні житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та згідно з умовами договору на надання таких послуг. Водночас відповідно до п. 5 ч.3 ст. 20 цього Закону такому праву прямо відповідає обов`язок споживача оплачувати надані йому житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (далі Правила), встановлено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Згідно вимог ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На думку суду, наявність та загальний розмір заявленої до стягнення заборгованості відповідача перед КВП «Краматорська тепломережа» за період з 01.12.2010р. по 31.01.2014 р., в розмірі 7154 грн 57 к. витікає зі змісту правовідносин, які виникли між сторонами, підтверджується наявними у матеріалах справи документами.

Разом з тим, відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про застосування судом позовної давності вважаючи, що частина заборгованості знаходиться за межами строку позовної давності.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Частинами 2 та 3 статті 264 ЦК України визначено, що позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебігу позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

В судовому засіданні встановлено, що 05.03.2014 р. КВП «Краматорська тепломережа» звернулось до Краматорського міського суду Донецької області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за теплопостачання за період з 01.12.2010 р. до 31.01.2014 р. у розмірі 7154 грн 57 коп.

Ухвалою суду від 25.03.2014р. у прийнятті вказаної заяви про видачу судового наказу відмовлено.

Враховуючи те, що судовий захист права на стягнення грошових коштів може бути реалізовано як у позовному провадженні, так і шляхом видачі судового наказу, як особливої форми судового рішення, подання КВП «Краматорська тепломережа» заяви про видачу судового наказу в порядку, передбаченому розділом ІІ ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення із вказаною заявою), перериває перебіг строку позовної давності.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року (справа № 552/1529/16-ц).

Тобто строк позовної давності перервався 05.03.2014 р. з моменту звернення позивача із заявою про видачу судового наказу.

Оскільки плата за послуги вноситься не пізніше 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим (п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення), то в межах строку позовної давності заявлені вимоги за період з 01.03.2011р. по 31.01.2014р.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що будь-яких доказів на підтвердження дій відповідача, які свідчать про визнання останнім боргу, як-то повне або часткове визнання претензії позивача, часткове погашення самим боржником чи за його згодою іншою особою, прохання про відстрочку виконання, за попередні періоди позивачем представлено не було.

Як вбачається з Розрахунку з грудня 2010 року по лютий 2011 р. у відповідача була заборгованість зі сплати послуг, котрі надає позивач. За вказаний період було сплачено загальну суму 15 грн. У той час коли місячні нарахування за вказані послуги у такий час для неї становили 226, 98 грн, 271, 26 грн, 448, 45 грн. Таким чином сума коштів, котру сплатили відповідачі була недостатньою навіть для того, аби покрити платіж за один місяць не кажучи уже про погашення заборгованості за попередні періоди, що могло б свідчити про визнання заборгованості та перервати строк позовної давності відповідно до частини 1 ст. 246 ЦК України.

Відповідно вимоги позову про стягнення заборгованості за час, що передує вказаному періоду, є такими, що заявлені з пропущенням строку позовної давності.

Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Підсумовуючи вищевикладене, беручи до уваги, що відповідачем у процесі розгляду справи було заявлено клопотання про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення заборгованості, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні позову в частині вимог за період з 01.12.2010 по 31.02.2011 з підстав пропуску строку позовної давності. Відтак позов підлягає задоволенню в частині стягнення боргу за спожиту теплову енергію за період з 01.03.2011р. по 31.01.2014р., в розмірі 6207, 96 грн.

Вирішуючи питання щодо судових витрат в справі, суд вважає правомірним покласти на відповідача понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати пропорційно до обсягу задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 76-81, 83, 141, 223, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за опалення та гарячого водопостачання, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (номер облікової картки платника податків відсутній), АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (номер паспорта та облікової картки платника податків відсутній), АДРЕСА_1 на користь КВП «Краматорська тепломережа», код ЄДРПОУ 00131133, м. Краматорськ, вул. О. Тихого, 2 «б» заборгованість за опалення та гаряче водопостачання за період з 01.03.2011р. по 31.01.2014р., в розмірі 6207 грн. 96 коп., судовий збір в сумі 211 грн. 45 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд Донецької обл.

Повний текст рішення складений 06.03.2020р.

Суддя Краматорського

міського суду І.М. Нейло