Ухвала суду № 89058416, 04.05.2020, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/1730/20

Провадження № 2-з/405/16/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2020 року Суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Іванова Л.А., розглянувши заяву про забезпечення позову, подану адвокатом Веретяк М.Ю. в інтересах позивача ОСОБА_1 , в цивільній справі №405/1730/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору міська рада міста Кропивницького про визнання права власності в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Веретяк М.Ю. (діє на підставі ордеру серії КС № 365224 від 19.03.2020 року) в інтересах позивача звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору міська рада міста Кропивницького, в якому (позові) просить визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 25,20 АДРЕСА_2 .м АДРЕСА_3 площею разом з прибудовою 29,20 кв.м. ( АДРЕСА_4 ), ворота з хвірткою та огорожу (№ 1, № 2), площа земельної ділянки 303,1 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_5 , що належав ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 23.04.2020 року зазначену позовну заяву залишено без рухута надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання суду оригінала документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір», або надання документів, що підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону, якщо такі є.

Окрім того, представником позивача ОСОБА_1 – адвокатом Веретяк М.Ю. подано заяву, яка зареєстрована судом за вх. № 9997 від 28 квітня 2020 року, про забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 також, шляхом заборони відповідачу ОСОБА_2 вчиняти дії щодо відчуження спірного майна - житлового будинку АДРЕСА_7 разом з АДРЕСА_8 29,20 АДРЕСА_2 . АДРЕСА_9 . ( АДРЕСА_4 ), ворота з хвірткою та огорожу (№ 1, № 2), площа земельної ділянки 303,1 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_5 .

При цьому, заяву про забезпечення позову представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Веретяк М.Ю. обґрунтовує тим, що існує досить висока ймовірність того факту, що відповідач ОСОБА_2 , який, окрім позивача, також є спадкоємцем за законом, може в будь-який момент здійснити відчуження зазначеного вище нерухомого майна, в якому останній зареєстрований, на користь інших осіб, в зв`язку з чим, невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Зваживши доводи, викладені в заяві про забезпечення позову, дослідивши матеріали цивільної справи (справа № 405/1730/20, провадження № 2/405/293/20), суд вважає, що заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Веретяк М.Ю. про забезпечення позову у даній цивільній справі слід повернути позивачу з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених або оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову слід також розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Крім того, забезпечення позову – це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення вимог позивача, при цьому, заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

Окрім того, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, відтак, при обранні заходів забезпечення позову слід також враховувати необхідність збереження балансу прав і законних інтересів усіх учасників спірних правовідносин та інших осіб, не допускаючи використання заходу забезпечення позову у якості тиску на відповідача.

Відповідно до ч. 5 ст. 151 ЦПК України до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно з абз. 2 п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви про забезпечення позову, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2020 року встановлений 2102,00 грн.

Таким чином, при зверненні до суду із даною заявою про забезпечення позову заявнику необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп.

В порушення вимог наведеної вище норми процесуального Закону заявник до поданої до суду заяви про забезпечення позову не додав документ, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 420,40 грн.

При цьому, відзначається, що представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Веретяк М.Ю. просив звільнити позивача ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову, на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», у зв`язку з тим, що позивач має статус учасника бойових дій, та зазначена категорія осіб звільняється від сплати судового збору під час розгляду справ в усіх судових інстанціях.

В свою чергу, судом відзначається, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються спеціальним Законом, яким є Закон України «Про судовий збір», при цьому, статтею 5 зазначеного Закону визначено категорії осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, і, зокрема, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав (п.13 ч.1 ст.5 Закону).

Таким чином, учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України на підставі Закону України «Про судовий збір» звільнені від сплати судового збору в усіх судових інстанціях у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав, відповідно, правові підстави, визначені ст.136 ЦПК України для звільнення судом позивача від сплати судового збору при поданні до суду заяви про забезпечення позову, - відсутні.

Окремо відзначається, що відповідно до правового висновку, викладеного у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року по справі № 545/1149/17, норма п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України № 3674-VI «Про судовий збір», згідно із якою учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору, у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав, має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Так, правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Тому, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України № 3674-VI «Про судовий збір», суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст. 12, 22 Закону України № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Таким чином, Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 12 лютого 2020 року зроблено висновок про те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору за подання позовів та заяв не будь-якого характеру, а лише тих, що спрямовані на захист їх соціальних прав, як учасників бойових дій.

Даний правовий висновок сформовано Великою Палатою Верховного Суду у зв`язку із передачею Другою судовою палатою Касаційного цивільного суду Верховного Суду справи на її розгляд для розв`язання виключної правової проблеми щодо застосування норми п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», у зв`язку із незгодою з попередніми висновками як Великої Палати, так і касаційних палат, у яких стверджувалось про те, що учасники бойових дій безперечно звільняються від сплати судового збору у будь-якій справі.

Отже, за подання заяви про забезпечення позову у справі про визнання за позивачем ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування, який (позов) не є захистом порушених прав позивача як учасника бойових дій, судовий збір підлягає сплаті на загальних підставах.

Відповідно до ч.9 ст.153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

З огляду на викладене вище, враховуючи, що заява про забезпечення позову, подана представником позивача ОСОБА_1 – адвокатом Веретяк М.Ю., не відповідає вимогам ч.5 ст.151 ЦПК України, на підставі чого заява про забезпечення позову на підставі ч.9 ст.153 ЦПК України підлягає поверненню позивачу для виконання зазначених вимог ст.151 ЦПК України, що, в свою чергу, не позбавляє позивача ОСОБА_1 права повторно звернутися до суду з відповідною заявою про забезпечення позову, яка за змістом та формою повинна відповідати вимогам ст.151 ЦПК України та оплачена судовим збором за ставками судового збору, визначеними Законом України «Про судовий збір» на час подання заяви про забезпечення позову до суду.

Керуючись ст.ст.149-150, ст.151, ч.9 ст.153 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву позивача ОСОБА_1 , подану в його інтересах адвокатом Веретяк М.Ю., про забезпечення позову по цивільній справі №405/1730/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору міська рада міста Кропивницького про визнання права власності в порядку спадкування, - повернути позивачу ОСОБА_1 , на підставі ч.9 ст.153 ЦПК України для виконання вимог ч.5 ст. 151 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова