Вирок № 89056960, 04.05.2020, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/5501/20

пр. № 1-кп/759/884/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2020 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Косик Л.Г.,

секретарі судового засідання Крічфалушій М.І., Бойчук М.П.,

номер кримінального провадження 12020100080001145, внесеного 25 лютого 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Києва, який офіційно не працює, з середньою освітою, одружений, має на утриманні малолітню дитину 2013 року народження, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий: вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 серпня 2014 року за ч. 1 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, вироком Ківерцівського районного суду Волинської області від 29 лютого 2016 року за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185; ч. 2 ст. 185; ч. 3 ст. 357; ч. 2 ст. 190; ч. 1 ст. 70; ч. 1 ст. 71 КК України на 3 роки 2 місяці позбавлення волі, вироком Святошинського районного суду м. Києва від 01 квітня 2016 року за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 70 КК України на 3 роки 2 місяці позбавлення волі, звільненого 15 травня 2018 року по відбуттю строку покарання, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора Григорчук Н.П., захисника Угриної А.І., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні зазначене кримінальне провадження,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , 25 лютого 2020 року приблизно о 18 год. 10 хв., перебуваючи у торгівельній залі супермаркету "Новус", де здійснює свою господарську діяльність ТОВ «Новус Україна», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Святошинська, 3, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою обернення чужого майна на свою користь, переконавшись та вважаючи, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу взяв з полиць наступне майно: пляшку віскі "Jim Beam White Bourbon" вартістю 431 грн. 20 коп., пляшку рома "Bacardi" вартістю 312 грн. 00 коп., а всього майна на загальну суму 743 грн. 20 коп., які сховав до своєї сумки. Після чого, ОСОБА_1 , утримуючи при собі вищевказане майно, та, пройшовши через касу магазину, не розрахувавшись за нього, направився до виходу, тобто виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але не зміг довести свій злочинний умисел до кінця та розпорядитися товаром на власний розсуд з причин, що не залежали від його волі, оскільки біля виходу із магазину був затриманий працівниками охорони.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного злочину визнав повністю, щиро розкаявся та суду показав, що дійсно, при обставинах, встановлених у мотивувальній частині вироку, він, 25 лютого 2020 року, приблизно о 18 год., перебуваючи в супермаркеті «Новус», розташованому за адресою: м. Київ, вул. Святошинська, буд. 3, з метою повторного таємного викрадення чужого майна, взяв пляшку віскі та пляшку рома, які сховав до своєї сумки. Після чого, не розрахувавшись за вказаний товар, пройшов лінію кас та направився до виходу з магазину, однак при виході з магазину був затриманий працівниками охорони.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їхньої позиції. Заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу, визначивши відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Отже, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, доходить висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні закінченого замаху на повторне таємне викрадення чужого майна на загальну суму 743 грн. 20 коп. доведена повністю. Дії обвинуваченого підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, як закінчений замах на, таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинена повторно.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, є щире каяття. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, є рецидив злочинів.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання суд, згідно з вимогами ст. ст. 65, 68 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості; обставину, яка пом`якшує його покарання та обставину, яка обтяжує його покарання; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він одружений, має на утриманні малолітню дитину - сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійне місце реєстрації та проживання, за яким характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря-нарколога з 11 листопада 2001 року з діагнозом: розлади психіки і поведінки внаслідок вживання стимуляторів, вживання зі шкідливими наслідками, з середньою освітою, працює, але зі слів не офіційно, раніше неодноразово судимий за аналогічні злочини проти власності, скоїв аналогічний злочин через короткий проміжок часу після звільнення з місць позбавлення волі.

З огляду на викладене, суд вважає, що необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами, є призначення покарання у виді позбавлення волі у межах, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України встановлених для даного виду покарання, не вбачаючи підстав для можливості його виправлення без реального відбування покарання або застосування іншого розміру чи більш м`якого виду покарання.

Питання щодо речових доказів у кримінальному проваджені, суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 369-371 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 у вигляді цілодобового домашнього арешту залишити без зміни до набрання вироком законної сили.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання - затримання засудженого.

Речові докази по справі - пляшку віскі "Jim Beam" та пляшку рома "Bacardi" - залишти ТОВ "Новус Україна" за належністю; CD-R диск з відеозаписом з камер відеоспостереження магазину " Новус "- залишити при матеріалах кримінального провадження №12020100080001145.

Вирок суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення через Святошинський районний суд м. Києва з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: Л.Г. Косик