Рішення № 89056354, 04.12.2019, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/11908/19

провадження № 2/753/6397/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2019 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Трусова Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків в порядку регресу

В С Т А Н О В И В:

У червні 2019 р. приватне акціонерне товариство страхова компанія «ПЗУ Україна» (далі по тексту - ПрАТ СК «ПЗУ Україна», позивач) в особі представника Мирончук Ю.І. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , відповідач) про відшкодування матеріальних збитків, завданих в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в сумі 23689,60 грн.

Позов обґрунтований такими обставинами. 20.12.2017 ОСОБА_1 у АДРЕСА_1 , керуючи транспортним засобом Volkswagen Touareg, державний номер НОМЕР_1 , здійснив зіткнення з автомобілем Toyota Corolla, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 В результаті дорожньо-транспортної пригоди були спричинені механічні пошкодження та заподіяна матеріальна шкода транспортним засобам.

Зазначені обставини та вина ОСОБА_1 у дорожній-транспортній пригоді підтверджується постановою Солом`янського районного суду м. Києва, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та притягнуто до відповідальності.

Цивільна відповідальність водія автомобіля Volkswagen Touareg, державний номер НОМЕР_1 , на момент ДТП була застрахована ОСОБА_3 за полісом (АК/7608122).

На підставі рахунку № СМУ00032509 від 25.12.2017 та згідно з страховим актом № UA2018022200039/L01/03 від 05.03.2018 ПрАТ СК «ПЗУ Україна» сплатило страхове відшкодування у розмірі 23689,60 гривень (платіжне доручення № 13080 від 06.03.2018).

Відповідач не повідомив позивача про настання страхової події, про наявність поважних причин неповідомлення страховику невідомо.

Таким чином відповідач порушив вимоги п. 33.1, 33.1.4 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з чим позивач набув права регресної вимоги до нього у розмірі виплаченого відшкодування.

Ухвалою від 30.07.2019 суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У строк, встановлений ухвалою судді про відкриття провадження у справі, відповідачем не подано заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та письмового відзиву на позов.

Дослідивши надані позивачем письмові докази, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

15.09.2017 між ПрАТ СК «ПЗУ Україна» та ОСОБА_3 укладено договір обов`язкового страхування власників наземних транспортних засобів, згідно якого було застраховано відповідальність власника (водія) автомобіля Volkswagen Touareg, державний номер НОМЕР_1 , з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну в розмрі 100000 грн. та нульовою франшизою, що підтверджується полісом № АК/7608122.

20.12.2017 у м. Києві на вул. Солом`янськасталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Volkswagen Touareg, державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля Toyota Corolla, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

Відповідач ОСОБА_1 є особою, винною у цій дорожньо-транспортній пригоді, що встановлено постановою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 13.03.2018 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З позовної заяви вбачається, що ні власник автомобіля Volkswagen Touareg ОСОБА_3 , ні водій ОСОБА_1 , не повідомили ПрАТ СК «ПЗУ Україна» про настання страхового випадку.

Майнові інтереси, пов`язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням автомобілем Toyota Corolla, державний номер НОМЕР_2 , були застраховані у ПрАТ СК «Уніка», згідно з договором страхування № 370016/4017/0000131 від 29.09.2017.

ПрАТ СК «Уніка» визнало дорожньо-транспортну пригоду за участі застрахованого автомобіля страховим випадком та на виконання умов договору страхування здійснило виплату страхового відшкодування шляхом перерахування на рахунок ТОВ «Саміт Моторз Україна» грошових коштів в сумі 23689,60 грн., що підтверджується актом огляду транспортного засобу, рахунком на оплату ремонтних робіт, розрахунком сум страхового відшкодування, страховими актами та платіжними дорученнями.

ПрАТ СК «Уніка» звернулося до ПрАТ СК «ПЗУ Україна» із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу.

06.03.2018 ПрАТ СК «ПЗУ Україна» на виконання вимог ст. 28 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України та на підставі страхового акту від 05.03.2018 № UA2018022200039/L01/03 здійснило виплату страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 23689,60 грн.

Підставою заявлених ПрАТ СК «ПЗУ Україна» вимог є положення ст. 33, 38 України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон 1961-IV).

Так, відповідно до підпункту 33.1.2. пункту 33.1. ст. 33 Закону 1961-IV (в першій редакції) учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов`язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

За приписом абзацу ґ)підпункту 38.1 пункту 38.1 ст. 38 Закону 1961-IV страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Законом від 17.02.2011 № 3045-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування» в ст. 33 Закону 1961-IV були внесені зміни, відповідно до яких обов`язок водія транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка було викладено у підпункті 33.1.4. пункту 33.1. ст. 33 зазначеного Закону.

Проте відповідних змін до ст. 38 Закону 1961-IV законодавцем внесено не було.

Водночас аналізуючи положення статей 33, 38 Закону 1961-IV можна стверджувати, що у зв`язку з внесеними до Закону 1961-IV змінами було збережено обов`язок страхувальника щодо вжиття заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів повідомлення страховика про настання ДТП, так і відповідне право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив його про настання ДТП.

Неузгодження нумерації підпунктів пункту 33.1 статті 33 та підпунктів пункту 38.1 статті 38 Закону 1961-IV після внесення до них змін Законом від 17.02.2011 № 3045-VI не може обмежувати встановлене статтею 38 Закону 1961-IV право страховика подати регресний позов до страхувальника у разі недотримання строків та умов повідомлення страховика про дорожньо-транспортну пригоду, а тому не може бути підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Наведена правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 12.02.2014 у справі за позовом ПрАТ "ВУСО" про відшкодування шкоди.

Судом встановлено, що водій ОСОБА_1 не виконав вимоги закону щодо повідомлення страховика про страховий випадок, який став підставою для виплати страховиком страхового відшкодування, а відтак ПрАТ СК «ПЗУ Україна» обґрунтовано звернулося до суду з даним регресним позовом.

На наявність поважних причин, які не дали змоги виконати зазначений обов`язок, відповідач не послався і доказів на їх підтвердження не надав.

Отже на підставі оцінки наведених позивачем аргументів, наданих ним доказів та вищенаведених законодавчих норм, суд дійшов висновку про доведеність і обґрунтованість вимог ПрАТ СК «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 про стягнення в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування, в сумі 23689,60 грн.

З огляду на результат розгляду справи суд відповідно до положень ст. 141 ЦПК України покладає на відповідача сплачений позивачем судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ПЗУ Україна» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ПЗУ Україна» витрати, пов`язані з виплатою страхового відшкодування, в сумі 23 689 гривень 60 копійок та судовий збір в сумі 1 921 гривня, а усього 25 610 гривень 60 копійок.

Позивач: Приватне акціонерне товариство Страхова компанія «ПЗУ Україна», адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 40, код юридичної особи: 20782312.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно з пп. 15.5 п. 15 частини першої Перехідних положень Розділу XIII ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: