Ухвала суду № 89056183, 04.05.2020, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/6036/19

Провадження № 1-кп/727/77/20

У Х В А Л А

ІМЕНМ УКРАЇНИ

04 травня 2020 р. Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

Головуючого, судді: Слободян Г.М.

за участю

секретаря судових засідань Ільчука М,В.

учасників судового провадження:

прокурора Ситенко О.Б.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань 3 приміщення Шевченківського райсуду м. Чернівці клопотання прокурора про продовження, застосованого судом запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Чернівці на розгляді знаходиться кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019260000000253 від 23.05.2019 року, відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.

В судовому засіданні прокурором Ситенко О.Б. заявлено клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Обгрунтовує доводи клопотання тим, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України є дієвими і продовжують мати місці, а отже, з метою запобігання ризиків, у разі перебування ОСОБА_1 на волі впливу свідка «покупця»; ризику його переховування від суду та вчинення іншого злочину, вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не може запобігти вказаним ризикам, а тому, з урахуванням і тяжкості покарання, особи обвинуваченого, а саме відсутності сім`ї, те, що обвинувачений не працює, тобто не має міцних соціальних зв`язків, просить продовжити в установленому законом продовжити застосований до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечував проти розгляду даного клопотання за відсутності його захисників про що суду подав письмову заяву.

Обвинувачений ОСОБА_1 проти заявленого прокурором клопотання не заперечував.

Вислухавши доводи учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, суд зважає на наступне.

Ухвалою суду від 10.06. 2019 року в стадії судового розгляду (в підготовчому засіданні) справи до обвинуваченого ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням йому альтернативного заходу у вигляді застави який відповідними ухвалами суду було продовжено в установленому законом порядку. Термін дії якого спливає 08.05.2020.; судовий розгляд не завершено, не завершено допит «покупця» в якості свідка, не допитаний обвинувачений.

До спливу строку, суд зобов`язаний, повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. Відповідно до п. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою суд, виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати встановленню істини у справі іншим чином Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою грунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи ((рішення у справі «Єчюс проти Литви», заява № 34578/97, п. 93, ECHR 2000-IX). У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення та наявної обґрунтованої підозри, на даний час, не виходить за межі розумного строку; який кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу; при цьому судом враховується і об`активність порядку дослідження доказів, а саме допиту свідків в режимі відео конференції, дослідження доказів і допиту самого обвинуваченого.

Ризики на даний час продовжують мати місце, а саме ризик переховування обвинуваченого від суду, у разі перебування на волі, ризик вчинення ОСОБА_1 нових кримінальних правопорушень та ризик впливу на свідка «покупця».

Під час розгляду кримінального провадження в судовому засіданні не здобуто відомостей, які би безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, також судом не отримано відомостей, щодо міцних соціальних зв"язків чи іншого комплексу обставин, які би переважили ризики передбачені ст.177 КПК України. Даних щодо неможливості за станом здоров"я ОСОБА_1 утримуватись в ДУ Чернівецький слідчий ізолятор (33) та отримувати у ній необхідне лікування не встановлено, а отже, стан обвинуваченого дозволяє йому брати участь в судових засіданнях. При цьому, звертає увагу, що стороною захисту, не надано суду жодного посилання на доказ щодо наявності міцних соціальних зв`язків, стану його здоров`я. Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що наведені вище заходи забезпечення кримінального провадження не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_1 , на даному етапі розгляду кримінального провадження, судом не встановлено.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні довести суду обставини, на які вони посилаються.

Згідно правової позиції Європейського суду у справі "Марченко проти України", при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.

Відповідно до п.3 ст. 183 КПК України, суд з врахуванням обставин пред`явленого обвинувачення, вважає, що для забезпечення виконання ОСОБА_1 процесуальних обов`язків, слід одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави. Розмір застави визначити в 30 прожиткових мінімумів доходів громадян, в розмірі 60.810 грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на відповідний депозитний рахунок суду.

Керуючись ст.. ст. 21, 31 ч.2, 176-178, 183, 199, 331 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Ситенко О. про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_1 задовольнити.

Продовжити, застосований запобіжний захід до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, у вигляді тримання під вартою, терміном дії до 02 липня 2020 року.

Для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України, визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 60.810 грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Шевченківського районного суду м. Чернівці МФО 820172, Держказначейська служба України, м. Київ, код 26311401, ТУ ДСА України в Чернівецькій області, рахунок НОМЕР_1 . Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки: прибувати за кожною першою вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання; не спілкуватися з свідками. Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 02.07.2020 року.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державній Установі «Чернівецький слідчий ізолятор (№33)» та після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документу, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державній Установі «Чернівецький слідчий ізолятор (№33)» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово суд і прокурора. У разі внесення застави та з моменту звільнення, ОСОБА_1 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, останній зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору для відома та направити до ДУ Чернівецький слідчий ізолятор № 33 для виконання.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку визначеному законом.

Суддя Слободян Г.М.