Рішення № 89052323, 04.05.2020, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/1017/20

Провадження № 2/629/596/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.05.2020 року м. Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судді -Мицик С.А., при секретарі судових засідань - Заводяній О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 04.12.2018 р. між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір б/н, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 15000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Проте відповідач належним чином не виконує зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість станом на 20.12.2019 року у розмірі 47833,42 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту 30346,70 грн., за простроченими відсотками 9503,73 грн., відсотками нарахованими на прострочений кредит 5229,02 грн., штрафи: фіксована частина 500,00 грн., процентна складова 2253,97 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача на свою користь. Також позивач просив стягнути з відповідача понесені ним судові витрати по справі в розмірі 2102,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про час та місце судового розгляду.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі письмових доказів.

Справу судом розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження, згідно з вимогами ст.ст. 274-279 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 04.12.2018 року ОСОБА_1 заповнив та підписав заяву про приєднання до «Умов та правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк»(а.с.9). Своїм підписом відповідач погодився з тим, що дана заява, разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку складає між ним та Банком договір.

Як вбачається з наданого банком розрахунку, заборгованість за договором б/н від 04.12.2018 року станом на 20.12.2019 року утворилась у розмірі 47833,42 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту 30346,70 грн., за простроченими відсотками 9503,73 грн., відсотками нарахованими на прострочений кредит 5229,02 грн., заборгованість по судовим штрафам 2753,97 грн.(а.с. 7-8).

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу). За приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Умовами договору передбачена відповідальність за одне й те ж порушення договору, прострочення платежів, як у вигляді пені, так і штрафу, який має як фіксовану величину, так і процентну складову від суми заборгованості

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду України № 6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року.

Таким чином, вимоги АТ КБ «ПриватБанк» в частині стягнення з відповідача заборгованості по судовим штрафам, а саме: штрафу (фіксованої частини) у розмірі 500,00 грн. та штрафу (процентна складової) у розмірі 2253,97 грн. задоволенню не підлягають.

Отже, стягненню з відповідача підлягає сума у розмірі 45079,45 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту 30346,70 грн., за простроченими відсотками 9503,73 грн., відсотками нарахованими на прострочений кредит 5229,02 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору - 2102,00 грн.

Керуючись ст.ст.12,19,81,133,141,259,264,265,274-279 ЦПК України, ст.ст.526,549,610-612,625,1050,1054 ЦК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чапаєве, Кегичівського району Харківської області, ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_2 (для погашення заборгованості та судових витрат) за кредитним договором б/н від 04.12.2018 року заборгованість за кредитом в сумі 45079 (сорок п`ять тисяч сімдесят дев`ять) гривень 45 коп. та сплачену суму судового збору 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 коп., а всього 47181 (сорок сім тисяч сто вісімдесят одну) гривню 45 коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Харківської області. Відповідно до вимог п.15 Перехідних положень ЦПК України( в ред. з 15.12.2017 року) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки подання заяви про перегляд заочного рішення продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя С.А. Мицик