Ухвала суду № 89049058, 28.04.2020, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/6456/20

Провадження №2/521/2416/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позову без руху

28 квітня 2020року м. Одеса

Суддя Малиновського районного суду м. Одеси Роїк Д.Я. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: Одеський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту батьківства,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: Одеський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту батьківства.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Ознайомившись із зазначеною заявою встановлено, що вона не відповідає вимогам ст.177 ЦПК України, з наступних підстав.

Частиною 4 ст. 177 ЦПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, позивачем ОСОБА_1 додано до позовної заяви одну квитанцію №0.01685151098.1 від 22.04.2020 року про сплату судового збору в розмірі 420.40 грн.

Згідно із статтею 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору (преамбула Закону).

За статтями 1, 2 цього Закону, судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом і включається до складу судових витрат. Платниками цього платежу є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Статтею 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено, що у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня становить 2102 гривні.

Відповідно до п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, ч.3 ст.6 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Проте, в порушення вимог ч.4 ст.177 ЦПК України, ЗУ «Про судовий збір», до позовної заяви позивачем було додано квитанцію про сплату нею судового збору в сумі 420,40 грн., тоді як на час подачі позовної заяви до суду в квітні 2020 року слід сплатити судовий збір в сумі 840,80 грн. За вимогу немайнового характеру. Таким чином, позивачем ОСОБА_1 не було доплачено судовий збір.

Частиною 2 статті 128 СК України визначено, що підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно зі ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Звертається увага позивача, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це, у тому числі висновків судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи, які суд оцінює з урахуванням положень ст. 212 ЦПК України.

Доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини.

Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо).Припинення цих відносин до народження дитини може бути підставою для відмови в позові лише у випадках, коли це сталося до її зачаття.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі 543/738/16-ц (провадження 61-4163св18).Однак, таких доказів позивачем до матеріалів позову не долучено.

Крім того, відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Разом з тим позивачем не вказано, чи всі докази ним подано до суду.

Згідно ч. 8 ст. 43 ЦПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

При цьому, згідно ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5 ст. 95 ЦПК України учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Порядок засвідчення копій документів визначений п.п. 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року № 55. За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів "Згідно з оригіналом"; назви посади; особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища; дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.

Однак, всупереч вимог ст.ст. 95, 177 ЦПК України копії документів, додані до позову документи не всі засвідчені належним чином, визначеним законом (відсутні назва посади, ініціали, прізвище особи яка засвідчила документ, дата засвідчення копії документа).

Окрім того позивачем не було зазначено: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Згідно пунктів 9, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Як вбачається із матеріалів позовної заяви, що позивачем до позовної заяви взагалі не додано розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. А тому позивачу необхідно подати до суду розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Оскільки, без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачеві строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

При таких обставинах, відповідно до вимог ст.185 ЦПК України, позов підлягає залишенню без руху з зазначенням недоліків заяви та наданням строку для усунення недоліків.

Спосіб усунення недоліків позовної заяви полягає в поданні позовної заяви у вигляді окремого документу з виправленими недоліками, зазначеними в наявній ухвалі суду з наданням її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.95, 175, 177 185 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: Одеський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту батьківства, - залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків тривалістю десять днів зі дня отримання копії ухвали.

Копію ухвали направити позивачу для відома та виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Д.Я. Роїк