Рішення № 89048741, 04.05.2020, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

Дата документу 04.05.2020

Справа № 501/4430/19

2/501/602/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2020 року Іллічівський міський суд Одеської області в складі головуючого - судді Петрюченко М.І.

за участю секретаря судового засідання - Тейбаш Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорноморську Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за

позовом Комунального підприємства «Чорноморськтеплоенерго» Чорноморської міської ради Одеської області

до

відповідача: ОСОБА_1

предмет та підстави позову: про стягнення боргу за надані послуги з теплопостачання

ВСТАНОВИВ:

І. Виклад позиції позивача та відповідача.

Представник Комунального підприємства «Чорноморськтеплоенерго» Чорноморської міської ради Одеської області 17.12.2019 року звернувся до суду з позовомдо ОСОБА_1 про стягнення боргу за надані послуги з теплопостачання, згідно якого просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 5442,49 грн. - основного боргу, 424,54 грн. - пені, 247,96 грн. - інфляційні, 133,00 грн. - три відсотки річних та 1921,00 грн. судового збору.

Позов обґрунтований тим, що відповідач є власником нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що підключене до системи централізованого опалення м.Чорноморська.

Відповідно до договору №361-Ч732 від 01.10.2016 року КП «ЧТЕ» здійснює постачання теплової енергії на опалення в потрібних відповідачу обсягах, а відповідач зобов`язується сплачувати отримані послуги за встановленими тарифами.

Відповідач не оплачує послуги в повному обсязі, в зв`язку з чим станом на 28.11.2019 року утворилась заборгованість в сумі 5442,49 грн. - основного боргу, 424,54 грн. - пені, 247,96 грн. - інфляційні, 133,00 грн. - три відсотки річних

У зв`язку з цим представник позивача звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач ОСОБА_1 відзиву на позов не надала.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи, інші процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу від 17.12.2019 року цивільну справу було розподілено судді Петрюченко М.І. (а.с.82).

Ухвалою судді Іллічівського міського суду Одеської області Петрюченко М.І. від 24.12.2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.88-89).

Відповідач ОСОБА_1 повідомлялась про розгляд даної справи в Іллічівськом міському суді Одеської області шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті (а.с.92-93).

Відповідач ОСОБА_1 20.01.2010 року звернулась до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу від 24.12.2019 року про відкриття провадження (а.с.93-95).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 02.03.2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 24.12.2019 року про відкриття провадження повернуто до Іллічівського міського суду Одеської області для виконання вимог, передбачених п.15.11 частини 1 Розділу 13 (Перехідні положення) ЦПК України (а.с.102-104).

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 16.03.2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 24.12.2019 року про відкриття провадження - повернуто заявнику, продовжено розгляд справи (а.с.107-108).

Відповідну ухвалу направлено на адресу ОСОБА_1 (а.с.109).

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що ОСОБА_1 отримала ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 16.03.2020 року 23.03.2020 року.

Однак, відповідач відзиву на позов так і не надала, тому суд вирішує справу на підставі документів, які містяться в матеріалах даної цивільної справи.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із проведенням судового засідання в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін по справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору-купівлі-продажу від 04.08.2016 року (а.с.5-6).

Між ОСОБА_1 та КП «Чорноморськтеплоенерго» 01.10.2016 року укладено договір №361-Ч 732 про постачання теплової енергії, що підтверджується копією договору (а.с.8-10).

Як роз`яснено в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено, зокрема, для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності. До нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це - позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Виходячи з аналізу зазначених правових норм, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно тощо.

Як вбачається з позовної заяви, позивач ставить питання про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення з відповідача як власника нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально знаходиться в м.Чорноморську Одеської області. Тому в даному випадку застосовуються правила виключної підсудності, так як предметом спору є витрати пов`язані з утриманням цього нерухомого майна, і відповідно до положень ст.30 ЦПК України даний позов повинен розглядатись за місцем знаходження нерухомого майна.

Таким чином, компетентним та належним судом для розгляду даної справи є Іллічівський мський суд Одеської області.

Далі, відповідно до п.18 Правил «Надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005, плата за послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення вноситься щомісячно.

Тарифи за послуги з централізованого опалення і підігріву питної води для населення встановлені Постановами Національного комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1171 від 31.03.2015 року, №1101 від 09.06.2016 року.

Рішенням виконавчого комітету Чорноморської міської ради № 20 від 31.01.2018 року, встановлено двоставкові тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, на послуги з централізованого опалення Комунальному підприємству «Чорноморськтеплоенерго» Чорноморської міської ради Одеської області (а.с.13-14), до якого внесено зміни рішеннями №314 від 31.10.2018 року (а.с.15-16) та №375 від 03.12.2018 року (а.с.17-18).

Згідно розрахунку КП «Чорноморськтеплоенерго» за договором №361-Ч 732 про постачання теплової енергії за період з лютого 2018 року по жовтень 2019 року існує заборгованість за послуги постачання теплової енергії в сумі 5 442,49 грн. (а.с.22).

На адресу ОСОБА_1 направлялись повідомлення щодо корегування тарифів на теплову енергію (а.с.19-21).

Також, судом досліджено копії:

- рішення виконавчого комітету Чорноморської міської ради №346 від 26.10.2017 року «Про початок опалювального сезону 2017-2018 рр.» (а.с.41);

- акту про підключення систем теплопостачання в опалювальному сезоні 2017-2089 рр. (а.с.42);

- розпорядження Чорноморського міського голови №101 від 30.03.2018 року «Про примусову зупинку котельних» (а.с.43);

- розпорядження Чорноморського міського голови №326 від 08.11.2018 року «Про початок опалювального сезону 2018-2019 рр.» (а.с.44);

- акту про підключення систем теплопостачання в опалювальному сезоні 2018-2019 рр. (а.с.45);

- розпорядження Чорноморського міського голови №115 від 28.03.2019 року «Про закінчення опалювального сезону 2018-2019 рр.» (а.с.46);

- рахунків за договором №361-Ч 732 (а.с.47-67);

- претензій та рекомендованих повідомлень про їх направлення на ім`я ОСОБА_1 (а.с.68-72);

- акту звірки (а.с.73);

- виписки по рахунку (а.с.74-81).

ІV. Оцінка Суду.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі ст.ст.67, 68 ЖК України та п.30 Правил надання послуг по централізованому опаленню, наданню холодної та гарячої води та водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630, відповідач зобов`язаний своєчасно, щомісячно вносити плату не лише за квартиру, але й за комунальні послуги, а саме: централізоване опалення за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію, а відповідно до ст.25 вищезазначеного Закону у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

За положеннями ст.901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та КП «Чорноморськтеплоенерго» 01.10.2016 року укладено договір №361-Ч 732 про постачання теплової енергії, що підтверджується копією договору (а.с.8-10), теплова енергія у приміщення, яке належить ОСОБА_1 надавалась належним чином, заяву про відключення від теплопостачання відповідач не надавав, таким чином, відповідач ОСОБА_1 , як власник нежитлового приміщення, знаходиться у договірних відносинах з КП «Чорноморськтеплоенерго».

Нарахування плати за надані послуги з централізованого опалення проведено на підставі тарифів, затверджених постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг №1171 від 31.03.2015 року та №1171 від 31.03.2015 року в редакції від 09.06.2016 року, та за обслуговування внутрішньо будинкових мереж централізованого опалення - рішень виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області.

Згідно ст.526 ЦПК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.

Відмова відповідача сплачувати заборгованість за використану теплову енергію веде до неможливості розрахунків позивача з постачальником енергетичних ресурсів, що значною мірою погіршує фінансове та економічне становище енергетичних галузей, паралізує їх діяльність. У зв`язку з цим, позивачу значною мірою обмежуються ліміти на постачання природного газу та електроенергії, що спричиняє позивачу шкоду у великих розмірах.

Відповідно до ст.322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить.

Згідно розрахунку, наданого позивачем, за договором №361-Ч 732 про постачання теплової енергії за період з лютого 2018 року по жовтень 2019 року існує заборгованість за послуги постачання теплової енергії в сумі 5 442,49 грн. (а.с.22), яка підлягає стягненню з відповідача.

У відповідності до ст.625 ЦК України - боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також, три відсотки річних від простроченої суми.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем за договором №361-Ч 732 про постачання теплової енергії за несвоєчасне виконання зобов`язання нарахована пеня у розмірі 424,54 грн. (а.с.23-28), інфляційні втрати у розмірі 247,96 грн. (а.с.29-36) та три відсотки річних у розмірі 133,00 грн. (а.с.37-40).

Згідно ч.3 ст.549 ЦК України - пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання ним грошового зобов`язання за кожен день простроченого виконання.

У відповідності до п.31 Правил у разі несвоєчасного внесення споживачем платежів за надані послуги виконавець має право нарахувати пеню у розмірі, встановленому законом та договором.

Надані стороною позивача в обґрунтування своїх позовних вимог розрахунки заборгованості, пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних складені з чітким зазначенням суми заборгованості за кожен місяць отримання споживачем централізованого опалення, а тому приймається судом та покладається в основу рішення, оскільки будь-яких інших розрахунків чи обґрунтованого заперечення проти зазначених розрахунків відповідачем не надано.

Таким чином, суд вважає доведеними ті обставини, що відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобов`язань щодо оплати вартості наданих йому послуг, а тому порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги, пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Таке рішення суду буде відповідати вимогам Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме ст.6 (право на справедливий суд), ст.13 (право на ефективний засіб юридичного захисту відповідача від неправомірних вимог позивача), ст.17 (заборона зловживання правами передбаченими цією Конвенцією), ст.1 Протоколу 1 (захист власності, право мирно володіти своїм майном).

Крім того, відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Згідно зі ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для надання оцінки решті доводів, наведених сторонами по справі в обґрунтування власних правових позицій, оскільки їх дослідження судом у будь-якому випадку не матиме наслідком спростування висновків, до яких суд дійшов по тексту рішення вище щодо суті позовних вимог.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до статті 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача судовий збір, витрати по сплаті якого понесені позивачем і документально підтвердженні.

Зокрема, згідно платіжного доручення № 3205 від 11.12.2019 року (а.с.4) позивачем при подачі позову сплачено 1921,00 грн. судового збору, який підлягає стягненню з відповідача з врахуванням задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України ЦПК України, ст. ст. 64,68 Житлового кодексу України, ст.ст. 11, 256, 257, 509, 526 ЦК України, ст.ст. 20, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Суд

У Х В А Л И В:

Позов Комунального підприємства «Чорноморськтеплоенерго» Чорноморської міської ради Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення боргу за надані послуги з централізованого опалення - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання (реєстрації): АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства «Чорноморськтеплоенерго» Чорноморської міської ради Одеської області (ЄДРПОУ 31619819) 5442,49 грн. - основного боргу, 424,54 грн. - пені, 247,96 грн. - інфляційні, 133,00 грн. - три відсотки річних та 1921,00 грн. судового збору.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки, продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст рішення виготовлено 04 травня 2020 року.

Суддя Іллічівського міського суду

Одеської області М.І.Петрюченко