Рішення № 89048390, 28.04.2020, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/27961/19

Провадження № 2/686/241/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2020 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого-судді Мазурок О. В. при секретарі Колісник Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому, в порядку

ст.247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної та майнової шкоди завданої незаконною та протиправною бездіяльністю слідчого, -

ВС Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до держави Україна в особі Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної і майнової шкоди завданої незаконною та протиправною бездіяльністю слідчого та просить стягнути з державного бюджету України через Державну казначейську службу один мільярд гривень моральної шкоди, завданої незаконною та протиправною бездіяльністю слідчого СВ Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області Кравчука І.В. Стягнути з державного бюджету України через Державну казначейську службу 40010 гривень майнової шкоди завданої незаконною та протиправною бездіяльністю слідчого СВ Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області Кравчука І.В. На обґрунтування свого позову вказав, що в порушення статті 19 Конституції України і чинного КПК України слідчий СВ Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області Кравчук І.В. всупереч чинному законодавству держави Україна не вніс відомості в ЄРДР. Внаслідок цієї незаконної та протиправної бездіяльності йому завдано майнової та моральної шкоди. Завдана йому моральна шкода полягає в моральних стражданнях та переживаннях які він переніс під час цієї очевидної незаконної бездіяльності слідчого Кравчука І.В. оскільки правомірності очікування на правомірне внесення відомостей в ЄРДР, які не підтвердились, посилювали відчуття душевного болю та привели до розчарування в національній поліції, як правоохоронного органу, свідома бездіяльність слідчого посилювала відчуття несправедливості стосовно нього, відчуття невизначеності посилювало негативні емоції, що в цілому призвело до хронічного стресу, наслідком чого стало передчасне старіння. Крім цього він змушений був докладати додаткових зусиль для організації свого життя, а необхідність поновлення його прав змусили його вживати додаткових заходів для їх захисту в суді, що він сприймає як зверхнє ставлення до нього як до людини, з чого він відчув себе приниженим і морально подавленим та ці відчуття продовжуються і понині. Крім цього він вчергове змушений звертатися до суду, що вимагає від нього додаткових витрат його дорогоцінного часу з його безцінного життя та свідчить про моральне та психологічне насилля над ним шляхом неналежного виконання своїх службових обов`язків слідчим Кравчуком І.В. , що призвело до порушення його честі та гідності. Внаслідок незаконної та протиправної бездіяльності слідчого Кравчука І.В. порушено його наступні права, а саме: право на правомірну, добросовісну і кваліфіковану діяльність працівників органів державної влади, в тому числі і працівника ГУНП в Хмельницькій області Кравчука І.В.; право споживача на доброякісну послугу від органів державної влади держави Україна в частині правомірності та добросовісності; конституційне право на свободу пересування територією України, оскільки дана бездіяльність породила для нього певні права та обов`язки і він вимушений був відновлювати свої права в суді, куди змушений був звертатися і на це не планував витрачати свій дорогоцінний час з його безцінного життя, оскільки цей час він планував на отримання задоволення від спілкування з дружиною та дітьми; право на честь і гідність та інші немайнові права.

Майнову шкоду він обґрунтовує тим, що для написання скарги про визнання незаконної та протиправної бездіяльності слідчого СВ Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області Кравчука І.В. та відновлення порушення його прав він витратив дві години його дорогоцінного часу з його безцінного життя і одну годину з його безцінного життя для проїзду та подачі її до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду та десять гривень на проїзд маршруткою №30. Для участі в слуханні скарги в слідчого судді ним витрачено одну годину його дорогоцінного часу з його безцінного життя. Тобто фактично витрачено його часу чотири години, які він оцінює у сорок тисяч гривень 00 копійок, оскільки кожна годинна його дорогоцінного часу з його безцінного життя, витрачена по незаконних рішеннях працівників органів державної влади, оцінюється ним в розмірі десяти тисяч гривень 00 копійок та десять гривень на проїзд в маршрутному таксі №30. Окрім цього, він витрачав власний папір та електроенергію і фарбу картриджа лазерного принтера на написання скарги, кожен надрукований листок ним оцінюється в одну гривню.

Майнова та моральна шкода являє собою витрати пов`язані з відновленням порушених прав та мають бути безумовно відшкодовані у відповідності до статей 22, 23 та 1174 ЦК України.

Позивач направив до суду заяву про слухання справи у його відсутність та підтримання позову.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області направив до суду заяву про слухання справи у його відсутність. Направив до суду відзив в якому вказав, що вимоги є безпідставними і необґрунтованими, виходячи з наступних підстав: позивач у позовній заяві зазначаючи державу Україна як відповідача не вказує Міністерство юстиції України, яке уповноважено здійснювати представництво інтересів держави у судах України. А натомість вказує представників Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області та Державної казначейської служби України, не визначаючи дані державні установи відповідачами у даній справі. Крім того, слідчий у своїй діяльності керується міжнародними договорами згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України, Конституцією України, Кримінальним кодексом України, Кримінально процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до вищевказаних нормативно-правових актів слідчий - службова особа органу Національного поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань, органу Державної кримінально-виконавчої служби України, підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, уповноважена в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень. Визначення моральної шкоди міститься у ст.. 23 ЦК України та у постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», згідно з якими під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Як передбачено абз. 2 п.5 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд повинен з`ясовувати чи підтверджується факт завдання потерпілому моральних чи фізичних страждань, за яких обставин і якими діями (бездіяльністю) вони завдані, ступінь вини заподіювача, яких моральних чи фізичних страждань зазнав потерпілий, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі він оцінює пов`язані з ними витрати та з чого при цьому виходить. В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Таким чином, позивач має довести не лише протиправність поведінки відповідача, але й наявність самої моральної шкоди та причинний зв`язок між поведінкою відповідача та заподіяною шкодою. Проте, позивачем до суду не надано жодних доказів на підтвердження заподіяння йому відповідачем моральної шкоди у вигляді моральних чи фізичних страждань, погіршення стану здоров`я, порушення нормальних життєвих зв`язків та стосунків з оточуючими людьми, а також не зазначено з яких саме міркувань моральна шкода визначена у сумі один мільярд гривень. Також позивач жодним чином не доводить заподіяння йому майнової шкоди, яку він пов`язує із незрозумілими транспортними витратами та витрачанням чотирьох годин його життя.

Представник відповідача - Державної казначейської служби, в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Направив до суду відзив в якому вказав, що Державна казначейська служба України, розглянувши позовну заяву про відшкодування моральної та матеріальної шкоди позов не визнає оскільки Державна казначейська служба України та її територіальні органи у порядку Постанови КМУ №845 від 03.08.2011 року «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ» лише виконує рішення суду про стягнення коштів з Державного бюджету України, а не відповідає за зобов`язаннями Держави або державних органів. Позивач ОСОБА_1 представником відповідача по справі визначив Державну казначейську службу України, проте у контексті позовної заяви та додатків до неї, позивач жодним чином не довів та не обґрунтував, яку саме шкоду, протиправні дії чи бездіяльність органу Казначейства завдав останньому та у чому полягала протиправність його діяння як відповідача. Позивач в своєму позові помилково ототожнює Державу Україну з державним органом - Державною казначейською службою України, що є порушенням ч. 2 ст. 176 ЦК України, відповідно до якої, юридичні особи, створені державою, якою і є Державна казначейська служба України, не відповідають за зобов`язання Держави. Жодним нормативним актом, нормативно правовим актом не передбачено покладення відповідальності на органи Державної казначейської служби України за дії інших юридичних осіб та Держави України в цілому. Жодним законодавчим актом, нормативно-правовим актом не передбачено покладання відповідальності на органи Державної казначейської служби України за дії інших юридичних осіб та Держави України в цілому. При прийнятті рішення щодо відшкодування моральної шкоди (а саме визначення розміру вищому ніж мінімальний), необхідно дослідити яких моральних втрат зазнав позивач, які нормальні життєві зв`язки порушено і які зусилля необхідно докласти для організації свого життя. Які страждання заподіяні внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Розмір моральної шкоди повинен бути достатнім для задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення. Також слід зазначити, що майнова шкода позивачем ніяк не обґрунтована та документально не підтверджена, адже зазначивши суму завданої майнової шкоди в розмірі 40010 гривень позивач посилається лише на власні оцінки вартості витраченого часу. Державна казначейська служба України не перебувала із позивачем у цивільно-правових відносинах, а тому не завдавала і не могла завдати останньому шкоди чи будь-яких інших втрат.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява задоволенню не підлягає, з наступних підстав: судом об`єктивно встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна в особі Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної та майнової шкоди, обґрунтовуючи це тим, що слідчий СВ Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області Кравчук І.В. всупереч чинному законодавству держави Україна не вніс відомості в ЄРДР. Внаслідок цієї незаконної та протиправної бездіяльності йому завдано майнової та моральної шкоди.

Згідно статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Частиною другою статті 1167 ЦК України визначено перелік випадків відшкодування моральної шкоди органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, фізичною або юридичною особою, яка її завдала. Зазначений перелік не є вичерпним, оскільки пункт 3 частини 2 зазначеної статті передбачає наявність інших випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст.ст.1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Підставою для застосування цивільно-правової відповідальності відповідно до ст.1176 ЦК України є наявність в діях особи складу цивільно-правового правопорушення, елементами якого, з урахуванням особливостей, передбачених ст.1174 ЦК України, є заподіяна шкода, протиправна поведінка та причинний зв`язок між ними.

Стаття 23 ЦК України передбачає, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" передбачено, що обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправні діяння її заподіювача; наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. При цьому суд з`ясовує факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань, втрати немайнового характеру.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем не надано до суду доказів тому, що не внесенням відомостей в ЄРДР слідчим СВ Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області Кравчуком І.В., ОСОБА_1 було заподіяно моральну та майнову шкоду.

Крім того, ч. 2 ст. 176 ЦК України передбачено, що юридичні особи, створені державою, Автономною Республікою Крим, територіальними громадами, не відповідають за зобов`язаннями відповідно держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад. Жодним нормативним актом, нормативно правовим актом не передбачено покладення відповідальності на органи Державної казначейської служби України за дії інших юридичних осіб та Держави України в цілому.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.15, 23, 22, 176, 1166,1167, 1174 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 15, 81, 258, 354 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до держави Україна в особі Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної та майнової шкоди завданої незаконною та протиправною бездіяльністю слідчого відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 30 денний строк з дня складання повного судового рішення апеляційної скарги .

Позивач: ОСОБА_1 , проживає в АДРЕСА_1

Відповідач: Головне управління національної поліції в Хмельницькій області, знаходиться в м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 7, код ЄДРПОУ 40108824;

- Державна казначейська служба України, знаходиться в м. Київ

вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 37567646.

Повний текст рішення складено 30.04.2020 року.

Суддя: