Рішення № 89048222, 02.04.2020, Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/667/19

Провадження № 2/604/34/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2020 року сел. Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області у складі

головуючого - судді Сташківа Н.Б.,

за участю секретаря судового засідання - Ілик Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Підволочиської районної державної адміністрації в інтересах малолітнього ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Служба у справах дітей Підволочиської районної державної адміністрації, до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Представник органу опіки та піклування Підволочиської РДА звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Служба у справах дітей Підволочиської районної державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав, покликаючись на наступне. ОСОБА_2 являється матір`ю малолітнього, що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , виданого 16 травня 2019 року Скориківською сільською радою Підволочиського району Тернопільської області. Батько записаний згідно ч. 1 ст. 135 СК України. 21.06.2019 році мати забрала свої речі та залишила свою малолітню дитину в закладі охорони здоров`я, про що складено відповідний акт за формою затвердженою МОЗ і МВС. Відповідач жодного разу не приїжджала, не цікавилась його життям та здоров`ям, не допомагала матеріально. З метою захисту прав ОСОБА_3 , відповідно до Постанови кабінету Міністрів України від 24.09.2008 р. «Питання діяльності органів опіки та піклування. Пов`язаної із захистом прав дитини» надано ОСОБА_3 статус дитини, позбавленої батьківського піклування, влаштовано в Тернопільський обласний спеціалізований будинок дитини. Крім того, Відповідач мати малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо яких рішенням Підволочиського районного суду від 29.08.2018 р. позбавлена батьківських прав. Діти влаштовані під опіку сестри ОСОБА_6 в с. Добромірка Збаразького району Тернопільської області.

З огляду на вказане, враховуючи ухилення відповідача від батьківських обов`язків, Представник позивача просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач, будучи повідомленими про дату і час розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, причини неявки не відома.

Представник позивача ОСОБА_7 в судове засідання не з`явилася, подала заяву, в якій просить справу розглядати у її відсутності, позов підтримала.

Представник третьої особи на стороні позивача ОСОБА_8 в судове засідання не з`явилася, подала заяву, в якій просить справу розглядати у її відсутності, позовні вимоги та висновок органу опіки та піклування підтримала в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 заяви про розгляд справи у її відсутності та відзиву не подала. За вказаних обставин суд приходить до переконання, що згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України слід ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, повно, всебічно, об`єктивно з`ясувавши обставини справи, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Скориківською сільською радою Підволочиського району Тернопільської області, батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_9 та ОСОБА_2 .

Відповідно до ч.1 ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно із ч.1 ст.152 СК України, право дитини на належне батьківське виховання, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Відповідно до вимог п. 2 ч.1 ст. 164 СК України, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно зі ст. 165 Сімейного Кодексу України право на звертання до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла 14 років.

Пленум Верховного Суду України у п. 15 постанови від 30.03.2007р. №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», роз`яснює судам, що позбавлення батьківських прав, що надані батькам для досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно Розпорядження голови районної державної адміністрації від 24 червня 2019 р. № 144-од, встановлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 уродженцю с. Терпилівка Підволочиського району статус дитини позбавленої батьківського піклування, направлено в комунальну установу Тернопільської обласної ради «Тернопільський обласний спеціалізований будинок дитини».

У висновку органу опіки, піклування Підволочиської районної державної адміністрації про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 від 15.07.2019 р. вказано, що ОСОБА_2 не одружена, не працює на час народження сина, опинилась в складній життєвій

ситуації. ОСОБА_1 народився з діагнозом перинатальне ураження ЦНС. Гідроцифальний синдром. Неонатальна жовтяниця. Двобічна вроджена пневмонія. Потребує особливого догляду та уваги. ОСОБА_2 категорично не бажала проживати за місцем реєстрації. Її з сином було направлено в монастир-притулок для дітей в с. Драганівка Тернопільського району. 21.06.2019 р . ОСОБА_2 забрала речі та залишила сина в закладі охорони здоров`я про що складено відповідний акт.

З актів обстеження житлово-побутових умов №№б/н від 03 травня 2019 року, 02 травня 2019 року, вбачається, що умов проживання, виховання та розвитку дитини немає. Батько ОСОБА_2 повідомив, що останній раз бачив дочку два роки тому. Сім`я малозабезпечена.

Відповідно до листа головного лікаря Корицького Г.І. Тернопільської обласної дитячої клінічної лікарні, ІНФОРМАЦІЯ_6 р. у відділення патології новонароджених дітей Тернопільської обласної дитячої клінічної лікарні у супроводі працівника Перинатального центру «мати і дитина» із діагнозом - перинатальне ураження ЦНС. Гідроцифальний синдром. Неонатальна жовтиця. Двобічна вроджена пневмонія, госпіталізовано дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 разом з матір`ю ОСОБА_2 05.05.2019 р. черговим персоналом лікарні надавалася медична допомога дитині. Яка випала із рук матері. Стан дитини задовільний.

Так, у судовому засіданні встановлено, що Відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, зокрема не піклується про її фізичний та духовний розвиток, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду та лікування, не спілкується з дитиною, не цікавиться її вихованням, не надає дитині матеріального утримання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Висновком органу опіки, піклування Підволочиської районної державної адміністрації Тернопільської області про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , стосовно щодо малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та відповідність вказаного інтересам дитини №01-813/01-01-17 від 15 липня 2019 року встановлено доцільність позбавлення батьківських прав.

За вказаних обставин судом установлено, що Відповідач не забезпечує своєму малолітньому сину необхідного харчування, медичного догляду, лікування, що негативно впливає на його фізичний розвиток як складову виховання, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не створює умов для отримання нею освіти, свідомо нехтуючи своїми батьківськими обов`язками.

З цих підстав, беручи до уваги інтереси дитини, необхідність умов її нормального розвитку та виховання, відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України, позов слід задовольнити та позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10, батьківських прав щодо малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Крім того, положення ч.ч. 2, 3 ст. 166 СК України передбачають, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Так, визначаючи розмір аліментів на неповнолітніх, суд виходить із вимог ст.ст. 181-184 СК України, згідно яких, розмір аліментів може визначатися у твердій грошовій сумі, котра не може бути меншою, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 СК України). Прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років, станом на дату подачі позову, - 1699 гривень. Крім того, суд виходить також із захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, збереження того рівня життя, який вона б мала тоді, коли утримувалася обома батьками.

Судом встановлено, що Відповідач за своїм станом здоров`я та матеріальним становищем не може в повній мірі виконувати своїх обов`язків по утриманню малолітньої дитини, однак є працездатною особою, яка спроможна допомагати дитині.

Враховуючи, що обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, інтереси дитини при визначенні розміру аліментів, стан її здоров`я, розмір витрат на утримання дітей, потреби у їх розвитку та навчанні в такому віці, виходячи з принципів розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити та стягувати з Відповідача щомісячно аліменти на малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі у розмірі 850,00 гривень, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати подачі позову і продовжувати до досягнення дитиною повноліття, що відповідатиме інтересам дитини і не порушуватиме права кожної із сторін.

Крім того, в силу ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідачів в дохід держави слід стягнути 768,40 гривень судового збору.

Керуючись ст.ст. 13, 141, 210, 247, 263-265, 280-284, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 150,164, 166, 181- 184 Сімейного кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов органу опіки та піклування Підволочиської районної державної адміністрації Тернопільської області (юридична адреса: 47800, смт. Підволочиськ, вул. Д. Галицького, 80, Підволочиського району, Тернопільської області) в інтересах малолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (адреса проживання: с. Терпилівка, Підволочиський район, Тернопільська область. Паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 27.09.2012 р. Підволочиським РВ УМВСУ в Тернопільській області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Служба у справах дітей Підволочиської РДА Тернопільської області (юридична адреса: 47800, смт. Підволочиськ, вул. Д. Галицького, 80, Підволочиського району, Тернопільської області) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,- задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10, жителя с. Терпилівка Підволочиського району Тернопільської області, батьківських прав щодо її малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягувати з ОСОБА_2 аліменти на користь КНП ""Тернопільський обласний спеціалізований будинок дитини" ТОР (р/р НОМЕР_3 в АТ КБ "ПриватБанк", МФО 338783 код 03395192) на утримання малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі у розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22 липня 2019 року, і продовжувати до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 (сорок) копійок судового збору.

Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_2 аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Сташків Н.Б.