Ухвала суду № 89047236, 04.05.2020, Кам'янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області

Кам`янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області

буд. 93 м. м. Кам`янка-Дніпровська Кам`янсько-Дніпровський район Запорізька область Україна 71304

Справа № 318/918/20

Номер провадження №1-кс/318/250/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.05.2020м. Кам`янка-Дніпровська

Слідчий суддя Кам`янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області Васильченко В.В.; секретар Александрова А.А.; за участю: прокурора Селіної О.В., слідчої Мірзоян О.Ю., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Чулановського В.О.,

розглянувши клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Кам`янсько-Дніпровського ВП Енергодарського ВП ГУНП в Запорізькій області звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 зазначаючи, що у нього на досудовому слідстві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №1202008020000240 від 23.04.2020 р., за ознаками злочинів передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України.

В судовому засіданні слідчий і прокурор клопотання підтримали, просять його задовольнити. Підозрюваний та його захисник просили обрати більш м`який запобіжний захід.

Суд, заслухавши думки учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження приходить до наступного висновку.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Вирішуючи клопотання слідчого суд виходить з вимог ст. 331 КПК України, відповідно до якої під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , який раніше був неодноразово засуджений за вчинення корисливих злочинів, судимості за які у встановленому законом порядку не зняті та не погашені, останній раз 14.09.2017 року Кам`янсько-Дніпровським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, до позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців, звільнившись 01.02.2020 року по відбуттю строку покарання, відповідних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення та перевиховання не став, повторно вчинив умисні злочини за наступних обставин.

23 квітня 2020 року приблизно о 23.45 годині ОСОБА_1 маючи умисел спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, який знаходився біля території домоволодіння АДРЕСА_1 , діючи умисно, повторно, переконавшись у тому, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, шляхом відчинення незапертих дверей, проник до салону транспортного засобу «HYUNDAI Н-1» державний номер НОМЕР_1 , 2006 р.в., і скориставшись наявністю ключа в замку запалення, привів в робочий стан двигун, таким чином незаконно заволодів транспортним засобом всупереч волі власника ОСОБА_2 , на якому зник з місця вчинення злочину. Своїми умисними протиправними діями, ОСОБА_1 , вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 23.04.2020 року, близько 23 год. 45 хв., ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, діючи умисно, повторно, переконавшись у тому, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, перебуваючи біля території домоволодіння АДРЕСА_1 , шляхом відчинення незапертих дверей, проник до приміщення салону транспортного засобу «HYUNDAI Н-1» державний номер НОМЕР_1 , 2006 р.в., звідки таємно викрав особисте майно потерпілого ОСОБА_2 , а саме: головочний комірець (тріскачка) виробника «Топекс» з рукояткою чорного кольору, вартість якого згідно з висновком експерта № 643-20 від 30.04.2020 року складає 279 грн.; головочний комірець (тріскачка) виробника «Автодело» з рукояткою помаранчево-чорного кольору, вартість якого згідно з висновком експерта № 643-20 від 30.04.2020 року складає 243 грн. 27 коп.; плоскогубці виробника «Автодело» з рукояткою чорно-помаранчевого кольору, вартість якого згідно з висновком експерта № 643-20 від 30.04.2020 року складає 119 грн. 90 коп.; керамічний ніж кухонний, вартість якого згідно з висновком експерта № 177-20 від 13.02.2020 року складає 53 грн. 56 коп., чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 784 грн. 83 коп. Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_1 , скоїв злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 23.04.2020 року, близько 02 год. 40 хв., ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, діючи умисно, повторно, переконавшись у тому, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, через дах, проник до приміщення магазину, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , звідки таємно викрав грошові кошти в сумі 1600 грн., що належать ОСОБА_3 , чим завдав останній матеріальну шкоду на вказану суму. Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_1 , скоїв злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення.

30.04.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні злочинів, відповідальність за вчинення яких передбачена ч.3 ст.185, ч. 2 ст. 289 КК України. Підозрюваний вчинив ряд тяжких злочинів, які відповідно до ч. 3 ст. 185 КК України карається позбавленням волі на строк від 3 до 6 років та до ч. 2 ст. 289 КК України карається позбавлення волі на строк від 5 до 8 років з конфіскацією майна.

Допитаний на досудовому слідстві ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч. 2 ст. 289 КК України, визнав свою провину повністю та розповів про обставини їх вчинення.

Орган досудового розслідування обґрунтовує вину ОСОБА_1 наступними зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_4 від 23.04.2020 р.; протоколом огляду місця події від 23.04.2020 р.; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_4 від 24.04.2020 р.; протоколом огляду предметів (відеозапису з камер відео спостереження магазину «Обжора») від 28.04.2020 р.; протоколом огляду предметів (відеозапису з камер відео спостереження магазину «ТОСЯ») від 27.04.2020 р.; протокол допиту свідка ОСОБА_5 від 24.04.2020 р.; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_5 від 24.04.2020 р.; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 24.04.2020 р.; протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 24.04.2020 р.; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 24.04.2020 р.; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 24.04.2020 р.; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 24.04.2020 р.; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_2 від 23.04.2020 р.; протоколом огляду місця події від 23.04.2020 р.; висновком судової дактилоскопічної експертизи №1-311 від 27.04.2020 р.; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 від 24.04.2020 р.; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 24.04.2020 р.; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_11 від 24.04.2020 р.; протоколом пред`явлення особо для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_11 від 24.04.2020 р.

З огляду на викладене є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 причетний до таємного заволодіння чужим майном, поєднаного з проникненням у сховище, інше приміщення та незаконного заволодіння транспортним засобом. Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного із вчиненням злочину, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

Крім того, ОСОБА_1 , усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення і послідуючого покарання, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що являється ризиком, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, що підтверджується тим, що останній неодноразово засуджений за вчинення тяжких злочинів, звільнився з місць позбавлення волі 01.02.2020 р., на шлях виправлення та перевиховання не став та повторно вчинив злочини.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час проведення досудового розслідування також встановлено наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується тим, що останній неодноразово засуджений, зазначений злочин вчинив через два місяці після звільнення з місць позбавлення волі, на шлях виправлення та перевиховання не став.

Згідно з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час проведення досудового розслідування також встановлено наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а саме: злочини, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , є тяжкими злочинами, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 5 років. ОСОБА_1 не працевлаштований, не має стійких соціальних зв`язків, що свідчить про те, що він може продовжити свою антисоціальну діяльність. Усвідомлюючи ступінь тяжкості вчинених ним злочинів та невідворотність покарання, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів ОСОБА_1 з великою ймовірністю може переховуватися від органів досудового розслідування, чим перешкоджатиме встановленню істини у провадженні.

Застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту стосовно ОСОБА_1 не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 р., «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 р. та «Ізмайлов проти Росії від 16.10.2008 р., оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечити виконання підозрюваним покладених процесуальних обов`язків.

Враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, а саме: п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України - провина ОСОБА_1 у вчиненні злочинів доводиться вагомими доказами (перелічені вище); п. 3 ч. 1 ст. 178 КПК України - вік та стан здоров`я ( ОСОБА_1 не є неповнолітнім чи особою похилого віку, стан здоров`я дозволяє підозрюваному перебувати в умовах слідчого ізолятору); п. 5 ч. 1 ст. 178 КПК України - відсутність постійного джерела доходів, місця роботи та офіційного місця працевлаштування; п. 10 ч. 1 ст. 178 КПК України - наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України. Зазначені вище факти свідчать про неможливість запобігання вказаних ризиків і застосування більш м`якого запобіжного заходу до ОСОБА_1 .

Разом з цим, відповідно до приписів ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим (підозрюваним) обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити підозрюваному відповідно до його майнового становища мінімальний розмір застави передбачений ст. 182 КПК України, а також покласти на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 187, 194, 202 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком по 02 липня 2020 року включно, який обчислювати з 04 травня 2020 року.

Встановити заставу 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 42040 (сорок дві тисячі сорок) грн. 00 коп., яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: №UA378201720355249002000001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ - 26316700, призначення платежу: застава ОСОБА_1 (в призначенні платежу необхідно вказувати: П.І.Б. сторін по справі, номер справи і суд, в якому розглядається справа).

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме: прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися за межі с. Велика Знам`янка, Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Уповноваженій службовій особі місця ув`язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення, негайно здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти.

Роз`яснити підозрюваному чи іншому заставодавцю, відмінному від підозрюваного, обов`язки, що покладаються у зв`язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Встановити строк дії даної ухвали по 02 липня 2020 року включно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.

Суддя В. В. Васильченко