Рішення № 89045695, 30.04.2020, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єд. унік. № 243/14258/19

Провадження № 2/243/571/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

30 квітня 2020 року м. Слов`янськ

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Старовецького В.І.

за участю секретаря судового засідання Каліух К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Слов`янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, яка обґрунтована тим, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований 06.11.2010 року Виконавчим комітетом Билбасівської селищної ради Слов`янського району Донецької області, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 32.

Від даного шлюбу сторони мають спільних дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивач зазначає, що спільне сімейне життя з відповідачем не склалося, останні п`ять років сторони як сім`я не проживають, за період спільного життя не було взаємопорозуміння, сторони перестали розуміти один одного, у відношеннях зникли повага, щирість, любов, підтримка. Сторони втратили почуття взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки. Спору про розподіл спільного майна та місця проживання дитини немає, подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливі.

Крім того, з моменту фактичного припинення шлюбних відносин, відповідач матеріально позивачу та дітям не допомагає, внаслідок чого вона не має можливості повноцінно утримувати спільних трьох неповнолітніх дітей. Позивач зазначає, що працювати вона не має можливості, оскільки діти потребують постійного догляду.

На підставі викладеного позивач просить суд розірвати шлюб, зареєстрований між нею та ОСОБА_2 , 06.11.2010 року Виконавчим комітетом Билбасівської селищної ради Слов`янського району Донецької області, актовий запис за № 32; стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі Ѕ частки всіх доходів (заробітку) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину.

Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явилася, надала заяву, в якій просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та справу розглянути без її участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с.34).

Згідно ст. 1-1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції» якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться в районі проведення антитерористичної операції, суд викликає або повідомляє учасників справи,

які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Під час розгляду справи, судом приймалися усі передбачені діючим законодавством заходи щодо належного повідомлення відповідача про місце, день та час розгляду справи. Втім, відповідач не використав наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, та не з`явився у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у його відсутності до суду не надходило.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

З огляду на викладене, оскільки відповідач, будучи повідомленим належним чином про дату, час і місце судового засідання шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті Слов`янського міськрайонного суду Донецької області повторно не з`явився у судове засідання без повідомлення причин неявки, не подав відзив, суд приходить до переконання, що у суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, а тому, зі згоди позивача, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280, 281 ЦПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні до них правовідносини.

06.11.2010 року Виконавчим комітетом Билбасівської селищної ради Слов`янського району Донецької області був зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 06.11.2010 року серії НОМЕР_1 , видане Виконавчим комітетом Билбасівської селищної ради Слов`янського району Донецької області, актовий запис № 32. Після реєстрації шлюбу останній присвоєно прізвище « ОСОБА_7 » (а.с.21).

Сторони мають трьох неповнолітніх дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 12.07.2013 року, видане Виконавчим комітетом Билбасівської селищної ради Слов`янського району Донецької області (а.с.6); ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 23.07.2013 року, видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Слов`янському району реєстраційної служби Слов`янського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області (а.с.7); ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 01.03.2011 року, видане Виконавчим комітетом Билбасівської селищної ради Слов`янського району Донецької області (а.с.8).

Згідно посвідчення № 046092 від 06.09.2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є багатодітною сім`єю (а.с.12).

Відповідно до довідки Виконавчого комітету Билбасівської селищної ради Слов`янського району Донецької області від 09.01.2020 року, за адресою:

АДРЕСА_1 мешкають ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.24).

Як слідує з довідки ГУ ДПС у Донецькій області від 04.12.2019 року доходи ОСОБА_1 за І квартал 2019 року з церкви «Преображение Господне» становить 517,00 гривень; за ІІ квартал 2019 року з ХММ «Ковчег» - 61,76 гривень; за ІІІ квартал 2019 року інформація про доходи відсутня (а.с.13).

Шлюбні стосунки позивач та відповідач не підтримують, сімейні відносини припинені, спільного господарства не ведуть, спору про розподіл майна та місця проживання дітей подружжя не мають. Сторони втратили повагу один до одного, спільне життя в подальшому та збереження сім`ї є недоцільним, сімейні відносини припинені, примирення між ними не відбулося.

Відповідно до п. п. 10, 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01 листопада 1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», Конституційні положення про законність судочинства та рівність усіх учасників процесу перед законом і судом (ст. 129 Конституції) зобов`язують суд забезпечити всім їм рівні можливості щодо надання та дослідження доказів, заявлення клопотань та здійснення інших процесуальних прав. При вирішенні цивільних справ суд має виходити з поданих сторонами доказів.

Суд виходить з вимог ст. 12 ЦПК України, відповідно до яких цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України.

Відповідно до положень статті 51 Конституції України та статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Як вбачається зі ст. 104 ч. 2 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Стаття 105 ч. 1 СК України вказує, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя або одного з них.

Статтею 109 СК України передбачено, що шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. З огляду на це, суд вважає за необхідне залишити позивачу прізвище « ОСОБА_7 ».

Враховуючи ступінь конфліктних відносин та причини припинення шлюбних відносин, суд вважає, що вживати заходів щодо примирення подружжя не доцільно, оскільки це суперечить моральним засадам суспільства.

Проаналізувавши встановлені конкретні обставини по справі, оцінивши надані сторонами в силу вимог статті 76 ЦПК України докази в їх сукупності, приймаючи до уваги існуючи взаємини між подружжям, ступінь конфліктних стосунків та причини розлучення, небажання сторін продовжувати шлюбні відносини, суд дійшов висновку, що подальше подружнє життя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , збереження їх сім`ї є неможливе та суперечить їх інтересам, тому позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1997 року, батьки несуть однакову відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789 XII 78912 та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки, або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність

за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно частин 8, 9 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Згідно із ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав та не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За змістом ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За домовленістю між батьками дитини той із них хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 2, 3 ст. 181 СК України).

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд приймає до уваги обставини, що мають значення, а саме: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Також з урахуванням вимог ч. 2 ст. 182 СК України, необхідно зазначити, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Як встановлено ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Як слідує зі ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до положень ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

З огляду на викладене, оскільки передбачених законом підстав для звільнення відповідача від обов`язку утримання дітей судом не встановлено, з врахуванням встановлених матеріалами справи обставин, досліджених наданих сторонами доказів у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дітей підлягають задоволенню.

На підставі ст. 191 СК України, аліменти з відповідача підлягають стягненню з моменту пред`явлення позову до суду.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, оскільки позивач при зверненні до суду із даним позовом звільнена від сплати судового збору відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 768 гривень 40 копійок.

Керуючись ст.ст. 110-112, 180, 182-184, 191 СК України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 259, 264-265, 280-281 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити повністю.

Розірвати шлюб, укладений 06 листопада 2010 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрований Виконавчим комітетом Билбасівської селищної ради Слов`янського району Донецької області, актовий запис № 32.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище - « ОСОБА_7 ».

Роз`яснити сторонам, що шлюб припиняється з моменту набрання чинності даним рішенням, а документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Копію даного рішення після набрання ним чинності надіслати до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , у розмірі 1/2 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, на кожну дитину, починаючи з 11 грудня 2019 року, до повноліття ОСОБА_3 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_11 , після досягнення ОСОБА_3 повноліття продовжити стягнення аліментів у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, на кожну дитину, до повноліття ОСОБА_4 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_12 , після досягнення ОСОБА_4 повноліття продовжити стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до повноліття ОСОБА_5 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_13 .

Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на користь держави: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106, судовий збір у сумі 768 гривень 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і

резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя

Слов`янського міськрайонного суду В.І. Старовецький