Постанова № 89045654, 04.05.2020, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/1852/20

Провадженя№ 3/266/827/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2020 року м. Маріуполь

Суддя Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області Шишилін О.Г., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1

за ст. 173-2 ч.1 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

26.03.2020 року, о 12 год. 30 хвил., гр.. ОСОБА_1 висловлювався грубою нецензурною лайкою на адресу своєї матері ОСОБА_2 , 1960 р.н., чим скоїв психологічне насильство в сім`ї.

ОСОБА_1 з`явився в судове засідання, винним себе не визнав, про що вказав у письмовій заявою в якій вказав, що 26.03.2020 він викликав співробітників поліції, оскільки мати його не пускала додому за місцем проживання у зв`язку із чим у них стався конфлікт. Його мати в свою чергу також викликала співробітників поліції. Після чого мати вказала, що в них конфлікт вичерпано, вона не має до нього претензій, однак все одно було складено протокол.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

За приписами ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству.

Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб як особи, батьки (мати, батько) і дитина (діти) (п.7 ч.2 ст.3 ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству").

Відповідно до ч.1 ст. 1732 КУпАП відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Суд, дослідивши прояснення особи, яка притягується до відповідальності, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що у діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1732 КУпАП, а його вина в здійсненні даного адміністративного правопорушення, доведена доданими до протоколу про адміністративні правопорушення АПР18 №733772 від 31.03.2020 року, рапортом, поясненнями заявника ОСОБА_2 від 26.03.2020, згідно яких вона вказала, що її син ОСОБА_1 на протязі декількох років вчиняє відносної неї домашнє насильство, ображає нецензурною лайкою. З пояснень ОСОБА_1 , які він надав співробітнику поліції вбачається, що 26.03.2020 р. приблизно о 12 год. 30 хв. в них в матір`ю стався конфлікт в ході якого він висловлювався на її адресу нецензурною лайкою. Крім того за результатами перевірки за заявою ОСОБА_3 було складено довідку з якої вбачається, що 26.03.2020 мав місце конфлікт між ОСОБА_1 та його матір`ю ОСОБА_2 в ході якого він висловлювався грубою нецензурною лайкою на адресу матері у зв`язку із чим остання повідомила органи Національної поліції, в подальшому конфлікт було вичерпано.

Суд, критично відноситься до пояснень ОСОБА_1 що він не чинив психологічний тиск, у зв`язку із чим мати не має до нього претензій, оскільки вони спростовані доданими до протоколу документами, так з протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 31.03.2020 р. ОСОБА_2 вказала, що по факту конфлікту, який стався 26.03.2020 р. вона не бажає притягати до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 оскільки 31.03.2020 р. вона вже не має претензій до нього, однак така заява свідчить про те, що конфлікт мав місце саме 26.03.2020 р., однак у зв`язку із тим, що конфлікт було вичерпано, вона не заявляє про вчинення відносно неї кримінального правопорушення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 , 26.03.2020 р. вчинив психологічне насильство відносно своєї матері, яке виразилось у словесних образах, що спричинило у постраждалої особи емоційну невпевненість, нездатність захистити себе у зв`язку із чим і було викликано співробітників поліції.

Відповідно до ст.. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення метою якого є саме виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення так само і запобігання вчиненню нею нових правопорушень, суддя враховує обставини вчиненого адміністративного правопорушення, його наслідки, а саме те, що конфлікт було вичерпано, особу ОСОБА_1 , який вперше притягується до адміністративної відповідальності, тому суддя вважає, за необхідне призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Щодо застосування заходів, передбачених ст.39-1 КУпАП, то суд враховує, що це право суду, а не обов`язок суду, оскільки вказана норма передбачає, що уразі вчинення домашнього насильства суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство на проходження програми для таких осіб, передбаченоїЗаконом України"Про запобігання та протидію домашньому насильству". Враховуючи обставини справи, характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, який вперше притягується до адміністративної відповідальності, натепер стосунки між ним та потерпілою налагодилися й сталося примирення, суд вважає застосувати відносно нього лише адміністративне стягнення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП без застосування ст.39-1 КУпАП, без проходження програми, передбаченої Законом України « Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Керуючись ст. ст. 40-1, 1732 ч. 1, 221, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1732 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 170,00 гривень(розрахунковий рахунок №UA798999980313050106000005055, ЄДРПОУ 37989721, одержувач платежу Маріуп.УК/Приморс. р-н/ код платежу 21081100).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 судовий збір у розмірі 420,40 грн. на користь держави з наступними реквізитами (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/ 22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України( ЕАП), розрахунковий рахунок №UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова може бути оскаржена до Донецького Апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 місяці з дня її винесення.

Суддя: Шишилін О. Г.