Рішення № 89043639, 04.05.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2020 р. Справа № 480/4847/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Опімах Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою, в якій з урахуванням збільшення позовних вимог просить суд визнати неправомірним та скасування рішення Міністерства оборони України, яке оформлене п. 18 протоколу № 20 від 14 лютого 2019 року та полягає у відмові в призначенні та виплаті їй одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", та зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути її заяву та прийняти рішення про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю її сина - військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_2 під час виконання ним обов`язків військової служби - у розмірі, передбаченому Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 приблизно о 19 год. 20 хв. під час несення караульної служби у добовому наряді у якості помічника чергового на КПП відділення 9623 в/ч А2860 в с. Данилівка Броварського району Київської області за невстановлених обставин від одиночного пострілу в область голови загинув її син - солдат контрактної служби ЗСУ ОСОБА_2 . За цим фактом Броварським відділом поліції розпочато досудове розслідування в кримінальному провадженні за ст. 115 ч. 1 КК України - умисне вбивство, розслідування триває, на даний час злочин не розкритий.

З часу загибелі сина позивач неодноразово зверталася до відповідача з вимогою розглянути її заяви про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю сина - військовослужбовця Збройних Сил України, але відповідач щоразу відмовляв не тільки в прийнятті рішення за її заявою, але й взагалі не розглядав такі заяви, повертаючи документи до Сумського ОВК.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 12.06.2018 р. у справі № 592/13502/17 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Сумського обласного військового комісаріату про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії: визнано протиправними дії (бездіяльність) Міністерства оборони України, які полягають у нерозгляді у встановлені законом строки питання (документів) про виплату одноразової грошової допомоги родині загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 та у неприйнятті рішення про виплату такої допомоги, та зобов`язано Міністерство оборони України вчинити необхідні дії, пов`язані з розглядом документів та виплатою одноразової грошової допомоги матері загиблого військовослужбовця ЗСУ - солдата контрактної служби ОСОБА_2 - ОСОБА_1 в розмірі, встановленому Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 15.01.2019 р. у справі № 480/3956/18 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії та зобов`язано Міністерство оборони України розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.04.2017 р. та додані до неї документи про виплату одноразової грошової допомоги у відповідності до вимог Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

На виконання цього рішення суду 14.02.2020 р. відповідач повторно розглянув заяву позивача про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю її сина та повторно відмовив у призначені такої допомоги. Рішення про відмову оформлене протоколом № 20 пункт 18 засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 14.02.2020 р. Вважає, що відповідач безпідставно відмовив їй у призначенні одноразової грошової допомоги, чим порушив її конституційні права та гарантії на належний соціальний захист. Просить позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав, у наданому суду відзиві на позовну заяву зазначив, що в акті службового розслідування щодо з`ясування причин та обставин загибелі сина позивачки зазначено, що смерть є наслідком самогубства. Причина смерті внаслідок самогубства також була зазначена в постанові про закриття кримінального провадження Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області від 28.09.2017 р., однак скасованої ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області. Враховуючи, що документи мають розбіжності та не визначають причину смерті сина позивачки, Міноборони прийнято рішення про повернення документів про призначення одноразової грошової допомоги батькам загиблого на доопрацювання, що оформлене протоколом від 04.10.2019 р. № 130, пункт 8.

Разом з тим, документами, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, каліцтва, травми), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов`язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або умисного спричинення собі тілесного ушкодження, можуть бути лише достовірні документи про причини й обставини одержання військовослужбовцем такого поранення. У зв`язку з цим у контексті спірних правовідносин та обставин даної справи Міноборони вважає, що надані позивачкою разом із заявою про виплату одноразової грошової допомоги копії документів не містять інформацію про причини та обставини загибелі (смерті) її сина, натомість надані документи про причини та обставини його смерті не містять застережень щодо того, що загибель (смерть) не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчиненням ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або умисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Крім того, позивач звернулася до суду з вимогою зобов`язати відповідача прийняти рішення про призначення і виплату їй одноразової грошової допомоги, що є фактичним втручанням в його дискреційні повноваження. Вважає, що порушень вимог чинного законодавства ним не допущено. Просив у задоволенні позову відмовити.

Вивчивши матеріали справи й оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 приблизно о 19 год. 20 хв. під час несення караульної служби у добовому наряді у якості помічника чергового на КПП відділення 9623 в/ч А2860 в с. Данилівка Броварського району Київської області за невстановлених обставин від одиночного пострілу в область голови загинув син позивачки - солдат контрактної служби ЗСУ ОСОБА_2 . За цим фактом Броварським відділом поліції розпочато досудове розслідування в кримінальному провадженні за ст. 115 ч. 1 КК України - умисне вбивство, розслідування триває, на даний час злочин не розкритий.

Відповідно до витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця № 403 від 06.02.2017 р. поранення та причина смерті солдата ОСОБА_2 , 1994 року народження, пов`язані з проходженням військової служби (а.с.13).

Відповідно до витягу з наказу ТВО командира військової частини А 2860 № 4-рс від 16.02.2017 р. (по особовому складу) солдата ОСОБА_2 - навідника зенітного відділення 9623 зенітного ракетного дивізіону (С-300 ПС), який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в результаті наскрізного вогнепального поранення голови з переломами кісток черепа, виключено зі списків особового складу частини. Смерть пов`язана з проходженням військової служби (а.с.11).

З часу загибелі сина позивач неодноразово зверталася до відповідача з вимогою розглянути її заяви про виплату одноразової грошової допомоги, однак її заяви по суті розглянуті не були, що спонукало її звернутися до суду за захистом своїх прав.

Так, рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 12.06.2018 р. у справі № 592/13502/17 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Сумського обласного військового комісаріату про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії: визнано протиправними дії (бездіяльність) Міністерства оборони України, які полягають у нерозгляді у встановлені законом строки питання (документів) про виплату одноразової грошової допомоги родині загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 та у неприйнятті рішення про виплату такої допомоги, та зобов`язано Міністерство оборони України вчинити необхідні дії, пов`язані з розглядом документів та виплатою одноразової грошової допомоги матері загиблого військовослужбовця ЗСУ - солдата контрактної служби ОСОБА_2 - ОСОБА_1 в розмірі, встановленому Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 15.01.2019 р. у справі № 480/3956/18 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії та зобов`язано Міністерство оборони України розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.04.2017 р. та додані до неї документи про виплату одноразової грошової допомоги у відповідності до вимог Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено (а.с.16-18,19-21).

На виконання рішення суду у справі № 480/3956/18 відповідач повторно розглянув заяву ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю її сина та повторно відмовив у призначені такої допомоги з посиланням на акт службового розслідування командира військової частини А 2860 від 19.01.2017 р., в якому зазначено, що смерть військовослужбовця є наслідком вчинення самогубства, та постанову про закриття кримінального провадження Броварського відділу поліції від 28.09.2017 р. Рішення про відмову оформлене протоколом № 20 пункт 18 засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 14.02.2020 р. (а.с.53).

Суд не погоджується з таким рішенням відповідача та вважає відмову Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум призначити позивачці одноразову грошову допомогу у зв`язку із загибеллю сина - військовослужбовця Збройних Сил України - необгрунтованою з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей відповідно до Конституції України визначає Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до ст. 2 цього Закону ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон), який також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби. Відповідно до ч. 3 ст. 1, ч. 1 ст. 2 Закону військовий обов`язок включає, зокрема, проходження військової служби. Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України. Загиблий (померлий) військовослужбовець виключається із списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) з наступного після загибелі (смерті) дня, військовослужбовець, визнаний у встановленому законом порядку безвісно відсутнім або оголошений померлим, - з дня набрання законної сили рішенням суду (ч. 3 ст. 24 Закону).

Як вбачається з матеріалів справи, син позивачки - ОСОБА_2 - проходив військову службу за контрактом у в/ч А2860 в с. Данилівка Броварського району Київської області, був призначений навідником кулеметного відділення 9623 зенітного ракетного дивізіону (С-300 ПС), у зв`язку з чим відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" вважався таким, що виконував обов`язки військової служби.

Солдат ОСОБА_2 загинув у результаті наскрізного вогнепального кульовго поранення голови з переломами кісток черепа. Відповідно до акта службового розслідування командира військової частини А 2860 від 19.01.2017 р. та постанови про закриття кримінального провадження Броварського відділу поліції від 28.09.2017 р. смерть сина позивачки є наслідком вчинення самогубства. Однак суд враховує, що постанову про закриття кримінального провадження Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області від 28.09.2017 р. скасовано ухвалою слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області та направлено кримінальне провадження начальнику Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області для відновлення досудового розслідування (а.с.14).

У зв`язку з цим акт службового розслідування та постанова слідчого про закриття кримінального провадження, яка скасована в судовому порядку, не можуть бути враховані як докази на підтвердження обставин загибелі сина позивачки, оскільки вони суперечать іншим доказам у справі, які спростовують факт самогубства, а саме висновку Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця № 403 від 06.02.2017 р. та наказу командира військової частини А 2860 № 4-рс від 16.02.2017 р., відповідно до яких поранення та причина смерті солдата ОСОБА_2 пов`язані з проходженням військової служби (а.с.11,13).

Отже, ОСОБА_2 загинув при виконанні обов`язків військової служби під час проходження військової служби за контрактом в Збройних Силах України.

Судом встановлено, що з метою отримання виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю сина ОСОБА_1 неодноразово зверталася до Сумського обласного військового комісаріату з відповідною заявою та доданими до неї копіями необхідних документів, які було направлено до Департаменту фінансів Міністерства оборони України для вирішення питання про виплату їй одноразової грошової допомоги, проте відповідачем таку допомогу позиваці призначено не було. Така бездіяльність відповідача була оскаржена позивачем до суду й на підставі судових рішень, а саме рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 12.06.2018 р. у справі № 592/13502/17 та рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.01.2019 р. у справі № 480/3956/18, відповідача зобов`язано розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та прийняти відповідне рішення (а.с.16-18,19-21).

На підставі ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отримавши зазначені рішення суду, позивач звернулася до відповідача з заявою про виплату одноразової грошової допомоги, однак 04.10.2019 р. відповідач знову повернув пакет документів до Сумського обласного військового комісаріату без розгляду з пропозицією надати висновки розслідування у справі за фактом вбивства її сина (а.с.15). При цьому чинним законодавством не передбачено право відповідача повертати документи на доопрацювання.

Таким чином, відповідачем фактично не прийняте ані позитивне ані негативне рішення за заявою позивачки щодо виплати їй одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю її сина.

На виконання в примусовому порядку рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.01.2019 р. у справі № 480/3956/18 відповідач 14.02.2020 р. розглянув за заявою позивача матеріали про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю її сина та повторно відмовив у призначенні такої допомоги. Рішення про відмову оформлене протоколом № 20 пункт 18 засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 14.02.2020 р. та мотивоване тим, що в акт службового розслідування військової частини А2860 від 19.01.2017 р. не внесено зміни щодо обставин загибелі військовослужбовця, у висновку ЦВЛК ЗСУ від 06.02.2017 р. № 403 не змінено причинний зв`язок смерті, а матеріалами досудового розслідування не спростовано факт самогубства. При цьому, як уже зазначалося вище, постанова про закриття кримінального провадження Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області від 28.09.2017 р. була скасована ухвалою слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області та направлено кримінальне провадження начальнику Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області для відновлення досудового розслідування.

Враховуючи, що досудове розслідування за фактом загибелі сина позивачки не завершене, посилання відповідача на встановлені або не встановлені у ході його проведення обставини є передчасним. Тому акт службового розслідування та постанова слідчого про закриття кримінального провадження, яка скасована в судовому порядку, не можуть бути враховані як докази на підтвердження обставин загибелі сина позивачки, натомість матеріалами справи підтверджено, що поранення та причина смерті солдата ОСОБА_2 пов`язані з проходженням військової служби (а.с.11,13).

Відповідно до ст. 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві виплачується особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

На підставі ст. 16 цього Закону такими особами є, зокрема, батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста, які визначаються відповідно до Сімейного кодексу України.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст) визначає Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. N 975 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 3, пп. 1 п. 4, п. 5 Порядку днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста є дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть).

Як встановлено судом, ОСОБА_2 загинув при виконанні обов`язків військової служби під час проходження військової служби за контрактом в Збройних Силах України.

Отже, з урахуванням наведених обставин і правових норм позивач як мати загиблого під час виконання обов`язків військової служби військовослужбовця має право на соціальний захист шляхом надання пільг, переваг та соціальних гарантій, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що відповідач, відмовивши позивачці в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю її сина - військовослужбовця Збройних Сил України, допустив порушення вимог чинного законодавства, таке рішення не може відповідати приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, тому позовні вимоги про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та прийняти рішення про призначення і виплату їй одноразової грошової допомоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим, на зауваження відповідача про втручання в його дискреційні повноваження суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Проте Міністерство оборони України протиправно відмовило позивачці в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю її сина - військовослужбовця Збройних Сил України. При цьому відповідач, мотивуючи відмову, посилається на підстави, які не підтверджені належними доказами, натомість спростовані іншими доказами, наявними в матеріалах справи. У даному випадку у відповідача є обов`язок призначити позивачці одноразову грошову допомогу чи відмовити в призначенні такої допомоги, але на законних підставах. У свою чергу, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. У даному випадку такі повноваження не є дискреційними, оскільки відповідач не уповноважений діяти на власний розсуд та обирати між кількома варіантами поведінки.

Тому суд вважає необхідним зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та прийняти рішення про призначення і виплату їй одноразової грошової допомоги, що, у свою чергу, буде обґрунтованим способом захисту порушеного права позивача, та відповідає висновку Верховного Суду України, який у постанові від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 зазначив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 ) до Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022) про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати неправомірним та скасування рішення Міністерства оборони України, яке оформлене п. 18 протоколу № 20 від 14 лютого 2019 року та полягає у відмові в призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та прийняти рішення про призначення і виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку із загибеллю її сина - військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_2 під час виконання обов`язків військової служби - у розмірі, передбаченому Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя Л.М. Опімах