Ухвала суду № 89042559, 04.05.2020, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/5282/20

Провадження №1-кс/369/1127/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.05.2020 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

слідчого судді Пінкевич Н.С.,

при секретарі Одинцов О.С.

за участі прокурора Мокрицька І.А.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Паламарчук І.І.,

розглянувши клопотання слідчого СВ Києво - Святошинського відділу поліції ГУНП в Київській області лейтенанта поліції Чернець Антона Андрійовича за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020110200000899 від 16.02.2020, за ознаками злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч.3 ст. 190 КК України, щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області лейтенант поліції Чернець Антона Андрійовича звернувся до суду з даним клопотанням, мотивуючи його тим, що 14.02.2020 (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи за адресою: Київська область, Києво-Святошинський р - н АДРЕСА_3 , а саме складське приміщення ТОВ «БЕКАХІМ» ЄРПОУ 38568656, ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами, одна із яких виконувавала роль водія преставившись, як ОСОБА_2 , використовуючи вантажний автомобіль марки «TATA» ДНЗ СА6321СІ шляхом обману та наданням недостовірних відомостей, ввели в оману представника ТОВ «БЕКАХІМ» ОСОБА_3 , заволоділи товаром, що належить ТОВ «БЕКАХІМ» ЄРПОУ 38568656, а саме підгузниками CHICOLINO P3 4-9 кг. -171 шт., підгузниками CHICOLINO P4 7-14 кг. -342 шт., підгузниками CHICOLINO P5 11-25 кг. -1080 шт., підгузниками CHICOLINO P6 16+ кг. -180 шт. та направились у невстановленому досудовим розслідуванням напрямку.

Таким чином, ОСОБА_1 , разом із невстановленими досудовим розслідуванням особами, заволоділи товаром, що належить на праві власності ТОВ «БЕКАХІМ» ЄРПОУ 38568656, та розпорядились викраденим майном на власний розсуд, чим завдали матеріальної шкоди.

01.05.2020 слідчим за погодженням з прокурором ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.190 КК України, а саме у заволодінні чужим майном, зловживаючи довірою, у великих розмірах. Підозрюваним у даному кримінальному провадженні є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Луганської обл., Краснодарського району, українець, громадянин України, не одружений, не працюючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , та проживаючий за адресою: АДРЕСА_5 , зі слів раніше не судимий.

Підозра ОСОБА_1 у вчиненні даного злочину обґрунтована зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом заяви ОСОБА_3 про шахрайство від 16.02.2020; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 , протоколом пред`явлення особи для впізнання свідка ОСОБА_4 , протоколом допиту свідка ОСОБА_5 , протоколом пред`явлення особи для впізнання свідку ОСОБА_5 , та іншими матеріалами в їх сукупності.

В ході досудового розслідування кримінального провадження задля об`єктивного та швидкого його розслідування у розумні строки, виникла необхідність в обранні підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу з метою забезпечення виконання нею перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, та які вказують що підозрюваний може:

-переховатись від органу досудового розслідування та/або суду;

- незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні;

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зокрема, ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що підозрюваний, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, який за ступенем тяжкості, згідно ст.12 КК України, є тяжким злочином, та покарання за який становить від 4 до 6 років позбавлення волі, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України).

Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня ( Panchenkov. Russia ( Панченко проти Росії)). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню ( Beccievv. Moldova (Бекчиев проти Молдови)).

Оцінюючи ризик переховування підозрюваного з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити наступне: підозрювана ОСОБА_1 :

- є жителем міста Києва, офіційно не одружений, ніде не працевлаштований та не має постійного та законного джерела для існування;

Враховуючи ці обставини і тяжкість вчиненого ним злочину, існує реальний ризик залишення ним місця проживання в будь-який час задля уникнення кримінальної відповідальності.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_1 може впливати на свідків, інших осіб у кримінальному провадженні, необхідно зазначити наступне. Даний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваний, має реальну можливість вільно пересуватись може незаконно впливати на свідків та потерпілого, змушуючи із застосуванням фізичного чи психологічного примусу, або використовуючи свої дружні відносини, змінювати свої показання, давати неправдиві показання або відмовитися від дачі будь-яких показань.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст.177 КПК України, ОСОБА_1 ніде не працевлаштований, не має законного джерела до існування та може знову вчинити корисливі злочини.

Таким чином, під час досудового розслідування встановлено реальні ризики того, що підозрювана ОСОБА_1 у разі застосування до нього запобіжного заходу, який дає реальну можливість вільного пересування, переховатись від органу досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого та свідка у кримінальному провадженні;

вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім того, відповідно до вимог ст.178 КПК України, крім ризиків передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини в тому числі п.9 ч.1 ст.178 КПК України, дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, п.10 ч.1 ст.178 КПК України, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.

Враховуючи все вищезазначене, ОСОБА_1 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а підставою застосування щодо нього запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що ОСОБА_1 може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Тому слідчий просив обрати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Луганської обл., Краснодарського району, українеця, громадянини України, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_6 , зі слів раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в державній установі Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» на строк 60 діб.

В судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Підозрюваний та захисник проти вимог клопотання заперечували, та просили застосувати запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку осіб які брали участь у розгляді справи, суд приходить до висновку що клопотання не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, вирішуючи питання стосовно клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно яких обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, при цьому, ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

В своєму клопотанні слідчий, а також прокурор в судовому засіданні не довели, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Також слідчим та прокурором належним чином не обґрунтовано жодного ризику які б давали достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1,3,5 статті 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Ураховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного ОСОБА_1 винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого його підозрюється, даних про його особу, наявністю у нього постійного місця проживання за адресою: АДРЕСА_7 , запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, поклавши на нього обов`язки, передбачені ст.194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 179, 181, 183, 194 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У клопотанні слідчого СВ Києво - Святошинського відділу поліції ГУНП в Київській області лейтенанта поліції Чернець Антона Андрійовича за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020110200000899 від 16.02.2020, за ознаками злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч.3 ст. 190 КК України, щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Луганської обл., Краснодарського району, українеця, громадянини України, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_7 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_7 , в період доби з 22.00 год. вечора по 07.00 год. ранку наступного дня, в межах строків досудового розслідування, а саме до 29 червня 2020 року, включно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора у вказаному кримінальному провадженні за першою вимогою;

- перебувати за місцем проживання, а саме: АДРЕСА_7 в період доби з 22 години 00 хвилин вечора по 07 годину 00 хвилин ранку наступного дня та не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, телефону;

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Строк дії ухвали про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту та покладення обов`язків відповідно до ч. 5 ст. 194 КК України визначити строком до 29 червня 2020 року, включно в межах строків досудового розслідування.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Пінкевич Н.С.