Ухвала суду № 89042518, 30.04.2020, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/4991/20

Провадження №4-с/369/77/20

УХВАЛА

про залишення скарги без руху

30.04.2020 м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Дубас Т.В. розглянувши скаргу ОСОБА_1 , зацікавлені особи: Києво-Святошинський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання дій державного виконавця незаконними та зобов`язання вчинити певні дії, що полягає у не виконанні ухвали суду від 26.04. 2019 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою про про визнання дій державного виконавця незаконними та зобов`язання вчинити певні дії, що полягає у не виконанні ухвали суду від 26.04. 2019 року

Згідно заявлених вимог, ОСОБА_1 просив суд: зобов`язати ДВС відзвітувати суду про виконаня ухвали суду від 26 квітня 2019 року, визнати протиправною бездіяльність ДВС, щодо належного виконання ухвали суду та стягнути з ДВС судові витрати позивача, пов`язані з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК України. Подання скарги до суду має відбуватись із дотриманням певних умов.

Згідно з п. 13 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК, та містити відомості, зазначені в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону Про виконавче провадження, зокрема зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби та норму закону, яку порушено, а також обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положенням ст.ст. 175,177 ЦПК України, та містити відомості, зазначені в пунктах 1-6 ч. 4 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема: зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби та норму закону, яку порушено, а також обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Вивчивши скаргу, суд вважає, що вона не відповідає вимогам ст.ст.175-177 ЦПК України, які є загальними при підготовці письмових заяв, які подаються до суду та містить недоліки, які унеможливлюють призначення її до розгляду.

Скарга ОСОБА_1 не відповідає вимогам ч.3 ст. 175 та ч. 1 ст. 177 ЦПК України, а саме: в скарзі не зазначено зміст оскаржуваних рішень (рішення), дій чи бездіяльності державного виконавця та норму закону, яку порушено, обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, тобто скарга не містить чітких посилань на те, які саме дії (бездіяльність) державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби ним оскаржуються.

З`ясування цього питання має значення також для вирішення питання дотримання скаржником строків для звернення зі скаргою.

Так, відповідно до вимог 449 ЦПК України скаргу може бути подано у 10-денний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Зауважую, що справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК з особливостями, встановленими статтею 450 ЦПК, за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дії або бездіяльність якої оскаржуються.

Отже, положеннями ст.447 ЦПК України чітко передбачено, чиї дії може бути оскаржено та коли, а саме дії конкретного державного виконавця, вчинені під час виконання судового рішення, діями або бездіяльністю якого порушені права особи, яка звертається із скаргою, або дії іншої посадової особи органу ДВС, однак скарга подана ОСОБА_1 на дії органу ДВС без зазначення прізвища, ім`я та по батькові державного виконавця чи іншої посадової особи.

З врахуванням викладеного, ОСОБА_1 слід уточнити суб`єктний склад сторін спору про оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС, зазначити повне найменування усіх заінтересованих осіб та їх місцезнаходження, індекс, засоби зв`язку та вказати прізвища, ім`я та по батькові державного виконавця чи іншої посадової особи, дії або бездіяльність якого оскаржується.

Згідно ч. 2, 3ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Таким чином,ст.451 ЦПК України передбачені рішення, які суд приймає за результатами розгляду скарги, тому заявнику пропонується уточнити зміст вимог скарги, конкретизувавши його з урахуванням вимог чинного законодавства.

Відповідно до ст.447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Аналізуючи норми Розділу VІІ «Судовий контроль за виконанням судових рішень», вбачається, що учасниками при розгляді даної категорії справ є - стягувач, боржник і державний виконавець або інша посадова особа органу державної виконавчої служби чи приватний виконавець рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

В порушення зазначених норм, ОСОБА_1 не зазначено виклад обставин, якими останній обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду:

а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи;

б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Разом з тим, звертаючись зі скаргою до суду, ОСОБА_1 не надано жодних та допустимих доказів, які б підтверджували дату, коли він дізнався або повинен був дізнатися про наявність оскаржуваної ухвали, що, серед іншого, позбавляє суд можливості встановити чи дотримався заявник при зверненні до суду вимог, передбачених положеннями ст. 449 ЦПК України.

Також, частиною 3 ст. 175 ЦПК України передбачені вимоги, які повинна містити скарга.

Всупереч даній нормі ОСОБА_1 не додано постанову про відкриття виконавчого провадження, чи будь-яких інших доказів, з яких вбачається, що дійсно існують виконавчі провадження. Встановити наявність виконавчого провадження за №56002946, № 56002815; № НОМЕР_1 в якому за твердженням скаржника, державним виконавцем було допущено бездіяльність, не є можливим.

Також, ОСОБА_1 не додає підтвердження, що він звертався до державного виконавця з заявою аналогічного змісту.

Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

У зв`язку з наведеним, ОСОБА_1 необхідно уточнити та конкретизувати зміст вимог скарги; належним чином викласти обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, зазначити докази, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; викласти обставини щодо дотримання строку на звернення із відповідною скаргою до суду, а також надати відповідні докази.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.183 ЦПК України, до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження). Ця вимога заявником також не дотримана.

Відповідно до вимог ч.ч 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому скаргу слід залишити без руху, та особі, яка подала скаргу надати строк для їх усунення.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Скаргу ОСОБА_1 , зацікавлені особи: Києво-Святошинський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання дій державного виконавця незаконними та зобов`язання вчинити певні дії, що полягає у не виконанні ухвали суду від 26.04. 2019 року - залишити без руху та надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення особі, яка подала скаргу, копії ухвали про залишення скарги без руху, і роз”яснити, що в разі невиконання вимог ухвали скарга буде вважатися неподаною та підлягає поверненню особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Т.В. Дубас