Ухвала суду № 89042464, 07.04.2020, Іванківський районний суд Київської області

провадження №1-кс/366/134/20

справа №366/761/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2020 року смт. Іванків

Слідчий суддя Іванківського районного суду Київської області Слободян Н.П.

(секретар судового засідання Мартовицька Н.Є.)

за участю слідчого Лудченка О.А.

власника тимчасово вилученого майна ОСОБА_1

розглянувши клопотання в.о. начальника Іванківо - Чорнобильського відділу Броварської місцевої прокуратури Київської області Калюша І.М. про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні, відомості про яке, внесено до ЄРДР за №12020110180000153 від 03.04.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

06.04.2020 в.о. начальника Іванківо-Чорнобильського відділу Броварської місцевої прокуратури Київської області Калюш І.М. звернувся до слідчого судді, в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12020110180000153 03.04.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме на: автомобіль марки «КАМАЗ», моделі «431», державний номерний знак НОМЕР_1 , із причіпом марки «МАЗ», модель 8925, державний номерний знак НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , 65 колод породи «сосна», довжиною 2,6 м. та діаметром від 14 до 38 см., 82 колоди породи «сосна», довжиною 2,6 м. та діаметром від 16 до 40 см., товарно-транспортну накладну, без номеру від 02.04.2020 року, рахунок №02/04-20 від 02.04.2020 року, копію товарно-транспорної накладної серії 10 АА №534011 від 29.01.2020 року, копію специфікації - накладної на відпуск лісоматеріалів необроблених № 21.

Мотивуючи клопотання, прокурор посилається на те, що 02.04.2020 від ОСОБА_2 до Іванківського ВП надійшла письмова заява про те, що ним виявлено факт ймовірно незаконного перевезення деревини ФОП ОСОБА_1 на автомобілі марки "Камаз", моделі "4310" з реєстраційним номером НОМЕР_1 , із причіпом марки «Маз», модель 8925, з реєстраційним номером НОМЕР_2 .

02 квітня 2020 року, в період часу з 17 години 55 хвилини до 19 години 52 хвилин слідчим СВ Іванківського ВП Вишгородського ВП ГУНП в Київській області лейтенантом поліції Лудченком Олександром Андрійовичем, без ухвали слідчого судді проведено огляд місця події, безпосереднім об`єктом якого був автомобіль марки "Камаз", моделі "4310",з реєстраційним номером НОМЕР_1 ,із причіпом марки «Маз», модель 8925, з реєстраційним номером НОМЕР_2 , які, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 , зареєстровані на ОСОБА_1 .

В ході проведення огляду зазначеного транспортного засобу на платформі було виявлено 65 колод породи «Сосна» довжиною 2,6 м та діаметром від 14 до 38 см, а на причепі до автомобіля виявлено 82 колоди породи «Сосна» довжиною 2,6 м. та діаметром від 16 до 40 см.

Водій транспортного засобу - ОСОБА_1 - добровільно надав товарно-транспортну накладну без номеру від 02 квітня 2020 року на перевезення деревини автомобільним транспортом, рахунок №02/04-20 від 02 квітня 2020 року, копію товарно-транспортної накладної серії 10ААА №534011 від 29 січня 2020 року та копію специфікації-накладної на відпуск лісоматеріалів необроблених №21.

В ході огляду вказаної ТТН без номеру, від 02 квітня 2020 року встановлено, що вантажовідправником є ТОВ «Елефаунт» (ідентифікаційний код юридичної особи 42740200), загальний об`єм деревини 23,04 м.куб., перевізник: ФОП ОСОБА_1 , автомобіль: Камаз, державний номерний знак НОМЕР_1 .

В той же час, встановлено розбіжності між фактичними даними та даними, що зазначені у товарно-транспортній накладній без номеру, від 02 квітня 2020 року при перевезенні деревини автомобільним транспортом (різні дані про об`єкт деревини, що перевозиться), що може свідчити про використання завідомо підробленого документа.

Враховуючи вищевикладене, автомобіль із причіпом, як імовірне знаряддя вчинення кримінального правопорушення; виявлені колоди та видані документи, як імовірні безпосередні об`єкти кримінального протиправних дій, вилучені до Іванківського ВП Вишгородського ВП ГУНП в Київській області.

Вищевказане майно, яке було вилучене, буловизнано речовим доказами у кримінальному провадженні; його можна буде використати як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження: у вилучених документах, зокрема, може міститися інформація, що має значення доказу та дослідження якої позитивно вплине на хід проведення досудового розслідування та прийняття у провадженні законного та обґрунтованого рішення, а тому прокурор просив накласти арешт на зазначене тимчасово вилучене майно.

Слідчий СВ Іванківського ВП Вишгородського ВП Головного управління Національної поліції в Київській області Лудченко О.А. в судовому засіданні підтримав клопотання, та просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Власник тимчасово вилученого майна - ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що 02.04.2020 року він прибув до с.Олива Іванківського району Київської області, у зв`язку з тим, що надавав послуги з перевезення деревини ТОВ «Елефаунт». Чоловік на ім*я ОСОБА_3 передав йому 2 товарно-транспортні накладні, документи, які пояснюють походження деревини та рахунки, відповідно до яких, ТОВ «Елефаунт» було придбано деревину у ДП «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс». Перевезення деревини він здійснював за два рази: перший раз 02.04.2020 року з с.Олива Іванківського району Київської області до с.Запрудка Іванківського району Київської області в обумовлене замовником місце вигрузки деревини він віддав, супровідні документи, які йому надав ОСОБА_3 . Коли він здійснював перевезення деревини в друге, в с.Запрудка, де мало відбуватись вивантаження деревини, до нього під`їхали працівники поліції, які ознайомившись з наявними в нього документами повідомили, що вантаж не відповідає вимогам документів. Згодом, він ( ОСОБА_1 ) зрозумів, що коли робив перший рейс по доставці деревини, то переплутав накладні та віддав, особі, яка приймала деревину, - не ті, у зв`язку з чим, була й невідповідність. Проти задоволення клопотання ОСОБА_1 заперечував та просив повернути вилучене у нього майно: він є лише перевізником. Без чіпів вона могла бути тому, що придбана до того моменту, як ДП «Київоблагроліс» приєднався до цієї програми.

Вивчивши клопотання, додані до нього документи, вислухавши учасників судового процесу, слідчий суддя приходить до наступного.

Згідно з положеннями ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до вимог ст.171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутись прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Відповідно до положень ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

-збереження речових доказів;

-спеціальної конфіскації;

-конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

-відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

В даному випадку, майно, на яке прокурор просить накласти арешт є тимчасово вилученим.

Частиною 1 статті 167 КПК України передбачено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Відповідно до ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до ч.2 ст.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу.

П.2 ч.5 ст.171 КПК України передбачено, що у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Стаття 30 Конституції України (далі - Конституція), зміст якої відтворено й у статті 13 КПК, передбачає: «Кожному гарантується недоторканність житла.

Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

У невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку».

Порядок проникнення у невідкладних випадках, до якого відсилає частина третя статті 30 Конституції, передбачено, зокрема, положеннями статей 233, 234 та 237 КПК України.

Позиція сторони прокурора та слідчого зводиться до того, що огляд місця події може відбуватися в порядку, який не тільки не потребує попереднього судового рішення, а й звернення до суду постфактум. Однак, таке тлумачення очевидно суперечитиме статті 30 Конституції та статті 13 КПК України, які, навіть дозволяючи невідкладне проникнення у певних випадках, не звільняють від послідуючого судового контролю для перевірки виправданості проникнення без попереднього судового рішення.

Крім того, огляд місця події є елементом розслідування у більшості випадків, коли в правоохоронного органу з`являється інформація про вчинений злочин. І якщо пристати на позицію, висловлену стороною обвинувачення, це означало б, що потреба в розслідуванні завжди виправдовує проникнення до житла чи іншого володіння особи без будь-якого судового контролю. Однак стаття 30 Конституції спрямована на запобігання ситуації, коли будь-яка правомірна мета діяльності держави може виправдати втручання в право особи на житло. Виходячи з мети цього конституційного положення, жодне законодавство не може тлумачитися таким чином, щоб взагалі звільнити державний орган від судового контролю за правомірністю проникнення до житла чи іншого володіння особи.

На підставі викладеного слідчий суддя дійшов висновку, що, якщо подія, з приводу якої проводиться огляд, відбулась у житлі чи іншому володінні особи, на проведення такого огляду місця події поширюються вимоги, передбачені статтею 30 Конституції та відповідними положеннями статей 13, 233, 234 та 237 КПК України.

Посилання прокурора та слідчого на той факт, що огляд місця події може відбуватися у невідкладних випадках до внесення відомостей в ЄРДР, а звернення до суду можливо лише після такого внесення не змінює цього висновку. Суд не вбачає жодних логічних суперечностей в цих нормах, або практичних труднощів у виконанні вимог негайно після огляду місця події внести відомості у ЄРДР та невідкладно звернутися до слідчого судді, якщо такий огляд було проведено у житлі та іншому володінні особи без попереднього дозволу суду.

Суд визнає, що встановлення наявності й добровільності згоди особи на проведення в її житлі або іншому володінні огляду є важливим для визначення допустимості доказів, отриманих у результаті такого огляду, оскільки за такої згоди немає потреби звертатися до слідчого судді в порядку частини третьої статті 233 КПК України. Тому сторона, яка надає такі докази, має переконати суд у наявності такої згоди та її добровільності.

Закон не визначає спеціальних засобів доказування добровільності згоди на проникнення до житла, або іншого володіння особи. Тому наявність чи відсутність згоди, а також її добровільність чи вимушеність мають бути встановлені виходячи з сукупності обставин, за яких відбувалося проникнення до житла чи іншого володіння особи, і ці обставини можуть доводитись або спростовуватися сторонами за допомогою будь-яких засобів доказування.

Повертаючись до обставин цієї справи, слідчий суддя зазначає, що прокурором був наданий «протокол огляду місця події» автомобіля з причепом, власником яких є ОСОБА_1 . Слід розглянути питання допустимості результату цього огляду відповідно до висновків, викладених вище.

Із зазначеного протоколу слідує, що він проведений 02.04.2020 з 17:55 до 19:52 в с. Запрудка на території підприємства, на якому здійснюється переробка деревини. На цій території виявлений транспортний засіб з деревиною. Оглядом лісоматерів та виданих водієм документів встановлено невідповідності. Як добровільно видані документи, так і транспорт з деревиною вилучені за результатами цього огляду ( як зазначено у протоколі «огляду місця події).

У зазначеному протоколі відсутня вказівка про надання власником автомобіля згоди на проведення огляду, і взагалі про роз`яснення йому правових наслідків дачі такої згоди.

Крім того, огляд цього автомобіля з причепом не можна вважати оглядом місця події, оскільки, як випливає з матеріалів кримінального провадження, подія, що стала предметом розслідування - незаконна порубка лісу - могла відбуватися лише в лісі - на місці відокремлення стовбурів від пнів.

Тому навіть за умов, що огляд цього автомобіля підпадав під визначення «невідкладного випадку» у значенні частини третьої статті 233 КПК України, звернення до слідчого судді постфактум відповідно до вимог цього положення було обов`язковим. За відсутності ухвали слідчого судді, отриманої в порядку, передбаченому цим же положенням, результати такого огляду не можуть бути визнані допустимими доказами.

П.1 ч.2 ст. 87 КПК України визначено, що суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов. В силу ч.1 ст. 87 КПК України такі докази є недопустимими. А ч.4 цієї статті визначено, що такі докази повинні визнаватися судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду.

Ч.2 ст. 86 КПК України передбачено, що недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Відповідно до доктрини під назвою «плід отруйного дерева», будь-який додатковий доказ, який випливає з незаконно добутого, теж вважається незаконним і не може розглядатися в суді. Якщо дерево отруєне (тобто доказ отримано незаконно), тоді і «плоди» (інформація, що походить з цього незаконного доказу) теж «отруєні».

Доктрина «плодів отруйного дерева» (fruit of the poisonous tree) сформульована Європейським судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» «Балицький проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України».

Враховуючи те, що огляд 02 квітня 2020 року, в період часу з 17 години 55 хвилини до 19 години 52 хвилин, безпосереднім об`єктом якого був автомобіль марки "Камаз", моделі "4310",з реєстраційним номером НОМЕР_1 ,із причіпом марки «Маз», модель 8925, з реєстраційним номером НОМЕР_2 , які, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 , зареєстровані на ОСОБА_1 , був проведений без дозволу власника та ухвали слідчого судді, тобто з грубим порушенням вимог ст.ст.233, 234, 237 КПК України, тому є недопустимим доказом, як і всі інші докази, які з нього випливають.

За таких обставин, вважаю, що у задоволенні клопотання в.о. начальника Іванківо-Чорнобильського відділу Броварської місцевої прокуратури Київської області Калюша І.М. слід відмовити, при цьому, зобов`язати слідчого СВ Іванківського ВП Вишгородського ВП ГУ НП в Київській області Лудченко О.А. негайно повернути тимчасово вилучене майно, під час обшуку 02.04.2020 року у ОСОБА_1 останньому, поклавши контроль за виконанням ухвали на в.о. начальника Іванківо - Чорнобильського відділу Броварської місцевої прокуратури Київської області Калюша І.М.

За таких обставин, керуючись вимогами ст.41 Конституції України, ст.ст.131, 167, 168, 169, 170-172, 233, 234, 237, 309, 369 КПК України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчий суддя

УХВАЛИЛА:

Відмовити в задоволенні клопотання.

Негайно повернути автомобіль марки «КАМАЗ», моделі «431», державний номерний знак НОМЕР_1 , із причіпом марки «МАЗ», модель 8925, державний номерний знак НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 та згідно свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , власнику - ОСОБА_1 .

Негайно повернути 65 колод породи «сосна», довжиною 2,6 м. та діаметром від 14 до 38 см., виявлені під час огляду на платформі автомобіля «КАМАЗ», та 82 колоди породи «сосна», довжиною 2,6 м. та діаметром від 16 до 40 см., виявлені під час огляду на причепі марки «МАЗ», товарно-транспортну накладну, без номеру від 02.04.2020 року, рахунок №02/04-20 від 02.04.2020 року, копію товарно-транспорної накладної серії 10 АА №534011 від 29.01.2020 року, копію специфікації - накладної на відпуск лісоматеріалів необроблених №21 - особі, у якої їх було виявлено та вилучено - ОСОБА_1 .

Ухвалу передати для виконання до Іванківського ВП Вишгородського ВП ГУ НП в Київській області.

Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального прокурора - в.о. начальника Іванківо-Чорнобильського відділу Броварської місцевої прокуратури Київської області Калюша І.М.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 08.04.2020 року.

Слідчий суддя Н.П.Слободян