
Справа № 192/629/20
Провадження № 2-а/192/74/20
У х в а л а
про залишення позовної заяви без руху
04 травня 2020 року суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області Щербина Н.О., ознайомившись в смт Солоне Солонянського району Дніпропетровської області з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до поліцейського Солонянського відділення поліції Дніпровського відділу Головного Управління національної поліції в Дніпропетровській області старшого сержанта поліції Топчія Івана Сергійовича про скасування постанови,
В С Т А Н О В И В:
04 травня 2020 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до поліцейського Солонянського відділення поліції Дніпровського відділу Головного Управління національної поліції в Дніпропетровській області старшого сержанта поліції Топчія Івана Сергійовича про скасування постанови.
Ознайомившись з позовом суддею було встановлено, що позов не відповідає вимогам ч.ч. 1 ,3 ст. 161 КАС України.
Так, ч.1 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Частинами 4, 5 ст. 94 КАС України, передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Проте додані до позовної заяви докази належним чином не засвідчені, а позивач не зазначив, які з поданих доказів в оригіналі знаходяться у нього, а які у відповідача.
Крім того, відповідно до вимог ч.3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У прохальній частині позову позивач просить звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на ст. 288 КУпАП та на постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України У № 2 від 23 січня 2015 року «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України «Про судовий збір».
Вирішуючи клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, суддя посилається на наступне.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду постановою у справі № 543/775/17 від 18 березня 2020 року зробила висновок про те, що відповідно до положень статей 3, 5 Закону № 3674-VI «Про судовий збір», серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.
Отже, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви про скасування постанови – відсутні.
Отже позивачу необхідно надати суду докази сплати судового збору в розмірі 420 гривень 40 копійок на наступні реквізити: отримувач коштів – Солонянське УК/Солонян-ий р-н/22030101 , код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37916143, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA508999980313151206000004305 , код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Солонянський районний суд Дніпропетровської області (назва суду, де розглядається справа).
Частиною 1 ст. 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням того, що позовна заява не відповідає вимогам п ч.ч. 1,3 ст. 161 КАС України, тому є підстави для залишення її без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня отримання позивачем ухвали.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 268, 289 КАС України, суддя
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського Солонянського відділення поліції Дніпровського відділу Головного Управління національної поліції в Дніпропетровській області старшого сержанта поліції Топчія Івана Сергійовича про скасування постанови, залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків не більше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення недоліків адміністративного позову у встановлений строк, позовна заява буде йому повернена, а також те, що виконання ухвали вчинюється шляхом подання на адресу суду позовної заяви з усуненими недоліками, з копіями для учасників справи.
Ухвала може бути оскаржена в частині визначення розміру судових витрат.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
В іншій частині ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали суду складений 04 травня 2020 року.
Суддя Н. О. Щербина
Судове рішення № 89041406, Солонянський районний суд Дніпропетровської області було прийнято 04.05.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 192/629/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: