Рішення № 89041359, 29.04.2020, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/835/20

Провадження № 2/206/503/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2020 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

головуючий суддя Маштак К.С.

за участю:

секретаря судового засідання Гергіль Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -

І. Стислий виклад позиції позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.04.2019 між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було в електронній формі укладено договір № 60200030201 про отримання товарів в системі ПлатиПізніше (далі - Договір). Відповідачу було передано в оренду на умовах лізингу шини автомобільні Bridgestone Potenza S001 225/45 ZR17 91Y у кількості 4 шт., встановленою вартістю 13176,00 грн. Відповідачем в якості оплати товару було сплачено 08.04.2019 суму у розмірі 1317,60 грн. та 20.06.2019 суму у розмірі 2800,00 грн. Станом на 20 лютого 2020 року відповідач не виконав прийнятих на себе зобов`язань щодо своєчасної, повної та належної плати вартості отриманого товару, в зв`язку із чим має заборгованість у розмірі 12856,31 грн., яка складається з суми заборгованості за основним зобов`язанням з оплати вартості отриманого товару у розмірі 9190,16 грн. та штрафних санкцій, нарахованих відповідно до положень п. 12.2-12.3 договору у розмірі 3666,15 грн. Вказані суми представник позивача просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фангарант Груп», а також просив стягнути суму сплаченого судового збору у розмірі 2102,00 грн. та розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечував (а.с. 1-3).

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

26.02.2020 представником позивача подано дану позовну заяву.

11.03.2020 у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду по суті на 09.04.2020.

У судові засідання призначені 09.04.2020 та 29.04.2020 відповідач, повідомлений належним чином про дату та час судового засідання, не з`явився, в зв`язку із чим, за наявності підстав, визначених у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

29.04.2020 складено вступну та резолютивну частини рішення.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 08.04.2019 між ФОП ОСОБА_2 (Постачальник) та ОСОБА_1 (Клієнт) було укладено договір № 60200030201 про отримання товарів в системі ПлатиПізніше з використанням електроного підпису. Розрахункова загальна сума платежів складає 13176,00 грн., вид договору: прямий лізинг, процесинг-центр: ТОВ «ФК «ФАНГАРАНТ ГРУП», перехід права власності на товари до Клієнта: виплата всіх зобов`язань за договором (а.с. 6).

Згідно п. 8.1. Договору, Клієнт отримує товари (послуги) у Постачальника на умовах цього Договору та згідно обраного Клієнтом пакету фінансування, а постачальник забезпечує надання товарів (посуг) Клієнту. В момент підписання цього Договору всі існуючі і майбутні права Постачальника за цим Договором відступаються на користь Процесинг-центра.

Відповідно до п. 9.1. Договору, якщо за умовами Пакету фінансування не вказано інше, надання Клієнту товарів (послуг) відбувається в момент підписання цього Договору Клієнтом та Постачальником. Підпис Клієнта на цьому Договорі та/або накладній (акт) свідчить про отримання товарів (послуг) в належній якості, кількості та комплектації.

Як вбачається з п. 13.7. Договору, Клієнт ознайомився з Правилами отримання товарів (послуг) в системі ПлатиПізніше в редакції згідно Наказу № 05/02-18 від 05.02.2018 (а.с. 7-13), зміст Правил є зрозумілим для Клієнта, і він погоджується їх дотримуватись та виконувати.

Відповідно до копії договору № 2016011302 про участь постачальника в системі плати пізніше (факторингу) від 13.01.2016, між Постачальником ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Фінансова компанія «Фангарант Груп» було укладено договір про участь постачальника в системі ПлатиПізніше (факторингу) (а.с. 14).

Згідно п.п. 1.1., 1.3. договору № 2016011302 про участь постачальника в системі плати пізніше (факторингу) від 13.01.2016, Постачальник постачає товари клієнтам (надає послуги) та відступає Процесинг-центру права вимоги платежів та право власності на товари в якості забезпечення грошових вимог за Договорами з Клієнтами, а Процесинг-центр здійснює факторингове фінансування відступлених Постачальником Процесинг-центру прав разом з усіма правами вимоги до клієнтів, що випливають з умов на яких було здійснено постачання клієнтам товарів та надання послуг. Сторони домовляються при цьому діяти відповідно до Правил участі постачальника в системі ПлатиПізніше, які затверджуються Процесинг-центром та є невід`ємною частиною цього Договору. Права вимоги до клієнта, що випливають з умов на яких було здійснено постачання клієнтам товарів (послуг) та право власності на поставлені клієнтам товари відступаються Постачальником на користь Процесинг-центра в момент підписання відповідного Договору з Клієнтом.

Відповідно до розрахунку суми заборгованості згідно договору № 60200030201 від 08.04.2019 станом на 20.02.2020 заборгованість складає 12856,31 грн., з яких: місячний платіж - 9190,16 грн., неустойка - 3666,15 грн. (а.с. 5).

В той же час, станом на дату розгляду даної цивільної справи докази виконання відповідачем вимоги позивача відсутні.

ІV. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного представником позивача, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частиною 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до положень ст.ст. 509, 526, 530 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, у тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов`язку. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з приписами ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ст. 207 ЦК України).

Положення ст.ст. 546, 548-551, 553-554 ЦК України вказують на те, що сторони зобов`язання можуть домовитися про забезпечення його виконання. Виконання зобов`язання забезпечується, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), порядок та форма забезпечення встановлюється в Законі або договорі.

За змістом ст. ст. 610, 611, 612, 623, 625 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі і відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

В той же час, відповідно до змісту ст.ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Так судом було встановлено, що відповідач своє зобов`язання щодо сплати платежів, передбачених Пакетом фінансування та договором своєчасно та у повному обсязі не виконав, відтак має заборгованість у розмірі 12856,31 грн., яка складається з наступного: суми заборгованості за основним зобов`язанням (щомісячними платежами) у розмірі 9190,16 грн. та неустойки у розмірі 3666,15 грн., яку станом на дату розгляду справи не сплатив.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги, що відповідач в порушення умов договору свої зобов`язання щодо своєчасної, повної та належної оплати товару не виконав, відтак у позивача виникло право стягнення заборгованості у примусовому порядку, з урахуванням викладеного суд вважає, що звернення позивача з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором обґрунтоване, та таке, що відповідає характеру та змісту цивільно-правових відносин, а позов є таким, що підлягає задоволенню повністю.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, то у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2102,00 грн., сплачений позивачем при подачі позову до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 509, 526, 530, 546, 548-551, 553, 554, 610, 611, 612, 623, 1050, 1054-1055, 1077, 1078 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 13, 81, 263, 264, 265, 280-284 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» (04073, м. Київ, пров. Степана Бендери, 21, корп. В, ЄДРПОУ 38922870) заборгованість у розмірі 12856,31 грн., яка складається з наступного: суми заборгованості за основним зобов`язанням (щомісячними платежами) у розмірі 9190,16 грн. та неустойки у розмірі 3666,15 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції, що відповідає приписам пункту 15, підпункту 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 04.05.2020.

Головуючий суддя: К.С. Маштак