Рішення № 89041035, 20.03.2020, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/4027/19

№ 2/183/906/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2020 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря Пащенко А.С.,

розглянувши, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом Військової частини А1126 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, -

в с т а н о в и в:

27 червня 2019 року ВЧ А1126 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача суму спричиненої матеріальної шкоди у розмірі 3079,30 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що наказом командира військової частини - польова пошта В0440 (по стройовій частині) від 19.02.2016 року №37, кухаря господарчого відділення взводу забезпечення 2 парашутно-десантного батальйону солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1 , який прибув із ВЧ А2900 м. Житомир, зараховано до списків особового складу військової частини А1126 та всі види забезпечення з 19 лютого 2016 року.

З метою реалізації права військовослужбовця на відпустки, у рік звільнення з військової служби відповідачу на підставі наказу від 05.03.2018 року №44 було надано щорічну основну відпустку за 2018 рік у кількості 11 діб з 05 березня по 15 березня 2018 та виплачено грошову допомогу на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення за 2018 рік в сумі 5205,70 грн. Далі, на підставі наказу від 10.05.2018 року №90 ОСОБА_1 було надано залишок щорічної основної відпустки за 2018 року у кількості 21 доби з 10 травня по 30 травня 2018 року.

Отже, відповідач використав оплачувану відпустку за 2018 рік в повному обсязі, але 06 липня 2018 року, на підставі наказу командира військової частини А1126 (по стройовій частині) №134 солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1 звільнено з військової служби та виключено зі списків особового складу ВЧ А1126 та усіх видів забезпечення, та направлено для зарахування на військовий облік до Лисичанського РВК Луганської області. Згідно вищевказаного наказу, відповідачем було зайво використано 16 діб щорічної відпустки за 2018 рік.

Згідно довідки-розрахунку, при звільненні відповідача, за дні щорічної основної відпустки із урахуванням часу проходження в році звільнення підлягала утриманню сума коштів у розмірі 4882,91 грн., при звільненні було утримано частково кошти в сумі 1803,61 грн., а решта суми не була утримана внаслідок відсутності достатньої кількості коштів.

В порядку досудового врегулювання спору, на адресу відповідача навправлялося повідомлення №376/п від 14.03.2019 року про необхідність відшкодування заборгованості в сумі 3079,30 грн. у добровільному порядку шляхом перерахування коштів за реквізитами ВЧ, однак станом на 01.06.2019 року відповідач матеріальну шкоду за зайво використану військовослужбовцем у рік звільнення з військової служби щорічну основну відпустку за 2018 рік не відшкодував, тому посилаючись на вимоги ст.ст. 1166, 1212 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача спричинену майнову шкоду у зазначеному вище розмірі.

Ухвалою суду від 27 червня 2019 року відкрите провадження у справі, за правилами загального позовного провадження (а.с.24-25).

В судове засідання представник позивача не з`явився, звернувшись до суду з клопотанням про розгляд справи у його відсутність, позов підтримав, просить задовольнити позов у повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач відзив на позов не подав, в судове засідання не з`явився, вважається таким, що повідомлений належним чином, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, причина неявки суду не відома, а тому у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд з погодження позивача, провів заочний розгляд справи, за наявними у справі доказами.

Згідно з ч.4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що наказом командира військової частини - польова пошта В0440 (по стройовій частині) від 19 лютого 2016 року №37, кухаря господарчого відділення взводу забезпечення 2 парашутно-десантного батальйону солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1 , який прибув із військової частини А2900 м. Житомир, зараховано до списків особового складу військової частини та всі види забезпечення з 19 лютого 2016 року (а.с. 9).

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини А1126 (по стройовій частині) від 05.03.2018 року №44 відповідачеві надано щорічну основну відпустку за 2018 рік на 11 діб, з 05 березня по 15 березня 2018 року, з виплатою йому грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення за 2018 рік у розмірі 5205,70 грн. (а.с.10).

Крім того, відповідно до витягу з наказу командира військової частини А1126 (по стройовій частині) від 10.05.2018 року № 90 відповідачу надано залишок щорічної основної відпустки за 2018 рік на 21 добу, з 10 травня по 30 травня 2018 року (а.с.10).

06 липня 2018 року відповідача ОСОБА_1 , звільненого наказом командира ВЧ А1126 від 06.07.2018 року за №68-РС відповідно до п.2 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 04.04.2006 року №3597 ІУ з військової служби у запас за підпунктом «й» (які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду) виключено зі списків особового складу військової частини А1126, та направлено для зарахування на військовий облік до Лисичанського РВК Луганської області, що підтверджується витягом з наказу командира військової частини А1126 (по стройовій частині) від 06.07.2018 року № 134 (а.с.11).

Цим же наказом відраховано з грошового забезпечення за 16 діб використаної щорічної основної відпустки за 2018 рік, а згідно довідки - розрахунку (а.с.12) загальна сума коштів за надлишково надану відпустку ОСОБА_1 складає 4882,91 грн., з яких при звільненні утримано1803,61 грн. що стверджується роздавальною відомістю (а.с.16), решта до утримання - 3079,30 грн.

Таким чином, загальна сума, що підлягає відшкодуванню відповідачем на користь військової частини А1126 становить 3079,30 грн., у зв`язку з чим, 14.03.2019 року командиром військової частини направлено відповідачеві повідомлення №376/П про необхідність у добровільному порядку погасити заборгованість, яка виникла за надлишково надані дні відпустки за 2018 рік (а.с.20).

Доказів, які б свідчили про відшкодування вказаної сума коштів відповідачем не подано, в ході судового розгляду справи таких даних також не встановлено.

До правовідносин, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне застосувати наступні норми права.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності до ч.1 ст.10-1 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сім`ї» 1. Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Тривалість щорічної основної відпустки для військовослужбовців, які мають вислугу в календарному обчисленні до 10 років, становить 30 календарних днів; від 10 до 15 років - 35 календарних днів; від 15 до 20 років - 40 календарних днів; понад 20 календарних років - 45 календарних днів, без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Святкові та неробочі дні при визначенні тривалості щорічних основних відпусток не враховуються.

В свою чергу, згідно абз.4 ч.14 ст.10-1 цього ж Закону, у разі звільнення військовослужбовця до закінчення календарного року, за який він уже використав щорічну основну та щорічну додаткову відпустки, за винятком осіб, які звільняються зі служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з прямим підпорядкуванням близькій особі або у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, на підставі наказу командира (начальника) військового з`єднання чи частини, керівника органу військового управління, вищого військового навчального закладу, установи та організації провадиться відрахування із грошового забезпечення за дні відпустки, що були використані в рахунок тієї частини календарного року, яка залишилася після звільнення військовослужбовця.

Поряд з цим, Наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 року затверджено «Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям збройних Сил України та деяким іншим особам» яким визначений механізм та умови виплати грошового забезпечення.

Згідно з п.7 розділу ХХХІ «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям збройних Сил України та деяким іншим особам» у разі звільнення з військової служби військовослужбовців (крім військовослужбовців, які звільняються зі служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв`язку зі скороченням штатів чи проведенням організаційних заходів, а також військовослужбовців строкової військової служби) до закінчення календарного року, за який вони вже використали щорічну основну та додаткову відпустки повної тривалості, на підставі наказу відповідного командира провадиться відрахування з їхнього грошового забезпечення за дні щорічної основної та додаткової відпусток із урахуванням часу проходження служби в році звільнення.

Розрахунок суми, яка підлягає відрахуванню з грошового забезпечення, здійснюється пропорційно виходячи з розміру грошового забезпечення, яке отримав військовослужбовець під час щорічної основної та додаткової відпусток.

Як зазначав суд вище, відповідачу відповідним наказом проведено відрахування коштів із грошового забезпечення за 16 діб відпустки, що була використана в рахунок тієї частини календарного року, яка залишилась після звільнення.

За статтею 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За таких обставин, суд приходить до переконання, що позов ВЧ А1126 обґрунтований та підлягає задоволенню, оскільки відповідач, станом на момент розгляду справи, у добровільному порядку не вчинив дій, спрямованих на відшкодування заборгованості у розмірі 3079,30 грн. за використані 16 діб щорічної відпустки за 2018 рік., а тому з відповідача на користь позивача належить стягнути грошову суму у зазначеному розмірі.

Крім того, у відповідності до вимог ст. 141 ЦК України з відповідача на користь відповідача належить стягнути судовий збір у розмірі 1921,00 грн. (а.с.1).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76-82, 89, 141, 263, 265, 280 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов Військової частини А1126, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь військової частини А1126 (код ЄДРПОУ 22994874) грошову суму у розмірі 3079 (три тисячі сімдесят дев`ять) грн., 30 коп., в якості відшкодування майнової шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь військової частини А1126 (код ЄДРПОУ 22994874) судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.В. Сорока.