Ухвала суду № 89039050, 04.05.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

04 травня 2020 року Справа 160/4824/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., перевіривши у м.Дніпрі матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

30 квітня 2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла направлена 28 квітня 2020 р. засобами поштового зв`язку позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-6286-53 від 20.02.2020 р. про нарахування ОСОБА_1 єдиного внеску в сумі 29 293, 44 грн.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/4824/20 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Пунктом 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено обов`язок суду з`ясувати чи подано позовну заяву у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (ч.6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строки звернення до суду із адміністративним позовом.

Частинами 1, 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту прохальної частини вбачається, що ОСОБА_1 оскаржує вимогу про сплату боргу (недоїмки) по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Так, у відповідності до положень ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010р., орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Отже, вищевказаними положеннями визначений порядок дій платника в частині непогодження із отриманою вимогою, яким є адміністративний чи судовий вид оскарження.

Зі змісту вищезазначених положень ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» слідує, що платник протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки має змогу сплати заборгованість за такою вимогою або у разі незгоди оскаржити в адміністративному чи судовому порядку.

Слід зауважити, що у позовній заяві ОСОБА_1 та у клопотанні представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду зазначено, що адміністративне оскарження спірної вимоги не відбулось, а сама оскаржувана вимога №Ф-6286-53 від 20.02.2020 р. надійшла звичайним листом на адресу сестри позивача - 13.04.2020 р., при цьому позивач звернувся до суду лише 28.04.2020 року.

При цьому, конкретної дати, з якої саме позивачу стало відомо про порушення його прав позивачем не зазначено та не надано відповідних доказів.

Водночас, факт порушення ОСОБА_1 десятиденного строку звернення до суду із даним позовом, встановлено статтею 25 Закону №2464-VI, позивачем не заперечується та не спростовано жодними доказами.

Натомість, у клопотанні представника позивача про поновлення ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду відсутні обґрунтування поважних причин пропуску ОСОБА_1 звернення до суду із даним позовом, оскільки у клопотанні міститься лише посилання на те, що позивач з 2014 року на території України не проживав.

Суд звертає увагу, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, а саме, не залежать від волевиявлення особи, яка звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду.

З огляду на вищенаведене, викладені у клопотанні представника позивача про поновлення позивачу строку звернення до адміністративного суду доводи суд визнає неповажними.

Вищевикладені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому згідно з ч.1 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Таким чином, вищенаведені недоліки позовної заяви ОСОБА_1 можуть бути усунені шляхом надання до суду письмових пояснень із зазначеннями інших підстав для поновлення строку та доказів на їх підтвердження щодо існування дійсних, істотних обставин, що об`єктивно перешкоджали позивачеві звернутись до суду з адміністративним позовом, зокрема, у період з 14.04.2020 р. по 23.04.2020 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, суд вважає, за необхідне, дану позовну заяву залишити без руху із наданням строку для усунення недоліків.

В той же час, 02.04.2020 р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-ІХ від 30.03.2020", яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кримінального процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського кодексу України, Цивільного Кодексу України, Кодекс законів про працю тощо.

Суддя звертає увагу на те, що вказаним законом доповнено розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України пунктом 3 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

За таких обставин, суд вважає за необхідне, дану позовну заяву залишити без руху із наданням строку для усунення недоліків, з врахуванням змін до процесуального законодавства.

Керуючись ст. ст. 118, 121, 122, 123, 169, 171, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Визнати підстави пропуску строку звернення до суду із даною позовною заявою, викладені у клопотанні представника позивача про поновлення строку звернення до суду від 28 квітня 2020 р. - неповажними.

У задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду від 28 квітня 2020 р. - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги - залишити без руху.

Запропонувати позивачу усунути недоліки позовної заяви, вказані в мотивувальній частині ухвали, шляхом надання до суду письмових пояснень із зазначеннями інших підстав для поновлення строку та доказів на їх підтвердження щодо існування дійсних, істотних обставин, що об`єктивно перешкоджали позивачеві звернутись до суду із позовною заявою, у строк визначений Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення (отримання) копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У випадку неможливості виконання процесуального обов`язку щодо усунення недоліків позовної заяви у вищезазначений строк, такий строк продовжується на строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), але не може бути більший п`яти днів з дня закінчення дії зазначеного карантину.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Роз`яснити, що обчислення строків здійснюється з урахуванням наслідків запровадження карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями), згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко