Рішення № 89039018, 15.04.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2020 р. Справа№200/13638/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Волгіної Н.П., при секретарі судового засідання Кудрявцеві О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , в особі свого представника, ОСОБА_2 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 28 травня 2019 року № 40 про відмову позивачу у призначені пенсії за віком;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 16 квітня 2019 року № 2081, зарахувавши до страхового стажу періоди його роботи з 11 вересня 1987 року по 10 вересня 1990 року у пільговому обчисленні як для особи, яка працювала в місцевостях Крайньої Півночі.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що він, досягнувши 60 років та маючи загальний стаж роботи та стаж роботи, який дає право на вихід на пенсію за віком на пільгових умовах, 16 квітня 2019 року звернувся із заявою про призначення пенсії відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням № 40 від 28 травня 2019 року позивачу було відмовлено у призначені пенсії за віком через недостатність необхідних 26 років страхового стажу та зазначено, що згідно наданих документів стаж роботи позивача складає 23 роки 7 місяців 20 днів.

Оскільки позивач мав стаж роботи в умовах Крайньої Півночі, а з тексту рішення про відмову у призначені пенсії не можливо зрозуміти, чи були зараховані періоди роботи позивача в умовах Крайньої Півночі в кратному розмірі (за 1 рік - 1,6 років), позивач письмово звернувся до відповідача за роз`ясненнями, які було надано позивачу в вересні 2019 року, відповідно до яких періоди роботи позивача з 11 вересня 1984 року по 11 вересня 1987 року та з 11 вересня 1990 року по 31 грудня 1990 року були зараховані до страхового стажу у кратності 1,5, а періоди роботи з 11 вересня 1987 року по 10 вересня 1990 року зараховані до загального стажу без пільгового обчислення, оскільки цей період роботи може бути зарахований лише в разі підтвердження його письмовим трудовим договором.

Позивач вважає рішення відповідача протиправним, оскільки в нього достатньо документів, якими підтверджено періоди роботи в умовах Крайньої Півночі, тому відповідача протиправно не зарахував періоди його роботи з 11 вересня 1987 року по 10 вересня 1990 року до спеціального стажу (а.с. 4-7).

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, обґрунтовуючи це наступним.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за період до впровадження системи персоніфікованого обліку (до 1 січня 2004 року) - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких вбачається наявність правових підстав для зарахування роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, у пільговому (кратному) зарахуванні.

Згідно п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу PCP, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Відповідно до пп. «д» п. 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу PCP від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" «работникам, переводимым, направляемым или приглашаемым на работу в районы Крайнего Севера и в местности, приравненные к районам Крайнего Севера, из других местностей страны, при условии заключения ими трудовых договоров о работе в этих районах на срок пять лет, а на островах Северного Ледовитого океана - два года, предоставлять дополнительно следующие льготы: засчитывать один год работы в районах Крайнего Севера и в местностях, приравненных к районам Крайнего Севера, за один год и шесть месяцев работы при исчислении стажа, дающего право на получение пенсии по старости и по инвалидности».

Позивач звернувся до управління 16 квітня 2019 року із заявою № 2081 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та доданими до неї документами.

При аналізі заяви та доданих документів та у відповідності до отриманих даних із реєстру застрахованих осіб Держаного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування було встановлено, що страховий стаж ОСОБА_1 склав 23 роки 7 місяців 20 днів - із врахуванням в пільговому обчислені страхового стажу за періоди з 11 вересня 1984 року по 10 вересня 1987 року та 11 вересня 1990 року по 31 грудня 1990 року згідно особової картки № 1494 (з наданих позивачем документів було встановлено, що позивач у зазначені періоди працював за строковими трудовими договорами). За період з 11 вересня 1987 року по 10 вересня 1990 року дані про укладання трудового договору, обов`язкова наявність якого передбачена чинним на той період законодавством - відсутні.

За таких обставин, відповідач вважає, що прийняте рішення про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідних 26 років страхового стажу є правомірним, з урахуванням чого просить відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі (а.с. 45-49).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 2 грудня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі і справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с. 1-2).

Ухвалою суду від 2 січня 2020 року подальший розгляд справи вирішено продовжувати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 20 січня 2020 року (а.с. 55).

20 січня 2020 року протокольною ухвалою відкладено підготовче засідання до 19 лютого 2020 року (а.с. 58).

Ухвалою суду від 19 лютого 2020 року відкладено підготовче засідання у справі до 2 березня 2020 року (а.с. 65).

Ухвалою від 2 березня 2020 року продовжено строк підготовчого провадження у справі та відкладено підготовче засідання на 19 березня 2020 року (а.с. 71-72).

Ухвалою суду від 19 березня 2020 року закрито підготовче провадження у справі; призначено розгляд справи по суті на 15 квітня 2020 року (а.с. 83).

15 квітня 2020 року позивач, його представник та представник відповідача в судове засідання не з`явились, про місце, дату та час судового засідання були повідомлені судом належним чином.

В матеріалах справи міститься клопотання представника позивача про розгляд справи без її участі та без участі позивача (а.с. 64).

Від відповідача заяв чи клопотань з приводу явки в судове засідання 15 квітня 2020 року представника управління до суду не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи наведені приписи, беручи до уваги, що сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, а представник позивач надала заяву про розгляд справи без її участі та без участі позивача, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Суд зазначає, що спірним питанням в межах даної справи є правомірність/неправомірність не зарахування відповідачем за результатом розгляду заяви позивача від 16 квітня 2019 року про призначення пенсії до страхового стажу позивача у кратному розмірі періоду його роботи з 11 вересня 1987 року по 10 вересня 1990 року в місцевостях Крайньої Півночі та, як наслідок (на переконання позивача) - прийняття рішення про відмову у призначенні пенсії.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , є громадянином України та внутрішньо переміщеною особо (а.с. 14-18).

Відповідач, Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 42172734, місцезнаходження: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 35, є органом державної влади та суб`єктом владних повноважень, який здійснює у спірних правовідносинах владні управлінські функції та є належним відповідачем у даній справі (а.с. 40-42).

Як встановлено судом на підставі матеріалів справи, позивач 16 квітня 2019 року звернувся до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецької області із заявою № 2081 про призначення пенсії за віком згідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", до якої додав довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, паспорт, трудову книжку військовий квіток, диплом про навчання, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, інші документи (копії наказів, особової картки, архівну довідку № 28-3 від 24 серпня 2018 року) (а.с. 20, 14-18, 24-35, 52-53).

Відповідно до трудової книжки позивача, копія якої була додана до заяви про призначення пенсії за віком, позивач певний період своєї трудової діяльності працював в місцевостях Крайньої Півночі, а саме:

з 11 вересня 1984 року по 1 березня 1985 року на Ярославському лісокомбінаті ПУ «Якутсельстрой» зам главою інженера по техніці безпеки;

з 1 березня 1985 року по 18 серпня 1985 року на Ярославському лісокомбінаті ПУ «Якутсельстрой» зам директором по збуту і кадрам;

з 18 серпня1985 року по 21 квітня 1986 року на Ярославському лісокомбінаті ПУ «Якутсельстрой» дробильником 3 розряду на нижчому складі;

з 21 квітня 1986 року по 1 вересня 1986 року на Ярославському лісокомбінаті ПУ «Якутсельстрой» каменщиком 5 розряду в лісопильному цеху;

з 1 вересня 1986 року по 12 лютого 1987 року на Ярославському лісокомбінаті ПУ «Якутсельстрой» каменщиком 6 розряду;

з 12 лютого 1987 року по 19 січня 1988 року на Ярославському лісокомбінаті ПУ «Якутсельстрой» оператором дробильної установки 4 розряду тимчасово;

з 19 січня 1988 року по 18 вересня 1989 року на Ярославському лісокомбінаті ПУ «Якутсельстрой» столяром-станочником 3 розряду в ДОЦ;

з 18 вересня 1989 року по 1 січня 1990 року на Ярославському лісокомбінаті ПУ «Якутсельстрой» рамником 5 розряду в лісопильному цеху тимчасово;

з 1 січня 1990 року по 21 грудня 1990 року на Ярославському лісокомбінаті ПУ «Якутсельстрой» нав.-свальником деревени 3 розряда;

з 21 грудня 1990 роу по 11 лютого 1992 року на Ярославському лісокомбінаті ПУ «Якутсельстрой» оператором-раскряжевщіком 5 розряду на нижньому складі;

з 11 лютого 1992 року по 18 березня 1993 року на Ярославському лісокомбінаті ПУ «Якутсельстрой» сучкорубом 3 розряду в ЛЗУ.

18 березня 1993 року був звільнений з Ярославського лісокомбінату ПУ «Якутсельстрой» за власним бажанням.

Суд зазначає, що трудова книжка позивача не містить будь-яких позначок щодо роботи позивача за строковими трудовими договорами в районах Крайньої Півночі.

Разом із цим, відповідно до наданої ОСОБА_1 копії наказу № 134-к останнього було зараховано до особового складу виробничого управління Якутсельстрой Ярославського лісокомбінату заступником головного інженеру по ТБ на підставі строкового трудового договору строком на 3 роки з 11 вересня 1984 року по 11 вересня 1987 року (а.с. 24-26).

Також ОСОБА_1 була додана довідка про призначення йому посадового окладу № 182 від 22 червня 1984 року, видана Виробничим управлінням «Якутсельстрой» Таловський Ліспромхоз (а.с. 26).

Відповідно до наданої ОСОБА_1 до заяви про призначення пенсії архівної довідки від 9 липня 2019 року (вих. № 2-З), виданої Муніципальним архівом муніципального установи «Ленінський район» Республіки Саха (Якутія) Російської Федерації, копія якої міститься в матеріалах справи, останній працював в Ярославському лісокомбінаті ПУ «Якутсельстрой», Ярославському лісокомбінаті тресту «Северопромстрой», Ярославському лісокомбінаті об`єднання «Якутськагропрострой» Леніського району ЯАССР, РС (Якутія), що є районом Крайньої Півночі, наступні періоди та на наступних умовах :

- з 11 вересня 1984 року - прийнятий зам. головного інженеру по ТБ (наказ № 122-к від 10 вересня 1984 року);

- з 11 вересня 1984 року по 11 вересня 1987 року - укладено строковий трудовий договір строком на 3 роки (наказ № 134-к від 5 жовтня 1984 року);

- 18 серпня 1985 року - переведений дробільником ПСХ 3 розряду (наказ № 110-к від 24 серпня 1985 року);

- з 21 квітня 1986 року - переведений в лісопильний цех пом. рамщіка 5 розряду (наказ № 67-к від 5 травня 1986 року);

- з 12 лютого 1987 року - переведений оператором дробільної установки 4 розряду (наказ № 20-п від 17 лютого 1987 року);

- з 13 липня 1987 року по 26 липня 1987 року - переведений на легку працю робітником 2 розряду л/цеху (наказ № 93-п від 4 вересня 1987 року);

- з 19 січня 1988 року - переведений в ДОЦ столяром-верстатником 3 розряду (наказ № 5-к від 18 січня 1988 року);

- з 1 січня 1990 року - переведений навалювальником звалювальником деревини 3 розряду (наказ № 32-к від 28 березня 1990 року);

- 15 березня 1993 року - звільнений за ст. 31 за власним бажанням (дані особової картки (Т-2); розпорядження № 38 від 18 березня 1993 року (а.с. 27).

Як зазначено у цій довідці вона складена на підставі особової картки ОСОБА_1 (Т-2); також вказано, що в переданих до архіву наказах (розпорядженнях) по особовому складу відсутні накази про роботу позивача за 1987 рік, а також, що трудові договори на працівників Ярославського лісокомбінату в архів не надходили.

В особовій картці позивача № 1494 (Т-2) містяться дані про укладання трудових договорів на періоди з 11 вересня 1984 року по 11 вересня 1987 року та з 11 вересня 1990 року по 31 грудня 1990 року. Відомості про укладання трудового договору за період з 12 вересня 1987 року по 10 вересня 1990 року в особовій картці відсутні (а.с. 30).

Рішенням від 28 травня 2019 року № 40 ОСОБА_1 відмовлено у призначені пенсії за віком з тих підстав, що він має загальний стаж роботи 23 роки 7 місяців 20 днів (замість 26 років). Зазначено, що ОСОБА_1 матиме право на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" після досягненням ним 63 років (а.с. 19, 50-51).

Як вбачається з виписки ІКІС ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсії період роботи позивача ї 12 вересня 1987 року по 10 вересня 1990 року зарахований до загального страхового стажу в загальному обрахунку (кратність - 1) (а.с. 80-81).

Влітку 2019 року (точної дати за матеріалами справи не встановлено) ОСОБА_1 письмово звернувся до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області за роз`ясненнями щодо періодів роботи, не зарахованих до його трудового стажу (а.с. 22).

Листом від 6 серпня 2019 року (вих. № 3961-Ф-01), отриманим ОСОБА_1 за його поясненнями у вересні 2019 року, управління надало відповідь, в якій зазначено, що пільгове обчислення стажу (у кратному розмірі) поширювалось на працівників, що уклали письмові трудові договори про роботу у місцевостях Крайній Півночі і в прирівняних до неї місцевостях, на термін не менше трьох років, у зв`язку із чим обчислення стажу з урахуванням кратності провадиться на підставі або трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких містяться дані про періоди роботи та користування пільгами, передбаченими нормативно-правовими актами - в тому числі пільгами щодо кратності зарахування до страхового стажу певних періодів роботи громадян.

Відповідно до наданих ОСОБА_1 документів, а саме особової картки форми Т-2 № 1494, трудові договори укладались з позивачем за періоди з 11 вересня 1984 року по 11 вересня 1987 року та з 11 вересня 1990 року по 31 грудня 1990 року; відомості про укладання трудового договору за період з 12 вересня 1987 року по 10 вересня 1990 року в наданих позивачем документах відсутні, з урахуванням чого зарахувати в кратному обчислені означений період немає підстав. Вказано, що даний період роботи позивача зарахований до страхового стажу на загальних підставах (а.с. 22-23).

4 вересня 2019 року ОСОБА_1 знов звернувся до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою щодо причин не зарахування до пільгового стажу роботи період його роботи в районах Крайньої Півночі з 11 вересня 1987 року по 10 вересня 1990 року, в якій зазначив, що, за його переконанням, ним надані всі необхідні документи стосовно його роботи в районах Крайньої Півночі (а.с. 20).

Листом (вих. № 880/Ф-19-0-03, без дати) Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомило ОСОБА_1 , що оскільки, згідно архівної довідки № 28-3 від 24 серпня 2018 року Муніципального архіву Республіки Саха (Якутія) трудові договори на працівників Ярославського лісокомбінату в Ленський районний архів не надходили, а підтвердження про укладення трудового договору в трудовій книжці немає, тому відповідно до записів особової картки ОСОБА_1 № 1494 періоди роботи по трудовому договору з 11 вересня 1984 року по 11 вересня 1987 року та з 11 вересня 1990 року по 31 грудня 1990 року зараховані до страхового стажу в кратності 1,5; стаж роботи за період з 11 вересня 1987 року по 10 вересня 1990 року зарахований до загального страхового стажу без пільгового обчислення, підтвердження укладення трудового договору на цей період роботи немає (а.с. 21).

Будучи не згодним із відмовою у призначенні йому пенсії, яка на переконання позивача, викликана у зв`язку із неправомірною відмовою зарахувати до його страхового стажу періоду його роботи в місцевостях Крайньої Півночі з 12 вересня 1987 року по 10 вересня 1990 року у кратному розмірі, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулюються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", Закон № 1058-IV).

Згідно ст. 8 Закон № 1058-IV громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV:

Період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року (абз. 1).

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі (далі райони Крайньої Півночі), та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року"Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року№ 148"Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі",Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" (абз. 2).

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в я к и х з а з н а ч е н о період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, т а користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами (абз. 3).

Проаналізувавши наведену норму, суд дійшов висновку, що період (періоди) роботи особи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген, може бути зарахований до страхового стажу цієї особи як у звичайному обчисленні (1:1) так і у пільговому обчисленні (у кратному розмірі) лише:

1) на підставі законодавства, що діяло до 1 січня 1991 року;

2) при цьому пільгове обчислення стажу (зокрема, із застосуванням кратного коефіцієнту) застосовується до осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі з а у м о в и, якщо на таких осіб поширювались пільги, п е р е д б а ч е н і наведеними у другому абзаці цього пункту нормативно-правовими актами (далі - нормативно-правові акти про північні пільги);

3) обчислення пільгового стажу відбувається на підставі документів, зазначених у абз. 3 цього пункту на підставі: або трудової книжки, або трудових договорів або на підставі довідок, в яких м і с т я т ь с я д а н і (є письмові записи, відбитки штампів та ін.) про користування особою пільгами, н а в е д е н и м и в зазначених нормативно-правових актах про північні пільги (тобто, не в яких не лише зазначено про факт роботи особи в районах Крайньої Півночі, або про факт наявності у особи пільг (загальних) у зв`язку із роботою в районах Крайньої Півночі (які є досить численними та різними за своєю природою), а саме зазначено про наявність пільг, які нормативно-правовими актами про північні пільги визначаються як пільги, що надають право саме на п і л ь г о в е о б ч и с л е н н я стажу).

Як вбачається з матеріалів справи республіка Саха (Якутія) Російської Федерації, де знаходились Ярославський лісокомбінат треста «Северопромстрой», Ярославське лісокомбінатне об`єднання «Якутськагропрострой» Ленського району, на яких працював позивач, відноситься до районів Крайньої Півночі (а.с. 27).

Зазначена обставина не є спірною в межах даної справи.

Таким чином, у спірні періоди позивач працювала в районі Крайньої Півночі.

Статтями 1- 4 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено надання всім робітникам і службовцям державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій таких пільг: виплату надбавок до заробітної плати, надання додаткових відпусток, можливість об`єднання відпусток, але не більш як за три роки, виплату різниці між розміром допомоги по соціальному страхуванню і фактичним заробітком (включаючи надбавки) у разі тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до ст. 5 цього ж Указу надання д о д а т к о в и х пільг, зокрема, з а р а х у в а н н я о д н о г о р о к у р о б о т и у вказаних районах за о д и н р і к і ш і с т ь м і с я ц і в роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності працівникам, які переводились, направлялись або запрошувались на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей країни, з а у м о в и у к л а д е н н я н и м и т р у д о в и х д о г о в о р і в про роботу в цих районах строком на п`ять років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки (пунктом 3 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» скорочено тривалість трудового договору, що дає право на отримання пільг, передбачених ст. 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», з п`яти до трьох років).

Таким чином, обов`язковою умовою для зарахування одного року роботи у районах Крайньої Півночі у спірний період (1987 - 1990 роки) за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком, є наявність у к л а д е н н я т р у д о в о г о д о г о в о р у строком на три роки.

Про надання пільг, передбачених ст. 1- 4 Указу від 10 лютого 1960 року, н е з а л е ж н о від наявності строкового трудового договору, а надання пільг, передбачених с т а т т е ю 5 Указу від 10 лютого 1960 року, - лише з а у м о в и у к л а д а н н я с т р о к о в о г о т р у д о в о г о д о г о в о р у, йдеться і в Інструкції про порядок надання пільг особам, які працюють у районах Крайньої Півночі і у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженої постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати та Президії ВЦРПС від 16 грудня 1967 року № 530/П-28.

Так, згідно п. 2 цієї Інструкції, пільги, передбачені статтями 1, 2, 3, 4 Указу від 10 лютого 1960 року (n0001400-60 ), з врахуванням змін та доповнень, внесених Указом від 26 вересня 1967 року (v1908400-67), надаються н е з а л е ж н о від н а я в н о с т і письмового с т р о к о в о г о д о г о в о р у. Пільги, передбачені статтею 5 Указу від 10 лютого 1960 року (n0001400-60) та статтею 3 Указу від 26 вересня 1967 року (v1908400-67), надаються д о д а т к о в о [до інших пільг] працівникам, які прибули на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави (включаючи осіб, які прибули за власною ініціативою), з а у м о в и у к л а д е н н я ними т р у д о в и х д о г о в о р і в про роботу в цих районах на строк три роки, а на островах Північного Льодового океану - два роки.

При цьому, пунктом 8 зазначеної Інструкції передбачено, що зазначені трудові договори мають укладаються у письмовій формі у двох екземплярах, один з яких видається працівникові. В договорах, крім іншого, має бути зазначено: дата ті місце укладення договору; найменування сторін; строк дії договору; посада або робота, на виконання якої запрошується працівник; посадовий оклад або тарифна ставка; пільги, які надаються працівникові, а також місце постійного проживання.

Як встановлено судом, позивач не надавав відповідачу копії строкового трудового договору за період з 11 вересня 1987 року по 10 вересня 1990 року, не надавав довідок, які б свідчили про те, що позивач працював в районі Крайньої Півночі у спірний період; трудова книжка позивача, яка відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ є основним документом, що підтверджує трудовий стаж громадян, також не містить записів про укладення ОСОБА_1 строкового (трирічного) трудового договору, який б охоплював спірний період, крім цього інформацію про наявність трудового договору за вказаний період не містить і особова картка позивача.

Враховуючи встановлені судом обставини та наведені нормативно-правові приписи суд приходить до висновку, що надані позивачем до заяви про призначення пенсії не містили даних, на підставі яких Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області могло б застосувати при зарахуванні до страхового стажу позивача за вказаний період коефіцієнт кратності (1,5).

Разом із цим суд зазначає наступне.

Як вбачається з документів, доданих позивачем до адміністративного позову, 22 жовтня 1987 року головою виконкому Миронівської сільради [на той час - Дебальцевського району Донецької області; після прийняття 20 травня 2015 року Верховною Радою України постанови № 2792 територія Миронівської селищної ради (разом із смт Миронівський), включена до складу Артемівського району Донецької області] позивачу видано охоронне свідоцтво (броня), з кого вбачається, що ОСОБА_1 виїхав на роботу в район Крайньої Півночі (Якутія); строк дії свідоцтва - з 11 вересня 1987 року по 11 вересня 1990 року (а.с. 29).

Згідно ст. 73 Житлового кодексу Української РСР (тут і наділі - чинного на території України у спірний період, 1987 - 1990 роки) жилі приміщення, що їх займають наймачі та члени їх сімей, бронюються при направлені на роботу за кордон - на весь час перебування за кордоном, при виїзді на роботу в райони Крайньої Півночі і в прирівняні до них місцевості - на весь час дії трудового договору, а у випадках, передбачених законодавством Союзу РСР, - на весь час перебування в районах Крайньої Півночі і в прирівняних до них місцевостях.

Відповідно до ст. 75 Житлового кодексу у разі бронювання жилого приміщення виконавчий комітет районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів за місцем знаходження приміщення, що бронюється, видає наймачеві або членові його сім`ї охоронне свідоцтво (броню).

Зазначені приписи містяться і у Правилах бронювання жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР від 9 вересня 1985 року № 342 (пункти 2, 4).

Згідно п. 5 вказаних Правил для одержання охоронного свідоцтва (броні) наймачем (членом його сім`ї) подається заява, до якої додається в тому числі копія трудового договору (при виїзді на роботу за трудовим договором).

Відповідно до п. 6 Правил бронювання охоронне свідоцтво (броня) видається громадянину в двох примірниках, з яких перший він здає житлово-експлуатаційній організації під розписку на другому примірнику, що залишається у нього. Охоронне свідоцтво (броня) зберігається в житлово-експлуатаційній організації як документ суворої звітності.

Отже, вказане охоронне свідоцтво (броня) в певній мірі свідчить про те, що трирічний трудовий договір на період з 11 вересня 1987 року по 11 вересня 1990 року між позивачем та його працедавцем (Ярославським лісокомбінатом ПУ «Якутсельстрой») - укладався.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що копія даного охоронного свідоцтва (броні) надавалась позивачем відповідачу.

В наданих суду копіях розписки-повідомленні та копії спірного рішення вказаний документ не зазначений (а.с. 53, 50-51).

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 7 липня 2014 року № 13-1) «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 22-1) затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до п. 3.3 цього Порядку орган, що призначає пенсію, надає […] допомогу особам, зазначеним у пунктах 1.1 і 1.2 розділу І цього Порядку, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії; у разі необхідності - допомогу щодо визначення права на пенсію до звільнення особи з посади, яка дає право на її призначення.

Згідно абзаців 1 та 3 п. 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою; заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Відповідно до п. 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Право вимагати від юридичних осіб певних документів та право перевіряти обґрунтованість виданих документів передбачено і ст. 44 Закону № 1058-IV, відповідно до якої органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Згідно абз. 2 п. 1.7 Порядку № 22-1 у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Відповідно до п. 3.3 зазначеного Порядку орган, що призначає пенсію, надає […] допомогу особам, зазначеним у пунктах 1.1 і 1.2 розділу І цього Порядку (в тому числі непрацюючим особам, які звернулись за призначенням пенсії), щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження виконання Бахмутсько-Лиманським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області наведених судом вище приписів Порядку № 22-1, зокрема, докази на підтвердження повідомлення посадовими особами управління позивачу при прийомі від нього заяви про призначення пенсії про необхідність надання додаткових документів - в розписці із зазначенням переліку відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви, відсутня вказівка на відсутність документів, на підставі яких може бути застосований коефіцієнт кратності при зарахуванні до страхового стажу позивача періоду його роботи з 12 вересня 1987 року по 10 вересня 1990 року (а.с. 53).

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного вище суд приходить до висновку, що спірне рішення відповідача від 28 травня 2019 року прийнято із порушенням чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно, позовні вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Позовні вимоги позивача про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 16 квітня 2019 року № 2081 - також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача про зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу періоди його роботи з 11 вересня 1987 року по 10 вересня 1990 року у пільговому обчисленні як для особи, яка працювала в місцевостях Крайньої Півночі, суд зазначає, що згідно ст. 2 КАС України адміністративний суд розглядає справи, пов`язані із вирішенням спорів, які виникають між сторонами.

Не зарахування до пільгового стажу позивача спірних періодів його роботи з а у м о в и надання позивачем відповідачу, зокрема, охоронного свідоцтва (броні) від 22 жовтня 1987 року, виданого головою виконкому Миронівської сільради, та за умови в и к о н а н н я відповідачем приписів ст. 44 Закону № 1058-IV, п.п. 1.7, 3.3, 4.2 Порядку № 22-1 - не є спірним в межах даної справи.

Отже, зазначені вимоги є передчасні, а тому задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 159-165, 205, 244-250, 255, 295, 297, п. 3 розділу VI Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 42172734, місцезнаходження: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 35) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати неправомірним та скасувати рішення Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 28 травня 2019 року № 40 про відмову у призначені пенсії за віком ОСОБА_1 .

Зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16 квітня 2019 року № 2081 - з врахуванням правової оцінки спірних правовідносин, наданої судом у рішенні.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті, його вступна та резолютивні частини кладені та підписані 15 квітня 2020 року.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження судових рішень продовжуються на строк дії такого карантину.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно приписів підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення Донецького окружного адміністративного суду подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 4 травня 2020 року.

Суддя Н.П. Волгіна