Рішення № 89038991, 04.05.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2020 року Справа № 160/3115/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) у місті Дніпро адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

19.03.2020 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач) в якому просить:

- визнати протиправними дії в частині встановлення порушення ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», що зазначені в акті перевірки, який отримано 27.01.2020 року;

- скасувати рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області №000006/04-36-10/ НОМЕР_1 від 18.02.2020 року про застосування фінансової санкції у розмірі 17 000,00 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2020 року відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами на 22.04.2020 року, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачам було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту є необґрунтованими та такими, що сформовані без врахування фактичних обставин про причини відсутності на пляшці алкогольного напою марки акцизного податку, що стало підставою для формування неправомірних висновків про порушення позивачем вимог ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів», внаслідок чого складене на підставі акту рішення про застосування фінансових санкцій від 18.02.2020 року №000006/04-36-10/ НОМЕР_1 на суму 17 000,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

10.04.2020 року представником відповідача подано письмовий відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що в ході проведення фактичної перевірки позивача встановлено факт зберігання алкогольної продукції без марок акцизного податку встановленого зразка, у зв`язку з чим оскаржуване рішення є обґрунтованим, та прийнятим відповідно до вимог діючого законодавства.

Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем з 11.03.2019 року, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та перебуває на податковому обліку в Західно-Донбаському управлінні Павлоградської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як платник податків та зборів.

Основними видами діяльності за код КВЕД є 56.10 - діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, 56.30 - обслуговування напоями.

Судом встановлено, що 21.01.2020 року на підставі пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, пп. 80.2.5 п. 80.5 ст. 80 Податкового кодексу України, згідно наказу №273-п від 21.01.2020 року та відповідно до направлень №324, №325 від 21.01.2020 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено фактичну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1» , з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 28.01.2020 року №0010/04-36-05/РРО/ НОМЕР_1 .

Згідно висновків, викладених в акті від 28.01.2020 року, перевіркою встановлено порушення ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами», а саме: зберігання з метою реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.

05.02.2020 року не погоджуючись із висновками акту від 28.01.2020 року №0010/04-36-05/РРО/ НОМЕР_1 ФОП ОСОБА_1 подав заперечення на зазначений акт.

За результатом розгляду заперечень, листом від 14.02.2020 року №15998/10/04-36-05-10-25 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомило, що висновки акту фактичної перевірки від 28.01.2020 року №0010/04-36-05/РРО/ НОМЕР_1 залишено без змін.

На підставі висновків акту фактичної перевірки контролюючим органом прийнято рішення про застосування фінансових санкцій на суму 17 000,00 грн. від 18.02.2020 року №000006/04-36-10/ НОМЕР_1 .

Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення контролюючим органом рішення про застосування фінансових санкцій від 18.02.2020 року №000006/04-36-10/ НОМЕР_1 .

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Законом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України є Закон України від 19.12.1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами» алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до абз. 4 ч. 4 ст. 11 даного Закону, у разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.

Податковий орган, вказуючи на порушення позивачем вищенаведеної норми вважає, що алкогольні напої, які марковані марками акцизного податку попереднього зразка та знаходяться в реалізації поза межами придатності для вживання алкогольних напоїв, є немаркованими.

Відповідно до пп. 14.1.107 п.14.1 ст.14 ПК України, марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Згідно із пп.14.1.109 п.14.1 ст.14 ПК України, маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Стаття 226 ПК України регулює відносини, пов`язані з виготовленням, зберіганням, продажем марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Згідно п.226.2. ст.226 ПК України наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

Пункт 226.3. ст.226 ПК України передбачає, що виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 226.6-226.7 ст. 226 ПК України визначено, що маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об`ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового від 1,2 до 8,5 відсотка об`ємних одиниць не здійснюється. Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, місяць і рік випуску марки.

Згідно п. 226.9 ст. 226 ПК України вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Нормами п.228.2 ст.228 ПК України встановлено, що контроль за наявністю марок акцизного податку на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу, а також у разі ввезення таких товарів на митну територію України здійснюють відповідні контролюючі органи.

Згідно абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону №481/95-ВР, порушення якого і встановлено під час перевірки позивача, передбачено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Таким порядком є Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затверджене постановою КМ України від 27.12.2010 року №1251.

Згідно п.19 Положення №1251 наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати акцизного податку та легальності ввезення товарів.

Відповідно п.20 Положення №1251 вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з порушенням вимог цього Положення, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Так, контролюючий орган в акті перевірки зазначає, що в кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за місцем проведення фактичної перевірки, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в якому здійснює свою господарську діяльність позивач, де зберігалась (знаходилась) пляшка текіли «Мескаль Метеоро», 100 % Агава Еспадін , ємністю 0,7 л. 45 % оборотів алкоголю по ціні 989,04 грн. без марки акцизного податку, що вказує на зберігання алкогольного напою з метою подальшої реалізації без марок акцизного податку.

Отже, підставою для застосування штрафних санкцій шляхом винесення спірного рішення слугувала реалізація позивачем неповної пляшки алкогольного напою текіли без марок акцизного збору встановленого зразка.

Разом з тим, позивач зазначає, що даний алкогольний напій був придбаний не з метою реалізації, а для проведення пробних тестів щодо визначення пропорцій виготовлення коктейлів на майбутнє, сама пляшка була відкрита та 50-100 мл було використано в тестових цілях. В подальшому пляшка зберігалась на стійці бару, а сама марка акцизного податку разом із захисною плівкою зберігалась окремо біля неї.

На підтвердження своєї позиції позивач надав суду копію видаткової накладної №21089 від 21.01.2020 року з якої вбачається, що вказана пляшка текіли « Мескаль Метеоро », придбана у ТОВ «Арда-Трейдинг» та копію товарно-транспортної накладної №21089 від 21.01.2020 року на підставі якої фізична особа-підприємець ОСОБА_1 отримав вказаний алкогольний напій, крім того, в матеріалах справи наявні письмові пояснення позивача надані під час проведення перевірки.

Суд звертає увагу, що роздрібною торгівлею є діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання громадського харчування. Отже, така реалізація має бути засвідчена відповідним доказами наявність розрахункового чеку тощо.

Проте, відповідачем до акта перевірки не додано жодного доказу, що підтверджував би факт реалізації даної текіли.

Так, акт перевірки від 28.01.2020 року №0010/04-36-05/РРО/ НОМЕР_1 , на підставі якого відповідачем прийнято оскаржуване рішення, не відображає детального опису виявленого порушення, а саме не вказано, за яких обставин відбувалася реалізація алкогольного напою текіли «Мескаль Метеоро» без марок акцизного збору встановленого зразка. При цьому, зазначено, що пляшка була не повною.

Відповідно до п. 226.1, п. 226.9 ст. 226 Податкового кодексу України в разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.

При цьому зберігання та реалізація алкогольних напоїв за наявності марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі згідно із законодавством розповсюджується на продаж повної (невідкоркованої) пляшки або іншої тари з алкогольним напоєм, натомість у разі реалізації у закладах алкогольних напоїв на розлив чинним законодавством не вимагається збереження марки акцизного податку на такій пляшці або іншій тарі.

Таким чином, суд вважає, що законодавством не покладено на платників податку обов`язок зберігати розірвані марки акцизного податку після відкупорювання (розкривання) товару, адже в силу мети маркування і технології наклеювання марок акцизного податку відкривання відповідної пляшки або іншої тари для реалізації алкогольних напоїв на розлив виключає збереження марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 18.05.2018 року у справі № 804/4921/17, що враховується судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Таким чином, відкривання пляшки або іншої тари для реалізації алкогольних напоїв на розлив виключає збереження марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі.

Доказами, наявними в матеріалах справи підтверджено, що пляшка текіли « Мескаль Метеоро », 100 % Агава Еспадін , ємністю 0,7 л. 45 % оборотів алкоголю без марки акцизного податку була відкритою.

Таким чином, враховуючи, що ФОП ОСОБА_1 має первинні документи на придбання вказаної текіли, акцизна марка на вказаній пляшці була пошкоджена під час відкриття пляшки з об`єктивних причин, відтак, контролюючим органом документально не підтверджено факт зберігання та реалізації напоїв без марок акцизного збору.

За таких обставин, висновки контролюючого органу, що зафіксовані в акті перевірки від 28.01.2020 року №0010/04-36-05/РРО/ НОМЕР_1 про порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», які стали підставою для прийняття оспорюваного рішення, нормативно та документально не підтверджуються, а відтак, рішення від 18.02.2020 року №000006/04-36-10/ НОМЕР_1 , яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 17 000,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 840,80 грн., що документально підтверджується квитанцією №0.0.1651853056.1 від 17.03.2020 року.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 840,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17а, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправними дій та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо встановлення порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», що зазначені в акті перевірки від 28.01.2020 року №0010/04-36-05/РРО/ НОМЕР_1 .

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 18.02.2020 року №000006/04-36-10/ НОМЕР_1 про застосування фінансової санкції у розмірі 17 000,00 грн.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17а, код ЄДРПОУ 43145015) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець