Рішення № 89038513, 29.04.2020, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

29 квітня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/153/20 Господарський суд Чернігівської області у складі: судді Ноувен М.П.,

за участю секретаря судового засідання Одинець І.М.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу № 927/153/20

за позовом: Приватного сільськогосподарського підприємства «Червоний маяк»,

вул. Генерала Білого, 58, с. Сядрине, Корюківський р-н, Чернігівська обл., 15323;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський м`ясний двір»,

вул. Івана Франка, 1А, м. Чернігів, 14021;

про стягнення 62 559,65 грн.

за участю представників:

позивача: не з`явився,

відповідача: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне сільськогосподарське підприємство «Червоний маяк», звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський м`ясний двір» про стягнення 62 559,65 грн заборгованості, а саме: 44 140,24 грн боргу, 2 120,31 грн 3% річних, 4 271,35 грн інфляційних, 12 027,75 грн пені.

Дії суду щодо розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 03.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового зсідання).

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 13.03.2020 (з урахуванням ухвали про виправлення описок) призначено розгляд справи № 927/153/20 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 06.04.2020 о 12 год.00 хв.

Судове засідання, призначене на 06.04.2020 не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Ноувен М.П. у відпустці, про що сторони були повідомлені листом № 927/153/20/537/20 від 06.04.2020.

02.04.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ X "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 4 наступного змісту: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

В зв`язку з цим, враховуючи карантин, запроваджений на території України з 12.03.2020 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS - CoV-2» (зі змінами) строк розгляду справи по суті продовжено на строк дії карантину, тобто до 11.05.2020.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 13.04.2020 судове засідання з розгляду справи № 927/153/20 по суті призначено на 29.04.2020.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи в суді, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції № 1400047057010, № 1400047421626, № 1400047928003 (позивач), № 1400047057967, №1400047421618, № 1400047928097 (відповідач).

У судовому засіданні 29.04.2020 підписана вступна та резолютивна частини рішення на підставі ст. 240 ГПК України.

Позиції учасників справи.

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем договору поставки № 1/12-01-1В від 11.01.2018.

Відповідач у встановлені судом строки відзиву на позов не надав, проти позовних вимог не заперечив.

За загальними принципами здійснення судочинства, що також відображені у ст. 13, 14 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач своїм правом на подання відзиву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористався, за таких обставин, рішення приймається за наявними матеріалами справи, на підставі ч.2 ст.178 ГПК України.

03.04.2020 від позивача на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за наявними документами без участі представника позивача.

З урахуванням того, що дане клопотання позивача не засвідчене електронним цифровим підписом, господарський суд з урахуванням вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги» та ч.8 ст. 42 ГПК України не приймає останнє до розгляду.

06.04.2020 до Господарського суду Чернігівської області від позивача надійшло клопотання від 03.04.2020 про розгляд справи за наявними документами без участі представника позивача. Крім того, у даному клопотанні позивач наголосив на тому, що позов він підтримує у повному обсязі та просить його задовольнити.

Суд долучив дане клопотання до матеріалів справи.

29.04.2020 до початку судового засідання від позивача на електронну адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи за наявними документами без участі представника позивача. У даному клопотанні позивач наголосив на тому, що позов він підтримує у повному обсязі та просить його задовольнити.

Клопотання позивача задоволено судом.

29.04.2020 до Господарського суду Чернігівської області до початку судового засідання від відповідача надійшло клопотання про долучення додаткових письмових пояснень.

Так, у письмових поясненнях відповідач зазначає, що в червні-липні 2018 року ТОВ «Чернігівський м`ясний двір» закупив сировину (ВРХ) у ПСП «Колос» та планував розрахуватися за поставлену продукцію згідно умов договору. Вимоги від ПСП «Колос» відповідач не отримував. Позивач - ПСП «Червоний маяк» лише у вересні 2019 року звернувся до ТОВ «Чернігівський м`ясний двір» з вимогою про сплату заборгованості протягом 14 днів з моменту отримання. З вересня 2019 року ТОВ «Чернігівський м`ясний двір» почав розрахунок за поставлений товар уже з новим кредитором.

У письмових поясненнях відповідач повністю визнає борг в сумі 44 140,24 грн та зазначає, що оплата буде проводитись згідно розробленого графіку, а саме: травень 2020 року - вересень 2020 року рівними частинами по 7 300,00 грн, жовтень 2020 року- 7 640,24 грн.

Причини неоплати відповідач пояснює скрутним фінансовим становищем.

Крім того, відповідач просить не стягувати суму пені 12 027,75 грн, суму інфляційних 4 271,35 грн та 2 120,31 грн 3% річних.

Суд прийняв письмові пояснення відповідача до розгляду.

29.04.2020 відповідачем до Господарського суду Чернігівської області подано клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату.

З урахуванням того, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників перед законом та судом, а також розумність строків розгляду справи судом, враховуючи заявлене клопотання позивача про розгляд справи за наявними документами, його задоволення судом, а також те, що відповідач у письмових поясненнях від 29.04.2020 визнав суму основного боргу в сумі 44 140,24 грн, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

За таких обставин, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Перелік обставин, які є предметом доказування. Перелік доказів.

Враховуючи предмет і підстави позову, до обставин, які є предметом доказування у справі належать: наявність правових підстав для виникнення грошових зобов`язань у Відповідача перед Позивачем по суті спору, наявність факту прострочення грошових зобов`язань Відповідачем, доведеність суми боргу та наявність правових підстав для застосування до Відповідача наслідків порушення грошових зобов`язань по суті спору.

Позивачем на підтвердження своїх вимог надано:

- договір поставки № 1/2-01-1В від 11.01.2018,

- видаткові накладні,

- довідку про рух коштів за інтервал дат по контрагенту,

- лист-вимогу № 125 від 04.09.2019 з доказами направлення,

- лист-повідомлення № 126 від 04.09.2019 з доказами направлення,

- Статут ПСП «Червоний маяк».

Відповідачем на підтвердження своїх заперечень надано:

- письмові пояснення від 29.04.2020.

Обставини справи встановлені судом. Оцінка аргументів та нормативно - правове обґрунтування.

11.01.2018 між Приватним сільськогосподарським підприємством «Колос» (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський м`ясний двір» (далі - Покупець) укладено договір поставки № 1/12-01-1В (далі - Договір).

Відповідно до розділу 1 Договору «Предмет Договору» Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця велику рогату худобу, свиней, коней (далі за текстом - Продукцію), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити її вартість на умовах даного Договору. Назва, кількість, ціна і вартість Продукції попередньо узгоджується сторонами і вказуються в товарно-супровідних документах при кожній поставці - накладних, які є невід`ємною частиною договору і крім функцій накладних виконують функцію специфікації.

Ціна за одиницю Продукції: згідно прайсу ТОВ «Чернігівський м`ясний двір». Затвердженого Покупцем, чинного на момент поставки Продукції і не вимагає узгодження з боку Постачальника. Фактична сума Договору складає суму вартості поставок Продукції за цим Договором (п. 41., 4.2. Договору).

Відповідно до п. 5.1.,5.2.,5.3. Договору оплата за Даним Договором здійснюється на умовах передоплати, за погодженням сторін можлива оплата за фактом поставки (відвантаження) Продукції. Оплата за даним Договором здійснюється Покупцем у безготівковому порядку шляхом направлення грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, вказаною в п. 14 Договору. Зміна порядку розрахунків оформляється додатковими угодами до цього Договору.

Пунктом 7.1. Договору сторони обумовили, що цей Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2018. Якщо за один місяць до закінчення договору кожна із сторін не заявить про його розірвання, договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік.

Відповідно до видаткових накладних № 15 від 25.06.2018 на суму 41 004,24 грн, № 20 від 16.07.2018 на суму 11 136,00 грн Постачальник поставив, а покупець прийняв Продукцію на загальну суму 52 140,24 грн.

Відповідно до Статуту Приватного сільськогосподарського підприємства «Червоний маяк», затвердженого Протоколом Загальних зборів учасників Приватного сільськогосподарського підприємства «Червоний маяк» № 09/10/19-ЧМ від 09.10.2019 Підприємство створено в результаті реорганізації шляхом перетворення Колективного сільськогосподарського підприємства «Червоний маяк», смт. Холми, Корюківського району, Чернігівської області на підставі розпорядження голови Корюківської районної державної адміністрації № 122 від 24.03.2000, а також приєднання Товариства з обмеженою відповідальністю «Червоний маяк СЛ» та Приватного підприємства «Колос СЛ», Приватного сільськогосподарського підприємства «Праця» та Приватного сільськогосподарського підприємства «Колос» є їх правонаступником за всіма правами та обов`язками (п. 1.2. Статуту).

Листом № 126 від 04.09.2019 Приватне сільськогосподарське підприємство «Червоний маяк» (позивач) повідомило ТОВ «Чернігівський м`ясний двір» про те, що 30.08.2019 завершилась реорганізація ПСП «Колос» шляхом приєднання до ПСП «Червоний маяк» (код ЄДРПОУ 30904409). ПСП «Колос» за Договором про відступлення права вимоги № 300819-Ч/1 від 30.08.2019 відступило Приватному сільськогосподарському підприємству «Червоний маяк» право вимоги боргу у сумі 51 140,24 грн, яке виникло на підставі Договору № 1/2-01-18 від 11.01.2018 між ТОВ «Чернігівський м`ясний двір» та ПСП «Колос». У зв`язку з цим, сума боргу підлягає сплаті новому кредитору.

Крім того, позивач повідомив відповідачу реквізити нового Кредитора.

Відповідач отримав зазначений лист 12.09.2019, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні № 1530002611727.

Крім того, 06.09.2019 позивач листом №125 від 04.09.2019, направленим рекомендованим листом №1530002611719, звернувся до відповідача з вимогою про сплату боргу.

Відповідач отримав даний лист 12.09.2019, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні № 1530002611719.

Відповідно до довідки про рух коштів, відповідач частково оплатив вартість Продукції в сумі 8 000,00 грн.

Станом на день звернення позивача до суду заборгованість відповідача склала 44 140,24 грн.

За прострочення виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення:

2 120,31 грн 3% річних, 12 027,75 грн пені за період прострочення виконання грошового зобов`язання з 26.06.2018 по 07.02.2020, 4 271,35 грн інфляційних за період з липня 2018 року по лютий 2020 року.

Станом на день винесення рішення відповідач доказів сплати заборгованості не надав.

Позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права у зв`язку з невиконанням умов договору відповідачем.

За своєю юридичною природою, укладений між сторонами договір є договором поставки.

Відповідно до статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ст. 662 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

У відповідності до ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З матеріалів справи убачається, що ПСП «Колос», правонаступником якого є позивач, свій обов`язок перед відповідачем виконав, а відповідач Продукцію прийняв, що підтверджується видатковими накладними № 15 від 25.06.2018, № 20 від 16.07.2018.

Видаткові накладні підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Заперечення та зауваження відсутні.

Листом № 126 від 04.09.2019 позивач повідомив відповідача про заміну кредитора у зобов`язанні, що виникло на підставі Договору № 1/2-01-18 від 11.01.2018 між ТОВ «Чернігівський м`ясний двір» та ПСП «Колос».

З аналізу положень чинного законодавства, умов Договору, з урахуванням положень п. 5.1. Договору та листа № 125 від 04.09.2019, яким позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату боргу в сумі 51 140,24 грн, суд дійшов висновку, що сторони погодили строк оплати отриманої Продукції, а саме на протязі 14 днів з дня отримання вимоги.

Враховуючи, що вимога про сплату боргу отримана відповідачем 12.09.2019, відтак прострочка виконання зобов`язання і право вимоги штрафних санкцій, інфляційних та річних виникло у кредитора (позивача) з 27.09.2019.

Відповідач частково розрахувався за Продукцію в сумі 8 000 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про рух коштів (а.с.11,12).

Заборгованість відповідача по неоплаті вартості отриманої Продукції становить 44 140,24 грн.

Станом на день винесення рішення судом відповідач доказів сплати заборгованості в сумі 44 140,24 грн не надав.

Здійснивши перерахунок 3% річних суд зазначає наступне:

Як зазначалось вище, з урахуванням п. 5.1. Договору, ст. 530 ЦК України та листа позивача № 125 від 04.09.2019, отриманого відповідачем 12.09.2019, строк оплати відповідачем за продукцію настав 26.09.2019.

За перерахунком суду, з урахуванням часткових оплат відповідачем, здійснених з простроченням виконання зобов`язання, сума 3% річних за період з 27.09.2019 по 07.02.2020 становить 491,28 грн.

В решті вимог по стягненню 1 629,03 грн 3% річних позов задоволенню не підлягає.

Щодо нарахованих та пред`явлених до стягнення позивачем 4 271,35 грн інфляційних суд зазначає наступне:

Передбачене ст. 625 ЦК України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.

Судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування індексу інфляції за період з липня 2018 року по лютий 2020 року.

Як встановлено судом вище, строк оплати за поставлену Продукцію настав 26.09.2019.

Відповідач частково розрахувався за поставлену продукцію в сумі 8 000 грн з простроченням виконання грошового зобов`язання.

Так, з моменту виникнення зобов`язання по оплаті відповідач здійснював оплату за поставлену продукцію 27.09.2019, 02.10.2019, 08.10.2019, 21.10.2019, 24.10.2019.

Таким чином, станом на останній день місяця, а саме 31.10.2019 сума боргу склала 44 140,24 грн.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, початком перебігу періоду нарахування інфляційних за прострочення виконання грошового зобов`язання є листопад 2019 року.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Середній індекс інфляції за період з листопада 2019 року по лютий 2020 року становить 99,80%, тобто має від`ємне значення, а відтак вимоги по стягненню інфляційних задоволенню не підлягають.

Стосовно нарахованої та пред`явленої до стягнення 12 027,75 грн пені за період прострочення з 26.06.2018 по 07.02.2020 суд зазначає наступне:

Відповідно до ч.4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В свою чергу, статтею 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Позивач при заявленні вимоги щодо стягнення 12 027,75 грн пені посилається на положення ч.6 ст. 231 ГК України, відповідно до якої штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Положення ч.6 ст. 231 ГК України регулюють виключно правовідносини сторін щодо їх відповідальності за невиконання грошових зобов`язань, передбачаючи їх встановлення у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. На відміну від, наприклад, частини другої статті 231 ГК України, у частині шостій цієї статті не вказано про застосування штрафної санкції у певному розмірі, а йдеться про спосіб її визначення.

Отже, розмір пені за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

За приписом статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Між тим, частиною 6 статті 231 ГК України, на яку посилається позивач в обґрунтування стягнення пені, не є такою нормою законодавства, яка встановлює обов`язок та умови сплати пені, тобто є безумовною підставою для стягнення неустойки в силу закону, а відтак не може бути застосована у даному випадку.

Таким чином, з огляду на те, що в Договорі сторони не погодили конкретний розмір штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання зобов`язань, іншими актами цивільного законодавства конкретний розмір санкцій за вчинення зазначеного цивільного правопорушення не встановлено, тому суд відмовляє у задоволенні пені у розмірі 12 027,75 грн, у зв`язку з безпідставністю.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги Приватного сільськогосподарського підприємства «Червоний маяк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський м`ясний двір» підлягають частковому задоволенню і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 44 140,24 грн боргу, 491,28 грн 3% річних.

В решті позову в частині стягнення 1 629,03 грн 3% річних, 4 206,78 грн інфляційних, 12 027,75 грн пені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.

Статтею 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 1 499,62 грн.

В решті 602,38 грн витрати по оплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.129, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного сільськогосподарського підприємства «Червоний маяк», код 30904409 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський м`ясний двір», код 37330774 про стягнення 62 559,65 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський м`ясний двір», вул. Івана Франка, 1А, м. Чернігів, 14021, код 37330774 на користь Приватного сільськогосподарського підприємства «Червоний маяк», вул. Генерала Білого, буд.58, с. Сядрине, Корюківський р-н, Чернігівська обл., 15323, код 30904409, 44 140,24 грн боргу, 491,28 грн 3% річних, 1 499,62 грн судового збору.

3. В решті вимог по стягненню 1 629,03 грн 3% річних, 4 206,78 грн інфляційних, 12 027,75 грн пені в позові відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили у строки, встановлені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 04.05.2020.

Суддя М.П. Ноувен