Ухвала суду № 89038321, 04.05.2020, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі

04 травня 2020 року Справа № 915/593/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О., розглянувши матеріали

за позовом: Фізичної особи - підприємця Сірої Любові Василівни, АДРЕСА_1

до відповідача: Миколаївської міської ради, 54001, Миколаївська область, м.Миколаїв, вул.Адміральська, 20

про: визнання додаткової угоди укладеною

28.04.2020 Фізична особа - підприємець Сіра Любов Василівна звернулась до Господарського суду Миколаївської області із позовом №б/н від 28.04.2020 до Миколаївської міської ради про визнання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, який зареєстровано у Миколаївській міській раді 29.09.2008 за №5920 укладеною в редакції зазначеній в прохальній частині позовної заяви.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що між Миколаївською міською радою, як орендодавцем та фізичною особою-підприємцем Сірою Любов`ю Василівною, як орендарем, на підставі рішення міськради від 25.04.2008 №23/41, укладено договір оренди землі від 11.09.2008. Орендар-позивач 28.08.2019, тобто більше ніж за шість місяців до закінчення строку дії договору від 29.09.2008 № 5920, подав до Миколаївської міської ради лист-повідомлення № 10863/19 про поновлення договору оренди спірної земельної ділянки, до якого було додано проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на тих самих умовах. Однак, до цього часу відповіді щодо результатів розгляду звернення позивача від 28.08.2019 про поновлення договору оренди землі від 29.09.2008 № 5920 не отримано, рішення відповідача про поновлення або відмову у поновлені договору оренди не прийнято, додаткова угода уповноваженою особою не підписана, а орендар продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою та виконувати інші умови договору від 29.09.2008 № 5920. Оскільки Миколаївська міська рада протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди від 29.09.2008 № 5920 не направила Позивачу лист-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, а Позивач продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою та виконувати інші умови договору, цей договір оренди землі вважається поновленим. Вказує, що з метою реалізації положень ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» Позивачем 07.04.2020 надано Відповідачу лист від 06.04.2020 б/н за вхідним № 3727/19 з пропозицією укласти додаткову угоду до договору оренди від 29.09.2008 № 5920 з уповноваженою особою відповідача, додавши до цього звернення проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на тих самих умовах, однак, відповіді на звернення до цього часу позивач не отримав.

Позивач просить суд розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданого позивачем клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, господарський суд виходить з наступного.

У відповідності до ч.3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) ціну позову;

2) значення справи для сторін;

3) обраний позивачем спосіб захисту;

4) категорію та складність справи;

5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо;

6) кількість сторін та інших учасників справи;

7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. ч. 3-5 ст.12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є:1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі,

суд відмовляє позивачу у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження та дійшов висновку, про необхідність розгляду за правилами загального позовного провадження.

Згідно з приписами ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID - 19» від 11.03.2020 №211 з 12 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року на усій території України установлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 25 березня 2020 № 239, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та продовжено карантин до 24 квітня 2020 року на усій території України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 22 квітня 2020 № 291, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та продовжено карантин до 11 травня 2020 року на усій території України.

Відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Статтею 50 Конституції України закріплено право кожного громадянина України на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Здійснення правосуддя суддями у відкритих судових засіданнях з безпосередньою участю сторін процесу в умовах оголошення Кабінетом Міністрів України карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, створює загрозу для життя та здоров`я суддів і учасників судових засідань.

Водночас згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Складовою принципу верховенства права є право на звернення до суду, що передбачено статтею 55 Конституції України та розвинуто статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року як право на справедливий суд. Статтею 64 Конституції передбачено, що права і свободи людини та громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. У Конституції наголошується, що право на справедливий суд не може бути обмежене в умовах воєнного та надзвичайного стану.

З огляду на викладене, право на справедливий суд не може бути обмежене, проте при встановленні справедливого балансу між правом особи на безпечне для життя і здоров`я довкілля та правом на справедливий суд переважає природне право осіб на життя та безпечне довкілля, обов`язок щодо забезпечення якого покладено на державу Україна.

Аналогічної позиції дотримується і Вища рада правосуддя в публічному зверненні до Президента України та Верховної Ради України щодо забезпечення доступу громадян до правосуддя в умовах карантину від 26 березня 2020 року.

При цьому, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 №540-IX (який набрав чинності 02.04.2020) розділ X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України було доповнено частиною 4 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Враховуючи введення в Україні з 12.03.2020р. по 11.05.2020р. карантину через спалах у світі коронавірусу та з метою забезпечення безпеки складу суду, учасників справи, працівників суду, що у даному випадку має пріоритет у порівнянні із дотриманням строку розгляду справи, а також з метою забезпечення законних прав та інтересів сторін, повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, з метою надання можливості учасникам справи скористатись своїми процесуальними правами, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, суд вважає за необхідне розглянути справу №915/593/20 у розумний строк згідно ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та провести підготовче засідання у даній справі після усунення обставин, які спричинили введення в Україні карантину.

При цьому дата підготовчого засідання наразі судом не визначається, про дату та час підготовчого засідання учасники справи обов`язково будуть повідомлені додатково після відміни обмежувальних протиепідемічних заходів.

Керуючись ст.12, 176, 177, 181, 232, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

2. Справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

3. Провести розгляд справи №915/593/20 у розумний строк, тривалість якого обумовлюється запровадженням в Україні карантину через спалах у світі коронавірусу «COVID-19».

4. Про дату та час підготовчого засідання у справі №915/593/20 повідомити учасників справи додаткового відповідною ухвалою.

5. Запропонувати відповідачу в 15-денний строк від дня отримання цієї ухвали з урахування п.4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

6. Запропонувати позивачу в 5-денний строк від дня отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив, оформлену згідно вимог ч. 3-6 ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також документами, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

7. Запропонувати відповідачу в 5-денний строк від дня отримання відповіді на відзив надати до суду пояснення, міркування та аргументи щодо наведених позивачем доводів у відповіді на відзив та поясненнях та докази їх направлення на адресу позивача.

8. Запропонувати учасникам справи ініціювати розгляд справи без участі осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних документів, у зв`язку зі встановленням на усій території України карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020р. "Про запобігання поширенню на території України короновірусу "COVID-19", подавши до Господарського суду Миколаївської області відповідне клопотання (заяву).

9. Повідомити учасників справи про можливість подати процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

10. Звернути увагу учасників справи на те, що подання учасниками судового процесу документів до суду можливо здійснювати за допомогою електронних чи поштових засобів зв`язку. Учасникам справи необхідно повідомити суду та іншим учасникам справи свої офіційні електронні адреси для забезпечення належного обміну процесуальними документами.

11. Повідомити учасникам справи, що вони можуть отримати інформацію по справі, що розглядається на офіційному веб-порталі судової влади України, а саме - www.court.gov.ua.

12. Ухвалу направити учасникам справи.

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України набирає законної сили 04.05.2020.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.О.Семенчук