Рішення № 89037846, 04.05.2020, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" травня 2020 р. Справа № 911/518/20

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Ресурс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Астерс Груп»

про стягнення 14753,71 грн

без виклику учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД Ресурс» (далі - позивач, ТОВ «ТД Ресурс») з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Астерс Груп» (далі - відповідач, ТОВ «Астерс Груп») про стягнення 14753,71 грн, з яких: 6736,34 грн пені, 7658,87 грн 3% річних та 358,50 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки № 1І030139 від 01.11.2015, в частині своєчасної оплати вартості поставленого товару, заборгованість за яким встановлена рішенням Господарського суду Київської області від 16.09.2019 у справі № 922/1774/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2020.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.03.2020 відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи). Сторонам встановлено строки для вчинення процесуальних дій у справі.

Як свідчать матеріали справи, відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим ч. 1 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, щодо надіслання відзиву на позовну заяву.

При цьому суд зазначає, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи, що підтверджується наявними у матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд зауважує, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, та об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

Між ТОВ «Астерс Груп» (покупець) та ТОВ «ТД Ресурс» (постачальник) 01.11.2015 укладено договір № 1І030139 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим Договором, та у відповідності з замовленням покупця, поставити товар, а покупець зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти товар і оплатити його вартість за цінами, зазначеними в накладній, та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в Специфікації.

Згідно з п. 3.1. Договору товар поставляється постачальником у відповідності з замовленням покупця по асортименту, кількості та цінам в строк, зазначений в замовленні.

Постачальник при поставці товару передає покупцю наступну супровідну документацію: накладні; товарно-транспорті накладні; податкові накладні; належним чином завірені копії посвідчення якості, ветеринарних свідоцтв чи довідок (для товарів тваринного походження), сертифікатів відповідності, гігієнічні висновки (для товарів, що підлягають обов`язковій сертифікації), інструкції з використання, гарантійні сертифікати, технічні паспорти тощо, що вимагається відповідно до законодавства України для оптової чи роздрібної торгівлі; коригувальні податкові накладні у випадках повернення товару; погоджений з покупцем примірник замовлення (п. 3.6. Договору).

Перехід права власності на товар від постачальника до покупця здійснюється в момент приймання-передачі товару на складі покупця (п. 5.1. Договору).

У пунктах 7.1, 7.8 Договору встановлено, що покупець оплачує товар, що поставляється, за цінами, погодженими сторонами в специфікації та підтвердженими у накладних. Загальна сума договору складається з суми накладних, по яким була здійснена поставка товару.

За умовами п. 7.9. Договору (в редакції протоколу узгодження розбіжностей від 01.11.2015 до Договору) оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника не пізніше 30 (тридцять) календарних днів з моменту реалізації за звітний період (календарний місяць), але у будь-якому випадку повна оплата поставленого товару здійснюється не пізніше 120 (сто двадцяти) календарних днів з моменту поставки товару.

Пунктом 10.1. Договору (в редакції додаткової угоди № 22-18К від 15.06.2018 до Договору) передбачено, що останній вступає в силу з моменту його підписання сторонами та скріплення їх печатками і діє до 30.09.2018 включно. Термін дії цього Договору автоматично продовжується на кожний наступний календарний місяць у випадку, коли жодна із сторін не повідомить іншу про відмову від подальшої участі в цьому Договорі, але не пізніше, ніж за 7 (сім) календарних днів до закінчення терміну дії цього Договору.

Як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи, у зв`язку з тим, що ТОВ «Астерс Груп» розрахунків за товар, поставлений в рамках указаного Договору, повністю проведено не було, ТОВ «ТД Ресурс» у червні 2019 звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фріч-ТОТ» та ТОВ «Астерс груп» про стягнення солідарно з першого та другого відповідачів, на підставі договору поруки № 09-09/18-1 від 03.09.2018, 3% річних у розмірі 2000,00 грн за порушення другим відповідачем зобов`язання за договором № 11030139 від 01.11.2015, а також стягнення з другого відповідача суми боргу в розмірі 398338,28 грн, пені в розмірі 76244,17 грн, 3% річних у розмірі 4392,05 грн, інфляційних втрат у розмірі 20934,51 грн за невиконання покладеного на нього обов`язку за договором №11030139 від 01.11.2015.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.06.2019 справу № 922/1774/19 за позовом ТОВ «ТД Ресурс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фріч-ТОТ» та ТОВ «Астерс груп» про стягнення 501909,01 грн передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Київської області.

Так, у межах справи № 922/1774/19 Господарським судом Київської області встановлені наступні обставини:

- на виконання вказаного Договору ТОВ «ТД Ресурс» було поставлено, а ТОВ «Астерс Груп» прийнято товар відповідно до наступних видаткових накладних: № 1614К від 08.10.2018 на суму 14981,76 грн; № 1585К від 01.10.2018 на суму 23178,96 грн; № 1560К від 24.09.2018 на суму 37971,36 грн; № 1464К від 10.09.2018 на суму 5037,84 грн; № 1423К від 03.09.2018 на суму 9977,04 грн; № 1377К від 27.08.2018 на суму 145244,88 грн; № 1007К від 25.06.2018 на суму 50076,00 грн; № 746К від 14.05.2018 на суму 85377,60 грн та № 683К від 07.05.2018 на суму 80034,48 грн;

- ТОВ «Астерс Груп» доказів, які підтверджують оплату ним заборгованості перед ТОВ «ТД Ресурс», суду не надав, доводів позивача не спростував, а тому суд дійшов висновку про те, що у ТОВ «Астерс Груп» наявна заборгованість перед позивачем за договором № 1І030139 від 01.11.2015 в сумі 398338,28 грн, яка підлягає стягненню з ТОВ «Астерс Груп»;

- у зв`язку з неналежним виконанням ТОВ «Астерс Груп» умов договору № 1І030139 від 01.11.2015 в частині своєчасного здійснення розрахунків позивачем по кожній неоплаченій видатковій накладній окремо нараховані станом на 06.06.2019 пеня, інфляційні та 3% річних.

Рішенням Господарського суду Київської області від 16.09.2019 у справі № 922/1774/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2020, позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фріч-ТОТ» та ТОВ «Астерс Груп» на користь ТОВ «ТД Ресурс» 3% річних у розмірі 2000,00 грн. Стягнуто з ТОВ «Астерс Груп» на користь ТОВ «ТД Ресурс» 398338,28 грн основної заборгованості, 64009,03 грн пені, 4353,59 грн 3% річних, 20934,51 грн інфляційних втрат, а також 7344,61 грн судового збору. В іншій частині позовних вимог до ТОВ «Астерс Груп» у позові відмовлено.

Згідно з ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином відповідні факти, встановлені вказаним рішенням суду, не потребують доказування у даній справі.

Між тим, чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження щодо його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін вказаного договору та не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2020 у справі № 922/1774/19 ТОВ «Астерс Груп» перераховано на рахунок ТОВ «ТД Ресурс» грошові кошти в розмірі 398338,28 грн, що підтверджується долученою до позовної заяви належним чином засвідченою копією меморіального ордера № 101551104 від 27.01.2020.

Враховуючи викладені обставини, основна заборгованість ТОВ «Астерс Груп» перед ТОВ «ТД Ресурс» за поставлений товар згідно з договором № 1І030139 від 01.11.2015 була погашена 27.01.2020.

Як зазначає позивач, розрахунок пені та 3% річних за Договором у справі № 922/1774/19 було здійснено із 121 календарного дня - з дати постачання за відповідними накладними - по 06.06.2019. У зв`язку з цим ТОВ «ТД Ресурс» вважає, що має право на стягнення з ТОВ «Астерс Груп», зокрема, 6736,34 грн пені з 07.06.2019 до закінчення шестимісячного строку нарахування штрафних санкцій, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, за наступними видатковими накладними:

- № 1614К від 08.10.2018 на суму 14981,76 грн - за період з 07.06.2019 по 05.08.2019;

- № 1585К від 01.10.2018 на суму 23178,96 грн - за період з 07.06.2019 по 29.07.2019;

- № 1560К від 24.09.2018 на суму 37971,36 грн - за період з 07.06.2019 по 22.07.2019;

- № 1464К від 10.09.2018 на суму 5037,84 грн - за період з 07.06.2019 по 08.07.2019;

- № 1423К від 03.09.2018 на суму 9977,04 грн - за період з 07.06.2019 по 01.07.2019;

- № 1377К від 27.08.2018 на суму 145244,88 грн - за період з 07.06.2019 по 25.06.2019.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що господарські правовідносини між сторонами виникли на підставі договору № 1І030139 від 01.11.2015, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 8.11. Договору (в редакції протоколу узгодження розбіжностей від 01.11.2015 до Договору) якщо покупець порушує умови та порядок оплати товарів, передбачені даним Договором, то він сплачує на користь постачальника неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно сплачених коштів за кожен день прострочення платежу до дати повної оплати товару.

Перевіривши правильність нарахування пені за допомогою калькулятора штрафів системи «Ліга:Закон», з урахуванням норм чинного законодавства та умов Договору, а також застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, суд встановив, що заявлена позивачем пеня в загальному розмірі 6736,34 грн підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, ТОВ «ТД Ресурс», посилаючись на ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, здійснило нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суму боргу в розмірі 398338,28 грн за період з 07.06.2019 по 26.01.2020 - до моменту виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором. У зв`язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 3% річних в розмірі 7658,87 грн та 358,50 грн інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Після перевірки розрахунків за допомогою калькулятора штрафів системи «Ліга:Закон» судом встановлено, що позивачем правомірно заявлено до стягнення суму 3% річних в розмірі 7658,87 грн. Сума інфляційних втрат за розрахунком суду склала 363,29 грн.

Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати підлягають задоволенню в розмірі, визначеному позивачем.

Враховуючи те, що відповідач, в порушення ст. ст. 525-526 Цивільного кодексу України, взяті на себе зобов`язання з оплати за отриманий товар вчасно не виконав, допустивши прострочення грошового зобов`язання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах доказами, відтак, з урахуванням встановлених фактичних обставин справи, підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 129, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Астерс Груп» (08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Лісова, буд. 6-Г; код ЄДРПОУ 35995595) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Ресурс» (61001, Харківська обл., м. Харків, майдан Захисників України, буд. 7/8; код ЄДРПОУ 39806596) 6736 (шість тисяч сімсот тридцять шість) грн 34 коп. пені, 7658 (сім тисяч шістсот п`ятдесят вісім) грн 87 коп. 3% річних, 358 (триста п`ятдесят вісім) грн 50 коп. інфляційних втрат та 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Щоткін