Рішення № 89036210, 29.04.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2020 року м. Кропивницький Справа № 383/51/20

провадження № 2-іс/340/18/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідач: Бобринецька міська рада (27200, Кіровоградська область, м. Бобринець, вул. Незалежності, 80, код ЄДРПОУ 04055239)

про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії ,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 у січні 2020 року звернулася до Бобринецького районного суду Кіровоградської області з позовом до Бобринецької міської ради про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

Позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що вона зверталася до Бобринецької міської ради із заявами від 27.02.2019 року, від 19.07.2019 року та від 06.09.2019 року про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в порядку безоплатної приватизації орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території цієї ради. Однак, відповідач не прийняв рішення про надання такого дозволу за результатами розгляду поданих нею заяв. Натомість позивачка отримала лист Бобринецького міського голови Сніжка В.В. №Б-581 від 06.09.2019 року, яким її повідомлено про те, що подана нею заява від 27.02.2019 року була сесійно розглянута 29-30 травня 2019 року, однак відхилена з рекомендацією повторно звернутися до Бобринецької міської ради із відповідним клопотанням та поданням пакету усіх необхідних документів. Позивачка стверджує, що такі дії відповідача суперечать вимогам чинного законодавства та порушують її конституційні права на отримання земельної ділянки у власність, тому просить суд:

- визнати протиправними дії та бездіяльність Бобринецької міської ради відмовою у наданні їй земельної ділянки на її трьохразове звернення;

- зобов`язати Бобринецьку міську раду розглянути її заяву-клопотання про виділення їй 2 га землі для ведення особистого селянського господарства з правом її приватизації, з позитивним її вирішенням.

Ухвалою судді Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 21.01.2020 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №383/51/20.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 04.02.2020 року вказану справу на підставі пункту 3 частини 1 статті 29 КАС України передано на розгляд до Кіровоградського окружного адміністративного суду.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.02.2020 року справу прийнято до провадження та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що перша заява позивачки про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яка надійшла 27.02.2019 року, була опрацьована профільною депутатською комісією з питань депутатської діяльності, земельних відносин, житлово-комунального господарства та законності, після чого на пленарному засіданні 44-ї сесії Бобринецької міської ради, яке відбулося 29-30 травня 2019 року, обговорено питання про надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність шляхом безоплатної передачі. За наслідками відкритого поіменного голосування рішення з цього питання не було прийняте, у зв`язку з чим позивачці надіслано лист з рекомендацією повторно звернутися до міської ради. Згодом 06.09.2019 року до Бобринецької міської ради знову надійшла заява позивачки про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою. За наслідками розгляду цієї заяви на адресу позивачки надіслано лист №Б-376 від 27.09.2019 року, яким її повідомлено про те, що Бобринецька міська рада не має можливості розглянути її заяву через відсутність погодження землекористувача на вилучення обраної позивачкою земельної ділянки. Відповідач стверджує, що заява ОСОБА_2 від 19.07.2019 року на адресу Бобринецької міської ради не надходила. Наполягаючи на тому, що заяви позивачки, які надходили до Бобринецької міської ради, розглянуті належним чином, представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ОСОБА_1 у лютому та вересні 2019 року зверталася до Бобринецької міської ради із заявами про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (шляхом безоплатної передачі) орієнтовною площею 2 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства на території Бобринецької міської ради. (7, 8 50 - 54) Як свідчать графічні матеріали, долучені до цих заяв, вони стосувалися різних земельних ділянок, розташованих на території Бобринецької міської ради.

Листом Бобринецької міської ради №Б-581 від 06.09.2019 року позивачку повідомлено про результати розгляду її звернення від 27.02.2019 року №Б-581 та про те, що відповідно до Земельного кодексу України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" згідно протоколу пленарного засідання сьомого скликання від 29-30 травня 2019 року її звернення було включено до порядку денного та винесено на розгляд. За результатами відкритого поіменного голосування рішення не прийняте (відхилене). Позивачці рекомендовано додатково звернутися з відповідним клопотанням та повним переліком додатків. (а.с. 9)

За результатами поданої ОСОБА_1 заяви від 06.09.2019 року (зареєстрована 06.09.2019 року за №Б-376) Бобринецька міська рада направила позивачці лист №Б-376/1 від 27.09.2019 року, в якому, посилаючись на норми частини 6 статті 118 Земельного кодексу України, повідомила про неможливість розгляду цієї заяви з огляду на відсутність повного переліку додатків, зокрема погодження землекористувача на вилучення земельної ділянки. Позивачці рекомендовано додатково надати таке погодження. (а.с. 49)

Не погоджуючись з такими діями, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами регламентований главою 19 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до пункту "в" частини 3 статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно з пунктом "б" частини 1 статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 га.

Частиною 4 статті 116 ЗК України передбачено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульовано статтею 118 ЗК України.

Відповідно до частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування передбачені статтею 122 ЗК України.

Згідно з частиною 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею 12 ЗК України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відтак, до повноважень відповідача належить розпорядження землями комунальної власності, у тому числі передача таких земельних ділянок безоплатно у власність громадянам у порядку, передбаченому статтею 118 ЗК України.

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: 34) вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Частинами 1, 5 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Частинами 1, 4 статті 47 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням.

Статтею 20 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що землеустрій проводиться в обов`язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності зокрема в разі: в) надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.

За правилами статті 22 Закону України "Про землеустрій" землеустрій здійснюється на підставі: а) рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою; б) укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; в) судових рішень.

Рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку документації із землеустрою приймається виключно у строки та лише у випадках, передбачених цим Законом та Земельним кодексом України. Зазначене рішення надається безоплатно та має необмежений строк дії.

Аналіз наведених норм, які регламентують порядок вирішення органами місцевого самоврядування питань регулювання земельних відносин, свідчить, що Бобринецька міська рада, зареєструвавши заяви позивачки про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки за рахунок земель комунальної власності у межах норм безоплатної приватизації, повинна була перевірити ці заяви на відповідність їх вимогам статей 116, 118, 121 ЗК України і у місячний строк прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність або, у разі виявлення обставин, передбачених ч.7 ст.118 ЗК України, - прийняти рішення про відмову у наданні такого дозволу з наведенням відповідних мотивів. Відсутність відповіді протягом зазначеного строку визнавалася б мовчазною згодою на надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Вирішення заяв повинно відбуватись в порядку, визначеному Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", тобто на пленарному засіданні Бобринецької міської ради, із прийняттям відповідного рішення, оскільки саме такий спосіб прийняття рішень з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру передбачений законодавством.

У відзиві на позов відповідач стверджував, що заява ОСОБА_1 від 27.02.2019 року (зареєстрована за №Б-581) розглядалася на пленарному засіданні Бобринецької міської ради, яке відбувалося 29-30 травня 2019 року, однак за результатами голосування депутатів міської ради рішення не прийнято (відхилено).

Однак, відповідач не підтвердив вказані обставини відповідними доказами, зокрема, не надав на вимогу до суду матеріали розгляду цієї заяви на засіданні постійної комісії з питань земельних відносин, проект рішення Бобринецької міської ради щодо вирішення питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою за заявою ОСОБА_1 чи про відмову у наданні такого дозволу, протоколи засідань Бобринецької міської ради, на яких вирішувалося це питання за заявою позивачки від 27.02.2019 року.

Доказів подання, реєстрації та розгляду заяви ОСОБА_1 від 19.07.2019 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність матеріали адміністративної справи не містять. У журналі реєстрації звернень громадян щодо земельних відносин Бобринецької міської ради відсутні дані про реєстрацію такої заяви. (а.с. 55 - 81).

Також суд установив, що заява позивачки від 06.09.2019 року (зареєстрована за №Б-376) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою не розглядалася Бобринецькою міською радою на її пленарному засіданні, нею відповідне рішення не готувалося та не приймалося.

Натомість листом Бобринецького міського голови №Б-376/1 від 27.09.2019 року позивачці повідомлено про неможливість розгляду цієї заяви, з посиланням на відсутність повного переліку додатків, зокрема погодження землекористувача на вилучення земельної ділянки.

Доказів того, що обрана позивачкою земельна ділянка для відведення її у власність в порядку безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства обтяжена суб`єктивними правами (перебуває у користування інших осіб) суду не надано.

Відповідно до частин 1, 2 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

За правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.04.2018 року у справі №П/9901/137/18 (800/426/17), під протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Частинами 1, 2 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частинами 1, 2 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 4) про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Частиною 4 статі 245 КАС України, якою передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з у урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Наведене свідчить, що адміністративний суд не обмежений у виборі способів захисту прав та інтересів особи, порушених суб`єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення та фактичним обставинам справи.

Суд дійшов до висновку, що у спірних правовідносинах відповідач як представницький орган місцевого самоврядування та розпорядник земель комунальної власності, допустив протиправну бездіяльність, оскільки за заявами позивачки про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність за рахунок земель комунальної власності, у встановлений строк та спосіб не вчинив владні управлінські дії та не прийняв рішення, передбачене нормами Земельного кодексу України, Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про землеустрій", про надання такого дозволу або про відмову у його наданні.

Внаслідок цього відповідач порушив право позивачки на належний розгляд її заяв від 27.02.2019 року та від 06.09.2019 року та на отримання обґрунтованого рішення за ними у строк та спосіб, встановлені законом. Тому порушене право позивачки має бути відновлено шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути ці заяви на пленарному засіданні Бобринецької міської ради та прийняти відповідні рішення.

Суд вважає за доцільне на підставі частини 6 статті 245 КАС України визначити відповідачу розумний строк виконання рішення суду в зобов`язальній частині - не пізніше 30 днів з дня набрання ним законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачкою при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір у сумі 840, 80 грн. (а.с. 1) Зважаючи на задоволення позову, витрати за сплату судового збору слід стягнути на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 257 - 263, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Бобринецької міської ради (27200, Кіровоградська область, м. Бобринець, вул. Незалежності, 80, код ЄДРПОУ 04055239) задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Бобринецької міської ради щодо неприйняття рішень за заявами ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, у встановленому законом порядку.

Зобов`язати Бобринецьку міську раду не пізніше 30 днів з дня набрання цим рішенням суду законної сили повторно розглянути на її пленарному засіданні заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (зареєстровані 27.02.2019 року за №Б-581 та 06.09.2019 року за №Б-376) та прийняти відповідні рішення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору у розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Бобринецької міської ради.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш