Ухвала суду № 89035712, 01.05.2020, Комінтернівський районний суд Одеської області

Дата ухвалення
01.05.2020
Номер справи
504/1154/20
Номер документу
89035712
Форма судочинства
Кримінальне
Компанії, зазначені в тексті судового документа

Отримати професійний переклад цього документа на англійську мову

Державний герб України

Справа № 504/1154/20

Номер провадження 1-кс/504/489/20

У Х В А Л А

01.05.2020смт.Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:

слідчого судді - Жовтан П.В.,

за участю секретаря судових засідань – Сокурцової Т.О.,

прокурора Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області Мосур М.О.,

слідчого СВ Лиманського ВП ГУНП в Одеській області Мачуського К.О.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника-адвоката підозрюваного ОСОБА_2 О ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Доброслав Одеської області клопотання начальника СВ Лиманського ВП ГУНП в Одеській області Панченко В.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дмитрівка Болградського району Одеської області, громадянина України, освіта неповна середня, одруженого, має на утриманні двох н/л дітей 2008, 2009 рр.н, працюючого за наймом, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України,–

ВСТАНОВИВ:

До Комінтернівського районного суду Одеської області надійшло клопотання начальника СВ Лиманського ВП ГУНП в Одеській області Панченко В.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 . Клопотання погоджено прокурором Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області Мосур М.О.

В судовому засіданні встановлено, що СВ Лиманського ВП ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020160330000410 від 29.04.2020р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

З клопотання вбачається, що 28 квітня 2020 року, приблизно о 23 год., більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_1 , діючи умисно та за попередньою змовою із ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , з метою вчинення крадіжки чужого майна на автомобілях «Iveko Daily», номерний знак НОМЕР_1 , та «Toyota Corolla», номерний знак НОМЕР_2 , прибули до охоронюваної та огородженої території селянського фермерського господарства «Зерновоє» за адресою: АДРЕСА_1 область АДРЕСА_3 район

АДРЕСА_3 за вказаною адресою, реалізуючи свій спільний злочинний умисел, ОСОБА_1 , діючи умисно, із корисливих мотивів та переслідуючи ціль незаконного збагачення, за попередньою змовою із ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , впевнившись, що за ними ніхто не спостерігає, а поряд відсутні сторонні особи, шляхом злому навісного замку проникли на охоронювану та огороджену територію вказаного селянського фермерського господарства «Зерновоє» та до складських приміщень №3, звідки намагалися викрасти фунгіцид «Карамба», загальним об`ємом 12 літрів, який зберігався в полімерних каністрах об`ємом 5 літрів, вартістю по 810 гривень за 1 літр, фунгіцид «Пріаксор», загальним об`ємом 200 літрів, який зберігався в полімерних каністрах, об`ємом 5 літрів, вартістю по 1239 гривень за 1 літр, інсектицид «Лютер», загальним об`ємом 30 літрів, який зберігався в полімерних каністрах об`ємом 5 літрів, вартістю по 216 гривень за 1 літр, інсектицид «Полкар», загальною вагою 200 кг, який зберігався в картонних коробках, вартістю по 675 гривень за 1 кг, дві каністри прилипача «Глайдер», який зберігався в полімерних каністрах об`ємом 5 літрів, вартістю 355 гривень за 1 літр, а всього на загальну суму 399 000 гривень, проте, довести свій злочинний умисел до кінця не змогли з незалежних від їх волі обставин, оскільки, їх злочинні дії були припинені співробітниками поліції.

Правовою кваліфікацією вказаного правопорушення є ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України - закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у сховище, що відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.

29.04.2020 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

29.04.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме:

-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 29.04.2019р. від ОСОБА_7 ;

-протоколом огляду місця події від 29.04.2020р., де зберігались добрива, на території СФГ «Зерновоє» в с. Великі Ламзаки, Лиманського району, Одеської області.

-протоколом огляду вантажного автомобіля IvekoDAILY д/н НОМЕР_1 від 29.04.2020р.;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 29.04.2020р.;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 29.04.2020р.;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 29.04.2020р.;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 29.04.2020р.;

-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_12 від 29.04.2020р.;

Враховуючи, що перебуваючи на волі ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних, у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином слідчий просить обрати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб із визначенням розміру застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В судовому засіданні прокурор Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області Мосур М.О. та слідчий СВ Лиманського ВП ГУНП в Одеській області Мачуський К.О. підтримали заявлене клопотання, просили суд його задовольнити у повному обсязі з підстав зазначених у ньому.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник-адвокат Поярков В.О. заперечували проти задоволення клопотання, вважаючи, що кримінальне провадження сфальсифіковано, а заявлені в клопотанні ризики не доведені та не обґрунтовані. При цьому захисник вважав, що якщо слідчий суддя і дійде до переконання про обрання запобіжному заходу підозрюваному, то просив обрати більш м`який запобіжний захід.

Одночасно захисник підозрюваного та підозрюваний відмовилися в судовому засіданні надати відповідну заяву/скаргу на неправомірні дії співробітників поліції, обґрунтовуючи, що складуть таку скаргу пізніше та самостійно звернуться до відповідних органів.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Разом з цим, ст.178 КПК України передбачає, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію підозрюваного, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.

Відповідно до ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з ч.2 ст.8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Окрім цього, відповідно до ч.5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

Крім того, слідчий суддя враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини, а саме: рішення «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; «Cebotari v. Moldova», п. 48; «Fox, Campbell and Hartley v. the UK», п. 32, яка вказує на те, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин. В даному випадку слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться в долучених в обґрунтування клопотання матеріалах.

Приймаючи рішення про обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу слідчий суддя, бере до уваги вагомість доказів про вчинення кримінального правопорушення, обставини інкримінованого ОСОБА_1 злочину, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, однак в той же час слідчим суддею приймається до уваги і той факт, що ОСОБА_1 є раніше не судимим, і хоча зареєстрований на території Болградського району Одеської області, має постійне місце проживання в м. АДРЕСА_1 , у квартирі, яка на праві особистої приватної власності належить його дружині ОСОБА_13 , працює за наймом, одружений та має на утриманні двох н/л дітей, що свідчить про наявність достатніх соціальних зв`язків.

Оцінюючи ризик впливати на свідків у цьому ж вказаному кримінальному провадженні слідчий суддя вважає, що дійсно такий ризик має місце, оскільки підозрюваний може вплинути на них з метою зміни показань під час досудового розслідування та, у подальшому, судового розгляду, однак для запобігання виникнення цього ризику існують і інші процесуальні важелі, більш м`які, а ніж тримання особи під вартою.

Також не є зрозумілим посилання в клопотання відносно існування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином з метою ухилення від кримінальної відповідальності, може підшукати свідків або речові та інші докази, які створять алібі у вчиненні злочину, на думку слідчого судді, цей виклад є дуже абстрактним і є загальною фразою.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що докази про те, що заявлені в клопотанні ризики виправдовують тримання особи під вартою, що є винятковим запобіжним заходом, є недостатніми, тому слідчий суддя вважає можливим задовольнити клопотання захисника та обрати запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі, а саме у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Для дієвості кримінального провадження застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, на думку слідчого судді, буде достатнім та необхідним для ОСОБА_1 і таким, що зможе запобігти ризикам передбаченим ст.177 КПК України, оскільки підстав для застосування більш суворого запобіжного заходу на даний час не встановлено.

При цьому суд вважає необхідним застосувати цілодобовий домашній арешт за адресою фактичного місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки вказана квартира на праві власності належить дружині підозрюваного і він в ній постійно мешкає.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби . Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 176-178, 181,183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ :

В задоволенні клопотання начальника СВ Лиманського ВП ГУНП в Одеській області Панченко В.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - відмовити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою:АДРЕСА_2

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, згідно ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

- зобов`язати підозрюваного не залишати житло цілодобово;

- утриматись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Обов`язки, визначені ухвалою суду, покладаються на підозрюваного, згідно ч. 6 ст.194 КПК України, на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Підозрюваного ОСОБА_1 , якого було затримано в порядку ст.208 КПК України негайно звільнити з-під варти та доставити до місця проживання за адресою: АДРЕСА_2

Ухвалу в частині застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_1 .

Згідно ч.4 ст.181 КПК України, орган Національної поліції зобов`язаний негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це суд.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Строк дії ухвали слідчого судді становить 2 (два) місяці і обчислюється з моменту оголошення ухвали, тобто з 01.05.2020 року по 01.07.2020 року.

Ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Жовтан П. В.

Часті запитання

Який тип судового документу № 89035712 ?

Документ № 89035712 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 89035712 ?

Дата ухвалення - 01.05.2020

Яка форма судочинства по судовому документу № 89035712 ?

Форма судочинства - Кримінальне

В якому cуді було засідання по документу № 89035712 ?

В Комінтернівський районний суд Одеської області
Попередній документ : 89035711
Наступний документ : 89035713