Рішення № 89035566, 29.04.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2020 р. № 400/539/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання дій та бездіяльності протиправними; зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) з позовними вимогами про:

- визнання протиправною бездіяльності головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Сазонова Дмитра Костянтиновича у виконавчому провадженні ВП №60932451 по примусовому виконанню виконавчого листа виданого Миколаївським окружним адміністративним судом 17.08.2018 року по справі №814/1153/18 щодо неповернення стягувачу без прийняття до виконання виконавчого листа виданого Миколаївським окружним адміністративним судом 17.08.2018 року по справі №814/1153/18 протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення 19.12.2019 року до примусового виконання;

- визнання протиправними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Сазонова Дмитра Костянтиновича щодо повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання по виконавчому провадженню ВП №60932451 по примусовому виконанню виконавчого листа виданого Миколаївським окружним адміністративним судом 17.08.2018 року по справі № 814/1153/18;

- зобов`язання Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) скасувати Повідомлення від 24.12.2019 року №6735 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Сазонова Дмитра Костянтиновича від 24.12.2019 року ВП №6093245 по примусовому виконанню виконавчого листа виданого Миколаївським окружним адміністративним судом 17.08.2018 року по справі №814/1153/18;

- зобов`язання Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) винести постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №60932451 по примусовому виконанню виконавчого листа виданого Миколаївським окружним адміністративним судом 17.08.2018 року по справі №814/1153/18.

Ухвалою суду від 05.02.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

На виконаня ухвали суду від 05.02.2020 року позивачем до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду надано уточнену позовну заяву із зазначенням у якості відповідача - Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).

Ухвалою від 12.03.2020 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/539/20 та ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження з особливостями розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ.

Вказаною ухвалою суд залучив до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) (надалі - третя особа).

Позивач мотивує свої позовні вимоги тим, що ним було отримано від головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Сазонова Дмитра Костянтиновича повідомлення про повернення виконавчого документа № 814/1153/18 стягувачу без прийняття до виконання від 24.12.2019 року. Підставою для повернення виконавчого документа, державний виконавець зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним. Вказав, що головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управлі юстиції у Миколаївській області Сазонов Д.К. при здійсненні виконавчого провадження ВП №60932451 по примусовому виконанню виконавчого листа від 17.08.2018 року по справі №814/1153/18 не взяв до уваги, що по виконавчому листум від 17.08.2018 року по справі №814/1153/18 ВПВР УД ГТУЮ у Миколаївській області вже відкривалось 21.09.2018 року виконавче провадження ВП №57265405. Крім того, виконавчий лист виданий Миколаївським окружним адміністративним судом 17.08.2018 року по справі №814/1153/18 не визначає, в якій частині необхідно виконати таке рішення, та не зазначає, що обов`язок чи право стягнення є солідарним, а тому Повідомлення від 24.12.2019 року №6735 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання є незаконним та підлягає скасуванню. Зазначив, що позивач не погоджується з діями головного державного виконавця щодо повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, вважає їх протиправними та такими, що порушують права та інтереси заявника, тому, просить суд зобов`язати відповідача прийняти до виконання та розпочати примусове виконання рішення на підставі виконавчого листа у справі № 814/1153/18, виданого Миколаївським окружним адміністративним судом 17.08.2018 року.

23.03.2020 року до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що 24.12.2019 державним виконавцем винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону України “Про виконавче провадження” у зв`язку з тим, що відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним. Тобто, резолютивною частиною виконавчого листа по справі №814/1153/18 передбачено вчинення кількох (різних) дій боржником та міститься дві різні вимоги, які задоволені Миколаївським окружним адміністративним судом при ухваленні рішення від 11.07.2018 по справі №814/1153/18. Також, вказав, що повідомлення державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання не є індивідуальний актом та в порядку адміністративного судочинства взагалі не може бути оскаржено. Щодо зобов`язання Відділ скасувати повідомлення від 24.12.2019 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання та зобов`язання Відділ винести постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №60932451 з виконання виконавчого листа № 814/1153/18 виданого 17.08.2018 Миколаївським окружним адміністративним судом, вказав, що ці вимоги не підлягають задоволенню, оскільки суд не може підміняти державний орган і втручатися у дискреційні повноваження органу.

26.03.2020 року до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області надійшли пояснення, в яких третя особа вказала, що відповідно до ч, 5 ст. 373 Кодексу адміністративного судочинства У країни якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях чи рішенням передбачено вчинення кількох дій, видаються декілька виконавчих документів, у яких зазначаються один стягувач та один боржник, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону №1404 у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним. Абзацом 12 ст. 4 Закону № 1404 передбачено, що у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами. Позивач не скористався своїм процесуальним правом щодо приведення виконавчого документа у відповідність. Відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону № 1404 виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону. Таким чином, дії державного виконавця є правомірними.

Ухвалою від 01.04.2020 року суд позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху та надав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до Миколаївського окружного адміністративного суду уточненої позовної заяви (з копією для учасників справи) із визначенням суб`єктивного складу сторін у справі відповідно до приписів ч.3 ст.287 КАС України або уточнення позовних вимог.

17.04.2020 року за вх. № 8547 на виконаня ухвали суду від 01.04.2020 року позивачем до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду надано уточнену позовну заяву із зазначенням у якості відповідача - Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) з позовними вимогами про:

- визнання протиправною бездіяльності головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Сазонова Дмитра Костянтиновича у виконавчому провадженні ВП №60932451 по примусовому виконанню виконавчого листа виданого Миколаївським окружним адміністративним судом 17.08.2018 року по справі №814/1153/18 щодо неповернення стягувачу без прийняття до виконання виконавчого листа виданого Миколаївським окружним адміністративним судом 17.08.2018 року по справі №814/1153/18 протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення 19.12.2019 року до примусового виконання;

- визнання протиправними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Сазонова Дмитра Костянтиновича щодо повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання по виконавчому провадженню ВП №60932451 по примусовому виконанню виконавчого листа виданого Миколаївським окружним адміністративним судом 17.08.2018 року по справі № 814/1153/18;

- зобов`язання Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) скасувати Повідомлення від 24.12.2019 року №6735 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Сазонова Дмитра Костянтиновича від 24.12.2019 року ВП №6093245 по примусовому виконанню виконавчого листа виданого Миколаївським окружним адміністративним судом 17.08.2018 року по справі №814/1153/18;

- зобов`язання Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) винести постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №60932451 по примусовому виконанню виконавчого листа виданого Миколаївським окружним адміністративним судом 17.08.2018 року по справі №814/1153/18.

Ухвалою суду від 22.04.2020 року суд продовжив розгляд справи № 400/539/20 в порядку загального позовного провадження з урахуванням особливостей встановлених ст.ст.268-273 КАС України щодо розгляду термінових справ та призначив судове засідання на 29 квітня 2020 року.

Представники сторін в судове засідання, призначене на 29.04.2020 року не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, про причини неявки суд не сповістили. Заяв чи клопотань до суду не надходило.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України, суд здійснив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суд від 11.07.2018 року по справі № 814/1153/18 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) щодо ненадання на заяву від 23.03.2018 року майору запасу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) копії довідки про розмір грошового забезпечення для призначення пенсії майору ОСОБА_1 з 29.12.2017 року та копії рішення (розпорядження) про призначення майору ОСОБА_1 пенсії з 29.12.2017 року та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) копію довідки про розмір грошового забезпечення для призначення ОСОБА_1 пенсії та копію рішення (розпорядження) про призначення ОСОБА_1 пенсії з 29.12.2017 року. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) з 29.12.2017 р. відповідно до вимог ч. ч. 2, 3 ст. 51, ч. 3 ст. 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 року № 2262 з розрахунку усіх видів грошового забезпечення, з врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) з 29.12.2017 р. відповідно до вимог ч. ч. 2, 3 ст. 51, ч. 3 ст. 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 року № 2262 з розрахунку таких видів грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військовим званням (майор), надбавка за вислугу років, середньомісячний розмір додаткових видів грошового забезпечення, визначений за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням зі служби (з 01.12.2015 р. по 30.11.2017 р.), у тому числі: надбавка за виконання особливо важливих завдань, надбавка за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, надбавка за кваліфікацію, премія, щомісячна додаткова грошова винагорода, а також підвищення, як учаснику бойових дій, щомісячна цільова допомога на прожиття, як учасника бойових дій. В решті позовних вимог відмовлено.

На виконання резолютивної частини вказаного рішення Миколаївським окружним адміністративним судом 17.08.2018 року видано виконавчий лист по справі №814/1153/18.

15.09.2018 року ОСОБА_1 було пред`явлено виконавчий лист від 17.08.2018 року по справі №814/1153/18 до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області для примусового виконання.

Постановою головного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Миколаївській області від 21.09.2018 року відкрито виконавче провадження ВП №57265405 з примусового виконання виконавчого листа від 17.08.2018 року по справі №814/1153/18.

Разом з тим, постановою головного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Миколаївській області від 24.07.2019 року повернуто виконавчий документ стягувачу, а саме виконавчий лист Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.08.2018 року по справі №814/1153/18. Пунктом 2 останньої постанови визначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 24.07.2022 року з відповідною відміткою на виконавчому листі виданому Миколаївським окружним адміністративним судом 17.08.2018 року по справі №814/1153/18.

17.12.2019 року позивачем було повторно пред`явлено до примусового виконання до ВПВР УДВС ГТУЮ у Миколаївській області виконавчий лист, виданий Миколаївським окружним адміністративним судом 17.08.2018 року по справі №814/1153/18.

24.12.2019 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Сазоновим Дмитром Костянтиновичем прийнято повідомлення №6735 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.

Підставою для повернення виконавчого документа, державний виконавець зазначив, що Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягував, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

Позивач не погоджується з діями державного виконавця, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Змістом спірних правовідносин є оцінка правомірності повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

Як передбачено ч.1 ст.1 Закону України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 року за №1404-VIII, з наступними змінами та доповненнями, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із частиною 1 статті 5 Закону України “Про виконавче провадження”, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”.

Пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішень (далі - Інструкція № 512).

Пунктом 3.4 вказаної Інструкції № 512 передбачено, що заява про відкриття виконавчого провадження подається до органу ДВС у письмовій формі разом із оригіналом (дублікатом) виконавчого документа, в якій у разі наявності можуть зазначатися номер мобільного телефону, факсу (телефаксу), адреса електронної пошти. До заяви про відкриття виконавчого провадження, яка подається представником стягувача, додається документ, що підтверджує його повноваження.

Як установлено судом, 24.12.2019 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Сазоновим Дмитром Костянтиновичем прийнято повідомлення №6735 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, посилаючись на ч. 2 ст. 4 Закону України “Про виконавче провадження”.

Згідно з пунктом 6 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

З наведеної норми вбачається дві альтернативні умови, за яких виконавчий документ повертається стягувачу без виконання:

1) або виконавчий документ не відповідає вимогам, встановленим статті 4 Закону;

2) або стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 Закону.

Частиною 2 статті 4 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

Ці норми кореспондуються з положеннями ч. 5 ст. 373 КАС України, у відповідності до яких, якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях чи рішенням передбачено вчинення кількох дій, видаються декілька виконавчих документів, у яких зазначаються один стягувач та один боржник, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що судом видаються декілька виконавчих документів за наступних умов:

1) якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів або проти декількох відповідачів;

2) якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях;

3) якщо рішенням передбачено вчинення кількох дій.

Судом встановлено, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суд від 11.07.2018 року по справі № 814/1153/18 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області задоволено частково. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) копію довідки про розмір грошового забезпечення для призначення ОСОБА_1 пенсії та копію рішення (розпорядження) про призначення ОСОБА_1 пенсії з 29.12.2017 року та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) з 29.12.2017 р. відповідно до вимог ч. ч. 2, 3 ст. 51, ч. 3 ст. 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 року № 2262 з розрахунку таких видів грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військовим званням (майор), надбавка за вислугу років, середньомісячний розмір додаткових видів грошового забезпечення, визначений за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням зі служби (з 01.12.2015 р. по 30.11.2017 р.), у тому числі: надбавка за виконання особливо важливих завдань, надбавка за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, надбавка за кваліфікацію, премія, щомісячна додаткова грошова винагорода, а також підвищення, як учаснику бойових дій, щомісячна цільова допомога на прожиття, як учасника бойових дій.

Таким чином, резолютивною частиною рішення передбачено вчинення декількох дій боржником та містить дві різні вимоги.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що судом було помилково видано один виконавчий лист без зазначення відомостей, передбачених ч. 2 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження".

Отже, посилання державного виконавця в оскарженому повідомленні про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання на те, що виконавчий лист не відповідає вимогам, передбаченим статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження, є обгрунтованим.

Відповідно до абзацу 12 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

Згідно ст. 374 КАС України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином, позивач має право звернутись до суду для виправлення помилки, допущеної при його оформленні.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що повідомлення про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання не є індивідуальним актом та взагалі не може бути оскаржено в порядку адміністративного судочинства, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Частиною.13 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною 1 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Отже, повідомлення органу державної виконавчої служби стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання є процесуальним документом виконавчого провадження, а також є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні КАС України та може бути предметом оскарження в судовому порядку.

У ході судового розгляду відповідачем доведено правомірність своїх дій щодо, судом підстав для його скасування не встановлено.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Сазонова Дмитра Костянтиновича щодо повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання по виконавчому провадженню ВП №60932451 по примусовому виконанню виконавчого листа виданого Миколаївським окружним адміністративним судом 17.08.2018 року по справі № 814/1153/18 є необґрунтованими, та такими, що задоволенню не підлягають.

Щодо інших позовних вимог, суд зазначає наступне.

Згідно з п.23 ч.1 ст.4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Оскільки вимога позивача про визнання протиправними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Сазонова Дмитра Костянтиновича щодо повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання по виконавчому провадженню ВП №60932451 по примусовому виконанню виконавчого листа виданого Миколаївським окружним адміністративним судом 17.08.2018 року по справі № 814/1153/18 задоволенню не підлягаю, інші позовні вимоги також не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) у виконавчому провадженні ВП №60932451 по примусовому виконанню виконавчого листа виданого Миколаївським окружним адміністративним судом 17.08.2018 року по справі №814/1153/18 щодо неповернення стягувачу без прийняття до виконання виконавчого листа виданого Миколаївським окружним адміністративним судом 17.08.2018 року по справі №814/1153/18 протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення 19.12.2019 року до примусового виконання, то суд, відмовляючи у її задоволенні, зазначає наступне.

Пунктом 6 частини 4 статті 4 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу без прийняття до виконання протягом трьох днів з дня його пред`явлення якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, заява ОСОБА_1 про примусове виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.07.2018 рроку по справі № 814/1153/18 надійшла до відповідача 23 грудня 2019 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції.

Оскаржуване позивачем Повідомлення №6735 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання винесено головним державним виконавцем 24.12.2019 року, тобто в строк передбачений пунктом 6 частини 4 статті 4 Закону України “Про виконавче провадження”.

При цьому, порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, надано достатньо належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності своїх дій.

З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 139, 241-246, 262, 268, 269, 271, 272, 287 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (пр-т Миру, 46/1, м. Миколаїв, 54056, ідентифікаційний код 43315529) про визнання дій та бездіяльності протиправними; зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

При цьому, пунктом 3 розділу VI “Прикінцеві положення” КАС України, який доповнений цим пунктом Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 30.03.2020 року №540-ІХ, визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, визначений ст.295 цього Кодексу, продовжується на строк дії такого карантину.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 29.04.2020 року.

Суддя Г. В. Лебедєва