Ухвала суду № 89035119, 30.04.2020, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/473/20

Провадження № 1-кс/342/87/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2020 року м. Городенка

Слідчий суддя Городенківського районного суду Івано-Франківської області Федів Л.М.,

за участю: секретаря судового засідання Козаченко Л.Д.,

прокурора Вівчарук Л.В.,

адвоката Боднарчука М.М.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городенка клопотання старшого слідчого СВ Городенківського ВП Коломийського ВП ГУНП в Івано-Франківській області Сторощука Д.Д., яке погоджене прокурором Городенківського відділу Тисменицької місцевої прокуратури Івано-Франківської області Вівчарук Л.В. у кримінальному провадженні № 12020090150000077 від 01.04.2020 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Городенка Городенківського району Івано-Франківської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. ч.1, 2 ст.307 КК України,

В С Т А Н О В И В :

До суду 30 квітня 2020 року поступило дане клопотання в кримінальному провадженні №12020090150000077 від 01.04.2020.

Клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.

Підтвердженням надання підозрюваному копії клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 30 квітня 2020 року та матеріалів, що обґрунтовують клопотання, є відмітка в клопотанні з датою, часом та підписом підозрюваного та його захисника про їх отримання.

Клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що зокрема, ОСОБА_1 підозрюється в тому, що він у невстановлений досудовим розслідуванням час та за невстановлених в ході досудового розслідування обставин, незаконно придбав психотропну речовину - амфетамін, обіг якої обмежено, який в подальшому незаконно при собі зберігав з метою збуту та збув в м. Городенка Івано-Франківської області за наступних обставин.Так, 16.04.2020 приблизно о 17.00 год. ОСОБА_1 , перебуваючи по вул. Винниченка в м. Городенка Івано-Франківської області, поблизу недіючого на даний час цукрового заводу, з метою отримання прибутку, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи що збуває психотропну речовину - амфетамін, обіг якої обмежено, шляхом продажу, незаконно збув ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жит. АДРЕСА_2 , за ціною 800 грн. психотропну речовину - амфетамін, обіг якої обмежено.Згідно висновку експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів від 24.04.2020 загальна кількість психотропної речовини – амфетаміну, який збув ОСОБА_1 становить 0,0932 грама. Таким чином, встановлено достатньо доказів для підозри ОСОБА_1 у вчиненні умисних дій, які виразились в незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті психотропної речовини, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 307 КК України.Окрім цього, ОСОБА_1 , у невстановлений досудовим розслідуванням час та за невстановлених в ході досудового розслідування обставин, незаконно придбав психотропну речовину - амфетамін, обіг якої обмежено, який в подальшому незаконно при собі зберігав з метою збуту, та повторно збув вказану психотропну речовину в м. Городенка Івано-Франківської області за наступних обставин. Так, 29.04.2020 приблизно о 14.30 год. ОСОБА_1 , перебуваючи по вул. Івана Богуна в м. Городенка Івано-Франківської області, поблизу магазину «Добробут», з метою отримання прибутку, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи що збуває психотропну речовину - амфетамін, обіг якої обмежено, шляхом продажу, повторно, незаконно збув ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жит. АДРЕСА_2 , за ціною 1000 грн. психотропну речовину - амфетамін, обіг якої обмежено, загальною кількістю 0,1 грама.В подальшому, 29.04.2020 приблизно о 14:38 год., після збуту ОСОБА_1 психотропної речовини - амфетаміну, обіг якої обмежено, останнього затримано у порядку п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України.В ході проведення обшуку особи – ОСОБА_1 , виявлено та вилучено суху подрібнену речовину зеленого кольору рослинного походження, ззовні схожу на канабіс, яка була розфасована у 4-х полімерних пакетах типу «Зіп» та порошкоподібну речовину білого кольору кристалічної структури, ззовні схожу на амфетамін, що була розфасована у 4-х фольгових згортках, які ОСОБА_1 зберігав при собі з метою збуту. Таким чином, встановлено достатньо доказів для підозри ОСОБА_1 у вчиненні умисних дій, які виразились в незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті психотропної речовини, вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.29 квітня 2020 року о 14 год. 38 хв. ОСОБА_1 затримано в порядку п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України.30 квітня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні умисних дій які виразились в незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті психотропної речовини, вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст. 307 КК України.Слідчий зазначає, що у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування даних кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами.В ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні встановлено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені у п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду (вказаний ризик існує, оскільки покарання за злочини, в якому підозрюється ОСОБА_1 , передбачено у вигляді безальтернативного покарання - позбавлення волі на строк від шести до десяти років із конфіскацією майна, що свідчить про можливість підозрюваного, здійснити спроби уникнути покарання, шляхом переховування від органів досудового розслідування та суду); незаконно впливати на свідків, підтверджується тим, що перебуваючи на волі, ОСОБА_1 може змусити або будь-яким іншим шляхом незаконно впливати на свідків з якими він особисто знайомий, щоб останні змінили свідчення на його користь, що може вплинути на подальший хід досудового розслідування; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; може вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки ОСОБА_1 перебуваючи на волі може продовжувати займатись незаконним збутом наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів щодо підозрюваного неможливо запобігти ризикам, передбаченими п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Окрім цього, для запобігання вищевказаним ризикам, необхідно врахувати суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, які передбачені ст. 2 КПК України, зокрема, у захисті особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.Обставин, які є перешкодою для застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, не встановлено. Також слідчий зазначає, що застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжних заходів у виді особистого зобов`язання та особистої поруки є недостатнім для запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж провадженні, оскільки не встановлено осіб, які б взяли його на поруки та заслуговують на довіру чи особливу довіру, а тому такі не можуть забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків.Також, застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту до ОСОБА_1 є недоцільним, оскільки підозрюваний усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення у вигляді позбавлення волі, незважаючи на покладені на нього обов`язки, може покинути місце постійного проживання з метою уникнення кримінальної відповідальності.Враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_1 , може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, а також може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному проваджені, слідчий просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів.

У судовому засіданні прокурор Вівчарук Л.В. клопотання підтримала та просить задовольнити з викладених у ньому підстав. Вказала, що обґрунтованість підозри підтверджується зібраними доказами у кримінальному провадженні, а тому є всі підстави для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник Боднарчук М.М. заперечив проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив обрати підозрюваному ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід. Ствердив, що ризики зазначені прокурором належним чином не доведені. Вважає, що враховуючи особу підозрюваного, а саме що такий раніше не судимий, має тісні соціальні зв`язки, запропонований прокурором запобіжний захід є занадто суворим. В той же час, у випадку, якщо слідчий суддя дійде висновку про необхідність застосування найсуворішого запобіжного заходу, захисник просить застосувати помірний розмір застави.

Підозрюваний ОСОБА_1 просив не обирати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Слідчий суддя, заслухавши осіб, які беруть участь в розгляді клопотання, дослідивши клопотання та копії матеріалів, якими обґрунтовуються доводи клопотання, матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Витяг з кримінального провадження № 12020090150000077 від 01.04.2020 свідчить про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про те, що 01.04.2020 поступив рапорт начальника СКП Городенківського ВП Коломийського ВП ГУНП в Івано-Франківській області про те, що в ході реалізації справи оперативного обліку, яка перебуває у провадженні оперативного працівника сектору кримінальної поліції Городенківського ВП Коломийського ВП ГУНП в Івано-Франківській області встановлено, що громадянин « ОСОБА_3 , житель Городенківського району займається збутом наркотичних засобів «амфетамін» та «марихуана»; правова кваліфікація - ч.1 ст.307 КК України.

Витяг з кримінального провадження № 12020090150000098 від 30.04.2020 свідчить про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про те, що в ході проведення досудового розслідування по КП 12020090150000077 встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель АДРЕСА_1 29.04.2020 приблизно о 14 год. 30хв., перебуваючи біля магазину «Добробут» в м.Городенка, з метою отримання прибутку, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що збуває психотропну речовину «амфетамін», шляхом продажу, повторно, незаконно збув ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителю с. Озеряни, Тлумацького району, Івано-Франківської області, за ціною 1000 гривень психотропну речовину, обіг якої обмежено, у трьох фольгових згортках, загальною кількістю 0,1 грам.; правова кваліфікація кримінального правопорушення ч.2.ст.307 КК України.

Згідно з згаданими Витягами органом досудового розслідування є Городенківське відділення поліції Коломийського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Івано-Франківській області.

Постановою прокурора у кримінальному провадженні – начальником Городенківського відділу Тисменицької місцевої прокуратури Івано-Франківської області від 30.04.2020 матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020090150000077 від 01.04.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.307 КК України та матеріали досудового розслідування за №12020090150000098 від 30.04.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.307 КК України об`єднані в одне провадження, присвоєно об`єднаному кримінальному провадженню №12020090150000077.

29.04.2020 року о 14 годині 38 хвилин ОСОБА_1 було затримано, що стверджується копією протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 29.04.2020.

30 квітня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.307 КК України.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

За змістом ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Пунктом 4 частини 2 статті 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою враховано вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється, характеризуючі дані про особу підозрюваного, та інші обставини в їх сукупності.

Так, дослідивши матеріали клопотання та оглянувши матеріали кримінального провадження слід дійти висновку, що прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст.307 КК України, що підтверджується, зокрема зібраними органом досудового розслідування доказами у кримінальному провадженні, а саме: протоколами допитів свідків від 21.04.2020 та від 29.04.2020, протоколами добровільної видачі від 29.04.2020 та від 16.04.2020; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 29.04.2020, а також іншими доказами наявними в матеріалах кримінального провадження.

Аналізуючи заявлені слідчим та прокурором ризики передбачені ч. 1 ст.177 КПК України, слід зазначити, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненнні двох тяжких злочинів, передбачених ч.ч.1, 2 ст.307 КК України, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 та до 10 років з конфіскацією майна, що заслуговує на увагу те, що підозрюваний ОСОБА_1 , зважаючи на можливість бути притягнутим до відповідальності у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному проваджені, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Слідчим суддею враховується: суспільна небезпечність злочину в якому підозрюється ОСОБА_1 , і те, що він є особою молодого віку, не одружений, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, ніде не працює. Також прокурором доведено неможливість застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні. А тому слід прийти до висновку про підставність та доведеність клопотання про застосування ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. З цих же підстав клопотання захисника та підозрюваного про застосування більш м`якого запобіжного заходу не підлягає до задоволення.

Частиною 3 ст.183 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, дані про його особу та ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а також те, що відповідно до положень ч. ч. 4, 5 ст.182 КПК України розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Що стосується визначення підозрюваному альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Відповідно до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається від 20 (двадцяти) до 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, з урахуванням вказаних положень закону, суд визначає ОСОБА_1 заставу в розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 , що в грошовому виразі становить 63060 гривень 00 копійок (шістдесят три тисячі шістдесят гривень нуль копійок)

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом прокурором доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

На підставі ст. ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст. ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Городенка, Городенківського району Івано-Франківської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 27.06.2020 року.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання з 14 год. 38хв. 29 квітня 2020 року.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 63060 гривень 00 копійок (шістдесят три тисячі шістдесят гривень 00 копійок), яка може бути внесена як самим ОСОБА_1 , так і іншою фізичною або юридичною особою.

ОСОБА_1 підлягає звільненню з під варти у разі внесення застави у розмірі 63060 гривень 00 копійок (шістдесят три тисячі шістдесят гривень 00 копійок) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Івано-Франківській області код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: НОМЕР_1 .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

В разі внесення застави зобов`язати ОСОБА_1 до 27 червня 2020 року:

- зявлятись за першою вимогою до слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатись за межі Івано-Франківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватись від спілкування з свідками в даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну.

Попередити ОСОБА_1 , що в разі невиконання вище перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Контроль за виконанням відповідних обов`язків покласти на старшого групи прокурорів в даному кримінальному провадженні.

Копію ухвали вручити підозрюваному та його захиснику, прокурору, слідчому.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя: Федів Л. М.