Рішення № 89032577, 30.04.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/62825/19-ц

Категорія 81

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2020 року Печерський районний суд міст Києва у складі головуючого судді - Волкової С.Я. при секретарі судових засідань Топал А.І., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) в інтересах ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАТІС-СЕРВІС» (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 44, ЄДРПОУ 42733570) про захист прав споживача,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду в інтересах ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАТІС-СЕРВІС», просить стягнути з відповідача завдані ОСОБА_2 збитки у зв`язку з неякісною наданою послугою, а саме: 30 000,00 грн, та відшкодувати моральну шкоду у розмірі 30 000,00 грн. Свої вимоги обґрунтовує відмовою у проведенні ремонту на гарантійній основі.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 04.12.2019 р. відкрито спрощене позовне провадження в справі.

Учасників справи повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, яким одночасно сторонам роз`яснено їх процесуальні права на подачу відповідних заяв по суті справи у встановлені строки.

Згідно частини першої статті 174 ЦПК України, що регулює питання видів та змісту заява про суті справи, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Означене є правом учасників справи.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи за правилами спрощеного позовного провадження та ухвалити заочне рішення відповідно до статті 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Суду надано документи, які свідчать про те, що батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ; що 12.08.2019 р. ОСОБА_2 через магазин ІНФОРМАЦІЯ_4 , розташований за адресою: АДРЕСА_3 , у ФОП ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_3 ) було придбано: смартфон Samsung Galaxy S10 Plus 128GВ Black CМ - G975 ІМЕІ НОМЕР_6 вартістю 19 400,00 грн, річну гарантію сервісу (ІНФОРМАЦІЯ_5 № НОМЕР_7 вартістю 1 940,00 грн, пакет ЄКО 30х37 eStore вартістю 0,01 грн, перехідник СЗУ вартістю 0,01 грн, а всього товар на загальну суму 21 340,02 грн; що відділом ремонтів авторизованого сервіс-центру Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАТІС-СЕРВІС» у місті Києві протягом 14:52:50-17:15:28 06.09.2019 р. було проведено ремонт смартфона Samsung SM-G724QEB ІМЕІ НОМЕР_8 , зокрема, ОСОБА_2 звернувся із вимогою усунути виявлені дефекти: розбита кришка, подряпини на плівці та обідку, злізла фарба на обідку; сервіс-інженером виявлено: пошкодження корпусної панелі; сервіс-інженером зроблено: заміну кришки Samsung SM-G9 вартістю 3 000,00 грн.

Відповідно до частин 1-4 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно частин 1-3 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Статтею 10 Закону України «Про захист прав споживачів» визначені права споживача у разі порушення умов договору про виконання робіт (надання послуг).

Згідно частини третьої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», на яку посилається позивач, як на підставу своїх вимог, у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати: 1) безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк; 2) відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги); 3) безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи; 4) відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи; 5) реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору. Зазначені вимоги підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання (надання), а в разі неможливості виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) - протягом гарантійного чи іншого строку, встановленого договором, чи протягом двох років з дня прийняття виконаної роботи (наданої послуги) у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого законодавством або договором.

Позивач, звертаючись до суду із вимогами до відповідача про стягнення завдані ОСОБА_2 збитки у зв`язку з неякісною наданою послугою у сумі 30 000,00 грн, в позовній заяві стверджує, що 07.10.2019 р. ОСОБА_2 звернувся до відповідача щодо гарантійного ремонту смартфона, оскільки внаслідок умисного занурення ним смартфону до води для перевірки функцій фотозйомки під водою до внутрішніх деталей пристрою потрапила вона, смартфон більше не вмикався, не виконував жодних функцій, відповідач прийняв смартфон для проведення тесту та діагностики, а 08.10.2019 р. відмовив у проведенні ремонту на гарантійній основі. Сума завданих ОСОБА_2 збитків складається з: 3 000,00 грн, сплачених ОСОБА_2 за неякісно надану послугу, 27 000,00 грн, які за підрахунками позивача необхідні для відновлення смартфону.

Також позивач просить стягнути з відповідача 30 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб (пункт третій постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування оральної (немайнової) шкоди»).

Згідно статті 2 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Означеною вище постановою Пленуму Верховного Суду України визначено, що відповідно до положень Конституції України фізичні та юридичні особи мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної внаслідок порушення їх прав і свобод та законних інтересів, та роз`яснено, що спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема, при порушення зобов`язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди (пункт другий постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування оральної (немайнової) шкоди»).

Позивач, звертаючись до суду із вимогами до відповідача про відшкодування 30 000,00 грн моральної шкоди, в позовній заяві стверджує, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких ОСОБА_2 зазнав у зв`язку з протиправною поведінкою щодо нього у зв`язку із знищенням чи пошкодження його майна, а на підтвердження заявлених позовних вимог позивачем надано суду в якості письмових доказів ті ж копії: чеку магазину eStore.ua від 12.08.2019 р., товарного чеку № 3122 від 06.09.2019 р. по квитанції № 19098084.

Відповідно до частин 1-4 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно частин 1-3 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Частиною 8 статті 279 ЦПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

За нормами статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

За таких обставин, вбачається, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 30 000,00 грн завданих збитків, 30 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні належними доказами. З огляду на наведене, в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись статтею 55 Конституції України, статтями 4, 5, 10 Закону України «Про захист прав споживачів», статтями 1-23, 76-81, 95, 131, 141, 258-259, 26-265, 280-282, 352, 353, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) в інтересах ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 , ІПН НОМЕР_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАТІС-СЕРВІС» (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 44, ЄДРПОУ 42733570) про захист прав споживача.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Волкова С.Я.