Ухвала суду № 89032321, 29.04.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/5873/20

Провадження №: 1-кс/755/2098/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" квітня 2020 р. слідча суддя Дніпровського районного суду м. Києва Левко В.Б., секретар судового засідання Ярошевський А.М., за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Нечепоренка Ю.Л.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві Фіщука С.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Білики, Миргородського р-ну, Полтавської обл., громадянин України, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , із середньою освітою, судимого 05 жовтня 2015 року Кременчуцьким районним судом Полтавської області за ч. 1 ст. 187 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі; 22 жовтня 2019 року Броварським міськрайонним судом Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном строком на 3 роки, в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100040002638 від 14 квітня 2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и л а :

слідчий СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві Фіщук С.С. за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 Нечепоренком Ю.Л. звернувся до слідчої судді із зазначеним клопотанням.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що 14 квітня 2020 року, приблизно о 01 год 00 хв ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 перебували за адресою: АДРЕСА_3 , де побачили відчинене вікно в квартирі АДРЕСА_4 В цей час у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло.

ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 вступили в злочинну змову, спрямовану на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, розподіливши ролі, згідно яких ОСОБА_1 мав знаходитися біля дверей під`їзду, контролюючи оточуючу обстановку, а ОСОБА_2 мав залізти через відчинене вікно до квартири АДРЕСА_4 та таємно викрасти майно.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, діючи згідно розподілених ролей, ОСОБА_2 підійшов до вікна квартири АДРЕСА_4 , впевнившись, що його дії несуть таємний характер та, скориставшись тим, що вікно було відчинене, потрапив у середину приміщення квартири АДРЕСА_5 , а ОСОБА_1 залишився стояти біля дверей під`їзду контролювати оточуючу обстановку.

В подальшому, ОСОБА_2 , переконавшись, що мешканці квартири сплять та за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, з метою незаконного збагачення, таємно викрав з приміщення вказаної квартири майно, а саме: два перфоратори марки «Макіта», один перфоратор марки «Бош», загальною вартістю 5 650 грн та кальян, вартістю 500 грн, що належить потерпілій ОСОБА_3 , які через вхідні двері виніс з вищевказаної квартири та передав своєму спільнику ОСОБА_1 , останній в свою чергу вище вказане майно почав зберігати при собі.

Надалі, продовжуючи свої спільні злочинні дій направлені на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у приміщення ОСОБА_2 через відкриті двері квартири знову зайшов до приміщення квартири АДРЕСА_4 та знову почав шукати майно, яке можна викрасти з вище вказаної квартири. В цей час його дії було помічені потерпілою ОСОБА_3 , яка прокинулася від шуму в квартирі, почала кричати та кликати на допомогу. На її крик прокинувся зять ОСОБА_4 .

Слідом за ОСОБА_2 з квартири вибіг ОСОБА_4 та, переслідуючи ОСОБА_2 , голосно висловив вимогу, щоб останній зупинився та припинив свої злочинні дії. Крики ОСОБА_4 почув також ОСОБА_1 . Усвідомлюючи неможливість доведення свого злочинного умислу направленого на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло до кінця, так як дії ОСОБА_2 , з яким ОСОБА_1 вступив у злочинну змову було викрито, останній, не бажаючи бути викритим та затриманим, кинув утримуване ним майно під кущ поряд з будинком та з місця вчинення злочину зник разом з ОСОБА_2 .

Крім того, 14 квітня 2020 року, близько 03 год 00 хв ОСОБА_1 , маючи умисел на шахрайське заволодіння грошовими коштами потерпілої ОСОБА_3 , шляхом обману, з викраденого у неї з квартири мобільного телефону «Honor X8», IMEI НОМЕР_1 , IMEI2 НОМЕР_2 здійснив телефонний дзвінок до доньки потерпілої ОСОБА_5 та запропонував перерахувати йому грошові кошти в розмірі 1 000 грн в обмін на майно, яке він разом з ОСОБА_2 викрали з квартири АДРЕСА_5 .

При цьому ОСОБА_1 не мав на меті повертати потерпілій викрадене майно, оскільки в нього його не було.

Разом з тим, злочин не було закінчено з причин, які не залежали від волі ОСОБА_1 , так як потерпіла ОСОБА_3 відмовилась перераховувати грошові кошти.

У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі. Просив задовольнити, враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення, важчий із яких за ступенем тяжкості відноситься до тяжких злочинів, за який законом передбачене покарання до 6 років позбавлення волі, тому існують ризики, а саме: можливість його переховування від органів досудового розслідування та суду, можливість незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні; можливість перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та можливість вчинення інших кримінальних правопорушень.

Підозрюваний ОСОБА_1 не заперечував проти задоволення клопотання.

Слідча суддя, заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшла такого висновку.

За вказаним фактом 14 квітня 2020 року відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та присвоєно реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Крім того, 28 квітня 2020 року внесено відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань та присвоєно реєстраційні номери 12020100040002887 та 12020100040002888.

Постановою прокурора Київської місцевої прокуратури №4 від 28 квітня 2020 року матеріали досудового розслідування № 12020100040002638 від 14 квітня 2020 року, № 12020100040002887 від 28 квітня 2020 року та № 12020100040002888 від 28 квітня 2020 року об`єднано в одне провадження № 12020100040002638 про що внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

28 квітня 2020 року - ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.

До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучено розписки підозрюваного та захисників щодо вручення їм копії клопотання, а також копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконані вимоги ч. 3 ст. 184 КПК України.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

В судовому засіданні, на думку слідчої судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, наявними у клопотані додатками, зокрема: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 21 березня 2020 року, рапортом слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві від 14 квітня 2020 року, протоколами огляду місця подій від 14 та 22 квітня 2020 року, протоколами допиту свідків від 15, 23 квітня 2020 року, протоколом допиту потерпілого від 15 квітня 2020 року, протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23 квітня 2020 року, протоколом огляду речей від 23 квітня 2020 року, протоколом перегляду цифрового відеозапису від 23 квітня 2020 року, протоколом проведення слідчого експерименту від 28 квітня 2020 року та постановою про визнання речових доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України, слідча суддя враховує, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, його вік, стан здоров`я, міцність його соціальних зв`язків, той факт, що він проживає разом зі співмешканкою у місті Бровари, раніше судимий, вчинив кримінальне правопорушення під час іспитового строку встановленого вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 жовтня 2019 року.

Слідча суддя критично ставиться до обґрунтувань прокурором ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а саме перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки слідчим у клопотанні даний ризик лише формально зазначений, жодним чином не обґрунтований фактичними даними.

Вказані вище обставини, а також суспільна небезпечність кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 на думку слідчої судді, дають підстави для висновку, що існують з боку підозрюваного ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме, можливість переховування від органів досудового розслідування та/або суду,можливість незаконно впливати на потерпілого і свідків у кримінально провадженні та можливість вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст. 178 КПК України, а також доведеність слідчим і прокурором під час судового розгляду клопотання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним ризикам, клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України, визначено імперативний перелік альтернативних обов`язків, які слідчий суддя вправі покласти на підозрюваного, проте жоден із вказаних у клопотанні обов`язків до даного переліку не віднесено.

Зміст зазначеної норми свідчить про те, що законодавець визначив, що зобов`язання прибувати за кожною вимогою уповноваженого органу є складовою запобіжного заходу, не пов`язаного з тримання під вартою, та зберігається за підозрюваним весь час протягом дії запобіжного заходу та не потребує продовження.

Більше того, слідча суддя звертає увагу учасників процесу на той факт, що положеннями ч. 5 ст. 194 КПК України, взагалі не передбачено обов`язку - прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора або суду, а наявний обов`язок з`являтися із встановленою періодичністю, а тому не вбачає підстав для задоволення клопотання у цій частині.

Крім того, сторона обвинувачення клопоче про покладення на підозрюваного у порядку ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язку, а саме цілодобово не залишати місце постійного проживання квартиру АДРЕСА_6 , без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Слід відзначити, що обов`язок не залишати житло є складовою самого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а саме його суттю, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період часу та окремо доведення не потребує, а тому клопотання у даній частині не підлягає задоволенню.

За таких обставин, слідча суддя вважає, що клопотання органу досудового розслідування про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного підлягає задоволенню частково із зобов`язанням прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади терміном на два місяці.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 131, 132, 176-179, 181, 193-196, 309, 310 КПК України, слідча суддя

п о с т а н о в и л а :

клопотання - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 до 24 червня 2020 року та зобов`язати останнього прибувати за кожною вимогою до слідчого чи суду в межах строку дії цього заходу забезпечення кримінального провадження.

Заборонити ОСОБА_1 залишати житло, за адресою: АДРЕСА_2 , цілодобово.

В іншій частині в задоволенні клопотання відмовити.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід; працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської місцевої прокуратури №4 Нечепоренка Ю.Л.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчої судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідча суддя: В.Б. Левко