Ухвала суду № 89031869, 30.04.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/5938/20

Провадження № 2/755/3180/20

У Х В А Л А

"30" квітня 2020 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П., розглянувши заяву представника позивачів - адвоката Глазкова Євгена Станіславовича про забезпечення позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» про стягнення заборгованості із заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В:

27 квітня 2020 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» про стягнення заборгованості із заробітної плати, яка 28 квітня 2020 року передана у провадження судді Катющенко В.П. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

До позовної заяви долучено, в тому числі, заяву представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - адвоката Глазкова Є.С. про забезпечення позову, в якій останній просить суд: 1. Прийняти заяву про забезпечення позову до розгляду; 2. Накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, належне Державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм», в межах загальної суми боргу 1 020 159,06 грн; 3. Накласти арешт на грошові кошти, що належать Державному підприємству «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм»; 4. Заборонити Державному підприємству «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» відкривати нові рахунки у банківських постановах; 5. Заборонити Державному підприємству «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» розпоряджатися (витрачати) готівкові грошові кошти в межах загальної суми боргу 1 020 159,06 грн.

Суд, вивчивши подану заяву про забезпечення позову та додатки до неї, а також позовну заяву, приходить наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Положеннями ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України встановлено вимоги до змісту та форми заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

У заяві про забезпечення позову представник позивачів зазначив, що позивачі звільняються від сплати судового збору на підставі ч. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки позов виникає з трудових правовідносин.

Так, відповідно до заявлених позовних вимог позивачі просять суд:

1. При постановленні ухвали про відкриття провадження вирішити клопотання про витребування доказів;

2. Стягнути з Державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» на користь позивачів, а саме:

- на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, тобто по день постановлення рішення суду по справі, в тому числі за період з 31.03.2018 до 22.04.2020 включно в сумі 312 959,16 грн;

- на користь ОСОБА_2 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, тобто по день постановлення рішення суду по справі, в тому числі за період з 24.04.2018 до 22.04.2020 включно в сумі 216 785,00 грн;

- на користь ОСОБА_3 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, тобто по день постановлення рішення суду по справі, в тому числі за період з 24.04.2018 до 22.04.2020 включно в сумі 103 005,00 грн;

- на користь ОСОБА_4 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, тобто по день постановлення рішення суду по справі, в тому числі за період з 17.05.2018 до 22.04.2020 включно в сумі 99 298,90 грн;

3. Стягнути з Державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» на користь позивачів, а саме:

- на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди за невиплачену тривалий час заробітну плату, що є порушенням трудових прав позивача і змусило його звернутися до суду за їх захистом, в розмірі 80 967,00 грн;

- на користь ОСОБА_2 відшкодування моральної шкоди за невиплачену тривалий час заробітну плату, що є порушенням трудових прав позивача і змусило його звернутися до суду за їх захистом, в розмірі 107 919,00 грн;

- на користь ОСОБА_3 відшкодування моральної шкоди за невиплачену тривалий час заробітну плату, що є порушенням трудових прав позивача і змусило його звернутися до суду за їх захистом, в розмірі 49 140,00 грн;

- на користь ОСОБА_4 відшкодування моральної шкоди за невиплачену тривалий час заробітну плату, що є порушенням трудових прав позивача і змусило його звернутися до суду за їх захистом, в розмірі 50 085,00 грн;

4. При необхідності вийти за межі позовних вимог та вжити всіх заходів для поновлення та захисту прав Позивачів;

5. Постановити окрему ухвалу щодо порушення керівником Державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм», а саме головою комісії з перетворення Державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» ОСОБА_9 , законодавства щодо оплати праці, зокрема, статті 15 Закону України «Про оплату праці» (безпідставна невиплата заробітної плати, нецільове використання коштів), законодавства щодо виконання судових рішень, зокрема статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (невиконання судових рішень щодо виплати заборгованості із заробітної плати, невиконання судових рішень щодо арешту рухомого майна та коштів на рахунку), що має наслідком відповідальність, зокрема згідно статей 175, 382 Кримінального кодексу України;

7. Надіслати окрему ухвалу до:

- Дніпровського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві (вулиця Червоноткацька, 2, Київ, 02000);

- Київська місцева прокуратура № 4 (Дніпровський район), 02094, м. Київ, вул. Ю. Поправки, 14-а;

- Державний комітет телебачення та радіомовлення (01001, м. Київ, вул. Прорізна, 2);

- Державна аудиторська служба України (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, 4);

- ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (04119, м. Київ, вул. Мельникова, 42);

- Державна служба України з питань праці (01601, м. Київ, вул. Десятинна, 14).

Так, за приписами п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

В той же час, згідно із правовою позицією, що сформована Великою Палатою Верховного Суду у постанові № 910/4518/16 від 30.01.2019, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до статті 1 цього Закону судовим збором є збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно із частиною першою статті 3 та статтею 4 Кодексу законів про працю України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю, яке складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Таким чином, заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Отже, стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

В силу ч. 4 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для звільнення позивачів від сплати судового збору за заявою про забезпечення позову на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Згідно із ч. 10 ст. 153 Цивільного процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Таким чином, суддя приходить до висновку про повернення заявникам заяви представника позивачів - адвоката Глазкова Євгена Станіславовича про забезпечення позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» про стягнення заборгованості із заробітної плати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 151, 153, 260, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника позивачів - адвоката Глазкова Євгена Станіславовича про забезпечення позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» про стягнення заборгованості із заробітної плати - повернути заявникам.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені ст. 354 ЦПК України.

Суддя: