Ухвала суду № 89031548, 22.04.2020, Деснянський районний суд міста Києва

2/754/3494/20

Справа № 754/18122/19

У Х В А Л А

Іменем України

22 квітня 2020 року Деснянський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді Зотько Т.А.

за участю секретаря судового засідання Ковальової В.О.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглядаючи у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Закревського 101», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору: Державний реєстратор Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації Козлова Ірина Миколаївна про визнання недійсними рішень установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та скасування державної реєстрації, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом до ОСББ «Закревського 101», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору: Державний реєстратор Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації Козлова І.М. про визнання недійсними рішень установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та скасування державної реєстрації.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва від 23.12.2019 було відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

25.02.2020 від представника відповідача - Адвоката Поліщука Р.М., надійшло клопотання про закриття провадженні у справі. Клопотання мотивоване тим, що вимоги позову у вищезазначеній справі не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Представник відповідача - ОСОБА_2 , подане клопотання підтримав, просивши про його задоволення судом.

В судовому засіданні представника позивача - ОСОБА_1 , не заперечував, щодо закриття провадження у справі.

Інші учасники по справі в судове засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином, шляхом направлення поштової кореспонденції суду.

Зваживши доводи заяви, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням наведених норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні і суспільні інтереси.

Суд, встановлений законом (законний суд), є необхідним конституційним елементом справедливого правосуддя в тому розумінні, яке цьому поняттю надає стаття 6 Європейської конвенції з прав людини. Лише такий суд, керуючись правовими засадами та за встановленою законом гроцедурою, є компетентним здійснювати правосуддя.

Позивачами було подану позовну заяву зокрема, про визнання рішення установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Закревського 101» недійсним. Дана вимога є основною.

Вимоги позову у цій справі не підлягають розгляду в порядку швільного судочинства з наступних підстав.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону № 2866-ІІІ об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України.

Частиною першою статті 85 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

У частині першій статті 98 ЦК України передбачено, що загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і тих, що належать до компетенції інших органів товариства.

За приписом частини четвертої статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання. Права учасників (засновників, членів) товариства є об`єктом такого захисту, зокрема у спосіб, передбачений частиною третьою статті 99 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи позивачі є мешканцями та співвласниками квартир в будинку, який увійшов до ОСББ «Закревського 101».

При цьому, позивачі вважають, що загальні збори ОСББ «Закревського 101», є незаконними та такими, що не відбувались у законному порядку.

За таких обставин спір у цій справі стосується саме права позивачів як співвласників майна багатоквартирного будинку, порушеного, на їх думку оспорюваним рішенням.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17 зроблено висновок, що при визначенні предметної юрисдикції справи суд має виходити із суті права/інтересу, за захистом якого особа звертається до суду, та мети звернення з позовом, оскільки саме такі критерії розмежування належності спору до тієї чи іншої юрисдикції дають змогу найбільш ефективно захистити порушене право позивача. При цьому визначальною ознакою приватноправових відносин є наявність майнового чи особистого немайнового інтересу. Оспорювані або невизнані майнові права та інтереси підлягають захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у чинній редакції юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі статтею 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом № 2866- Щ.

Статтею 1 цього Закону встановлено, що ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Відповідно до статті 4 Закону № 2866-ІІІ об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Отже, вищезазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Висновок про необхідність розгляду зазначеної категорії справ у порядку господарського судочинства викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року в справі № 145/1885/15-ц та від 10 квітня 2019 року в справі № 510/456/17.

Отже, заявлені Позивачами вимоги про визнання незаконними та такими, що не відбувались у законному порядку збори ОСББ «Закревського 101», визнання недійсним рішення, прийнятого на зборах ОСББ «Закревського 101», не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Крім того, з огляду на постанову Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року в справі № 813/6286/15, спір про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи є спором про наявність або відсутність цивільної правоздатності та господарської компетенції (можливості мати господарські права та обов`язки). Цей спір не є спором у сфері публічно-правових відносин, навіть якщо виник у зв`язку з протиправним внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців суб`єктом владних повноважень запису про припинення юридичної особи; не є спором, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин; не є спором, що виникає у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, а є спором про абстрактну можливість брати участь у конкретних правовідносинах. При цьому процесуальне законодавство не визначає юрисдикційну належність такого спору. Вважаючи за необхідне заповнити цю прогалину закону, Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібні спори є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, тому повинні розглядатися за правилами господарського судочинства. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 12 ГПК України в редакції, чинній на час звернення з позовом до суду, господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів. Зазначені приписи кореспондуються з положеннями пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України у чинній редакції. Отже, оскільки спірні правовідносини є найбільш наближеними до правовідносин, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що наведений спір має вирішуватися судами за правилами ГПК України.

З наведеного вище правового висновку Великої Палати Верховного Суду випливає, що спори, пов`язані з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи повинні розглядатись за правилами господарського судочинства незалежно від суб`єктного складу, за місцезнаходженням юридичної особи (частина шоста статті 30 ГПК України).

Згідно ч. 1 п. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, 206, 255 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника ОСОБА_2 - задовольнити.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Закревського 101», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору: Державний реєстратор Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації Козлова Ірина Миколаївна про визнання недійсними рішень установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та скасування державної реєстрації - закрити.

Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги. В разі оголошення вступної та резолютивної частини ухвали або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи строк оскарження ухвали обчислюється з дня складання її повного тексту.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.

Суддя: