Ухвала суду № 89031058, 29.04.2020, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа№ 709/354/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2020 року смт. Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Левченка В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Нікітенко В.Г.,

прокурора - Пономар В.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - Данилевського М.О.,

представників потерпілих - Лотиш М.Й., Марінін І.В., Капій О.Б.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області кримінальне провадження №12018250280000663, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Чорнобаївського районного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України.

В судовому засіданні прокурор Пономар В.О. заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою посилаючись на те, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати, а застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить їх запобіганню. Так, він може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інші кримінальні правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_1 та захисник Данилевський М.О. просили застосувати більш м`який запобіжний захід, а саме домашній арешт за місцем проживання батьків обвинуваченого в с.Степанці Канівського району Черкаської області.

Представники потерпілих Капій О.Б. підтримав думку прокурора, ОСОБА_2 покладається на розсуд суду, а ОСОБА_3 підтримав позицію сторони захисту.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд, оцінивши в сукупності всі обставини, дійшов такого висновку.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Частиною 2 цієї статті Кодексу встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини.

Відповідно до ч.1, п.4 ч.2 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини (надалі ЄСПЛ), обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою. При цьому суд враховує, що судове рішення щодо обрання та продовження запобіжного заходу повинно забезпечити не тільки права підозрюваного чи обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою суд виходить з того, що дії обвинуваченого досудовим слідством кваліфіковано за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у приміщення.

Тобто ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає обґрунтованими доводи прокурора про необхідність продоввження застосованого до обвинуваченого виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для нейтралізації зазначених вище ризиків, що узгоджується з правовими позиціями ЄСПЛ.

Враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що були враховані при обранні запобіжного заходу (переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, вплив на свідка, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення інших кримінальних правопорушень), які не зменшилися та продовжують існувати, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання.

При цьому суд враховує дані про особу підозрюваного ОСОБА_1 , який тривалий час не має постійного місця роботи, схильний до заняття азартними іграми, а тому належні гарантії та підтвердження соціальних зв`язків, які б переважали наявні ризики ухилення його від суду, судом не встановлені.

У судовому засіданні стороною захисту, усупереч положень ч. 5 ст. 132 КПК України, не було надано суду допустимих доказів, які б свідчили про відсутність ризиків встановлених стороною обвинувачення чи їх зменшення.

Застосування більш м`якого запобіжного заходу суд вважає недостатнім для запобігання зазначеним вище ризикам.

Згідно з ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

З огляду на викладене, враховуючи, що по даному кримінальному провадженню строк тримання під вартою обвинуваченого спливає 10 травня 2020 року, а тому суд погоджується з доводами прокурора про наявність підстав для задоволення клопотання та продовження тримання обвинуваченого під вартою з можливістю внесення застави, яка визначена ухвалою слідчого судді у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Клопотання прокурора Пономара В.О. про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Державній установі "Черкаський слідчий ізолятор" строком на 60 (шістдесят) днів - до 27 червня 2020 року включно.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу - до 27 червня 2020 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити Державній установі "Черкаській слідчий ізолятор".

Ухвала суду набирає законної сили негайно та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Левченко