
Справа № 646/243/20
№ провадження 2/646/992/2020
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27.02.2020 м.Харків
Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі:
головуючий суддя Єжов В.А.
при секретарі Літвяковій І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: товарна біржа «Харківська товарна біржа», про визнання права власності,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 яким просила: визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , укладений 20 вересня 1994 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та посвідчений 20 вересня 1994 року Товарною біржею "Харківська товарна біржа" за реєстровим № Н-1-966; визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона придбала житловий будинок АДРЕСА_1 у ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу №Н-1-966 від 20.09.1994, який був укладений на товарній біржі «Харківська товарна біржа». Після укладання угоди вона користувалася та володіла будинком АДРЕСА_1 , здійснювала ремонт, сплачувала комунальні послуги, тощо. В жовтні 2019 року вона вирішила продати будинок, однак дізналась, що не може цього зробити, оскільки договір купівлі-продажу товарної біржі не є правовстановлюючим, оскільки нотаріально не посвідчений. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 є його онука – відповідачка ОСОБА_2 . Посилається, що оформити право власності на свій будинок я не можу окрім як через звернення до суду, оскільки договір купівлі-продажу не був нотаріально посвідчений та не зареєстрований в у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів у відповідності до ст. 227 Цивільний кодекс Української РСР.
В судове засідання позивач не з`явився, надав суду заяву, в якій просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з`явився, надала суду заяву про визнання позовних вимог, в якій визнає обставини вказані у позові.
Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
У зв`язку з не явкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.
Вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (ст. 13 ЦПК України), встановив наступне.
Відповідно до договору на право забудови будинку та безстрокове користування земельною ділянкою, зареєстрованого 14.10.1954 Третьою Харківською державною нотаріальною конторою р. №10364, ОСОБА_3 є власником житлового будинку по АДРЕСА_2 проїзду, 11 ( АДРЕСА_1 ).
Відповідно до архівного витягу від 02.09.2019 №0-29/255, виданого Державним архівом Харківської області, протоколом №23 виконавчого комітету Червонозаводської районної ради депутатів трудящих від 10.08.1954, Виконавчим комітетом Червонозаводської районної ради депутатів трудящих було вирішено виділити земельні ділянки для індивідуального будівництва за рахунок неудобія земель міськпитомника №2 ТЗБ в безстрокове користування ОСОБА_4 по Южному проїзду, 11, 400 кв.м.
Згідно із листом Міської комісії з питань топоніміки та охорони історико-культурного середовища від 18.10.2019 №086/0/5-19, повідомляють, що Південний (Южний) проїзд увійшов до складу вулиці Макіївської, як її частина (від Макіївського проїзду до Джерельного (Родникового) провулку).
Згідно договору купівлі-продажу №Н-1-966 від 20.09.1994, який був укладений на товарній біржі «Харківська товарна біржа» між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , продавець ОСОБА_3 продав, а покупець ОСОБА_1 купила житловий будинок «А-1», прибудову «А-1», сені «а, а-1, а-3», крильце, літня кухня, сарай, вбиральня, огородження, криниця, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
У відповідності до листа Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради від 17.05.2019 №5518/04-08/19, згідно наявних архівних матеріалів реєстрація права власності на житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 станом на 31.12.2012. Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради на праві приватної власності проведена за « ОСОБА_5 » (російською мовою) на підставі договору на право забудови будинку та безстрокове користування земельною ділянкою, зареєстрованого 14.10.1954 Третьою Харківською державною нотаріальною конторою р. №10364.
У відповідності до технічного паспорту від 12.11.2019, виконаного ТОВ «Юридична компанія «Калина», житловий будинок АДРЕСА_1 складається з: житлового будинку літ. «А-1», житлової прибудови літ. «А1-1», прибудов «а, а1, а3», ганків літ. «а2, а4», сараю літ. «Е», літньої кухні літ. «Ж», тамбуру літ. «ж», гаражу літ. «З», вбиральні літ. «К», огорожі №2;5;6;7, колодязю №3, замощення №1. Самовільні побудови ( перепланування/ реконструкції) відсутні.
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 01 грудня 2008 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову Харківського міського управлення юстиції складено актовий запис №17371.
Як вбачається з копії спадкової справи №261/2019, після смерті ОСОБА_3 у спадщину вступив його син ОСОБА_6 , який був зареєстрований зі спадкодавцем за однією адресою, однак спадщину не оформив.
У відповідності до копії спадкової справи №261/2019, ОСОБА_2 23.04.2019 подала заяву про прийняття спадщини після смерті батька – ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , до складу якої входив житловий будинок АДРЕСА_1 .
Оскільки відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 склалися в момент укладення спірного договору - 20.09.1994, то необхідно застосовувати приписи Цивільного кодексу Української РСР (1963 року).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 Цивільного кодексу Української РСР (1963 року), угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну абро припинення цивільних прав та обов`язків.
За змістом ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» в редакції, що діяла на час укладення спірного правочину, біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених нижче умов: а) якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; б) якщо її учасниками є члени біржі; в)якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.
Відповідно до вимог ст. 224 Цивільного кодексу Української РСР (1963 року) за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 227 Цивільного кодексу Української РСР (1963 року), договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 Кодексу).
Відповідно до вимог ст. 228 Цивільного кодексу Української РСР (1963 року), продаж майна провадиться за цінами, що встановлюються за погодженням сторін, якщо інше не передбачено законодавчими актами.
За змістом ст. 153 Цивільного кодексу Української РСР(1963року), договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.
Статтею 154 Цивільного кодексу Української РСР (1963 року), який діяв на час укладення спірного договору, передбачено, що коли сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому обумовленої форми, хоч би за законом для даного виду договорів ця форма і не потребувалась. Якщо згідно з законом або угодою сторін договір повинен бути укладений в письмовій формі, він може бути укладений як шляхом складання одного документа, підписаного сторонами, так і шляхом обміну листами, телеграмами, телефонограмами та ін., підписаними стороною, яка їх надсилає.
Згідно постанови ВС України №640/2034/15-ц від 24.05.2017, до 01.01.2004 право власності в набувача майна за договором виникало з моменту передання речі.
Верховний суд України зокрема зазначив, що за положеннями статті 128 ЦК УРСР, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання речі, якщо інше не передбачено законом або договором.
Переданням визнається вручення речей набувачеві, одже вирішуючи спори, що випливають з правовідносин, які виникли до набрання чинності ЦК України та тривають до цього часу, суди, вирішуючи питання про набуття права власності на майно відповідно до положень ст. 5 цього кодексу повинні виходити з положень законодавства, яке діяло на час виникнення правовідносин, повинні встановити час та підстави виникнення права власності, з`ясувати чи належить майно до нерухомих речей та чи підлягає воно реєстрації відповідно до законодавства, яке діяло на той час та на момент виникнення спору.
Таким чином, на час укладання договору купівлі-продажу діяв ЦК УРСР положення якого не пов`язували державну реєстрацію з моментом виникнення права власності.
Як вбачається зі змісту договору від 20.09.1994, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на товарній біржі «Харківська товарна біржа», зазначений правочин містить всі ознаки договору купівлі-продажу, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору купівлі-продажу, передбачених ст. 153 Цивільного кодексу Української РСР (1963 року), який діяв на момент укладення вказаного правочину, про що свідчать їх підписи у ньому, за наслідками укладення зазначеного договору ОСОБА_3 передав житловий будинок у власність покупцю ОСОБА_1 , а остання прийняла майно і сплатила за нього певну грошову суму.
З часу укладання договору купівлі-продажу сторони чи будь-які інші особи не пред`являли претензій з приводу зазначеного майна.
Вищевказана угода укладена відповідно до вимог законодавства, діючого на момент укладення такої угоди, угода зареєстрована на біржі, однак не посвідчена нотаріально, оскільки на час її укладення посвідчення такої угоди на законодавчому рівні не передбачалося, сторони даного договору купівлі-продажу повністю виконали умови договору.
Відповідно до вимог ст. 47 Цивільного кодексу Української РСР (1963 року), який діяв на час укладення спірного договору, така угода купівлі-продажу вважається дійсною.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права.
Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Позивач не вимагає відшкодування понесених судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-82, 89, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273, 279, 352, 354 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , укладений 20 вересня 1994 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , посвідчений 20 вересня 1994 року Товарною біржею "Харківська товарна біржа" за реєстровим № Н-1-966.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 ЦПК України.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017): до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч.1 ст. 296 ЦПК України: апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 .
Третя особа: Товарна біржа «Харківська товарна біржа», код ЄДРПОУ 14086755, 61058, Харківська область, місто Харків, проспект Науки, будинок 5.
Суддя: В.А. Єжов
Судове рішення № 89030408, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова) було прийнято 27.02.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 646/243/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: