Ухвала суду № 89030360, 29.04.2020, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/2447/20

Провадження № 2/635/1794/2020

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

29 квітня 2020 року смт Покотилівка Харківського району Харківської області

Суддя Харківського районного суду Харківської області Шинкарчук Я.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи – приватний нотаріус Гаража Наталія Петрівна, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визначення частки померлого у праві спільної сумісної власності на майно та визнання права власності на 1/4 частину нерухомого майна, –

в с т а н о в и в:

27 квітня 2020 року до Харківського районного суду Харківської області від адвоката Мазепи Геннадія Борисовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшла позовна заява до ОСОБА_2 , в якому позивач просить суд визначити частку померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 у праві спільної власності на майно, придбане за час перебування у шлюбі з ОСОБА_6 , у розмірі 1/2 та визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування право власності у розмірі 1/4 частини на нерухоме майно:

-житловий будинок АДРЕСА_1 , який був придбаний на підставі договору купівлі-продажу, посвідчений державним нотаріусом І ХРДНК Ольховською Л.М. 14.03.1997 за реєстровим №1-871871;

-квартира АДРЕСА_2 , яка була придбана на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом І ХРДНК Богуновою Н.В. 06.03.2001 за реєстровим №2-412;

-земельна ділянка, загальною площею 0,15 га, що розташована за адресою.: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі прав на нерухоме майно: 194024463251, кадастровий номер: 63225156700:00:016:0091, яка була придбана на підставі договору купівлі-продажу 1-1014 від 05.07.2001;

-земельна ділянка, загальною площею 0,0182 га, що розташована за адресою.: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі прав на нерухоме майно: 194024463251, кадастровий номер: 63225156700:00:016:0092, яка була придбана на підставі договору купівлі-продажу 1-1014 від 05.07.2001;

-земельна ділянка, загальною площею 0,15 га, що розташована за адресою.: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі прав на нерухоме майно: 80618363251, кадастровий номер: 63225156700:00:016:0090, яка була придбана на підставі договору купівлі-продажу 3354 від 23.11.2002.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України з наступних підстав.

Згідно з частиною першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 ЦПК України.

Так, у відповідності до пункту 3 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці та обґрунтування розрахунку сум, що стягуються чи оспорюються.

На виконання приведених норм позивачами у позовній заяві вказано ціну позову у сумі – 271902,53,00 гривень, вказавши, що відповідна вартість майна була підрахована виходячи з вартості нерухомого майна на момент придбання (1997 та 2001 роки) та нормативної оцінки землі.

Разом з тим, за вимогами пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна, тоді як відповідно до пункту 9 частини першої статті 176 ЦПК України, ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності визначається дійсною вартістю нерухомого майна.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пунктах 11, 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» ціна позову визначається як в іноземній валюті, так і в національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову, і саме з такої ціни позову (в національній валюті), визначається розмір судового збору, що підлягає сплаті.

Відповідно до пункту "а" пункту 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» визначено, що під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» від 12 липня 2001 року №2658-III, звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Згідно положень статті 5 Закону України «Про оцінку земель» грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель. Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об`єкта оцінки. Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Відтак, виходячи з приведеного, з метою визначення вартості об`єкта оцінки використовується експертна грошова оцінка земельних ділянок, а не нормативної оцінки земельних ділянок.

Таким чином, позивачем на виконання приведених вище положень має бути приведена ціна позову, що має бути розрахована виходячи з ринкової вартості майна, з врахуванням приведених вище положень. Отже, позивачу необхідно уточнити ціну позову, а, за потреби, вказати відповідний її розрахунок, пояснивши визначений у позовній заяві розмір, оскільки саме із ціни позову здійснюється підрахунок судового збору, який має бути сплачено позивачем за звернення до суду.

Також, згідно пункту 4 частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Як вбачається з прохальної частини позову, позивачем обрано два способи захисту прав одночасно, а саме, визначення частки спадкодавця у спільній сумісній власності на майно та визнання права власності на майно в порядку спадкування.

Згідно узагальнення Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», вирішуючи питання про те, що до нотаріальної контори для оформлення права на спадщину та відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, судам потрібно врахувати наступне. Главою 86 ЦК України, а також спеціальним законодавством, зокрема Законом України «Про нотаріат», підзаконними нормативними актами, визначено нотаріальний порядок оформлення права на спадщину, що відповідає встановленій законодавством сукупності функцій, притаманній юрисдикційній діяльності суддів та нотаріусів. Отже, у разі якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це може бути підставою для відмови у позові.

Це знайшло також підтвердження у пункті 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» в якому вказується, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину у судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися за правилами позовного провадження.

Таким чином, особа має право звернутися до суду тільки після отримання у нотаріуса відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Відтак, позивач, обравши такий спосіб захисту невизнаного чи оспорюваного права як визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування, не надано суду доказів того, що відповідне право позивача було порушено, зокрема, нотаріусом при відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до пункту 8 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви, зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

При цьому, в позові відсутня вказівка про те, що існують докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності) чи що інших доказів особа не планує подавати.

Також, згідно частин третьої, п`ятої статті 177 ЦПК України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Перелічені недоліки позовної заяви унеможливлюють вирішення питання про прийняття позовної заяви та подальший розгляд справи і ухвалення законного та обґрунтованого рішення.

Також, слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, дану позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення визначених даною ухвалою недоліків.

На підставі викладеного та керуючись статями 175-177, 185 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи – приватний нотаріус Гаража Наталія Петрівна, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визначення частки померлого у праві спільної сумісної власності на майно та визнання права власності на 1/4 частину нерухомого майна– залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви та надати строк десять днів з дня отримання ним ухвали для їх усунення.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 175 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачам.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя – Я.А. Шинкарчук