Ухвала суду № 89029895, 30.04.2020, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 1-кс/641/944/2020 Справа № 641/3185/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2020 року м. Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді Ященко С.О.,

за участю секретаря судового засідання Сідорова Д.О.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Тимченко Н.О.,

слідчого Караванського Д.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання слідчого СВ Слобідського відділу поліції ГУ Національної поліції в Харківській області капітана поліції Караванського Д.В., погоджене з прокурором Слобідського відділу Харківської місцевої прокуратури № 5 Квітчатим К.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220540000031 від 10.01.2020 року, до

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 01.07.2019 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, звільненого на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Комінтернівського районного суду м. Харкова 30.04.2020року надійшло клопотання слідчого СВ Слобідського відділу поліції ГУ Національної поліції в Харківській області капітана поліції Караванського Д.В., погоджене з прокурором Слобідського відділу Харківської місцевої прокуратури № 5 Квітчатим К.В., в якому він просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше судимим 01.07.2019 Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.ч. 1, 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, відповідно до ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, судимість в законному порядку не знята та не погашена, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, та знову в період іспитового строку скоїв умисне корисливе кримінальне правопорушення проти власності за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1 09.01.2020 в період часу з 08-00 до 14-00, точний час в ході досудового розслідування не встановлено, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , де він орендував одну з кімнат для проживання, діючи з прямим умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, повторно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, впевнившись, що у квартирі він перебуває один та його дії будуть не помічені сторонніми особами, розбив декоративне скло зачиненої двері до сусідньої кімнати, в якій мешкав ОСОБА_2 , який також орендував вказану кімнату у квартирі та у момент вчинення кримінального правопорушення перебував на роботі, після чого рукою з внутрішньої сторони відчинив двері та проник до кімнати, де, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав з комп`ютерного столу, розташованого у вказаній кімнаті корпус комп`ютера ТМ «Zelman Z3 black» вартістю 1000,00 гривень, блок живлення ТМ «CHIEFTEC» вартістю 795,00 гривень, процесора ТМ «INTEL» Core i5 вартістю 1633,00 гривень, материнської плати ТМ «Asus» вартістю 867,00 гривень, модуля пам`яті «Kingston" вартістю 1600,00 гривень, відеокарти TM Asus вартістю 2657,00 гривень, жорсткого диску TM «Toshiba» вартістю 750,00 гривень, монітору TM «Philips» E-line діагональ 21.5 вартістю 1400,00 гривень.

Після чого ОСОБА_1 з викраденим майном залишив місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись у подальшому викраденим на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 10702 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, вчинене повторно.

За даним фактом 29.04.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

На даний час існує ряд ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які є підставою, на думку органу досудового розслідування, для застосування стосовно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:

- підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити інші кримінальні правопорушення, так як під час досудового розслідування встановлено, що він раніше судимий 01.07.2019 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, відповідно до ст. 75,76 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, тобто інкримінований злочин вчинив у період іспитового строку. Вказане свідчить про його високу суспільну небезпечність та відсутність переконань, направлених на дотримання законів України, про кримінальну спрямованість поведінки підозрюваного та стійке небажання стати на шлях виправлення;

- підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжкого злочину, за який законом передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі строком до 6 років, раніше судимий за вчинення корисливих злочинів проти власності, за місцем реєстрації не мешкає, постійно змінює місце свого мешкання, вчинив новий злочин в період випробувального терміну, після вчинення інкримінованого кримінального правопорушення 09.01.2020 одразу залишив місце свого тимчасового мешкання, а тому маються підстави вважати, що за наявності вищевказаного ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, намагаючись уникнути кримінальної відповідальності за вчинений ним злочин.

- підозрюваний ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки останній раніше засуджений, знає місце мешкання потерпілого ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_3 , знає як вони виглядають.

З огляду на викладене, слідчий зазначає, що є достатні дані вважати, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, об`єктивно наявні, обґрунтовані, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного інших, більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Прокурор Тимченко Н.О. клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 підтримала.

Підозрюваний ОСОБА_4 просить не обирати йому запобіжний захід, пов`язаний з триманням під вартою, вказує на те, що свою вину у вчиненому визнає, від слідства не ухилявся, зобов`язується з`являтись на всі виклики до слідчого, прокурора, суду, вирішує питання щодо відшкодування заподіяної шкоди.

Заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, ознайомившись з матеріалами справи, слідчий суддя зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри належить прийняти до уваги дані, які містяться в наданих суду матеріалах.

Крім того, суд приймає до уваги п. 57 рішення Європейського суду з прав людини у справі «K.F. проти Німеччини», згідно з яким наявність «обґрунтованої підозри» означає, що вже існують факти або інформація, які спроможні переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа, ймовірно, вчинила правопорушення, а також рішення ЄСПЛ по справі «Мюрей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, в якому зазначено, що факти, які породжують підозру, не обов`язково мають такий саме рівень з`ясовності, який потребується на пізнішому етапі кримінального розслідування, тобто факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку.

Також належить врахувати правову позицію ЄСПЛ, викладену в рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою розгляду провадження, досягнення цілей якого і є тримання під вартою.

Суд вбачає наявність обґрунтованої підозри відносно підозрюваного ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину. При цьому слідчий суддя, ґрунтуючись на принципі презумпції невинуватості, не ставить ціллю передбачити можливе покарання за інкриміноване підозрюваному діяння.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Оцінюючи в сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, у тому числі тяжкість злочину, який інкримінуються підозрюваному, суд вважає, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, а зважаючи на те, що на теперішній час кримінальне провадження знаходиться на стадії досудового розгляду, існують ризики того, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків, а також переховуватись від суду.

В зв`язку з викладеним, слідчий суддя вважає ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, доведеними.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, для застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Зокрема, судом встановлено, що підозрюваний зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем реєстрації не проживає. Фактично на теперішній час проживає у кімнаті, яку орендує разом зі своєю співмешканкою за адресою: АДРЕСА_2 . Злочин, який інкримінується підозрюваному, він вчинив за місцем свого попереднього мешкання за адресою: АДРЕСА_3 .

Крім того, підозрюваний, розуміючи, що він вчинив злочин, з місця свого попереднього мешкання за адресою: АДРЕСА_3 , зник; у підозрюваного відсутні стійкі соціальні зв`язки: він не одружений, не працевлаштований, раніше був засуджений за корисливі злочини проти власності, злочин вчинив в період іспитового строку.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на термін, який не може перевищувати 60 (шістдесят) днів.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, слідчий суддя вважає, що застава у розмірі, визначеному п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, може достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, та призначає заставу у розмірі 42 040грн.

Стосовно обчислення строку тримання під вартою слідчий суддя вважає, що його слід обраховувати з моменту фактичного затримання особи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 183, 196, 197, 199, 331 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Слобідського відділу поліції ГУ Національної поліції в Харківській області капітана поліції Караванського Д.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів в Державній установі «Харківській слідчий ізолятор».

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання особи.

Строк дії ухвали до 27.06.2020 року.

Розмір застави визначити в сумі 42040 (сорок дві тисячі сорок) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на р/р № НОМЕР_1 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, отримувач ТУДСА України в Харківській області, призначення платежу: застава згідно КПК по справі № 641/3185/20, ОСОБА_1 (Комінтернівський районний суд м. Харкова), до сплину терміну тримання під вартою.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов`язки:

- прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора, суду;

- не відлучатись з місця свого проживання в м. Харкові без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та/ або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади за наявності паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово суддю Комінтернівського районного суду м. Харкова.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, не звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя С. О. Ященко